Ухвала суду № 58875370, 05.07.2016, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/8933/16-к

Провадження № 1-кс/201/5556/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2016 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого - слідчого судді Ходаківського М.П.,

при секретарі - Швеці М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2016 року, у кримінальному провадженні № 32016040000000006, -

ВСТАНОВИВ

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2016 року, на майно, яке вилучено за адресою: АДРЕСА_1.

Представник заявника надала до суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити за її відсутності.

Слідчим суддею з урахуванням принципу диспозитивності, закріпленого у ст. 26 КПК України, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, визнано можливим розгляд скарги за відсутності представника заявника, оскільки вона повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, докази чого наявні у матеріалах справи.

Прокурор та слідчий у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлялися належним чином, причини неявки не повідомили.

Дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов наступного висновку.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12.03.2016 накладено арешт на майно вилучене за адресою: см. Дніпропетровськ, АДРЕСА_1.

Зазначену ухвалу та необхідність вжиття таких заходів забезпечення кримінального провадження судом мотивовано тим, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №320160400000006 від 12.02.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.205 та ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 КК України.

На момент внесення відомостей до ЄРДР встановлено, що невстановлені особи, діючи з метою прикриття незаконної діяльності без мети ведення фінансово-господарської діяльності, 28.09.2015 здійснили державну реєстрацію суб'єкта господарювання, а саме ТОВ «Альтера Трейдінг» (код 40035290), тобто вчинили фіктивне підприємництво.

Крім того, на момент внесення відомостей до ЄРДР встановлено, що невстановлені особи, діючи умисно, шляхом надання знарядь та засобів, а саме підроблених документів про фінансово-господарську діяльність підконтрольного фіктивного підприємства ТОВ «Альтерра Трейдінг» (код 40035290), в період з вересня 2015 року по теперішній час надавали та продовжують надавати зацікавленим юридичним особам, тобто клієнтам, послуги з мінімізації податкових зобов'язань та конвертації грошових коштів із безготівкової форми в готівку, тобто вчинили та продовжують вчиняти пособництво в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах.

11 березня 2016 року за адресою офісного приміщення, а саме за адресою: АДРЕСА_1, проведено обшук, в ході якого вилучено предмети та документи, які можуть мати значення для встановлення істини у кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, суд наклав арешт на тимчасове вилучене майно.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді. Треті особи, майно яких може бути арештовано, - особи, які отримали чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін на суму, значно нижчу ринкової вартості, або знали чи повинні були знати, що мета такої передачі - отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації. Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.

Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.

Частиною 7 цієї статті Кодексу унормовано, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у випадках, якщо існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, відчуження майна.

Відповідно до ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає зокрема про заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.

Ураховуючи, що в ході розгляду клопотання не встановлено підстав того, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або вжитий ухвалою захід забезпечення кримінального провадження застосовано необґрунтовано, суду не надано доказів завершення досудового розслідування, вилучене майно може бути предметом дослідження у кримінальному провадженні, підстав для задоволення клопотання і скасування накладеного судом арешту наразі не встановлено.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 132, 173, 174, 376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровськ від 12 березня 2016 року у кримінальному провадженні № 32016040000000006 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя М.П.Ходаківський