Постанова № 58873005, 05.07.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2016 Справа № 912/681/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Паруснікова Ю.Б. - доповідач;

суддів: Верхогляд Т.А., Білецької Л.М.

при секретарі судового засідання: Саланжій Т.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Ананійчук О.А. представник, довіреність №19/3-02/53 від 07.04.16;

від відповідача: Глазков А.С. представник, довіреність № 29Д-10 від 01.10.15;

від третіх осіб: не з'явилися

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Креатив» на рішення господарського суду Кіровоградської області від 13.04.2016 по справі № 912/681/16 (суддя Макаренко Т.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України», м. Київ

до Приватного акціонерного товариства «Креатив», м. Київ

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

- ОСОБА_3, м. Кіровоград;

- Приватне підприємство «Еллада», м. Кіровоград;

- Закрите акціонерне товариство «Завод модифікованих жирів», м. Кіровоград;

- Публічне акціонерне товариство «Креатив Груп», с. Соколівське, Кіровоградський район, Кіровоградської області;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Соколівський консервний завод», с. Соколівське, Кіровоградський район, Кіровоградської області;

- ОСОБА_4, м. Кіровоград

про стягнення 16695718,79 доларів США, 1235671,19 Євро та 72373463,41 грн., -

ВСТАНОВИВ:

13 квітня 2016 року рішенням господарського суду Кіровоградської області по даній справі позов задоволено повністю.

Стягнуто з ПрАТ «Креатив» на користь ПАТ «Державний Ощадний банк України» прострочену заборгованість за договором кредитної лінії № 3 від 12.04.2011, яка станом на 18.02.2016 становить 16695718,79 доларів США (гривневий еквівалент по курсу НБУ станом на 18.02.2016 - 446171530,48 грн.), 1235671,19 євро (гривневий еквівалент по курсу НБУ станом на 18.02.2016 - 36772983,96 грн.) та 72629231,59 гривень та складається з:

- простроченої заборгованості за процентами в розмірі 16690459,10 доларів США та 1235671,19 євро;

- пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами в доларах США - 62977873,64 грн.;

- пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами в євро - 5100134,51 грн.;

- суми 3% річних за несвоєчасну сплату процентів в доларах США - 4194670,38 грн.;

- суми 3% річних за несвоєчасну сплату процентів в євро - 339575,31 грн.;

- простроченої заборгованості за комісією за резервування коштів в доларах США - 5259,69 грн.;

- суми пені за несвоєчасну сплату комісії за резервування - 15943,20 грн.;

- суми 3% річних за несвоєчасну сплату комісії за резервування - 1034,55 грн., а також судовий збір в сумі 206700,00 грн.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване неналежним виконанням позичальником зобов'язань за договором кредитної лінії № 3 від 12.04.2011, простроченням заборгованості за ним, що є наслідком нарахування банком простроченої заборгованості за процентами, пені та 3% річних за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами в іноземній валюті (долари США, євро), простроченої заборгованості за комісією за резервування коштів в доларах США, пені за несвоєчасну сплату комісії за резервування коштів в гривнях, суми 3 % річних за несвоєчасну сплату комісії за резервування коштів у гривні.

Непогоджуючись з рішенням господарського суду відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

В обґрунтування апеляційної скарги, апелянт посилається на незаконність, та необґрунтованість рішення, що на його думку є порушенням та неправильним застосуванням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю проведеного банком розрахунку умовам договору з урахуванням додаткових договорів № 11, 12, 13 до договору кредитної лінії № 3 від 12.04.2011, якими передбачено, що зобов'язання по сплаті процентів ПрАТ «Креатив» має виконати в національній валюті України, а іншу частину в доларах США та євро. На думку апелянта, розрахунок заборгованості мав би відображати прострочення частини зобов'язань по сплаті процентів в гривні. Проте, як вбачається з розрахунку заборгованості, банк в порушення умов кредитного договору всі зобов'язання компанії визначив в доларах США та євро.

Крім того апелянт посилається на неналежне ведення позивачем обліку заборгованості ПрАТ «Креатив» та невідповідність виписок по рахункам обліку заборгованості умовам кредитного договору.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.05.2016 апеляційну скаргу призначено до розгляду у судовому засіданні на 07.04.2016.

31.05.2016 позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з заявою про вжиття заходів до забезпечення позову, у відповідності до якого в порядку ст. ст. 66, 67 ГПК України просив суд накласти арешт на кошти ПрАТ «Креатив, які обліковуються на рахунках в усіх банківських або інших кредитно фінансових установах України, у межах розміру суми позовних вимог.

07.04.2016 у судовому засіданні розгляд справи відкладався на 05.07.2016.

05.07.2016 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Судова колегія, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставинам справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи 12 квітня 2011 року між позивачем - Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України», яке у відповідності з Законом України «Про акціонерні товариства» змінило назву на Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (банком) та позичальником - Закритим акціонерним товариством «Креатив», яке у відповідності з Законом України «Про акціонерні товариства» змінило назву на Приватне акціонерне товариство «Креатив» (позичальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Креатив Агро» (позичальник-2) укладено генеральний кредитний договір № 2 (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно додаткових договорів № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9).

12.04.2011 між банком та позичальником укладено договір кредитної лінії № 3 з наступними змінами та доповненнями, внесеними згідно додаткових договорів: № 1 від 20.05.2011, № 2 від 30.06.2011, № 3 від 22.07.2011, № 4 від 18.11.2011, № 5 від 09.02.2012, № 6 від 30.07.2012, № 7 від 05.04.2013, № 8 від 12.04.2013, № 9 від 14.01.2015, № 10 від 27.02.2015, № 11 від 31.03.2015, № 12 від 29.05.2015, № 13 від 30.06.2015, № 14 від 31.08.2015 (далі - кредитний договір) з діючим лімітом кредитування 175100000,00 дол. США (далі - кредит).

Відповідно до п. 2.1 кредитного договору банк зобов'язався надати на умовах цього договору, а позичальник зобов'язався отримати та належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит та сплатити проценти та інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п. 2.2 кредитного договору кредит надається у вигляді мультивалютної невідновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 30 грудня 2017 року (включно).

Підпунктом 2.3.1 кредитного договору визначено, що кредит позичальнику може надаватися в таких валютах: долари США, гривні, євро, погашення кредиту (його частини) здійснюється у валюті надання кредиту (його частини).

У відповідності до п. 2.4 кредитного договору кредит надається траншами з позичкового рахунку в безготівковому порядку.

Вказаний договір підписаний представниками сторін та скріплений печатками.

Матеріали справи свідчать, що позивачем виконано зобов'язання за договором по наданню позичальнику кредиту. На підставі заявок позичальника останньому надано транші у загальному розмірі 242205710,00 доларів США та 11440000,00 євро, що підтверджується платіжними дорученнями та виписками з рахунків обліку заборгованості позичальника.

Між тим, позичальником частково повернуто кредитні кошти, а саме 84392659,00 доларів США та 479096,54 євро., що саме і є предметом виникнення даного спору.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст. 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір кредитної лінії № 3 від 12.04.2011 є кредитним договором, а правовідносини сторін врегульовано нормами глави 71 ЦК України.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з п. 2.7 кредитного договору за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати банку відповідну плату (проценти) в порядку і розмірах, визначених цим договором. Проценти нараховуються банком за фіксованою процентною ставкою. Сторони узгодили, що при нарахуванні та сплаті процентів за користування кредитом сторони керуються наступним:

У відповідності до п. 2.7.1 кредитного договору проценти за користування кредитом розраховуються банком на основі наступних процентних ставок:

- в період до 30 листопада 2014 року проценти за користування кредитом нараховуються банком на основі наступних процентних ставок:

- за частиною заборгованості в гривнях - 14 % річних; за частиною заборгованості в доларах США - в розмірі 10,5 % річних; за частиною заборгованості в євро - в розмірі 11 % річних.

Починаючи з 01 грудня 2014 року проценти за користування кредитом нараховуються банком на основі наступних процентних ставок:

- за частиною заборгованості в гривнях - 21,3 % річних; за частиною заборгованості в доларах США - в розмірі 11% річних; за частиною заборгованості в євро - в розмірі 11,5% річних.

Підпунктом 2.7.3. кредитного договору передбачено, що нараховані за період з першого дня видачі кредиту або з першого числа звітного місяця по останнє число звітного місяця або по день повернення позичальником кредиту (або його частини) проценти сплачуються позичальником не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітнім, а в разі дострокового повернення кредиту - одночасно з погашенням кредиту.

Згідно п. 5.3.2. кредитного договору позичальник зобов'язаний точно в строки, обумовлені кредитним договором, погашати кредит та своєчасно у визначені кредитним договором строки сплачувати плату (проценти) за користування кредитом, а у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов'язань за кредитним договором на першу вимогу банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено умовами кредитного договору, а також у повному обсязі всі інші платежі та відшкодувати завдані збитки.

У відповідності до п. 7.1.1 кредитного договору за порушення взятих на себе зобов'язань з повернення суми кредиту, комісійних винагород та своєчасної сплати процентів за користування кредитом позичальник зобов'язується сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми платежу за кожен день прострочення.

У відповідності до п. 5.2.1 кредитного договору банк має право вимагати від позичальника належного виконання останнім взятих на себе зобов'язань за кредитним договором.

Згідно з п. 5.3.1 кредитного договору позичальник зобов'язаний належним чином виконувати всі умови кредитного договору та взяті на себе цим договором зобов'язання.

Відповідно до п. 3.3.1 кредитного договору банк має право у випадку, якщо будуть мати місце будь-які або всі можливі випадки невиконання позичальником взятих на себе обов'язків та недотримання умов, передбачених цим договором та/або документами забезпечення, вимагати дострокового повернення суми кредиту та всієї суми нарахованих процентів за користування кредитом (разом з сумами, що підлягають до сплати за цим договором), у строк протягом 160 (ста шістдесяти) календарних днів з моменту отримання письмового повідомлення банку про невиконання обов'язків у випадку невиконання позичальником отриманої від банку вимоги про усунення порушень протягом 20 (двадцяти) календарних днів, у тому числі, але не виключно, якщо позичальник не зможе вчасно сплатити суму кредиту, її частину та/або проценти за користування кредитом та/або будь-які інші суми, які підлягають сплаті за кредитним договором - більше 30 календарних днів.

Оскільки позичальник має перед банком прострочену заборгованість за процентами, банком за невиконання відповідачем належним чином зобов'язання по сплаті нарахованих процентів за кредитним договором здійснено розрахунок боргу починаючи з 26.08.2015 по 18.02.2016 (а. с. 42-61 том 3).

Відповідачем заперечень з приводу нарахування банком заборгованості за договором кредитної лінії № 3 від 12.04.2011 (з урахуванням умов додаткових договорів), а також доказів своєчасного виконання своїх зобов'язань за кредитним договором (сплати нарахованих банком процентів) саме в період з 26.08.2015 по 18.02.2016 суду не надано.

У зв'язку з невиконанням позичальником зобов'язань по сплаті нарахованих процентів за кредитним договором 26.11.2015 банком на адресу позичальника направлена цінним листом з описом вкладення вимога про усунення порушень, яка отримана останнім 02.12.2015, при цьому протягом 20 (двадцяти) календарних днів вимога про усунення порушень позичальником не виконана (а. с. 92-95 том 2).

В подальшому, у відповідності до положень 3.3.1 кредитного договору, 25.12.2015 банком на адресу позичальника направлена вимога про дострокове повернення кредиту, яка отримана останнім 30.12.2015, проте докази виконання зазначеної вимоги в матеріалах справи відсутні (а. с. 96-101 том 2).

У відповідності до п. 3.3.3 кредитного договору підставою для визначення сум і підстав повернення кредиту або будь-якої неповерненої позичальником банку частини кредиту (включаючи суми нарахованих процентів та інших платежів) є виписки з рахунків, відкритих у банку для обліку заборгованості позичальника за цим договором по кредиту, нарахованих процентах та інших платежах.

За твердженням позивача, з огляду на невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, станом на 18.02.2016 за відповідачем обліковується прострочена заборгованість за кредитним договором у розмірі 16695718,79 доларів США (гривневий еквівалент по курсу НБУ станом на 18.02.2016 - 446171530,48 грн.), 1235671,19 євро (гривневий еквівалент по курсу НБУ станом на 18.02.2016 - 36772983,96 грн.) та 72629231,59 гривень та складається з:

- простроченої заборгованості за процентами в розмірі 16690459,10 доларів США та 1235671,19 євро;

- пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами в доларах США - 62977873,64 грн.;

- пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами в євро - 5100134,51 грн.;

- суми 3% річних за несвоєчасну сплату процентів в доларах США - 4194670,38 грн.;

- суми 3% річних за несвоєчасну сплату процентів в євро - 339575,31 грн.;

- простроченої заборгованості за комісією за резервування коштів в доларах США - 5259,69 грн.;

- суми пені за несвоєчасну сплату комісії за резервування - 15943,20 грн.;

- суми 3% річних за несвоєчасну сплату комісії за резервування - 1034,55 грн.,

В ході розгляду справи вказані доводи позивача знайшли своє підтвердження поданими до матеріалів справи виписками з рахунків позичальника, відкритих у банку для обліку заборгованості за кредитним договором.

Доводи апелянта щодо невідповідності проведеного банком розрахунку умовам договору з урахуванням додаткових договорів № 11, 12, 13 до договору кредитної лінії № 3 від 12.04.2011, якими передбачено, що зобов'язання по сплаті процентів ПрАТ «Креатив» має виконати в національній валюті України, а іншу частину в доларах США та євро спростовуються поданим позивачем у судовому засіданні 13.04.2016 до матеріалів справи розширеним розрахунком заборгованості та поясненнями представників позивача (а. с. 88 том 3).

У вказаному розрахунку заборгованість по сплаті відсотків за додатковими договорами № 11, 12, 13 відображена позивачем одночасно і в гривнях, і в доларах США. Причому остаточна, підсумкова сума заборгованості за процентами залишилась незмінною.

Як вбачається з тексту позовної заяви банку, на підставі якого порушено провадження по даній справі, стягнення з позичальника стосується простроченої заборгованості за кредитним договором, яка виникла за період з 26.08.2015 по 18.02.2016. Отже сплачені позичальником проценти за кредитним договором за період з 01.01.2015 по 31.05.2015 не є предметом судового розгляду та не стосуються даного спору.

Крім того, згідно з п. 1.8. глави 1 розділу 3 Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України, затверджених постановою правління НБУ 18.06.2003 № 255 нарахування процентних доходів (витрат), амортизація дисконту (премії) за фіксованими інструментами в іноземній валюті здійснюється в тій валюті, у якій обліковується пов'язаний з ним фінансовий інструмент.

У відповідності до визначення, викладеного в главі 2 цих правил, фінансовим інструментом є контракт, який одночасно приводить до виконання (збільшення) фінансового активу в одного суб'єкта підприємницької діяльності і фінансового зобов'язання або інструмента власного капіталу в іншого. Таким чином, оскільки кредитний договір є фінансовим інструментом в розумінні глави 2 вказаних вище правил, нарахування процентних доходів за ним відбувається виключно в тій валюті, у якій обліковується пов'язаний з ним фінансовий інструмент.

З огляду на викладене проведений банком розрахунок заборгованості позичальника повністю відповідає вимогам кредитного договору та чинного законодавства України, а твердження відповідача про необхідність відображення у розрахунку частини простроченої заборгованості в гривні є хибними, необґрунтованими та безпідставними.

Вказані обставини також спростовують висновки та твердження апелянта про неналежне ведення банком обліку заборгованості ПрАТ «Креатив» та невідповідність виписок по рахункам обліку заборгованості умовам кредитного договору. Крім того апелянтом не надано судам достовірних та обґрунтованих доказів невідповідності проведеного банком розрахунку заборгованості умовам кредитного договору.

Відповідно до ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим кодексом та іншими законами.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено що, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З матеріалів справи вбачається, що ПрАТ «Креатив» отримувало кредитні кошти в АТ «ОщадБанк» в іноземній валюті (долари США та євро), при цьому максимальний розмір пені пов'язаний із розміром облікової ставки НБУ, а оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення НБУ облікової ставки для іноземної валюти, пеня обчислюється та стягується лише у національній валюті України - гривні. Вказана правова позиція відображена в постанові Верховного Суду України № 909/660/14/3-29гс15 від 01.04.15.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Місцевий господарський суд правильно врахував, що 3% річних, передбачені ст. 625 ЦК України, які просить стягнути позивач за несвоєчасну сплату процентів в доларах США - 4194670,38 грн. та суми 3% річних за несвоєчасну сплату процентів в євро - 339575,31 грн. за своєю правовою природою відрізняються від процентів, які підлягають сплаті за неправомірне користування чужими грошовими коштами відповідно до умов договору та норм ст. 1048 ЦК України.

Вимоги щодо сплати 3% річних за порушення грошових зобов'язань, визначених в іноземній валюті, правомірно заявлені позивачем в національній валюті України (гривнях) за офіційним курсом НБУ на день заявлення відповідної вимоги.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були надані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до норм статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу (частина 1).

З огляду на вищезазначене, висновок місцевого господарського суду про те, що позивач вправі вимагати від відповідача сплати простроченої заборгованості за кредитним договором є правильним.

Подана позивачем (банком) в процесі апеляційного перегляду справи заява про вжиття заходів забезпечення позову колегією суддів відхиляється, з огляду на наступне.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилається на існування реальної загрози утруднення чи унеможливлення виконання рішення, оскільки позовні вимоги АТ «ОщадБанк» до відповідача складають 16695718,79 доларів США, 1235671,19 євро та 72629231,59 грн., при цьому, ще до винесення рішення по справі відповідач почав вчиняти правочини, спрямовані на відчуження (розтрату) свого майна, яке належало йому на момент подання банком позову про стягнення заборгованості за кредитним договором. В підтвердження своїх доводів банк надав до суду копію договору купівлі-продажу № 3811 від 01.04.2016, укладений між ПрАТ «Креатив» та ТОВ «Дніпровське регіональне підприємство «Спецсервіс».

Крім того, позивач переконаний, що за час розгляду даної справи судами апеляційної та касаційної інстанції відповідач може сховати інше своє майно, розтратити його, продати, знецінити або вчинити інші дії, що можуть призвести в майбутньому до певних складнощів при виконанні рішення.

Між тим колегія суддів вважає доводи банку безпідставними, оскільки в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором сторонами в пунктах 6.1.-6.12. погоджено виконання позичальниками зобов'язання за кредитними договорами перед банком, які забезпечено іпотекою нерухомого майна, заставою обладнання, заставою цінних паперів та порукою фізичних осіб: ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Таким чином заява позивача щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки відповідача не підлягає задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів вважає позовні вимоги законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про їх задоволення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду від 13 квітня 2016 року у цій справі.

Судова колегія вважає, що при прийнятті рішення місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним в матеріалах справи доказам, через що оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Креатив» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 13.04.2016 по справі № 912/681/16 залишити без змін.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 11.07.2016.

Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков

Судді: Л.М. Білецька

Т.А. Верхогляд