Постанова № 58879202, 07.07.2016, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/2131/16-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2016 року смт Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Бочарова А.І.

при секретарі Іванченко В.А.

за участю: представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача: Єрмалатіна В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Овідіополь адміністративну справу за адміністративнм позовом

ОСОБА_3

до

Кароліно-Бугазької сільської ради Овідіопольського району Одеської області

про

визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2016 ОСОБА_3 звернувся до Овідіопольського районного суду Одеської області з позовом до Кароліно-Бугазької сільської ради, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Кароліно-Бугазької сільської ради № 478-VII від 24.03.2016 р. про скасування окремих рішень Кароліно-Бугазької сільської ради від 18.12.2014 р., визнати протиправною бездіяльність Кароліно-Бугазької сільської ради щодо не розгляду у встановленому законодавством порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_3 для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1, та зобов'язати Кароліно-Бугазьку сільську раду вчинити певні дії, а саме: розглянути на найближчій сесії Кароліно-Бугазької сільської ради проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_3 для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач вважає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню, бездіяльність відповідача також порушує норми законодавства, а тому має бути визнана протиправною, а відповідач має виконувати надані повноваження у відповідності до вимог діючого законодавства України.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що рішенням Кароліно-Бугазької сільської ради № 2117-VI від 18.12.2014 р. йому було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва площею 0,063 га на території с. Кароліно-Бугаз Овідіопольського району Одеської області (в межах населеного пункту) за адресою: АДРЕСА_1. Місце розташування земельної ділянки відповідає затвердженій містобудівній документації населеного пункту.

На виконання цього рішення позивач замовив в ліцензованій землевпорядній організації проект землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки, а також отримав усі необхідні погодження проекту в установленому чинним законодавством порядку, в тому числі й пройшов експертизу проекту. Однак, звернувшись до відповідача із відповідною заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки у власність, позивач досі не отримав від відповідача ніякої відповіді, що є грубим порушенням вимог ч. 9 ст. 118 земельного кодексу України. Тому з метою дотримання вимог чинного законодавства України відповідач зобов'язаний розглянути на найближчій сесії проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу.

Як зазначає Позивач, йому випадково стало відомо про прийняття Кароліно-Бугазькою сільською радою оскаржуваного рішення № 478-VII від 24.03.2016 р. про скасування окремих рішень Кароліно-Бугазької сільської ради від 18.12.2014 р. про надання громадянам України дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, яким було скасовано й рішення Кароліно-Бугазької сільської ради № 2117-VI від 18.12.2014 р. про надання позивачеві дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, посилаючись на відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства України.

Дослідивши надані сторонами документи та матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків та вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що у 2014 році позивач звернувся до Кароліно-Бугазької сільської ради із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення йому безоплатно у власність земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва на території с. Кароліно-Бугаз (в залежності від фактичної можливості згідно з детальним планом забудови території).

18.12.2014 р. рішенням Кароліно-Бугазької сільської ради № 2117-VI позивачеві було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва площею 0,063 га, розташованої на території Кароліно-Бугазької сільської ради в межах населеного пункту с. Кароліно-Бугаз, за адресою: АДРЕСА_1. (за рахунок земель рекреаційного призначення, що не надані у власність або користування, на яких, відповідно до затвердженої у встановленому законом порядку містобудівної документації, передбачено розміщення земельних ділянок для індивідуального дачного будівництва). Пунктом 2 цього рішення позивача було зобов'язано:

«2.1. Замовити за свій рахунок та на власний розсуд у суб'єкта господарювання, що відповідно до закону має право на виконання робіт із землеустрою, розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність на підставі пункту 1 цього рішення.

2.2. Погоджені установленому законом порядку проекти землеустрою подати на розгляд Кароліно-Бугазької сільської ради для їх затвердження та прийняття рішень про передачу земельних ділянок у власність.»

Позивач на виконання вимог пункту 2 рішення Кароліно-Бугазької сільської ради № 2117-VI від 18.12.2014 р. замовив в ліцензованій землевпорядній організації проект землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки. 26 березня 2015 р. було складено та підписано акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання, відповідно до якого було встановлено та закріплено межі земельної ділянки на місцевості межовими знаками. Також позивач отримав відповідні позитивні висновки та погодження проекту землеустрою у встановленому чинним законодавством порядку, а саме: висновок Держземагенства в Овідіопольському районі Одеської області по проекту (№ 32-1520-0.12-7568/2-15 від 15.06.2015 р.), висновку відділу містобудування та архітектури по проекту (№ 1246-1/279/02 від 18.06.2015 р.), довідка форми 6-зем, перелік обмежень прав на земельну ділянку і наявні земельні сервітути .

Відповідно до вимог ст. 51 Земельного кодексу України земельні ділянки та ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» по вищезазначеному проекту землеустрою було отримано висновок державної експертизи землевпорядної документації № 817-15 від 30 липня 2015 р., виконаний державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру із зауваженнями, які було враховано, про що свідчить відповідний штамп, скріплений підписом та печаткою державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

28.09.2015 р. було отримано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5102285342015.

Після виконання рішення Кароліно-Бугазької сільської ради № 2117-VI від 18.12.2014 р. згідно умов п. 2.2. цього рішення позивач звернувся до Кароліно-Бугазької сільської ради із відповідною заявою про затвердження розробленого та погодженого в повному обсязі вищезазначеного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Однак, заява досі не розглянута та рішення по ній не приймалось.

Відповідно до ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Частинами 10-11 ст. 118 Земельного кодексу передбачено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

24.03.2016 р. Кароліно-Бугазькою сільською радою було прийнято рішення № 478-VII про скасування окремих рішень Кароліно-Бугазької сільської ради від 18.12.2014 р. про надання громадянам України дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, яким було скасовано й рішення Кароліно-Бугазької сільської ради № 2117-VI від 18.12.2014 р. про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачеві.

Пунктом 4 рішення Конституційного Суду України 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 по справі № 1-9/2009 визначено, що ненормативні акти органів місцевого самоврядування передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

«Конституційний Суд України зазначає, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання». (частини 5-6 пункту п. 5 рішення Конституційного Суду України 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 по справі № 1-9/2009).

Ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, їхні службові та посадові особи повинні діяти порядком та у спосіб, передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до конкретних приписів рішення Кароліно-Бугазької сільської ради № 2117-VI від 18.12.2014 р. між позивачем, ліцензованою землевпорядною організацією ТОВ «ІМПЕРІАЛ-777», а також органами державної влади та місцевого самоврядування виникли певні правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав, охоронюваних законом інтересів, а саме: правовідносини щодо розроблення, погодження та проведення державної експертизи проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Позивач, як окремий суб'єкт, до якого звернені приписи вказаного рішення, що було застосоване (одноразове застосування) і після реалізації вичерпало свою дію, заперечує проти його припинення (скасування).

Таким чином вбачається, що оскільки рішення Кароліно-Бугазької сільської ради № 2117-VI від 18.12.2014 р. «Про надання громадянину України ОСОБА_3 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва на території с. Кароліно-Бугаз Овідіопольського району Одеської області (в межах населеного пункту)» є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, тобто актом одноразового застосування, що передбачає конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи (до позивача) і який вичерпує свою дію фактом його виконання, воно не може бути скасоване.

Щодо відповідності місця розташування земельної ділянки затвердженій містобудівній документації судом було встановлено, що відповідно до положень детального плану частини території села Кароліно-Бугаз Овідіопольського району Одеської області, затвердженого рішенням Кароліно-Бугазької сільської ради № 845-VI від 31.10.2013 р. «Про затвердження детального плану частини території села Кароліно-Бугаз Овідіопольського району Одеської області, обмеженої вулицями: Суворова, Лазурна, Студентська, Цвіточна та пров. Коцюбинського та території пляжної зони, розташованої навпроти спортивно-оздоровчого табору «Чайка», бази відпочинку «Одеса», бази відпочинку «Бриз», бази відпочинку «Зв'язокбуд», бази відпочинку «Лотос» (в межах населеного пункту)», територія, на якій розташована запропонована земельна ділянка, передбачена для розміщення індивідуального дачного будівництва, що цілком відповідає цільовому використанню вказаної земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції. Таким чином, на вказаній території згідно планувальної організації затвердженого детального плану території можливо розташування саме дачного будівництва.

Враховуючи вищевикладене вбачається, що не розглядаючи заяву позивача щодо затвердження проекту землеустрою та приймаючи оскаржуване рішення Кароліно-Бугазька сільська рада діяла протиправно з перевищенням наданих повноважень та з численними порушеннями норм чинного законодавства України.

Згідно ч. 1 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання незаконними рішень органу місцевого самоврядування.

Кодексом адміністративного судочинства також передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси (ч. 1 ст. 6). Згідно зі ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 6 КАС України ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Запровадження адміністративного судочинства зумовлене правовою природою публічно-правових спорів, де громадянину протистоїть потужний адміністративний апарат. Судове провадження у таких справах має здійснюватися на дещо інших засадах, ніж у цивільних судах. Зокрема, покладення обов'язку доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності на суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 1 квітня 2010 року № 10-рп/2010 органи місцевого самоврядування при вирішенні питань місцевого значення, віднесених Конституцією України та законами України до їхньої компетенції, є суб'єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції, зокрема нормотворчу, координаційну, дозвільну, реєстраційну, розпорядчу. Як суб'єкти владних повноважень органи місцевого самоврядування вирішують в межах закону питання в галузі земельних відносин.

Конституційним Судом України офіційно розтлумачено, що вирішення земельних спорів фізичних та юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності належить до юрисдикції адміністративних судів, крім публічно-правових спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення (частина друга статті 4, пункт 1 частини першої, частина друга статті 17 Кодексу).

Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення Кароліно-Бугазької сільської ради № 478-VII від 24.03.2016 р. про скасування окремих рішень Кароліно-Бугазької сільської ради від 18.12.2014 р. про надання громадянам України дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, але в частині, що стосується прав позивача.

Бездіяльність Кароліно-Бугазької сільської ради щодо не розгляду у встановленому законодавством порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_3 для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1, є також протиправною. При цьому Кароліно-Бугазька сільська рада в порядку вимог ч. 9 ст. 118 земельного кодексу України зобов'язана розглянути на найближчій сесії Кароліно-Бугазької сільської ради проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_3 для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1.

Частиною 1 статтею 94 КАСУ передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» у розмірі 1595 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто п'ять) грн., з яких 1160 (одна тисяча сто шістдесят) грн. за подання адміністративного позову та 435 (чотириста тридцять п'ять) грн. за подання клопотання про забезпечення адміністративного позову, який підлягає сплаті відповідачем згідно ч. 1 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Кароліно-Бугазької сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення Кароліно-Бугазької сільської ради, визнання протиправної бездіяльності Кароліно-Бугазької сільської ради та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кароліно-Бугазької сільської ради № 478-VII від 24.03.2016 р. про скасування окремих рішень Кароліно-Бугазької сільської ради від 18.12.2014 р. про надання громадянам України дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, в частині скасування рішення №2117-VI у відношені ОСОБА_3.

Визнати протиправною бездіяльність Кароліно-Бугазької сільської ради щодо не розгляду у встановленому законодавством порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_3 для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1, та зобов'язати Кароліно-Бугазьку сільську раду розглянути на найближчій сесії Кароліно-Бугазької сільської ради проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_3 для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з Кароліно-Бугазької сільської ради на користь ОСОБА_3 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1595 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто п'ять) грн.

Заходи забезпечення позову,вжиті ухвалою суду від 16 червня 2016 року - скасувати.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Овідіопольського районного суду Одеської області апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя А. І. Бочаров