Рішення № 58885997, 27.06.2016, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/1119/16-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"27" червня 2016 р. Олександрійський міськрайонний суд

Кіровоградської області

в складі: головуючого - судді Ковальової О.Б.

за участю: секретаря Дудченко О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Олександрії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто»

про захист прав споживача та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В :

04.04.2016 року ОСОБА_2В. звернувся до суду ізвказанимпозовом, в якому просив стягнути з ТОВ «Лізинговакомпанія «ОСОБА_3»на його користь грошові кошти в розмірі 49588,00 грн. за неукладеним договором фінансового лізингу №002587 від 01.02.2016 року.

Позов обґрунтовує тим, що він вирішив придбати для власних потреб для обробки власного огороду трактор. У зв'язку з цим у мережі Інтернет на сайті OLX знайшов цікаву пропозицію про продаж трактора МТЗ 82 за 134000 грн. у місті Кременчук Полтавської області.

По приїзді до м. Кременчук в офісі підтвердили, що дійсно у них є трактори МТЗ 82, 2012 року випуску за ціною 134000грн.

Менеджери були переконливими, і він написав заяву на придбання трактора МТЗ 82.1.26.2012 року за 133900,00 грн., потім зробили ксерокопію паспорту та ідентифікаційного коду та надали йому документи, де було зазначено обрану модель трактора за тією ж ціною.

Потім йому повідомили, що він повинен спочатку сплатити аванс за трактор у сумі 49 000 гривень, надали бланк квитанції на оплату та повідомили, куди сплачувати.

Коли він повернувся з квитанцією, то йому повідомили, що трактор знаходиться у Броварах, Київської області і йому доставлять його по місцю проживання, дали підписати ще додатки до договору, а потім повідомили, що основний договір буде надано на підпис разом із актом приймання передачі трактора через декілька днів, а також дали номер телефону менеджера по постачанню, з яким можна буде обговорювати усі деталі доставки трактора. Але коли він телефонував по цьому номеру, то йому повідомляли про якість затримки з постачальниками, а в подальшому запропонували трактор МТЗ 82, 2015 року випуску за 490000,00 грн.

Позивач вважав, що відповідачем було порушено його права, як споживача, які випливають із ЗУ «Про захист прав споживачів», оскільки під час укладання даного правочину застосовано нечесну підприємницьку діяльність та умови оспорюваного договору є несправедливими, оскільки вони порушують принцип добросовісності,призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін та завдають шкоди позивачеві.

Крім того, в обґрунтування вимог про стягнення грошових коштів, позивач посилається на положення ч.2, 3 ст. 1212 ЦК України та наполягає на тому, що між ним та відповідачем ОСОБА_4 фінансового лізингу є неукладеним.

Сторони про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Від позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, де вказав, що позов підтримує та в разі повторної неявки відповідача не заперечує проти заочного розгляду справи. Відповідач повторно не зявився на розгляд справи, про причини неявки суд не повідомив, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних матеріалів справи.

При розгляді справи встановлено, що 03.02.2016 року між ТОВ «Лізингова компанія «ВАШ АВТО», як лізингодавцем, та ОСОБА_1, як лізингоодержувачем, укладено договір фінансового лізингу №002587 (а.с. 7-12) - спірний договір, відповідно до якого предметом фінансового лізингу є транспортний засіб - трактор МТЗ 82.1.26, який лізингодавець зобов'язався передати у користування лізингоодержувачу в строк та на умовах визначених договором.

03.02.2016року від імені ОСОБА_1 сплачено на користь ТОВ «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» 49000,00 грн. з призначенням платежу «адміністративний платіж за договором №002587 від 03.02.2016» (а.с.6).

Згідно з п.1.3 спірного договору лізингодавець бере на себе зобов'язання придбати предмет лізингу у власність (отримати право власності на предмет лізингу) та передати його у користування лізингоодержувачу на строк та умовах, передбачених цим договором. Лізингоодержувач користується предметом лізингу на умовах на умовах даного договору фінансового лізингу та згідно з положенням чинного законодавства.

Пунктом 1.7 договору передбачено, що предмет лізингу передається в користування лізингоодержувачеві протягом строку, який становить не більше 120 (сто двадцять) робочих днів з моменту сплати лізингоодержувачем на рахунок Лізингодавця, зокрема: адміністративного платежу, авансового платежу, комісії за передачу предмета лізингу, та, в разі наявності, різниці до вже сплаченого авансового платежу на умовах викладених у п. 9.4 ст. 9 даного договору (у разі зміни вартості предмета лізингу), або різниці вже сплаченого авансового платежу на умовах, викладених у п. 9.6 ст. 9 даного договору.

Відповідно п.8.2 договору укладаючи даний договір сторони погоджують, що вартість предмета лізингу, на момент укладення договору за цим договором становить - 18352,06 доларів США, що, на дату укладення договору, еквівалентно 490000,00 грн.

При цьому, Сторони погодили попередній розмір щомісячного лізингового платежу у разі залишення вартості предмета лізингу на рівні, який було визначено на момент підписання договору у розмірі 285,70 доларів США, що згідно обмінного курсу доларів США до української гривні, на фактичну дату укладання договору, відповідно, становить 7628 грн. 19 коп. і визначили, що у разі залишення вартості предмету лізингу на рівні, який було визначено на момент підписання даного договору, та до передачі предмета лізингу лізингоодержувачувони зобов'язані підписати Додаток № 3 до даного договору (п. 10.3 договору).

А у разі зміни вартості предмету лізингу з моменту укладання даного договору, Сторони домовились та взяли на себе зобов'язання, до купівлі транспортного засобу,підписатиДодаток № 3 до даного договору із визначенням щомісячних лізингових платежів, які розраховуються із ціни транспортного засобу на момент купівлі та передачі транспортного засобу (п. 10.4 Договору).

Таким чином, згідно умов укладеного договору фінансового лізингу лізингодавець бере на себе зобов'язання придбати предмет лізингу (МТЗ 82.1.26) у власність та передати предмет лізингу у користування лізингоодержувачу на строк та на умовах, передбачених договором. В той же день, позивачем, у відповідності до умов Договору, було сплачено адміністративний платіж у сумі 49000 грн. 00 коп.

ОСОБА_4 та додатки до договору № 1 і № 2 були підписані сторонами цього ж дня. Додаток до договору № 3 сторонами не підписувався.

Відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України, Законом України "Про фінансовий лізинг".

Частиною 1 статті 806 ЦК України передбачено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 2 ст. 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Згідно ч.1 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" (Закон), фінансовийлізинг -цевид цивільно - правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу.

За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника)відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікаційтаумовіпередати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі) (ч.2 ст.2 Закону).

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦК ).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину зафіксовані у ст. 203 ЦК.

Згідно ст. 204 ЦК правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Окремими нормами Цивільного кодексу України визначається момент з якого правочин вважається вчиненим.

За загальним правилом, договір набирає чинності з моменту його укладення (ч. 2 ст. 631 ЦК).

Згідно з цивільним законодавством момент укладення договору це момент досягнення згоди з усіх його істотних умов (ч. 1 ст. 638 ЦК).

Як спільний вольовий акт згода щодо істотних умов договору досягається або шляхом безпосереднього спілкування сторін, або вчинення ними роздільних у часі дій (направлення оферти й одержання акцепту). За ЦК для визначення моменту укладення договору має значення момент одержання акцепту стороною, яка направила оферту (ч. 1 ст. 640 ЦК).

Серед істотних умов будь-якого договору у ст. 638 ЦК конкретно названо лише предмет договору. Коло істотних умов конкретного виду договору може бути окреслено в самому ЦК або іншому законі. Зокрема, у ч. 2 ст. 6 Закону України «Про фінансовий лізинг» визначені істотні умови договору лізингу, якими є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Обґрунтовуючи свої вимоги про стягнення грошових коштів, позивач посилається на положення ч., ч. 2, 3 ст. 1212 ЦК України та наполягає на тому, що між ним та відповідачем ОСОБА_4 фінансового лізингу є неукладеним, так як вбачається з банківської квитанції ним був лише сплачений адміністративний платіж за договором фінансового лізингу в сумі 49000,00 грн. та підписано лише додатки до даного договору..

Однак, дане твердження не ґрунтується на матеріалах справи, зокрема на положеннях укладеного між сторонами договору фінансового лізингу.

Так підписаний сторонами договір фінансового лізингу містить статтю 10, положеннями якої визначаються поняття лізингового платежу, його структуру (п. 10.1), розрахунок щомісячних лізингових платежів (п. 10.2), попередній розмір щомісячного лізингового платежу (п.10.3) та умови зміни розміру цього платежу.

У пункті 8 постанови№ 9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» пленум Верховного Суду України роз'яснив, що не є укладеними правочини (договори),уяких відсутнівстановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.

Суд вважає, що сторони дійшли згоди з усіх істотних умов договору фінансового лізингу №002587від 03.02.2016 року.

При цьому, суд приймає до уваги, що відповідно до ч. 2 ст 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Також, виходячи з аналізу норм чинного законодавства за своєю правовою природою є змішаним договором та містить елементи договору оренди (найму) та договору купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору згідно ст. 628 ЦК України.

Згідно статті 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі; договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до частини першої статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

У разу недійсності правочину кожна із сторін зобовязана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину (ч.1 ст. 216 ЦК України).

Зазначені правові висновки, які в силу ст. 360-7 ЦК України є обов'язковими для судів України, викладено у постанові ВСУ від 16.12.2015 у справі №6-2766цс15.

Судом встановлено, що договір фінансового лізингу від 03 лютого 2016 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» нотаріально посвідчено не було.

Зазначені обставини є беззаперечними підставами для констатації нікчемності договору фінансового лізингу № 002587 від 03.02.2016 року , а тому суд вважає помилковими посиланнями позивача на невідповідність даного договору умовам ст. 19, 21 ЗУ «Про захист прав споживачів», як такого, що обмежує права споживача, адже спірний договір є недійсним в силу закону (нікчемним) - ч.1 ст.220 ЦК України.

Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.215 ЦК недійсним є правочин, якщо його недійсність установлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Отже, нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом.

До таких правочинів застосовуються наслідки, передбачені ст.216 ЦК.

Згідно із ч.1 ст.216 ЦК в разі недійсності правочину кожна зі сторін зобов'язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що договір фінансового лізингу №002587 від 03.02.2016 року між ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» та ОСОБА_1 є нікчемним. Одночасно необхідно застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину - договору фінансового лізингу № 002587 від 03.02.2016 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» та ОСОБА_1 та стягнути з відповідачаотримані від позивача за нікчемним договором 49 000,00 грн. в якості адміністративного платежу.

Відповідно до ст.. 4 ч. 2 п.п. 1 Закону України «Про судовий збір» в редакції від 01.09.2015р. судовий збір за вимогами майнового характеру становить 551,20грн.Оскільки позивач не оплачував судового збору в дохід держави, а позов підлягає задоволенню, судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь держави в сумі 551,20 грн.

Керуючись ст., ст. 3- 12, 15, 60, 88, 212-215, 218, 224 226, 228 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» на користь ОСОБА_1 - 49 000,00 грн., сплачених ним на виконання нікчемного правочину - договору фінансового лізингу № 002587 укладеного 03.02.2016 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» та ОСОБА_1.

В стягненні 588 грн. відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ВАШ АВТО», код ЄДРПОУ 39733392, юридична адреса: 01601, м. Київ, вул. Шовковична, 42-44, судовий збір в дохід держави у розмірі 551,20 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя: