Рішення № 58869311, 29.06.2016, Черкаський районний суд Черкаської області

707/1576/15-ц

2/707/23/16

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

29 червня 2016 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Смоляра О.А.

при секретарі Зарубі Н.М.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивачів ОСОБА_2

відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4

представника відповідачів ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_6 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа Геронимівська сільська рада Черкаського району, про усунення перешкод в користуванні та володінні земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування позову позивачі вказали, що, ОСОБА_1, спільно з сестрою ОСОБА_6, являються співвласниками частини будинку з надвірними спорудами, які розміщені на приватизованій земельній ділянці площею 0, 0895 га. по вул. Геронімівській, 1 с. Геронимівка Черкаського району.

Відповідно до державного акту Серія ЯИ № 962065 від 23. 11. 2010 р., виданого на підставі рішення Геронимівської сільської ради Черкаського району від 23.11.2010 р., дана земельна ділянка площею 0,0895 га АДРЕСА_1 раніше належала на праві приватної власності їхньому покійному батькові ОСОБА_7, який помер 28.01. 2012 р.

Зазначене нерухоме майно за законом успадкувала ОСОБА_6, яка згідно договорів дарування від 12.09. 2014 р., посвідчених приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_8, 19/150 частин будинку загальною площею 228,0 кв. м. з відповідною частиною надвірних споруд та огорожі під № 1-4 та 1/ 3 земельної ділянки, що становить 0.0336 га, подарувала ОСОБА_1 і вона перебуває у їх спільній частковій власності

По сусідству з позивачами проживає, ІНФОРМАЦІЯ_1, . ОСОБА_3, та ОСОБА_4, які порушуючи правила добросусідства і земельне законодавство, самочинно без погодження з позивачами по всій довжині 40 -метрової і на 44 сантиметрів від межових присадибної ділянки встановив на їхній частині суцільний металевий паркан , що унеможливлює доступ до обслуговування сараю та інших надвірних споруд та обгородив місце старої водопровідної колонки, чим привласнив частину землі загальною площею 17 кв. м. Встановлення трикутником огорожі біля водопровідної колонки до 2 метрів на їхній земельній ділянці взагалі унеможливлює здійснювати будь-яке її цільове використання.

Дане порушення встановлено землевпорядною комісією Геронимівської сільської ради, викладене в акті від 01.04. 2015 р. та геодезичними обмірами , проведеними інженером - землевпорядником ОСОБА_9 До теперішнього часу припис комісії сільської ради про усунення виявлених порушень ОСОБА_3 не виконав.

З цього приводу позивачі вимушені звернутися до захисту своїх прав до Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області, якою в ході перевірки підтверджено порушення земельного законодавства шляхом самовільного заняття належної їм земельної ділянки площею 17 кв. м. 3.06. 2015 р. Державною інспекцією сільського господарства в Черкаській області в порядку ст. 53-1 КУпАП на гр. ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення.

Постановою Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області від 16.06. 2015 р. за № 000212 на підставі ст. 53-1 КУпАП за порушення вимог земельного законодавства , передбачених ст. 125,126 ЗК України, що полягає в самовільному захваті належної згідно державного акта земельної ділянки площею 17 кв. м., яка розташована в с. Геронимівка по вул. Геронимівській, 1, кв. З Черкаського району і належить ОСОБА_1., на громадянина ОСОБА_3, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_2 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн., а також складено Припис цією земельною інспекцією про усунення зазначеного порушення.

Однак відповідач застосовані до нього заходи адміністративного впливу ігнорує і порушення земельного законодавства умисно не усуває, в звязку з чим позивачі змушені звернутись для захисту своїх прав в судовому порядку.

Позивачі просили суд 3обовязати відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні належною їм земельною ділянкою, розташованою по вул. Герониміській, 1 с. Геронимівка Черкаського району (адмінмежі м. Черкаси) шляхом знесенення власним коштом самочинно побудованого бетонного фундамента і встановленого на ньому металевого паркану.

Відповідачі проти позову заперечували, пояснили, що даний паркан був побудований на місці старого паркану за життя попереднього власника земельної ділянки ОСОБА_7 в 2010 році Розміщення цього паркану на місці старого підтверджується матеріалами фото та відео зйомок здійснених ними як на даний час, так і на час розташування між їхніми територіями старого паркану, про що свідчить перебування предметів матеріального світу, зокрема дерев, які виросли на межі земельних ділянок. Просили суд в задоволенні позову відмовити, оскільки факт порушення земельного законодавства недоведений.

Від третьої особи, Геронимівської сільської ради надійшов лист з клопотанням про розгляд справи без участі їх представника.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у ній докази на підставі свого внутрішнього переконання та за критеріями їх належності, допустимості і достовірності, давши належну оцінку поясненням сторін, суд приходить до висновку, що заявлений позивачем позов підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_6 є власниками земельної ділянки, розташованою по вул. Геронимівській 1, с. Геронимівка, Черкаського району. Належна їм земельна ділянка з одного боку межує з земельними ділянками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за адресою вул. Геронимівська, 2, с. Геронимівка, Черкаського району. Межі між земельними ділянками позивачів та відповідачів проходять по прямій лінії по всій довжині між цими земельними ділянками. Дані обставини підтверджуються наявними в матеріалах державними актами на право власності на земельні ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно ст. 376 ч. 4 Цивільного кодексу України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Між земельними ділянками позивачів та відповідачів по всій довжині з відступом у формі трикутника в бік земельної ділянки позивачів відповідачами було побудовано залізобетонний фундамент з розташованим на ньому металевим парканом.

Оскільки межі земельних ділянок між позивачами та відповідачами по всій довжині мають пряму лінію, а з боку відповідача ОСОБА_3 з відступом від прямої лінії межі в бік і на земельній ділянці позивачів ним збудовано частину спірного фундаменту з металевим парканом, суд приходить до висновку, що має місце порушення права позивачів на користування відповідною частиною їхньої земельної ділянки яка огорожена цією частиною паркану відповідно до погоджених між ними межами та державного акту, а оскільки вони заперечують щодо розташування на їхній ділянці частини спірного фундаменту з парканом, він підлягає знесенню. Як пояснили відповідачі таке відступлення від межі при будівництва паркану було погоджене з попереднім власником земельної ділянки, проте жодних доказів такого погодження не надали, а відповідно позивачі як власники земельної ділянки мають право на користування нею в межах і розмірах які вказані в державному акті.

Суд вважає, що позивачами не доведено, що весь спірний фундамент з розташований на ньому парканом знаходиться на належній їм земельній ділянці. Як доказ цього позивачами було надано план землеволодіння земельної ділянки ОСОБА_1 виготовлений інженером-землевпорядником ОСОБА_10. Суд вважає, що даний план не може бути доказом порушення відповідачами меж земельних ділянок оскільки він був складений поза межами судового розгляду справи, не можна зрозуміти на підставі яких вихідних даних та документів він складений, в ньому відсутні будь які дані про розташування земельних ділянок відповідачів, відсутня дата його складання.

Не можуть бути належними доказами порушення меж земельних ділянок відповідачами і акт обстеження земельної ділянки від 1.04.2015 року складений комісією з врегулювання земельних відносин Геронимівської сільської ради, акт обстеження земельної ділянки складений 3.06.2015 року старшим державним інспектором державної інспекції сільського господарства в Черкаській області ОСОБА_11, складений на підставі цього акта протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 від 3.06.2015 року, припис про усунення перешкод земельного законодавства від 3.06.2015 року,та постанова про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності оскільки, як пояснили відповідачі, про існування цих документів вони дізнались після подачі до суду даного позову, у вказаних документах відсутні будь які дані про осіб в присутності яких вони складались, документи на підставі яких вони складались, будь які дані про вручення ОСОБА_3 цих документів, в протоколі про адміністративне правопорушення мається відмітка про відмову в отриманні його копії ОСОБА_3, проте відсутні свідки такої відмови як того передбачає КУпАП, в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності взагалі з незрозумілих причин вказана ОСОБА_12 як отримувач постанови, яка не має жодного відношення до цієї постанови. Комісією ж сільської ради в акті від 1.04.2015року навіть не було встановлено дійсних власників обстежуваних земельних ділянок, зокрема ОСОБА_4ОСОБА_6, в акті обстеження вказано, що спірний паркан не відображений в державному акті на право власності на земельну ділянку відповідача ОСОБА_3, що взагалі не передбачено законодавством, незрозуміло з чого комісія дійшла висновку що весь спірний паркан розташований на земельній ділянці позивачів.

Судом під час розгляду справи було розяснено право на призначення будівельно-технічної експертизи, проте з такими клопотаннями учасники процесу не звертались.

При винесенні рішення суд не бере до уваги показання допитаних в судовому засіданні свідків оскільки вони лише підтвердили факт побудови відповідачами нового паркану замість того, який був раніше. Їх показання щодо розташування нового паркану на місці старого теж не може бути достатнім доказом цього.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про часткове задоволення позову в частині зобовязання відповідача ОСОБА_3 усунути перешкоди позивачам в користуванні їх земельною ділянкою шляхом зобовязання ОСОБА_3 знести частину фундаменту з розташованим металевим парканом у формі трикутника що відступає від межової прямої лінії в бік ділянки позивачів. В іншій частині суд вважає позовні вимоги недоведеними а позов в цій частині таким, що не підлягає до задоволення.

Оскільки суд задовольняє позов частково, в частині позовних вимог до відповідача ОСОБА_3, то суд покладає судові витрати пропорційно задоволених позовних вимог на нього та позивачів.

Керуючись ст.ст. 208, 213- 215 ЦПК України, суд ,-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Зобовязати ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні належною ОСОБА_1 та ОСОБА_6 земельною ділянкою, розташованою по вул. Геронимівській, 1, с. Геронимівка, Черкаського району шляхом знесення самочинно побудованого бетонного фундамента і встановленого на ньому металевого паркану, у виді трикутника, що відступає в бік земельної ділянки ОСОБА_1, ОСОБА_6 від прямої межової лінії між земельною ділянкою ОСОБА_1, ОСОБА_6 за адресою вул. Геронимівська, 1, с. Геронимівка, Черкаського району, та ОСОБА_3 за адресою вул. Геронимівська, 2, с. Геронимівка, Черкаського району.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з судового збору у сумі 121 гривні 80 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Черкаської області через Черкаський районний суд Черкаської області шляхом подання апеляційної скарги у десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Суддя: ОСОБА_13