Рішення № 58875362, 04.07.2016, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/2084/16-ц

Провадження № 2/201/1256/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2016 року м. Дніпропетровськ

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Батманової В.В.,

при секретарі Гоц Г.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» про стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність ПАТ КБ «ПриватБанк», яка полягала у блокуванні карткового рахунку. В обґрунтування своїх вимог, позивач у позовній заяві посилається на те, що 29.07.2015 позивач отримав спадщину, а саме ? частки майна померлого ОСОБА_2, яка складається з 14707,64 грн на картковому рахунку 5168757282069857, 1521,79 грн на картковому рахунку 26356624399178 та 50467,39 грн на картковому рахунку 26306613377805. 06.08.2015 позивач звернувся до відповідача з листом про сплату належних йому на підставі свідоцтва про спадщину коштів, на що отримав відповідь про наявні у нього кредитні відносини з банком та наявною заборгованістю за цими відносинами, яка має бути погашена за рахунок частини коштів отриманих у спадок. Вважає вказані дії банку неправомірними та просить стягнути на свою користь з відповідача 34583,16 грн.

Від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, позов підтримав в повному обсязі з підстав в ньому викладених, просив позов задовольнити.

Представник відповідача надав до суду письмові заперечення проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що з боку банку не було жодних порушень, оскільки це передбачено умовами та правилами надання банківських послуг, які діяли на час укладання кредитного договору від 17.01.2003.

Враховуючи, що відповідач надав суду свої заперечення, які будуть враховані при розгляді справи поряд з іншими доказами та обставинами, суд вважає за можливе ухвалити по справі рішення на загальних підставах, встановлених ЦПК України.

Суд, встановивши обставини справи і перевіривши їх доказами, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, за таких підстав.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідност. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідност. 60 ЦПК Україникожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно дост. 57 ЦПК Українидоказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідност. 58 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2ст. 124 Конституції Україниюрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Стаття 15 ЦК України передбачає право на захист цивільних прав та інтересів: «1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання…».

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено та сторонами у позовній заяві та у запереченнях відповідача зазначено, що 29.07.2015 позивач отримав спадщину, а саме ? частки майна померлого ОСОБА_2, яка складається з 14707,64 грн на картковому рахунку 5168757282069857, 1521,79 грн на картковому рахунку 26356624399178 та 50467,39 грн на картковому рахунку 26306613377805.

Відповідно до укладеного договору № ДР-6787 від 17.01.2003 ОСОБА_1 17.01.2003 отримав кредит у розмірі 2273.01 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 28.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач своїм підписом підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг.

При укладенні договору було дотримано всі передбачені законом істотні умови договору, котрі були обумовлені згодою сторін, як узгоджені сторонами, так і прийняті ними. На момент укладення вказаного договору усі сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їхній внутрішній волі, що підтверджено власноручними підписами та печатками сторін; правочин був спрямований на отримання кредиту та у його погашенні згідно умов даного договору.

Відповідно до п. 9.12 Умов та правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично лонгується на такий же термін.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитедавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) Позичальникові у розмірі та на умова, встановлених договором, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення Боржником зобовязання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У порушення зазначених норм закону та умов договору Відповідач зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав у зв'язку з чим утворилась кредитна заборгованість.

В ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Окремо слід зазначити, що відповідно до п. 4.6 Умов та правил надання банківських послуг клієнт доручає Банку здійснювати списання грошових коштів з рахунків Клієнта, відкритих у валюті кредитного ліміту, в межах сум, що підлягають сплаті Банку за цим договором, при настанні строків платежів, а також списання грошових коштів з Картрахунку у випадку настання строків платежів по іншим договорам клієнта у розмірах визначених цими договорами (договірне списання), в межах платіжного ліміту Картрахунку. Банк проводить списання коштів в грошовій одиниці України/ іноземній валюті з будь-якого рахунку клієнта у розмірі, еквівалентному сумі заборгованості в іноземній валюті/національній валюті України по договору, та купівлю/продаж іноземної валюти на Міжбанківському Валютному ринку України.

Ст. 1216 ЦК України встановлено, що однією із підстав набуття права власності є спадкування, яке визначається законом як перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі його відсутності, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. 1261-1265 ЦК України (1-5 черги спадкоємців за законом). У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця (ст.1261 ЦК України).

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом ст. 1228 ЦК України право на вклад входить до складу спадщини.

Частинами 1, 3 ст. 1296 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

До позивача в порядку спадкового правонаступництва перейшли права та обов'язки вкладника, які виникли з угод, укладених спадкодавцем. Часом прийняття позивачем спадщини у вигляді вкладів є момент її відкриття, тобто дата смерті спадкодавця, оскільки прийнята спадщина завжди вважається належною спадкоємцеві з часу її відкриття незалежно від того, коли вона була фактично прийнята.

Згідно з ч. 2 ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.

Відповідно до п. 3.17 Умов та правил надання банківських послуг при наявності у клієнта простроченої заборгованості по кредитам та/або кредитним лімітам, отриманим Клієнтом в Банку, а також по процентами за їх використання, Банк має право на власний розсуд:

після закінчення строку вкладу, вклад та нараховані відсотки перерахувати на поточний/картковий рахунок Клієнта;

розірвати цей Договір. При цьому Банк направляє Клієнту письмове повідомлення із зазначенням дати розірвання Договору. Вклад та нараховані відсотки перераховуються на поточний/картковий рахунок клієнта.

Відповідно дост. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно дост. 58 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно дост. 64 ЦПК України, письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи. Письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу.

Враховуючи, вищевикладене, суд вважає, що позивачем не доведено факт порушення банком права позивача, то суд вважає за можливе в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Згідно вимог ст.88 ЦПК України судові витрати при відмові в задоволенні позову повинні покладатися на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 16 ЦК України, ст. ст. 3, 8, 10, 11, 57-60, 64, 88, 169, ч. 2 ст. 197, ст. ст. 212, 213, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволені позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» про стягнення грошових коштів - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.В. Батманова