Рішення № 58872369, 06.07.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.07.2016 Справа № 905/1772/16

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю., при секретарі судового засідання (помічнику судді) Предко А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лівіні», м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська», с. Новоселидівка, Маріїнський р-н.

про стягнення 5774,58 грн.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2 довіреності від 03.06.2016 року.

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

24.05.2016 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Лівіні» звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська» 5774,58 грн., з яких: 5221,32 грн. основний борг, 261,05 грн. пеня, 70,00 грн. 3% річних, 222,21 грн. інфляція.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на невиконання відповідачем грошового зобовязання за договором № 1639-ЦК від 02.07.2015 р. за поставлену продукцію відповідно видаткових накладних. За несвоєчасне виконання грошового зобовязання нараховані пеня відповідно п. 6.8 Договору, річні проценти та інфляційні витрати відповідно ст.625 Цивільного кодексу України.

Відповідач був належним чином повідомлений ухвалами суду про час і місце проведення судових засідань через розміщення інформації на сторінці господарського суду Донецької області в електронному варіанті за адресою: http: / www.reyestr.court.gov.ua / на офіційному веб-порталі Судова влада в Україні в мережі Інтернет у звязку з неможливістю сповістити відповідача іншим способом. Він не скористався своїм законним правом на участь в судовому засіданні, не надав суду відзив на позов і документи, які були витребувані судом ухвалами суду.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи достатність документів для вирішення спору, суд розглядує справу за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіряючи надані позивачем документи до позовної заяви, якими він обґрунтовує позовні вимоги, встановивши фактичні обставини та їх повноту, надавши юридичну оцінку цим обставинам, суд

ВСТАНОВИВ:

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача суми заборгованості за отриманий ним по договору поставки № 1639-ЦК від 02.07.2015 р. товар, а також нараховані річні та інфляційні витрати за несвоєчасне виконання грошового зобовязання.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

При дослідженні тексту договору, на якій посилається позивач як на підставу своїх вимог, господарським судом встановлено, що за підписаним керівниками підприємств договором поставки № 1639-ЦК від 02.07.2015 р. Постачальник (позивач) поставляє, а Покупець (відповідач) приймає та сплачує товар на умовах та у порядку, визначеним даним договором та специфікаціях.

Постачальник зобовязаний передати покупцю документи, передбачені п. 4.3.

Загальна сума договору визначається загальною сумою всіх специфікацій (п. 5.1).

Розрахунки за поставлену продукцію здійснюються відповідно специфікацій (п. 5.4).

Відповідно специфікації № 1, розрахунки за поставлену продукцію здійснюються шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 5 робочих днів з 90 календарного дня з дати поставки Продукції на підставі рахунку та за умови надання Постачальником належним чином оформленої податкової накладної та документів передбачених умовами договору.

Враховуючи, що договір має всі істотні умови для даного виду, він вважається судом укладеним.

За своїм змістом та правовою природою договір № 1639-ЦК від 02.07.2015 р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону і укладеного договору. Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

На виконання зазначеного договору та специфікації позивач поставив відповідачу весь товар за видатковою накладною № 748 від 12.08.2015 р. на загальну суму 5221,32 грн., який був прийнятий представником відповідача без заперечень.

Відповідач отримав продукцію, зазначену у специфікації № 1 без будь-яких зауважень, а тому повинен був виконати зобовязання по оплаті, в строки які визначенні специфікацією.

Оплата отриманого за специфікацією № 1 товару повинна бути здійснена відповідачем протягом 5 робочих днів з 90 календарного дня з дати поставки Продукції на підставі рахунку та за умови надання Постачальником належним чином оформленої податкової накладної та документів передбачених умовами договору, тобто останній строк розрахунків - 16.11.2015 р..

Оскільки доведені факти поставки товару і несплата прийнятого товару відповідачем, господарський суд задовольняє вимогу про стягнення основного боргу в сумі 5221,32 грн.

За прострочення виконання грошового зобовязання позивач вимагає з винної сторони сплати інфляційних втрат в сумі 222,21 грн. за період з 17.11.2015 по 28.04.2016 р., 3% річних в сумі 70,00 грн. за період з 17.11.2015 р. по 28.04.2016 р., та пеню відповідно п. 6.8 договору в розмірі 261,05 грн. за період з 17.11.2015 р. по 28.04.2016 р.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом

З урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Вирішуючи вимогу щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 261,05 грн. за період з 17.11.2015 р. по 28.04.2016 р. (163 дні), господарський суд виходить з наступного.

При нарахуванні пені застосовуються строки позовної давності згідно діючого законодавства (п.3 ст.267 Цивільного кодексу України) на дату кінця розрахункового періоду за заявою відповідача.

Вимоги ст. 232 ГК України, за якою нарахування штрафних санкцій за прострочку виконання зобовязань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців з дня, коли зобовязання повинно було бути виконано (на дату кінця розрахункового періоду).

При стягненні пені за несвоєчасне виконання грошового зобовязання застосовується правова норма Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», якою врегульовано обмеження строку нарахування пені і розміру, який не повинен перевищувати подвійну облікову ставку НБУ від суми боргу і шестимісячний строк.

Приймаючи до уваги, що сторонами договором передбачені: а) строк виконання грошового зобовязання; б) вид відповідальності за прострочення грошового зобовязання; в) розмір пені, а також доведено факт прострочення виконання боржником грошового зобовязання, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення пені в розмірі 261,05 грн. за період з 17.11.2015 р. по 28.04.2016 р.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання, за вимогою кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання зобовязання. Таке нарахування є не зобовязанням кредитора, а його законним правом.

З посиланням на норми ст. 625 ЦК України, позивач вимагає стягнення з боржника інфляційних втрат в сумі 222,21 грн. за період з 17.11.2015 по 28.04.2016 р. і 3% річних в сумі 70,00 грн. за період з 17.11.2015 р. по 28.04.2016р.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати товару, заборгованість на час вирішення спору, господарський суд, провівши власний розрахунок, задовольняє вимоги позивача в частині стягнення інфляційних витрат та 3 % річних у повному обсязі.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача, позов задоволений в повному обсязі, судові витрати покладаються на відповідача відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст.ст. 75, 33, 34, 49, 82, 84, 81-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лівіні» про стягнення з Товариства з обмеженою від повільністю «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська» 5774,58 грн., з яких: 5221,32 грн. основний борг, 261,05 грн. пеня, 70,00 грн. 3% річних, 222,21 грн. інфляція, задовольнити в повному обсязі

Стягнути з Товариства з обмеженою від повільністю «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська»» (ЄДРПОУ 33959754, Донецька область, 85610, Маріїнський район, с. Новоселидівка (с. Вовчанка), вул. Нагорна, буд. 1-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лівіні» (ЄДРПОУ 37208632, АДРЕСА_1) 5221,32 грн. основної заборгованості, 70,00 грн. 3% річних, 222,21 грн. інфляційних витрат, 261,05 грн. пені, 1378,00 грн. судовий збір.

Суддя С.Ю. Гринько