Вирок № 58869115, 07.07.2016, Черкаський районний суд Черкаської області

№707/2736/15-к

1-кп/707/21/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

7 липня 2016 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Смоляра О.А.

при секретарі Зарубі Н.М.

з участю прокурора Бондаренко О.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого викладачем медичного училища м. Шепетівка, ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого,у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК УкраїниВСТАНОВИВ:

20.08.2015 року року близько 09 години 30 хвилин, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуваючи за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянське шосе 8 кілометр, яке відноситься до адміністративно-територіальних меж с. Степанки, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, діючи цілеспрямовано, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, із застосуванням насильства, яке не було небезпечним для життя чи здоров'я, що виразилось у нанесенні, з метою утримання викраденого майна, ударів руками по обличчю ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6, заволодів її мобільним телефоном марки «Samsung GALAXI star plus» білого кольору вартістю 899 грн. Після чого маючи можливість вільно розпорядитись викраденим майном з місця вчинення злочину зник чим завдав потерпілій матеріальних збитків на суму 899 гривень.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав частково, не погодився з кваліфікацією вчинених ним діянь, та показав, що він заздалегідь дізнавшись про умови придбання автомобіля 25 липня 2015 року приїхав до автосалону що розташований перед вїздом до м. Черкаси. У вказаному автосалоні його зустріла потерпіла ОСОБА_4, показала автомобілі які знаходились в салоні, після чого він підписав договір про придбання автомобіля, проплатив початковий внесок і поїхав додому до м. Шепетівка. Неодноразово телефонувавши до ОСОБА_4 протягом наступного місяця йому кожного разу обіцяли надати автомобіль у обіцяні строки, але весь час чув лише обіцянки. Приїхавши 20 серпня 2015 року до автосалону він близько 9.00 годин зустрівся з ОСОБА_4, яка повідомила йому, що замовлений ним автомобіль був, проте на даний час його продано іншій особі. Написавши заяву про розірвання договору він встав з столу біля якого в них проходила розмова, як він розумів це було робоче місце потерпілої, забрав із столу телефон, та повідомивши їй, що це буде гарантією повернення сплачених ним по договору коштів направився до виходу з автосалону. Наздогнавши його біля виходу з автосалону ОСОБА_4 намагалась утримати його за футболку, телефон в цей час знаходився в кармані штанів, він декілька разів відмахнувся від неї, а одного разу відмахувавшись влучив їй в обличчя, після чого пішов в напрямку м. Черкаси.

Винуватість ОСОБА_1 підтверджується:

- показаннями потерпілої ОСОБА_5, яка показала, що працювала в компанії «ТОВ Авто-просто». В липні 2015 року до неї на робоче місце за адресою Слілянське шоссе 8 м. Черкаси приїхав ОСОБА_1, та через неї уклав з товариством договір про придбання автомобіля. Наступного разу прибувши до неї 20 серпня 2015 року він повідомив її що його не влаштовують строки надання автомобіля, та написавши заяву про розірвання договору залишив її в неї на столі. Вона повідомила його, що з такою заявою йому необхідно звернутись до центрального офісу компанії, після чого ОСОБА_1 схватив з її робочого столу її мобільний телефон» Самсунг», та різко направився до виходу з приміщення. Наздогнавши його в дверях на виході з приміщення вона схватила його за футболку. ОСОБА_1 продовжував вириватись, і коли вони знаходились вже надворі біля входу ОСОБА_1 почав наносити їй удари руками по голові та обличчю, всього наніс близько пяти ударів, потім вирвавшись швидко направився в бік м. Черкаси.

- показаннями свідка ОСОБА_6, який показав, що працює з потерпілою ОСОБА_4 в одному приміщенні, але в різних автосалонах, їхні робочі столи знаходяться на відстані 5-6 метрів. 20 серпня 2015 року він бачив як вона та обвинувачений ОСОБА_1 сиділи за її робочим столом, після чого ОСОБА_1різко встав, взяв в руки її мобільний телефон , та різко направився до виходу. Наздогнавши біля виходу ОСОБА_4 схватила за футболку ОСОБА_1, він намагався вирватись і вони опинились на подвірї. Через деякий час ОСОБА_4 повернулась, та роповіла, що ОСОБА_1 вдарив її кілька разів та забрав її мобільний телефон.

- показаннями свідка ОСОБА_7, який показав, що працює в приміщенні «Черкасиавто» по вулиці Смілянське шосе 8 м. Черкаси разом з ОСОБА_4. В серпні 2015 року обвинувачений вів розмову з ОСОБА_4 за її робочим місцем. В ході розмови він раптово віддвинув стілець від столу, взяв в руки мобільний лелефон з столу і різко направився до виходу.Наздогнавши його біля виходу ОСОБА_4 схватила ОСОБА_1за футболку, та говорила йому, щоб віддав її телефон. Вибігши до входу він побачив як обвинувачений наносив потерпілій удари руками по голові та обличчю. Зробивши зауваження обвинуваченому останній ніяк не відреагував, та направився в бік м. Черкаси.

- показаннями свідка ОСОБА_8, яка показала, що працює в приміщенні «Черкасиавто» по вулиці Смілянське шосе 8 м. Черкаси разом з ОСОБА_4В.в серпні 2015 року обвинувачений вів розмову з ОСОБА_4 за її робочим місцем. В ході розмови він раптово взяв в руки мобільний телефон ОСОБА_4 з її робочого столу і різко направився до виходу. Вона пішла до виходу і коли проходила через скло вітрини бачила як ОСОБА_1 намагаючись вирватись від ОСОБА_4 яка тримала його за одяг наносив останній удари руками по обличчю.

- показаннями свідка ОСОБА_9, яка показала, що 20 серпня 2015 року її чоловік ОСОБА_1поїхав у справах до м. Черкаси з приводу придбання автомобіля. Повернувшись додому він показав їй телефон, та повідомив що він належить тій жінці з якою він укладав договір з приводу придбання автомобіля, та це буде гарантією повернення коштів за договором.

- протоколом слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_4 від 10.09.2015 року. в ході якого вона показала обставини вчинення злочину, механізм спричинення їй тілесних ушкоджень

- висновком судово-медичної експертизи № 1802 від 17.09.2015 року згідно висновків якої у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження : забої з набряками та крововиливами обох навколо очних ділянок, лівої щоки та нижньощелепової ділянки., вказані ушкодження могли виникнути за обставин які вона вказала у протоколі проведення слідчого експерименту від 10.09.2015 року.

- відеозаписом з камери спостереження яким зафіксовано факт та механізм нанесення ОСОБА_4 тілесних ушкодження ОСОБА_1

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненому злочині доведено повністю і кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоровя.

Суд виключає з обвинувачення заподіяння потерпілій ОСОБА_4 збитків на суму 43.54 гривень, оскільки суд розглядає справу в межах висунутого обвинувачення, а відповідно наявного в матеріалах кримінального провадження фіскального чеку вартість телефону яким заволодів ОСОБА_1 складає 899 гривень. Заволодіння іншим майном потерпілої, яке вказане в цьому чеку, а саме стартовим пакетом, та коштами на її мобільному рахунку обвинуваченому не висувалось.

Суд відкидає позицію захисту з приводу того, що дії обвинуваченого повинні бути кваліфіковані як самоуправство, та умисне легке тілесне ушкодження, оскільки як встановлено в судовому засіданні в його діях міститься склад злочину, передбачений ч.2 ст.186 КК України, правомірність його дій, як складова частина злочину, що передбачена диспозицією статті 356 КК України, ніким не оспорюється, цивільно-правові відносини існували між ТОВ «Автопросто» та ОСОБА_1, а майно яким він заволодів належить потерпілій ОСОБА_4, та не має жодного відношення до вказаних цивільно-правових відносин.

Суд також відхиляє позицію сторони захисту з приводу заподіяння їй шкоди на 300 гривень, оскільки надана захисником довідка про вартість телефону «Самлунг Галаксі» не може бути допустимим доказом його вартості,оскільки до вказаної довідки взагалі не надано будь яких даних чи займається приватний підприємець що видав довідку діяльністю повязаною з мобільними телефонами, чи є він спеціалістом з оціночної діяльності, та спростовується наявним в малеріалах справи фіскальним чеком згідно якого вартість телефону складає 899 гривень. З клопотанням про проведення в ході судового розгляду експертизи щодо встановлення вартості телефону стороною захисту не заявлялось.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує обставини, характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, особу обвинуваченого в тому числі те, що обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, характеризується виключно позитивно, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, працює викладачем. Незважаючи на непогодження з кваліфікацією вчиненого ним злочину, обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, попросив вибачення за скоєне, зробив для себе відповідні висновки, а тому суд враховує як обставину, що помякшує покарання - щире каяття. Обставини що обтяжують покарання- відсутні. Враховуючи всі викладені обставини суд вважає що необхідним і достатнім покаранням за вчинення даного злочину є покарання у виді позбавлення волі, та вважає можливим звільнити його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, з покладанням обовязків передбачених ст.. 76 КК України. Таке покарання в повній мірі відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України, є справедливим та достатнім для виправлення засудженого та запобігання вчинення ним нових злочинів.

Потерпілою ОСОБА_4 до обвинуваченого було заявлено цивільний позов про відшкодування майнової шкоди на суму 1115.72 грн., та моральної шкоди на суму 10000 гривень.

При вирішенні цивільного позову в частині відшкодування майнової шкоди суд керується наступним. Як було встановлено в судовому засіданні потерпілїй було завдано збитків, а саме від заволодіння її телефоном, на суму 899 гривень. Даний телефон переданий потерпілій під зберігальну розписку і після вступу кінцевого рішення по справі в законну силу буде їй повернутий, а тому позов в цій частині не підлягає до задоволення. Суд погоджується з доводами потерпілої в тому, що після нанесення їй тілесних ушкоджень вона потребувала застосування лікарських засобів, проте належних доказів щодо понесенню нею таких витрат суду не надано, а тому суд вважає, що позов в цій частині недоведений. Надані позивачем виписки з каталогу медичної продукції не є належним доказом понесення нею витрат на придбання медикаментів.

На підставі ст.1167 ЦК України при вирішенні цивільного позову в частині відшкодування моральної шкоди суд приходить до висновку що дійсно потерпілій ОСОБА_4 обвинуваченим було заподіяно моральну шкоду яка виразилась в порушенні її звичайних життєвих звязків та способу життя внаслідок лікування отриманих тілесних ушкоджень, внаслідок переживань з цього приводу та перенесенні фізичного болю, приймаючи до уваги всі обставини справи, часткове відшкодування їй маральної шкоди обвинуваченим на суму 500 гривень, керуючись принципом розумності та справедливості суд вважає необхідним задовольнити позов в частині відшкодування моральної шкоди частково , та стягнути на користь потерпілої 2000 гривень.

На підставі ч.1 ст.124п.1ч.1. ст.118 КПК України процесуальні витрати понесені потерпілою ОСОБА_4 у виді витрат на правову допомогу в сумі 1000 гривень підлягають стягненню з обвинуваченого на її користь.

Підстав для зміни запобіжного заходу суд не вбачає.

Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст.100 КПК України.

На підставі викладеного,керуючись ст.ст. 373-375 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням встановивши іспитовий строк тривалістю два роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обовязки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекціі, та повідомляти інспекцію про зміну місця проживання та роботи.

Запобіжний захід у виді особистого зобовязання ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі 2000 гривень.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 процесуальні витрати які складаються з витрат на правову допомогу в сумі 1000 гривень.

Речові докази: мобільний телефон марки «Samsung GALAXI star plus» білого кольору, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_4 залишити їй за належністю, диск з відеозаписом з камери спостереження залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок після проголошення вручити учасникам провадження.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції протягом 30 днів.

Суддя: ОСОБА_10