Ухвала суду № 58876206, 08.07.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/4983/16-ц Провадження № 22-ц/772/2350/2016Головуючий в суді першої інстанції Федчишен С. А. Доповідач Нікушин В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого Нікушина В.П.,

суддів Вавшко В.С., Копаничук С.Г.,

при секретарі Торбасюк О.І.,

за участю ОСОБА_2 та представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Онопрієнко Інни Віталіївни та Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, за участю заінтересованої особи підрозділу примусового виконання рішення відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 13.06.2016 року про залишення скарги без розгляду, постановлену по даній справі,

встановила:

В березні 2016 року ОСОБА_2 звернувся в суд з вищевказаною скаргою.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 13 червня 2016 року скаргу ОСОБА_2 залишено без розгляду на його прохання відповідно до заяви від 13.06.2016 року.

Цю ухвалу ОСОБА_2 оскаржив в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі ставиться питання про її скасування та повернення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду з викликом всіх сторін та витребування доказів.

При цьому скаржник посилається на порушення судом норм процесуального права, оскільки судом не дотримано вимог захисту прав стягувача і заявника.

Зокрема, в обґрунтування своїх вимог ОСОБА_2 зазначає, що відповідачем не надано виконавчого провадження та доказів виконання судового рішення, що вимагалось ухвалою суду; судом не забезпечено явку боржника - ГТУЮ у м. Києві. Крім того, ним надано суду документальні докази про неправомірність дій та бездіяльність відповідача, а тому його заява про відмову від скарги є незаконною та такою, що не відповідає п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, оскільки положення вказаної норми статті стосуються позовних заяв, а не скарг.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.06.2016 року ОСОБА_2 подав до суду першої інстанції заяву в якій просив залишити його скаргу до Департаменту без розгляду (а. с. 76).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду.

Відповідно до статті 11 ЦПК суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги (принцип диспозитивності цивільного судочинства). Тому суд зобов'язаний залишити заяву без розгляду, якщо позивач звернувся з таким клопотанням.

Слід звернути увагу, що клопотання особи про залишення заяви без розгляду являє собою відмову від судового процесу.

Згідно з роз'ясненнями п. 33 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" №2 від 12 червня 2009 року суд зупиняє або закриває провадження у справі чи залишає заяву без розгляду з підстав, передбачених відповідно статтями 201, 202, 205, 207 ЦПК, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Доводи апеляційної скарги про помилковість застосування до даних правовідносин п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суперечать посиланням скаржника на ч. 5 ст. 174 ЦПК України, а отже є суперечливими та не містять чіткого відображення позиції скаржника.

Відповідно до частин 1, 8, 9 статті 8 ЦПК України, суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.

Частиною 2 статті 208 ЦПК України передбачено, що питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

За встановлених обставин, суд першої інстанції правомірно прийняв відмову заявника від своїх вимог, залишивши його скаргу без розгляду.

При цьому, суд звертає увагу, що на відміну від закриття провадження в справі, у разі залишення заяви без розгляду ця стаття передбачає інші процесуальні наслідки після усунення обставин, що були підставами залишення заяви без розгляду, заінтересована особа вправі знову звернутися до суду з заявою в загальному порядку.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 13.06.2016 року постановлену у справі за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Онопрієнко Інни Віталіївни та Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, за участю заінтересованої особи підрозділу примусового виконання рішення відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

Згідно з оригіналом: