Ухвала суду № 58877728, 11.07.2016, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/8595/16-к

Провадження № 1-кс/344/2963/16

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2016 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Татарінова О.А., за участі секретаря Бухвак І.С., прокурора Орищенка І.В., слідчого Щадея А.В., захисника ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2

розглянувши в судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ УСБ України в Івано-Франківській області ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2, в кримінальному провадженні № 22016090000000094 від 08.04.2016 року, -

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшло клопотання старшого слідчого СВ УСБ України в Івано-Франківській області ОСОБА_3, погодженого прокурором відділу прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_4, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч.3 ст. 307 КК України, на 60 днів.

В клопотанні зазначено, що за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч.3 ст. 307 КК України, 17.05.2016р. слідчим суддею було застосовано до ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, до 15.07.2016 року, із визначенням застави в розмірі 3500 мінімальних заробітних плат.

Через особливу складність кримінального провадження і необхідність проведення у ньому значної кількості слідчих та процесуальних дій, неможливо закінчити досудове розслідування до моменту завершення дії попередньої ухвали слідчого судді про обрання стосовно ОСОБА_2 зазначеного запобіжного заходу. Для забезпечення повного і неупередженого розслідування необхідно встановити всі фактичні обставини щодо вчинення злочину та всіх причетних до злочину осіб. Ці дії не могли бути здійснені чи завершені раніше з обєктивних причин. В зв'язку із чим просить продовжити строк тримання ОСОБА_2 під вартою.

Щодо ризиків, то, відповідно до вимог ст. 184 ч. 1 п.4 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбаченого п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків в цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення. Вказані ризики не зменшилися за період застосування щодо підозрюваного даного запобіжного заходу, оскільки у даному провадженні не встановлено всіх фігурантів провадження та з інших причин, які вказані у даному клопотанні, у звязку з чим припинення застосування даного запобіжного заходу чи зміна на будь-який мякший може унеможливити проведення з ОСОБА_2 слідчих та процесуальних дій та запобігти ризикам в даному кримінальному провадженні.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав

В судовому засіданні підозрюваний та його захисник заперечили щодо задоволення клопотання, посилаючись на необгрунтованість підозри та недоведеність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Просили відмовити в задоволенні клопотання та обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобовязаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обовязків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від 80 до 300 розмірів мінімальної заробітної плати. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обовязків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.

Відповідно до ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, - з моменту затримання, а також те, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

В той же час згідно з ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, а ч. 2 даної статті зазначає про можливість продовження строку досудового розслідування.

Ст. 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.

Відповідно дост. 199 КПК України, розглядаючи клопотання про продовження строків тримання під вартою слідчий суддя повинен з'ясувати конкретні причинили тривалого тримання особи під вартою, чи недопущеного безпідставного тривалого розслідування, інші обставини, що свідчать про невиправдано тривале тримання під вартою, чи не з'явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та застосувати альтернативний запобіжний захід.

Матеріалами клопотання зазначається, що згідно наказу № 58 о/с від 07.11.2015 р., ОСОБА_2 призначено на посаду начальника відділу першого територіального управління з обслуговування Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської областей Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України та йому присвоєно спеціальне звання підполковник поліції.

ОСОБА_2 проходив службу в НП України, був працівником поліції, виконував функції представника влади, у звязку з чим, відповідно до положення частини 1 Примітки до ст. 364 КК України, є службовою особою.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», ОСОБА_2 є працівником правоохоронного органу.

ОСОБА_5 з метою отримання доходу від незаконного обігу наркотичних засобів створив та очолив групу осіб, у складі якої у країнах Європейського Союзу придбав, перевозив та зберігав наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори, а також переміщав їх контрабандним шляхом через митний кордон України з метою подальшого збуту та збував на території України.

У ході проведення слідчим відділом Івано-Франківського відділу поліції ГУ НП України в Івано-Франківській області досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12015090010001797, співробітниками Національної поліції проведено обшук орендованого ОСОБА_6 житлового приміщення за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Паркова, бул. 18-В/1, під час якого вилучено 420 чарункових упаковок з написами «Subutex 8 Mg», у кожній з яких містилося по 7 таблеток, 15 таблеток з написом «Porsche» та частину таблетки оранжевого кольору, які його брат ОСОБА_5 незаконно придбав та зберігав з метою подальшого збуту. Згідно висновку експерта Івано-Франківського НДЕКЦ МВС України від 22.03.2016 № 09/12-0154, надані на дослідження 2940 таблеток у вищевказаних 420 блістерах з написами «Subutex 8 Mg» містять наркотичних засіб бупренорфін загальною кількістю 23,52 грама. Відповідно до списку 1 Таблиці ІІ Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000, бупренорфін є наркотичним засобом, обіг якого обмежено.

ОСОБА_2, ОСОБА_7 та інші невстановлені на даний час співробітники Національної поліції, будучи обізнані про незаконне зберігання ОСОБА_5 за вищевказаною адресою даних наркотичних засобів, а також про вчинення останнім інших кримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, з метою отримання неправомірної вигоди, своїми порадами та вказівками штучно створили докази його непричетності, шляхом спотворення фактичних обставин вчинення даного злочину у матеріалах кримінального провадження №12015090010001797, чим забезпечили можливість уникнення ОСОБА_5 притягнення до кримінальної відповідальності та надали можливість продовжувати злочинну діяльності очолюваної ним групи.

17 травня 2016 року ОСОБА_2 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 307 КК України

Відповідно до ухвали слідчого судді від 17.05.2016р. щодо ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, до 15.07.2016р. включно.

Так, відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

Відповідно до вимог п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати обєктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних обєктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами в їх сукупності, а саме: протоколом обшуку від 13.05.2016, висновком експерта Івано-Франківського НДЕКЦ МВС України № 09/12-0331 від 14.05.2016, протоколами допиту свідків, протоколами предявлення для впізнання осіб за фотокартками, та іншими доказами.

Враховуючи те, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, у слідчого судді наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.27, ч. 3 ст. 307 КК України.

При цьому доводи підозрюваного фактично зводяться до оцінки зібраних органом досудового розслідування доказів на предмет доведеності його вини, що не стосується питань даного судового розгляду.

Стороною кримінального провадження з боку обвинувачення доведено наявність обєктивних обставин, які в свою чергу перешкоджають завершенню досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, оскільки необхідно встановити всі фактичні обставини щодо вчинення злочину та всіх причетних до злочину осіб, провести необхідні слідчі дії, виконати вимоги ст.290 КПК України, а тому є необхідність в продовженні строку запобіжного заходу щодо ОСОБА_2

Строк досудового розслідування кримінального провадження було продовжено прокурором Івано-Франківської області до 6-ти місяців, тобто до 13.11.2016 року.

Прокурором також доведено наявність ризиків, які не зменшилися та які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що задля запобігання ризиків, застосування більш м'якого запобіжного заходу є недостатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та є співмірним і доцільним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_2 вказаного вище кримінального правопорушення, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоровя та майновий стан, міцність соціальних звязків, його репутацію, має на утриманні двох малолітніх дітей, а також відсутність судимостей.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, наряду з положеннями ст.ст.182,183 КПК України враховую практику Європейського суду з прав людини,відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні. Також враховую тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 за інкримінований злочин, характер та обставини вчинення злочину.

Крім цього, ОСОБА_2 має високий авторитет і стійкі звязки та стосунки у всіх правоохоронних органах, а також з авторитетними особами із кримінального середовища.

При цьому, обставини, які зазначені підозрюваним та його захисником, не можуть бути підставою для відмови в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного,оскільки дані обставини характеризують підозрюваного та не виключають наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Відтак, враховуючи вищенаведене, відсутність підстав для зміни чи скасування підозрюваному ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та те, що строк тримання останнього під ватрою закінчується 15.07.2016р., вважаю, що клопотання слід задовольнити, продовжити строк тримання його під вартою на 60 днів в межах строку досудового розслідування, з визначенням застави 3500 розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього передбачених у ч.5 ст. 194 КПК України обовязків.

За таких обставин, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 205, 309, 395 Кримінального процесуального Кодексу України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 307 КК України, на 60 днів, тобто до 08 вересня 2016 року включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань №12.

Визначити розмір застави в межах 3500 (три тисячі пятсот) розмірів мінімальної заробітної плати в сумі 4823000 (чотири мільйони вісімсот двадцять три тисячі) гривень, 00 коп, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2 на строк до 08 вересня 2016 року обовязки:

прибувати до визначеної службової особи слідчого, прокурора, суду із встановленою періодичністю;

не відлучатися з м. Івано-Франківськ без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

утримуватись від спілкування з свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні.

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та вїзд в Україну.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуального прокурора в даному провадженні.

Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 11 липня 2016 року.

Слідчий суддя О.А. Татарінова