Вирок № 58888259, 12.07.2016, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 12.07.2016

ЄУ № 420/1237/16-к

Провадження №1-кп/420/146/16

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2016 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Стеценко О.С.

за участю секретаря Колєсніченко Л.В.

прокурора Ляхова А.С.

потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченої ОСОБА_2

розглянувши в підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков кримінальне провадження № 120161305100002250 за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Верхній Мінченок Станично-Луганського району Луганської області, громадянки України, яка має середню освіту, незаміжня, не працює, не судима, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Досудовим розслідуванням встановлено, що 11.05.2016 приблизно о 12 год. ОСОБА_2, перебуваючи у роздягальні Білолуцької гімназії, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, де побачила під лавкою пару замшевих жіночих туфель та на вішалці жіночу футболку, як належать потерпілій ОСОБА_1 та знаходились у користуванні її неповнолітньої доньки ОСОБА_3, на таємне викрадення яких у неї виник злочинний умисел.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи мету наживи та незаконного збагачення ОСОБА_2, переконавшись, що за її злочинними діями ніхто не спостерігає та не зможе їй перешкодити, таємно викрала чуже майно, а саме: пару замшевих жіночих туфель моделі «Molared» 37 розміру, вартість яких згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 87/06/16 від 09.06.2016 становить 720 грн.; жіночу футболку в смугу темно-синього і білого кольору з зображенням рожевого якоря, вартість якої згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 87/06/16 від 09.06.2016 становить 150 грн.

Після чого ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зникла, звернувши викрадені речі на свою користь, чим потерпілій ОСОБА_1 заподіяла матеріальної шкоди на загальну суму 870 грн.

Вказані дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, які виразились в таємному викраденні чужого майна (крадіжка).

17 червня 2016 року між потерпілою ОСОБА_1 та обвинуваченою ОСОБА_2 укладено угоду про примирення між потерпілим та підозрюваним.

Згідно з даною угодою потерпіла та обвинувачена за спільною ініціативою дійшли обопільної згоди про укладення угоди про примирення, в якій відповідно до вимог ст. 471 КПК України виклали формулювання підозри та правову кваліфікацію дій обвинуваченої за ч. 1 ст. 185 КК України, яка ніким не оспорюється, зазначили істотні обставини для даного кримінального провадження, при цьому обвинувачена ОСОБА_2 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення та правову кваліфікацію її дій за ч. 1 ст. 185 КК України. Обставинами, які пом'якшують покарання, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, які обтяжують покарання, не має. Цивільний позов не заявлено, матеріальна шкода потерпілому відшкодована у повному обсязі.

Також сторонами в п. 6 угоди визначено узгоджене ними покарання, яке обвинувачена ОСОБА_2 повинна понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у вигляді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, та отримана згода обвинуваченої на призначення їй такого покарання.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені потерпілій та обвинуваченій.

Суд вислухавши думку обвинуваченої ОСОБА_2, роз`яснивши останній зміст ч. 5 ст. 474 КПК України, думку потерпілої ОСОБА_1, роз`яснивши зміст ст. 473 КПК України та пересвідчившись у добровільності їх позицій щодо підписання угоди про примирення, з`ясувавши повне розуміння обвинуваченою суті та характеру обвинувачення, виду та міри узгодженого покарання, вважає угоду про примирення укладену між потерпілою ОСОБА_1 та підозрюваною ОСОБА_2 такою, що підлягає затвердженню судом.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним, суд виходить з такого.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просить суд цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Потерпіла ОСОБА_1 та обвинувачена ОСОБА_2 в судовому засіданні просять затвердити угоду про примирення, укладену між ними 17.06.2016, та призначити обвинуваченій узгоджену між ними міру покарання.

У підготовчому судовому засіданні з`ясовано, що обвинувачена ОСОБА_2, розуміючи, що кримінальне провадження стосовно неї може бути розглянуто в судовому засіданні, де вона буде мати весь обсяг прав, у тому числі, допитувати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подавати клопотання про виклик свідків і подавати докази, які свідчать на її користь, просить затвердити угоду. У підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 зазначила, що винуватість визнала добровільно із розумінням того, що відмовляється від частини своїх прав, угода була укладена добровільно, без будь - якого примусу, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 КПК України.

Обвинувачена ОСОБА_2 визнала себе винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, в обсязі підозри, дала згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди. До того ж зазначила, що здатна реально виконати взяті на себе, відповідно до угоди, зобов'язання.

Потерпіла ОСОБА_1 пояснила, що угода була укладена добровільно, без будь- якого примусу, наслідки затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 КПК України, обмеження її права на оскарження вироку, згідно з положеннями ст. ст. 394, 424 КПК України, та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди йому зрозумілі та просить затвердити зазначену угоду.

Судом встановлено, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачена ОСОБА_2 визнала себе винуватою, відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Разом з тим, суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження та дослідження матеріалів кримінального провадження переконався, що укладення угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена ОСОБА_2 повністю усвідомлює зміст укладеної з потерпілою угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винною, цілком розуміє свої права, визначені в п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України. Потерпіла, в свою чергу, цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України. Зміст угоди про примирення відповідає вимогам ст. 471 КПК України та КК України.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про можливість затвердження угоди від 17 червня 2016 року про примирення між потерпілою ОСОБА_1 та підозрюваною ОСОБА_2 і призначення останній узгодженої сторонами міри покарання.

Цивільний позов не заявлений.

Суд вважає за необхідне запобіжний захід щодо обвинуваченої до набрання вироком законної сили залишити без змін - у вигляді особистого зобов'язання.

Судові витрати відсутні. Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ч. 3 ст. 128, п. 1 ч. 3 ст. 314, ч. 2 ст.373, ст. ст. 374, 474, 475 КПК України, суд

у х в а л и в:

Затвердити угоду про примирення від 17 червня 2016 року у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12016130510000225 від 13.05.2016, укладену між потерпілою ОСОБА_1 та підозрюваною ОСОБА_2.

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, і призначити узгоджене сторонами покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить на день постановлення вироку 850 (вісімсот п'ятдесят) грн., р/р 31114106700223, МФО-804013, Код -37942461, банк одержувача: ГУДКСУ у Луганській області, одержувач: УК у Новопсковському районі.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без змін - у вигляді особистого зобов'язання.

Речові докази - пару замшевих жіночих туфель моделі «Molared» 37 розміру, жіночу футболку в смугу темно-синього і білого кольору з зображенням рожевого якоря, які знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_1 повернути власнику - ОСОБА_1.

Роз`яснити ОСОБА_2 та ОСОБА_1, що, у разі невиконання угоди про примирення потерпілий має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення. Роз`яснити ОСОБА_2, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Луганської області через Новопсковський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити прокурору, потерпілому і обвинуваченому.

Головуючий суддя О.С. Стеценко