Ухвала суду № 58880299, 07.07.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №580/175/16-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Стеценко В. А.Номер провадження 22-ц/788/947/16 Суддя-доповідач - Хвостик С. Г. Категорія - 19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2016 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Хвостика С. Г.,

суддів - Левченко Т. А. , Собини О. І.

за участю секретаря - Чуприни В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу ОСОБА_3

на рішення Лебединського районного суду Сумської області від 12 квітня 2016 року

в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Лебединського районного нотаріального округу Сумської області Жураховського Дмитра Володимировича про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 12 квітня 2016 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3.

Стягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в сумі 551 грн. 20 коп.

Вказане рішення суду позивач оскаржив в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги зазначається, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні його позову, хоча він довів, що відповідач при розгляді його заяви на ряд питань взагалі не надав ніякої інформації, а стосовно одного - надав завідома недостовірну інформацію, внаслідок чого його право на отримання інформації щодо нього самого було порушено і обмежено, що спричинило заподіяння йому моральної шкоди.

Крім того, позивач у своїй апеляційній скарзі заперечує проти ухвали суду першої інстанції від 09 лютого 2016 року, якою йому було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у даній справі, посилаючись на те, що він не ставив перед судом питання про відстрочення йому сплати судового збору, а просив саме звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на скрутний матеріальний стан, що позбавляє його можливості сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_3 про задоволення апеляційної скарги та пояснення відповідача приватного нотаріуса Жураховського Д.В. і його представника Жураховської В.В. про залишення рішення суду без змін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що відповідач Жураховський Дмитро Володимирович здійснює нотаріальну діяльність як приватний нотаріус Лебединського районного нотаріального округу Сумської області. В його провадженні зберігається спадкова справа № 79/2012, заведена 27 вересня 2012 року на підставі заяви позивача ОСОБА_3 про прийняття спадщини за заповітом, посвідченим 10 січня 2006 року секретарем виконавчого комітету Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області, стосовно майна ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.13, 35).

У зв'язку з наявністю сумніву щодо обсягу цивільної дієздатності ОСОБА_3 приватний нотаріус Жураховський Д.В. 25 квітня 2013 року звернувся до Лебединської центральної районної лікарні з відповідним запитом, відповідь на який була ним отримана у вигляді довідки за № 708 від 22 травня 2013 року.

Під час перевірки старшим оперуповноваженим Лебединського міськрайонного відділу УМВС України в Сумській області Грицаєнком О.В. законності дій приватного нотаріуса Жураховського Д.В., відповідно до поданої позивачем скарги, копія вказаної довідки Лебединської центральної районної лікарні від 22 травня 2013 року була вилучена працівником міліції, що було здійснено без належно оформленого запиту та протоколу виїмки, про що вказано у відповіді Міністерства юстиції України на ім'я позивача від 16 червня 2014 року за № 5117-0-26-14/13-1 (а.с.35).

Крім того, в зазначеній відповіді Міністерства юстиції наголошується і на тому, що після того, як ОСОБА_3 надав приватному нотаріусу всі необхідні документи 21 травня 2014 року він отримав свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно.

Відповідно до акта вилучення та знищення документа, складеного комісією у складі посадових осіб Лебединського міськрайонного відділу УМВС України в Сумській області від 18 лютого 2015 року, того дня на письмову вимогу ОСОБА_3 було вилучено та знищено копію листа Лебединської ЦРЛ від 22 травня 2013 року за № 708 (а.с.36 матеріалів перевірки по ЄО 2208 від 05 серпня 2013 року), як документа, що містить персональні дані ОСОБА_3 та отриманого з порушенням встановленого порядку (а.с.26, 41).

21 березня 2014 року позивач ОСОБА_3 звернувся до приватного нотаріуса Лебединського районного нотаріального округу Сумської області Жураховського Д.В. із заявою, в якій просив пояснити, з якою метою той збирав відносно нього конфіденційну медичну інформацію, чому він її збирав без згоди та повідомлення останнього про мету і ціль її збирання, зберігання чи розповсюдження, а також просив поінформувати, чи поширював він отриману із лікарні стосовно нього інформацію усно чи письмово. Якщо так, то вказати кому поширював інформацію і коли це було. У разі поширення вказаної інформації письмово, просив відізвати її (а.с.3).

Листом від 18 квітня 2014 року за вихідним № 424/01-16 приватний нотаріус Жураховський Д.В. повідомив позивачу ОСОБА_3 про те, що з метою перевірки обсягу цивільної дієздатності останнього, про що йдеться у ст. 44 Закону України «Про нотаріат», в процесі видачі йому свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно він 25 квітня 2013 року направив запит до Лебединської центральної районної лікарні за вихідним № 627/01-16, звідки 22 травня 2013 року отримав відповідь за вихідним № 708, інформацію з якої, в тому числі і медичну, він стороннім особам не надавав (а.с.4).

Не погоджуючись з отриманою відповіддю, ОСОБА_3 08 лютого 2016 року звернувся до суду з позовом і просив визнати дії приватного нотаріуса Жураховського Д.В. стосовно ненадання інформації та надання завідомо недостовірної інформації, вчинені при розгляді його заяви, - протиправними, тобто такими, що порушили його права на розгляд звернень та отримання інформації, а також просив зобов'язати відповідача протягом п'яти днів з моменту ухвалення судом рішення надати йому правдиву відповідь на питання, викладені в його заяві та стягнути з відповідача на його користь заподіяну внаслідок обмеження та порушення його права на отримання інформації моральну шкоду в сумі 425 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів, що його право на отримання інформації було порушено відповідачем, а також те, що діями чи поведінкою відповідача йому була заподіяна моральна шкода.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується з наступних підстав.

Зокрема, діючи у відповідності з вимогами ст.60 Закону України «Про запобігання корупції» відповідач Жураховський Д.В., як приватний нотаріус Лебединського районного нотаріального округу Сумської області, у провадженні якого зберігається спадкова справа ОСОБА_6, на звернення позивача надав йому 18 квітня 2014 року за вихідним № 424/01-16 повну та достовірну інформацію щодо поставлених у заяві питань.

Так, дійсно, згідно ст.44 Закону України «Про нотаріат» під час посвідчення нотаріусом правочинів визначається обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб, які беруть у них участь. Визначення обсягу цивільної дієздатності фізичної особи здійснюється за паспортом громадянина України або іншими документами, передбаченими статтею 43 цього Закону (крім посвідчення водія, особи моряка, інваліда чи учасника Великої Вітчизняної війни, посвідчення, виданого за місцем роботи фізичної особи), які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо обсягу цивільної дієздатності фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії. У разі потреби нотаріусу надається довідка про те, що особа не страждає на психічний розлад, який може вплинути на її здатність усвідомлювати свої дії та (або) керувати ними.

Тобто, у разі потреби, для унеможливлення виникнення будь-яких сумнівів щодо обсягу цивільної дієздатності фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, за запитом нотаріуса йому надається довідка про те, що особа не страждає на психічний розлад, який може вплинути на її здатність усвідомлювати свої дії та (або) керувати ними.

Ураховуючи, що відповідачем, як нотаріусом, вирішувалось питання про видачу позивачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, тому для усунення будь-яких сумнівів щодо обсягу цивільної дієздатності позивача він, тобто нотаріус, підставно звернувся з відповідним запитом до Лебединської центральної районної лікарні, не повідомивши про це останнього та не запитавши його згоди, що не передбачено вимогами вказаного вище Закону.

Що стосується поширення (усно чи письмово) отриманої з лікарні стосовно позивача інформації, то, як правильно вказав в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції, вказані дії відповідача щодо цього позивачем не доведені, так як приватний нотаріус Жураховський Д.В. будь-яке поширення ним інформації стосовно ОСОБА_3 заперечує, у відповіді Міністерства юстиції України від 16 червня 2014 року йдеться про те, що копія довідки лікарні стосовно позивача, яка зберігалась в приміщенні нотаріуса в спадковій справі, була вилучена саме працівником правоохоронного органу без належного оформлення запиту та протоколу виїмки.

В подальшому копія вказаної довідки була знищена комісією працівників правоохоронного органу як така, що була отримана з порушенням встановленого порядку. Тобто, в акті на знищення визнається, що правоохоронним органом ця довідка була отримана з порушенням встановленого порядку.

Також надані позивачем в судовому засіданні суду апеляційної інстанції копія апеляційної скарги по адміністративній справі, копії доповідної записки стосовно звернення ОСОБА_3 на дії приватного нотаріуса Жураховського Д.В. та прийняте за результатами цього звернення рішення Головним територіальним управлінням юстиції України у Сумській області не свідчать про те, що відповідач поширював стосовно позивача інформацію про стан його психічного здоров'я, так як в цих документах вживається словосполучення «вилучення копії довідки за процедурою виїмки з порушенням цієї процедури», тобто, вказані дії відбувались за ініціативою працівника правоохоронного органу.

Отже, з урахуванням зазначеного, правильною та повною є інформація, надана відповідачем на запит позивача щодо поширення відносно нього інформації, де серед іншого нотаріус вказав, що будь-якої інформації відносно позивача, в тому числі і медичної, особисто він стороннім особам не надавав.

Крім того, оскільки позивачем не доведено, що відповідач поширив стосовно нього інформацію, про яку йдеться у довідці з Лебединської центральної районної лікарні, так як остання була вилучена працівником правоохоронного органу у незаконний спосіб, як вбачається з матеріалів справи, тому у відповідача відсутні були підстави відкликати копію тієї довідки, у зв'язку з чим також не може вважатись неповною та недостовірною надана відповідачем інформація, стосовно якої виник спір.

Таким чином, не заслуговують на увагу колегії суддів доводи апеляційної скарги про неотримання позивачем у повному обсязі та достовірної інформації від нотаріуса з приводу його письмового звернення, так як такі посилання спростовуються матеріалами справи, аналіз з приводу чого наданий вище.

Отже, позивачем не доведено, що з вини відповідача були порушені або обмежені його особисті немайнові права, в тому числі на отримання повної та достовірної інформації, у зв'язку з чим йому була спричинена моральна шкода, тому доводи апеляційної скарги про зворотнє не заслуговують на увагу.

Що стосується викладеного позивачем в апеляційній скарзі заперечення на ухвалу суду від 09 лютого 2016 року про відстрочення сплати судового збору, то слід зазначити наступне.

Аналіз положень ст. 82 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про судовий збір» дає підстави стверджувати, що звільнення особи від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.

При цьому, єдиною підставою для відстрочення сплати судового збору або звільнення від його оплати є врахування судом майнового стану сторони (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на отриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Таким чином, суд першої інстанції, надавши належну оцінку всім викладеним позивачем у заяві про звільнення від сплати судового збору обставинам, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для такого звільнення, однак вважав за можливе відстрочити йому сплату судового збору до ухвалення рішення у даній справі, забезпечуючи позивачу, тим самим, доступ до правосуддя.

До того ж, ухвалою Лебединського районного суду Сумської області від 12 квітня 2016 року було повторно розглянуто клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору та постановлено про відмову у його задоволенні з відповідним обґрунтуванням причини відмови (а.с.47).

Інші доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду також не спростовують і не містять посилань на такі порушення, які б слугували підставою для зміни чи скасування рішення суду.

Відповідно до вимог ч.2 ст.308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

За таких обставин, коли суд першої інстанції постановив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає, отже, апеляційну скаргу необхідно відхилити.

Оскільки позивач при подачі апеляційної скарги не сплатив судовий збір за апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції, враховуючи, що ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 06 травня 2016 року йому було відстрочено сплату судового збору в сумі 1212 грн. 64 коп. до ухвалення судового рішення у даній справі, тому з нього в дохід держави необхідно стягнути вказану суму судового збору, як із сторони, не на користь якої ухвалено дане рішення.

Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.1; 308; 314 ч.1 п.1; 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Лебединського районного суду Сумської області від 12 квітня 2016 року в даній справі залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір за апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції в сумі 1212 грн. 64 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -