Рішення № 5887378, 29.09.2009, Господарський суд Чернігівської області

29.09.09

Господарський суд Чернігівської області

_____________________

14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

29 вересня 2009 р. Справа № 21/141

Позивач:Коропська районна організація підприємців,

вул. Київська, 71-А, смт. Короп, Чернігівська область, 16200

Відповідач:Фізична особа - підприємець ОСОБА_1

АДРЕСА_1

Предмет спору: про стягнення заборгованості 19929,97 грн.

Суддя Белов С.В.

Представники сторін:

Позивач: Старуха П.Д., довіреність № 1 від 02.01.2009 р., представник.

Відповідач: не зявився.

Коропською районною організацією підприємців подано позов до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 19929,97 грн. (13750,00 грн. основного боргу, 1645,48 грн. пені, 2750,00 грн. штрафу, 1485,00 грн. інфляційних нарахувань, 299,49 грн. трьох відсотків річних).

Розгляд справи було відкладено через неявку в судове засідання 10 вересня 2009 року відповідача, за його клопотанням про відкладення розгляду справи, у звязку з неможливістю його явки в судове засідання.

Представником позивача подано додаткові документи по справі.

Представник позивача в судовому засіданні 29 вересня 2009 року виклав позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не надав, в судові засідання 10 вересня 2009 року та 29 вересня 2009 року не зявився, про розгляд справи був повідомлений своєчасно та належним чином про що свідчать документи в матеріалах справи, правом участі в судовому розгляді справи не скористався, тому суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, зясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив наступне.

Клопотання про залучення документів від позивача до матеріалів справи суд задовольнив оскільки це передбачено ст. 22 ГПК України.

21.12.2007 року між Коропською районною організацією підприємців та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір № 12 безпроцентної цільової позики, за яким позивач зобовязався передати у власність відповідача грошові кошти (позику) в сумі 5000,00 грн., а відповідач зобовязався повернути її позивачу в порядку та у строк визначений зазначеним Договором.

Також, 21.12.2007 року між Коропською районною організацією підприємців та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір № 13 безпроцентної цільової позики, за яким позивач зобовязався передавати у власність відповідача грошові кошти (позику) в сумі 10000,00 грн., а відповідач зобовязався повернути її позивачу в порядку та у строк визначений Договором.

На виконання умов вищезазначених договорів позивач надав безпроцентну цільову позику відповідачу загальним розміром 15000,00 грн. Про надання позики свідчать платіжні доручення № 31 від 24 грудня 2007 року на суму 5000,00 грн. та № 20 від 26 грудня 2007 року на суму 10000,00 грн. (загальна сума 15000,00 грн.) /а. с. 21, 23/. Відповідно до частини 2 статті 1046 Цивільного кодексу України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У відповідності до п. 4.1 вищезазначених договорів позика надається строком на 11 місяців. Таким чином, кінцевим терміном повернення позики відповідно до зазначених договорів є 21.11.2008р.

Відповідачем повернуто позивачу частину наданої позики у розмірі 1250,00 грн., про що свідчить банківська виписка на суму 1250,00 грн. в матеріалах справи /а. с. 25/.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання не допускається.

Згідно статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

З метою досудового врегулювання спору позивачем було направлено відповідачу лист з вимогою погасити заборгованість у розмірі 13750,00 грн., а також сплатити пеню та штраф у відповідності до вищезазначених договорів. Про направлення відповідачу листа свідчить фіскальний чек в матеріалах справи. Відповіді від відповідача не отримано, заборгованість не погашено.

Враховуючи вищенаведене, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 13750,00 грн., є обґрунтованою і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 22.11.2008 р. по 22.05.2009 р. в сумі 1645,48 грн. /а. с. 19/, нараховану у відповідності до п. п. 6.2. Договорів № 12 та № 13, згідно з якими за несвоєчасну сплату відповідачем суми позики або якої-небудь її частини, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми позики за кожен день прострочення платежу, а також 2750,00 грн. штрафу, нарахованого у відповідності до п. п. 6.2. Договорів № 12 та № 13, згідно з якими за прострочення платежу понад 60 календарних днів відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 20 % від суми не повернутої позики.

Згідно ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобовязань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Виходячи із змісту п. 1 ст. 230 та п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання учасник господарських відносин зобовязаний сплатити господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), розмір якої може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання.

Враховуючи вищенаведене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 1645,48 грн. та штрафу у розмірі 2750,00 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування у розмірі 1485,00 грн. за період з грудня 2008 року по червень 2009 року /а. с. 18/ та 299,49 грн. трьох відсотків річних за період з 22.11.2008 року по 13.08.2009 року /а с. 19/.

Згідно статті 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.

Тому, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Враховуючи наведене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у розмірі 1485,00 грн. та 299,49 грн. трьох відсотків річних є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

У відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по справі.

Керуючись ст. 193, п. 1 ст. 230, п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 546, 549, 625 Цивільного кодексу України ст.ст. 22, 33, 34, 49 ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1, розрахункові відомості відсутні) на користь Коропської районної організації підприємців (вул. Київська, 71-А, смт. Короп, Чернігівська область, 16200, код 26493862, р/р 26000310022501 Банк: Коропське відділення Ощадбанку, МФО 343080) 13750,00 грн. основного боргу, 1645,48 грн. пені, 2750,00 грн. штрафу, 1485,00 грн. інфляційних нарахувань, 299,49 грн. трьох відсотків річних, 199,30 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Белов С.В.