Рішення № 58890429, 05.07.2016, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/6136/14-ц

провадження №2/619/60/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

5 липня 2016 року Дергачівський районний суд

Харківської області

у складі: головуючого судді Жорняк О.М.

за участі секретаря судового засідання Іванової Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дергачі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Дергачівського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за договором позики в розмірі 1383754 гривень

В обгрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те,що 11 листопада 2010 року між ним та відповідачем ОСОБА_4 був укладений договір позики відповідно,до якого він передав йому грошові кошти в розмірі 13000 доларів США, які ОСОБА_4 зобовязався повернути йому частинами ,з розстроченням не пізніше 11 листопада 2011 року.

На підставі ч. 4 ст. 209 ЦК України, на вимогу обох сторін, 11 листопада 2010 року договір позики був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований нею в реєстрі за № 4122

В забезпечення виконання ОСОБА_4 його зобовязань за договором позики, між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 того ж дня був укладений договір поруки, відповідно до умов якого відповідач ОСОБА_3 поручився перед ним за повернення ОСОБА_4 позичених коштів і став солідарним із ним боржником за зобовязанням повернути позивачу ці кошти, а також сплатити проценти за користування ними, інфляційне збільшення та три проценти річних на підставі ст. 625 ЦК України

Однак, ОСОБА_4 належним чином не виконав свої зобовязання за договором позики від 11 листопада 2010 року навіть частково, тому неповернутими залишилась вся позичена сума коштів у розмірі 13 000 доларів США.

У звязку з цим він був змушений звернутися до суду з позовом за захистом своїх порушених прав кредитора.

Під час розгляду даної цивільної справи зясувалося, що згідно актового запису про смерть- боржник ОСОБА_4 помер 25 липня 2014 року.

За допомогою судового запиту до приватного нотаріусу Дергачівського районного нотаріального округу ОСОБА_6, було отримано інформацію про те, що після смерті ОСОБА_7 було відкрито спадкову справу за № 6/2015. Заяву про прийняття спадщини за законом подала 16 січня 2015 року дружина померлого, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що діяла від свого імені та від імені своїх малолітніх дітей, Сліпух ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9, 21 березня ІНФОРМАЦІЯ_3.

Оскільки до спадкоємців за законом переходять всі права та обовязки спадкодавця, то позивач ОСОБА_1 вважав за необхідне залучити спадкоємця померлого відповідача - його дружину ОСОБА_2, звернувшись до суду із відповідною заявою.

У звязку з цим, ОСОБА_1 бажає задовольнити свої вимоги кредитора шляхом солідарного стягнення з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованості за договором позики від 11 листопада 2010 року в розмірі 1109000 гривень 00 копійок.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_10 в судове засідання не зявилися, разом з тим позивач надав суду заяву відповідно до якої просив суд розглядати справу за його відсутності,задовольнивши позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_11 в судове засідання не зявилися, разом з тим представник відповідача ОСОБА_2-ОСОБА_11 надав суду заяву про розгляд справи за їх відсутності та заперечення відповідно до яких вважаючи позов таким,що не підлягає задоволенню.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_12 в судове засідання не зявилися, разом з тим відповідач ОСОБА_3 надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та вважаючи позов таким,що підлягає задоволенню про що не заперечував і його представник ОСОБА_12

Всебічно, повно, обєктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, зясувавши обставини на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази в сукупності, суд приходить приходить до наступного.

На підставі ст.ст. 10, 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених сторонами обставин.

Доказами, відповідно до ст. 57 ЦПК України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Докази мають бути належними (ст. 58 ЦПК України) та допустимими (ст. 59 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають ті обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Однак, згідно ст. 61 ЦПК України, підставою для звільнення від доказування є обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набуло законної сили, які не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, 11 листопада 2010 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_4 був укладений договір позики відповідно, до якого ОСОБА_1 передав ОСОБА_13 грошові кошти в розмірі 13000 доларів США, які ОСОБА_4 зобовязався повернути йому частинами ,з розстроченням не пізніше 11 листопада 2011 року.

11 листопада 2010 року договір позики між ОСОБА_1 та ОСОБА_13 був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований нею в реєстрі за № 4122

В забезпечення виконання ОСОБА_4 його зобовязань за договором позики, між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 того ж дня був укладений договір поруки, відповідно до умов якого відповідач ОСОБА_3 поручився перед ним за повернення ОСОБА_4 позичених коштів і став солідарним із ним боржником за зобовязанням повернути позивачу ці кошти, а також сплатити проценти за користування ними, інфляційне збільшення та три проценти річних на підставі ст. 625 ЦК України

ОСОБА_4, на думку позивача , належним чином не виконав свої зобовязання за договором позики від 11 листопада 2010 року навіть частково, тому неповернутими залишилась вся позичена сума коштів у розмірі 13 000 доларів США.

Згідно актового запису про смерть- боржник ОСОБА_4 помер 25 липня 2014 року.

Після смерті ОСОБА_7 було відкрито спадкову справу за № 6/2015. Заяву про прийняття спадщини за законом подала 16 січня 2015 року дружина померлого, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що діяла від свого імені та від імені своїх малолітніх дітей, Сліпух ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9, 21 березня ІНФОРМАЦІЯ_3.

Відповідно до ст. 37 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.

Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від ОСОБА_2 була залучена по справі як відповідач

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Стаття 1048 ЦК України зазначає, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Інший розмір процентів у договорі сторонами не встановлений.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Статтею 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно з ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Позивач ОСОБА_1 склав позовну заяву про стягнення заборгованості за договором позики з ОСОБА_4 30.11.2014 року, яка була зареєстрована у спецчастині Харківського СІЗО 02.12.2014 року та отримана Дергачівським районним судом 10.12.2014 року

Відповідно до договору позики від 11.11.2010 року, остаточне повернення позикодавцю грошових коштів визначено у п.1 договору вказівкою на дату - не пізніше 11 листопада 2011 року. Саме із цієї дати починається перебіг строку позовної давності, який завершується не пізніше 11.11.2014 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України,наслідками пропушення строку позовної давності є відмова у задоволенні позову.

За таких обставин, суд приходить до висновку,що в звязку з пропуском строку позовної давності позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задоволенню не підлягають.

Згідно до ч.І ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частими позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі ст.ст.257,267 ЦК України,керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 57, 58, 59, 60, 61, 88, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 223 ЦПК України,суд-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 - відмовити.

Стягти з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування витрат за надання правової допомоги в розмірі 1757 гривень 40 копійок.

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Харківської області через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя О. М. Жорняк