Ухвала суду № 58871801, 11.07.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

11 липня 2016 року Справа № 910/20319/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С.- головуючого, Костенко Т.Ф., Мачульського Г.М.розглянувши матеріали касаційної скаргиВінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Віноблагроліс"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 19.04.2016у справігосподарського суду м. Києваза позовомсільськогосподарського виробничого кооперативу "Світанок"до1. Вінницької обласної ради; 2. Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Віноблагроліс"третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Вовчоцька сільська рада Немирівського району Вінницької областіпроскасування рішень, визнання добросовісним користувачем

ВСТАНОВИВ:

Подана касаційна скарга Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Віноблагроліс" не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Частиною 4 ст.111 Господарського процесуального кодексу України встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Згідно п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір в розмірі однієї мінімальної заробітної плати станом на 1 січня календарного року.

Відповідно п.5 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (із внесеними змінами Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" №484VIII від 22.05.2015, що набрав чинності 01.09.2015) при поданні касаційної скарги на рішення суду судовий збір складає 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Пунктом 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Отже судовий збір повинен сплачуватись з огляду три вимоги немайнового характеру та складає 4 384 грн 80 коп.

Згідно платіжного доручення №733 від 16.05.2016, скаржником сплачено судовий збір у розмірі 1 461 грн 60 коп., що не відповідає розмірам встановленим ст.4 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно п.4 ч.1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно положень ч. 2 ст. 1115 та ч. 1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Крім того, касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

П. 4 ч. 1 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала касаційну скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом.

Вимоги вказаної норми процесуального закону скаржником не дотримано, у поданій касаційній скарзі №273 від 16.05.2016 ВОКСЛП "Віноблагроліс" посилається на порушення норм процесуального права, зокрема ст.ст. 91, 93, 94, 11110 Господарського процесуального кодексу України, однак при цьому не зазначає суті порушення вказаних правових норм щодо спірних правовідносин.

Також, у поданій касаційній скарзі скаржник викладає обставини справи, перераховує докази та цитує вказані вище правові норми, однак не зазначає, які норми були не застосовані, застосовані неправомірно, невірно застосовані або порушені господарськими судами при прийнятті оскаржуваної постанови Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2016.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що касаційна скарга зводиться до цитування змісту вищезазначених правових норм, встановлення обставин та переоцінки доказів у справі, що вже було предметом розгляду судами попередніх інстанцій та їм надана правова оцінка.

Згідно ч.2 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно п.6 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин, касаційна скарга ВОКСЛП "Віноблагроліс" №273 від 16.05.2016 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2016 не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України і підлягає поверненню на підставі п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.86, 110, 111, 1111, п.п. 4, 6 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Віноблагроліс" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2016 у справі № 910/20319/15 повернути скаржнику.

Головуючий В.С. Божок

Судді Т.Ф. Костенко

Г.М. Мачульський