Вирок № 58891293, 29.06.2016, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Провадження № 1-кп/643/128/16

Справа № 643/9488/15-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2016 року Московський районний суд м. Харкова в складі: головуючого судді Єлізарова І.Є., при секретарі Охріменко А.І., прокурора Бухан В.Г., за участю обвинуваченого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_3, цивільного позивача ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, яке внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014220000001152 від 15.12.2014 року, по обвинуваченню :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Харкова, українця, громадянина України, із середньої освітою, одруженого, маючого двох неповнолітніх дітей, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчинені злочину, передбаченому ч.2 ст.286 КК України, -

в с т а н о в и в :

В ході судового розгляду встановлено, що 14.12.2014 р. ОСОБА_1 приблизно о 17 керував технічно справним автомобілем «ВАЗ-2105», р.н. НОМЕР_1, та рухався по вул.Гв.Широнинців у м.Харкові зі сторони вул.Блюхера в напрямку вул.Г.Праці зі швидкістю близько 60 км/год.

Під час руху по вказаній вулиці, в районі будинку № 40, ОСОБА_1 грубо порушив вимоги п.п.1.5, 18.1 та 10.1 Правил дорожнього руху України, згідно з якими: п.1.5: «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, інформувати підрозділ міліції, власника дороги або уповноважений ним орган».

п.18.1: «Водій транспортного засобу, який наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому знаходиться пішохід, повинен зменшити швидкість, а за необхідністю зупинитись, щоб надати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи не безпека».

п.10.1: «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_6, яка в цей час перетинала проїжджу частину по нерегульованому пішохідному переходу з права наліво відносно руху його автомобіля, після чого пішохода ОСОБА_6 відкинуло під зустрічний автомобіль «Мітсубісі Паджеро», р.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4.

Внаслідок дорожньо-транспортної події ОСОБА_6, від отриманих тілесних ушкоджень в той же день померла у лікарні. Згідно з висновком комплексної судово-медичної та автотехнічної експертизи № 77-КЕ/2015 від 30.04.2015 в результаті наїзду автомобілем «ВАЗ 2105» ОСОБА_6 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження у вигляді ушкоджень на обличчі, черепно-мозкової травма та розриви легень і крововилив середостіння, що є ознакою удару струсу тіла, заподіяні тілесні ушкодження знаходяться в причинному зв'язку із настанням смерті.

Порушення правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_1, які знаходяться у причинному зв'язку з подією та наслідками, що підтверджується висновком автотехнічної експертизи № 381/15 від 26.05.2015 виразилося в тому, що він, керуючи транспортним засобом при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, по якому рухалась пішохід ОСОБА_6 з права наліво по ходу його руху і яку він міг об'єктивно спостерігати, не прийняв заходи щодо зменшення швидкості або зупинки автомобіля, змінив напрямок свого руху ліворуч к зустрічній смузі руху, та скоїв наїзд на вищевказаного пішохода, що спричинило тяжкі наслідки.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе в інкримінованому йому злочині визнав частково та пояснив, що 14.12.14 р близько 17 годин зі швидкістю 55-60 км. на годину, він їхав за кермом автомобіля ВАЗ 2105 номер НОМЕР_1 по вул.Гв.Шіронінцев в м.Харкові. Вуличне освітлення на дорозі було відсутнє, дорога була мокра, ОСОБА_1 побачив на відстані 10-15 метрів, на проїжджій частині дівчину, яка переходила дорогу. Обвинувачений став робити маневр вліво, щоб уникнути зіткнення з пішоходом, але вийшов ковзний удар правим дзеркалом, в його автомобілі були пошкоджені передні праві крило і двері. Коли ОСОБА_1 зупинив автомобіль, то водій з іншого автомобіля сказав, що дівчина втекла з місця події. У результаті маневру, автомобіль ВАЗ під його управлінням зупинився з правого боку від зустрічного автомобіля «Міцубісі Паджеро», який також зупинився, після чого стали відштовхувати назад вказаний автомобіль і виявили лежачу під автомобілем дівчину, після чого потерпілу на автомашині швидкої допомоги відвезли до лікарні де вона вмерла.

Крім показань обвинуваченого ОСОБА_1 винність його повністю підтверджується наступними доказами у справі.

Показаннями потерпілого ОСОБА_7 про те, що 14.12.14 р. його дружина ОСОБА_6 близько 16-30 поверталася додому від свого родича, але близько 17 годині, хтось незнайомий подзвонив з телефону дружини і повідомив, що вона потрапила в ДТП та її везуть до лікарні, де потерпілому повідомили, що його дружину збив автомобіль, і вона отримала травму несумісну з життям.

Показаннями свідка ОСОБА_4 про те, що 14.12.14 р. близько 17 годин зі за швидкістю 40-50 км. на годину, він їхав по вул.Гв.Шіронінцев, зі сторони вул.Героїв Праці, у бік вул.Блюхера в м.Харкові, за кермом автомобіля «Міцубісі Паджеро» державний номер НОМЕР_2, поруч на пасажирському сидінні знаходився його син ОСОБА_8. У районі 38-40 будинку по вул.Гв.Шіронінцев ОСОБА_4, побачив дівчину, яка переходила проїжджу частину по пішохідному переходу, у зв'язку з чим свідок зупинив автомобіль на відстані 50 метрів від переходу. У цей час на зустріч автомобіля свідка, зі швидкістю 70 км. на годину рухався автомобіль ВАЗ, і на відстані 10 метрів від пішохода автомобіль ВАЗ, став різко робити маневр вліво, в результаті чого правою передньою частиною автомобіля, переднім дзеркалом зачепив дівчину, після чого ОСОБА_4 відчув удар в його автомобіль. При цьому автомобіль ВАЗ не гальмував, і своєю правою стороною зіткнувся з передньою частиною автомобіля «Міцубісі Паджеро». Після того як вони вийшли з автомобілів, то хтось із перехожих сказав що пішохід втекла з місця, і вони відштовхнули автомобіль «Міцубісі Паджеро» назад, виявивши лежачу під передньою частиною автомобіля жінку. ОСОБА_4 уточнив, що жінка в середньому темпі переходила вулицю по пішохідному переходу, при цьому свідок зупинив свій автомобіль, тримаючи ногу на гальмі.

Аналогічними показаннями свідка ОСОБА_8 про те, що в кінці грудня 2014 року, увечері, він їхав в якості пасажира в автомобілі «Міцубісі Паджеро» під керуванням його батька ОСОБА_4. Рухаючись по вул.Гв.Шіронінцев в сторону вул.Блюхера в м.Харкові. Під'їхавши до пішохідного переходу їх автомобіль зупинився, так як дорогу переходила жінка. В цей же час у зустрічному напрямку рухався автомобіль ВАЗ зі швидкістю 60-70 км. в годину, який правою боковою стороною зачепив жінку, а потім зіткнувся з правою передньою частиною їхнього автомобіля. Вийшовши з автомобіля вони побачили лежачу під їхнім автомобілем жінку. Через п'ятнадцять хвилин приїхала швидка допомога і забрала в лікарню потерпілу жінку. Свідок доповнив, що жінка переходила дорогу по пішохідному переході звичайним кроком, і в момент зіткнення з автомобілем ВАЗ пройшла до середини дороги.

Показаннями свідка ОСОБА_9 про те, що 14.12.14 р він їхав на своєму автомобілі з боку Північної Салтівки по вул.Гв.Шіронінцев убік вул.Блюхера в м.Харкові. Був вечірній час, йшов дощ, вуличне освітлення було відсутнє. Проїхавши магазин «Сільпо», свідок припаркував свій автомобіль неподалік в'їзду у двори. У цей момент ОСОБА_9 почув скрип гальм і побачив, що автомобіль ВАЗ проїхавши повз нього виїхав на зустрічну смугу руху, після чого зіткнувся із зустрічним автомобілем «Міцубісі». Коли свідок вийшов з автомобіля і підійшов до місця ДТП то побачив, що автомобіль «Міцубісі» відігнали назад на 1-2 метри, а під ним лежала на боці дівчина, головою в бік вул.Блюхера, ближче до переднього бампера автомобіля. Поруч був пішохідний перехід, який був погано освітлений. Як була збита дівчина свідок не бачив.

Показаннями свідка ОСОБА_10 про те, що близько 17 години 14.12.14 року вона перебувала в салоні краси на вул.Гв.Шіронінцев в Харкові, вийшовши на вулицю свідок бачила, як жінка переходила дорогу на пішохідному переході, коли вона дійшла на середину дороги, то автомобіль ВАЗ уникаючи зіткнення з жінкою, зачепив її правої передньої стороною автомобіля, від чого потерпілу відкинуло під зустрічний автомобіль, який не доїхав до пішохідного переходу біля двох-трьох метрів. Те, що сталося свідок спостерігала з відстані 50 метрів, і коли підійшла ближче то бачила, як з-під передньої частини автомобіля джипа витягували жінку.

Показаннями судово-медичного експерта ОСОБА_11 про те, що на тілі потерпілої ОСОБА_6 були виявлені дві групи тілесних ушкоджень, які були получені в результаті контакту з різними предметами - автомобілем ВАЗ і автомобілем «Міцубісі Паджеро». Перші тілесні ушкодження були отримані в результаті удару, другі в результаті удавлення. Причини смерті потерпілої в висновках експертизи не вказувалися, так як обидві групи є тяжкими, що спричинили смерть, і є рівноцінними. З урахуванням висновку трасологічної експертизи проведеної у кримінальній справі, обидві автомобілі в момент контакту з потерпілою рухалися.

Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та фототаблиці від 14.12.14 р. згідно якого в районі будинку № 40 по вул.Гв.Шіронінцев в м.Харкові виявлені автомобілі ВАЗ д.н. НОМЕР_1 у якого є пошкодження переднього правого крила, передніх та задніх правих дверей, а також розбите лобове скло. В автомобілі «Міцубісі Паджеро Спорт» д.н. НОМЕР_2 є пошкодження на передній частині автомобіля: у вигляді деформації правого переднього крила, правих передньої арки, розбита права передня фара, деформований капот і решітка радіатора. На проїжджій частині дорозі виявлені сліди бурого кольору.

Згідно висновків судово-медичної експертизи № 413-Ат/14 від 23.02.2015 р., у зв'язку з пошкодженням у ОСОБА_6 мали місце важкі травми у вигляді пошкоджень: крововиливи в області правого ока і обличчя, закрита черепно-мозкова травма голови, закрита травма грудної клітини, забій-крововилив передньої черевної стінки, перелом кісток тазу, ссадина на тілі та інші тілесні ушкодження. Причиною смерті гр.ОСОБА_6 з'явилася зазначена вище важка поєднана травма тіла і розвинулася внаслідок цього травматичний шок. Перераховані пошкодження утворилися від впливу тупих твердих предметів, в умовах дорожньо-транспортної пригоди. Найімовірніше в момент первинного контакту з транспортним засобом, ОСОБА_6 перебувала у вертикальному положенні і була звернена до автомобіля лівою стороною тіла, з подальшим падінням на проїжджу частину дороги на передню поверхню тіла і можливо, з подальшим накатом колеса автомобіля через задню поверхню тіла ОСОБА_6. За ступенем тяжкості травма гр.ОСОБА_6 носить ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

Згідно висновків судово-медичної експертизи № 77/172-КЕ/2015 від 30.04.2015 р., при судово-медичній експертизі трупа гр.ОСОБА_6 були виявлені тяжкі тілесні ушкодження голови, тулуба та кінцівок потерпілої. Вищевказані тілесні ушкодження утворились безпосередньо перед настанням смерті за єдиним механізмом, від дії тупих предметів, якими могли бути частини транспортних засобів та елементи дорожнього покриття в момент дорожньо-транспортної пригоди. Враховуючи дані висновку експерта № 413-Ат\14, встановлений механізм дорожньо-транспортної пригоди, тілесні ушкодження на трупі гр.ОСОБА_6 можна поділити на дві групи. До першої групи можна віднести тілесні ушкодження, які утворились від контактування з автомобілем ВАЗ 2105 д.н. НОМЕР_1, а саме: ушкодження на обличчі, черепно-мозкова травма та розриви легенів і крововилив середостіння, що є ознакою удару-струсу тіла. Вищевказані тілесні ушкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя та знаходяться в прямому причинному зв'язку із настанням смерті.

До другої групи відносяться тілесні ушкодження, які виникли від стиснення між частинами автомобіля Мітцубісі-Паджеро д.н. НОМЕР_2 та дорожнім покриттям, а саме перелами ребер, крововилив у ліву плевральну порожнину, крововилив у серцеву сумку, ушкодження органів черевної порожнини, переломи кісток тазу, садна кінцівок. Вищевказані тілесні ушкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя та знаходяться в прямому причинному зв'язку із настанням смерті.

Таким чином у причинному зв'язку із настанням смерті знаходяться тілесні ушкодження, спричинені як при наїзді автомобілем ВАЗ 2105 д.н. НОМЕР_1, так і при стисненні між частинами автомобіля Мітцубісі-Паджеро д.н. НОМЕР_2 та дорожнім покриттям, але слід додати, що смерть потерпілої могла настати окремо як від тілесних ушкоджень від отриманих як при наїзді автомобілем ВАЗ 2105 г.н. НОМЕР_1, так і при стиснені між частинами автомобіля Мітцубісі-Паджеро г.н. НОМЕР_2 та дорожнім покриттям.

Згідно висновку судово-трасологічної експертизи № 1235/14 від 05.02.2015 р. в момент первинного контакту автомобілі «Mitsubishi Pajero» р.н. НОМЕР_2 та ВАЗ р.н. НОМЕР_1 розташовувалися таким чином, що автомобіль «Mitsubishi Pajero» р.н. НОМЕР_2 передньою правою частиною контактував з правою передньою боковою частиною автомобіля ВАЗ р.н. НОМЕР_1. В момент первинного контакту кут між поздовжніми осями автомобілів «Mitsubishi Pajero» р.н. НОМЕР_2 та ВАЗ р.н. НОМЕР_1 був близьким до 150°.

Згідно висновків авто технічної експертизи № 381/15 від 26.05.2015 р., згідно свідчень водія автомобіля ВАЗ 2105 ОСОБА_1: у дорожній ситуації, що склалася, водій автомобіля ВАЗ-2105 р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.2, 12.3 і 10.1 Правил дорожнього руху України. У дорожній ситуації, що склалася, водій автомобіля Мітсубісі ОСОБА_4 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.2 і 12.3 Правил дорожнього руху України. При максимальному та середньому значенні уповільнення на мокрому асфальтобетонному покритті: водій автомобіля ВАЗ-2105 ОСОБА_1 мав технічну можливість запобігти ДТП шляхом виконання вимог п.п.12.3 і 10.1 Правил дорожнього руху України. В діях водія ОСОБА_1 вбачаються невідповідності вимогам п.п.12.3 і 10.1 Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, перебували у причинному зв'язку із ДТП.

Згідно свідчень водія ОСОБА_4 та свідків ОСОБА_12 і ОСОБА_13 - У дорожній ситуації, що склалася, водій автомобіля ВАЗ-2105 ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п.п.18.1 і 10.1 Правил дорожнього руху України. При умові руху автомобіля ВАЗ-2105 із швидкістю 70 км/год, водій ОСОБА_1 повинен був діяти також ще й відповідно до вимог п.12.4 Правил дорожнього руху України. У дорожній ситуації, що склалася, водій автомобіля Мітсубісі ОСОБА_4 повинен був діяти відповідно до вимог п.п.12.2 і 12.3 Правил дорожнього руху України.

Технічна можливість запобігання події для водія автомобіля ВАЗ-2105 ОСОБА_1 визначалася виконанням ним вимог п.п.18.1 і 10.1 Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру. У діях водія ОСОБА_1 вбачаються невідповідності вимогам п.п.18.1 і 10.1 Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, перебувають в причинному зв'язку із ДТП.

Протоколами проведення слідчих експериментів за участю обвинуваченого ОСОБА_1, цивільного позивача ОСОБА_4 та свідків ОСОБА_14 і ОСОБА_8 в ході яких вони на місці показали та пояснили про обставини ДТП, що сталося 14.12.14 р..

Доводи обвинуваченого про те, що смерть потерпілої ОСОБА_6 настала не тільки від його дій, а також в результаті наїзду автомобіля Мітцубісі-Паджеро д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 були спростовані в ході судового засідання як показаннями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та судово-медичного експерта ОСОБА_15, та висновків судово-медичних, судово-трасологічних та авто технічних експертиз.

Судом було встановлено, що спочатку, первісними діями обвинуваченого, автомобіля ВАЗ 2105 д.н. НОМЕР_1 під його керуванням, на пішохідному переході, була збила та смертельно травмована потерпіла ОСОБА_6, яка в результаті наїзду автомобіля ВАЗ отримала тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя, які знаходяться в прямому причинному зв'язку із настанням смерті потерпілої.

Вищевикладене дозволяє суду зробити висновок про необґрунтованість доводів обвинуваченого по його часткову невинність, а зібрані та досліджені докази є належними та допустимими.

Таким чином, суд вважає доведеним винуватість ОСОБА_1 у скоєні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч.2 ст.286 КК України, оскільки, він порушив правила безпеки дорожнього руху особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_6.

Судом вивчалась дані про особу підсудного та встановлено, що останній раніше не був засудженим, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, не працює, одружений, має двох неповнолітніх дітей 1998 та 2009 року народження, по місту проживання характеризується задовільно.

Обставинами, які пом'якшують покарання підсудного в порядку ст.66 КК України, суд визнає часткове добровільне відшкодування матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_3.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного в порядку ст.67 КК України суд не встановив.

Визначаючи вид, і міру покарання обвинуваченому судом враховуються обставини вчинення злочину; рівень його суспільної небезпеки - злочин скоєно з необережності; дані про особу підсудного викладені вище у вироку, які настали наслідки - смерть потерпілої ОСОБА_6, заяву потерпілого ОСОБА_7 про застосування до обвинуваченого умовної міри покарання, в зв'язку з чим суд приходить до висновку, виправлення і перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства. Суд, також вважає доцільним застосування до ОСОБА_1 додаткової міри покарання у вигляді позбавлення права керуванням транспортними засобами.

Потерпілим ОСОБА_4 був заявлений цивільний позов про стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди в сумі 54503 гривні 03 копійок, у зв'язку з пошкодженням автомобіля «Міцубісі Паджеро», та стягнення моральної шкоди завданої злочином у сумі 5000 гривень.

Потерпілий ОСОБА_3 в зв'язку зі смертю дружини ОСОБА_6, просить суд стягнути з обвинуваченого матеріальні збитки в сумі 50 000 гривень в зв'язку з витратами на лікування потерпілої і витратами на організацію похорону дружини. Моральну шкоду просить потерпілий стягнути в зв'язку з втратою дружини, яка на момент смерті, у віці 43 року вносила щомісяця в сімейний бюджет 1800 гривень і до пенсійного віку в 65 років могла б внести дохід сім'ї 475 000 гривень. На момент смерті залишилася дочка, яка закінчує навчальний заклад і старі батьки віку 65 та 67 років, які також позбулися допомоги з боку матері і дочки.

Обвинувачений ОСОБА_1 позовні вимоги цивільного позивача ОСОБА_4 визнав частково, тому що вважає, що останній також частково повинен в смерті потерпілої.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 обвинувачений визнає частково, вважаючи його завищеним.

Розглядаючи позовні вимоги потерпілого ОСОБА_3 суд встановив, потерпілому у зв'язку зі смертю дружини були понесені матеріальні витрати пов'язані з її лікуванням і подальшим захороненням.

Суд, вивчивши надані письмові докази, платіжні чеки вважає що позовні вимоги в частині матеріальної шкоди потерпілого ОСОБА_3 належать задоволенню.

Відповідно до ст.23 ЦК України «1.Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. 2. Моральна шкода полягає 2)у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з противоправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів…».

Відшкодування моральної шкоди проводиться відповідно до правил ст.1167 ЦК України. Потерпілому в результаті злочину була спричинена моральна шкода він переніс моральні страждання у зв'язку с загибелі дружини, було порушено звичайне життя та він вимушений докласти зусиль для поновлення його душевного стану.

В результаті дій обвинуваченого загинула дружина потерпілого, що привело до душевних страждань потерпілого та членів його сім'ї. З оглядом на вищевказане у сукупності, враховуючі матеріальний стан та можливість обвинуваченого до відшкодування шкоди, виходячи з принципів справедливості, розумності та співмірності, суд задовольняє цивільний позов в частині моральної шкоди частково.

Суд, розглянувши позов ОСОБА_4 вважає, що матеріальні збитки в сумі 54503 гривень підтверджується висновком судово-автотоварознавчої експертизою № 2328 від 21.05.15 р, моральну шкоду суд стягує частково.

Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів під час здійснення досудового розслідування суд стягує з обвинуваченого.

Керуючись ст.ст.368, 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Визнати ОСОБА_1 винуватим у скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити покарання у вигляді - 5 (п'ять) років позбавлення волі, з позбавлення права керування транспортними засобами строком на два роки.

Звільнити ОСОБА_1 відповідно до ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням строком на - 3 (три) роки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь - потерпілого ОСОБА_3 матеріальну шкоду у сумі 50000 (п'ятдесят тисяч) гривень та моральну шкоду у сумі 250000 (двісті п'ятдесят тисяч) гривень; на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду 54503 (п'ятдесят чотири тисячі п'ятсот три) гривні 03 копійок та моральну шкоду у сумі 2000 (дві тисячі) гривні.

Стягнути з ОСОБА_1, судові витрати на користь держави (код доходів 24060300, р/р № 31419544700005, код банка 37999680, МФО 851011 в Комінтернівському районі м.Харкова) за проведення транспортно-трасологічної експертизи, автотехнічної експертизи у розмірі - 4053 (чотири тисячі п'ятдесят три) гривень 24 копійки, та судові витрати на проведення в Харківському науково-дослідному інституті судових експертиз імені професора ОСОБА_16 - товарознавчої, транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи у розмірі - 5853 (п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят три) гривні 50 копійок.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженому ОСОБА_1 строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії судового рішення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення засудженому, потерпілому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

СУДДЯ І.Є.Єлізаров