Рішення № 58867497, 05.07.2016, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/1339/15-ц

Провадження № 2/638/684/16

05.07.2016 року Дзержинський районний суд м. Харкова

в складі: головуючого судді Хайкіна В.М.

при секретарі Шептуха В.М.

з участю судового розпорядника ОСОБА_1

з участю позивача ОСОБА_2

з участю представника позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4

з участю відповідача ОСОБА_5

з участю представника відповідача ОСОБА_6, ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи підприємця ОСОБА_5 про розірвання договору купівлі-продажу, повернення коштів, відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2015 року позивач ОСОБА_2 звернулася до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ФО-П ОСОБА_5 про розірвання договору купівлі-продажу, повернення коштів, відшкодування моральної шкоди. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 05.03.2014 року за контактним телефоном на сайті Інтернет магазину замовила мобільний телефон та в обумовлений час, в торговій точці, що знаходиться в підвальному приміщенні будинку 23 по вулиці Римарській в місті Харкові, та оформлена на відповідача, сплатила кошти за телефон iPhone 5 16 Gb White, серійний номер 013433007995879, у розмірі 6395, 00 грн. При цьому, чек про оплату, який надали у касі магазину, та який позивач віддала продавцю для виписки гарантійного талону, пізніше, коли позивач забрала покупку, разом з гарантійним талоном не знаходився, а гарантійний талон виявився талоном на отримання платного сервісу. Перевіривши легальність ввезення цього телефону на територію України, позивач виявила, що в списку узагальненої бази даних кодів IMEI (International Mobile Equipment Identifier) оплачений позивачем телефон був відсутній. Таким чином, позивач вважає, що придбаний нею телефон ввезений з-за кордону нелегально, без сплати ввізного мита і ПДВ, не сертифікований та можливо фальсифікований. Наступного дня на веб-сайті магазину ціна на тотожну модель телефону була нижча, ніж та, що сплатила позивач, і у неї виникли підозри , що їй навмисно не надали чеку для присвоєння надлишково сплаченої суми. 06.03.2014 року позивач зателефонувала за телефоном, за яким замовляла товар та попередила, що хоче його повернути та отримати сплачені грошові кошти. Отримавши на це згоду, їй надали шаблон заяви. Крім цього, невідома їй людина наполягала забрати в неї телефон без повернення коштів та без будь-яких підтверджень того, що у неї його забирають, посилаючись на необхідність здати телефон на експертизу, яка буде тримати щонайменше два тижні, при цьому, після повернення товару з експертизи, телефон вона зможе забрати уже за 10000 грн. Також 18.03.2014 року на адресу відповідача була направлена претензія та запропоновано повернути придбаний товар із отриманням сплачених за нього коштів. Згодом позивачу зателефонували та запропонували здійснити обмін. При передачі телефону відповідач звинуватив позивача у поломці телефону, а також загрозі життю та безпеці. Враховуючи ситуацію, що склалася, позивач викликала міліцію, щоб вона встановила осіб, які забрали в неї оплачений телефон та вимагали назвати адресу, після цього телефон їй віддали. 10.04.2014 року позивач відправила бандероль з телефоном та листи на адреси відповідача із зазначенням свого розрахункового рахунку для повернення їй коштів оператором поштового звязку ТОВ «Нова Пошта», від якого отримала відмову у прийнятті відправлень. З урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд розірвати договір купівлі-продажу мобільного телефону iPhone 5 16 Gb White від 05.03.2014 року, стягнути з ФО-П ОСОБА_5 сплачені за товар кошти у розмірі 6395, 00 грн., курсову різницю в розмірі 11901, 25 грн., проценти за користування безпідставно утримуваними грошима у розмірі 2910, 72 грн., суму урахування індексу інфляції у розмірі 4958, 17 грн., моральну шкоду у розмірі 35650, 00 грн., а також штраф у розмірі 63950, 00 грн.

Позивач - ОСОБА_2 та її представникиОСОБА_3, ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримали вимоги позову у повному обсязі, просили суд їх задовольнити.

Відповідач - ОСОБА_5 та його представники ОСОБА_6, ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог у звязку з їх необґрунтованістю та недоведеністю, обґрунтовуючи це тим, що ФО-П ОСОБА_8 взагалі не визнає обставину щодо факту продажу позивачу мобільного телефону iPhone 5 16 Gb White, більш того, відповідач стверджує, що мобільний телефон йому не належав, і відповідно не міг бути проданий позивачу. Також зазначає, що подана позивачем інформація, взята із сайту Інтернет магазину про ціну тотожної моделі придбаного телефону позивача, за словами якої була зменшеною, датується 11.03.2014 року, а в позовній заяві мова йде про наступний день після покупки, тобто 06.03.2014 року. Наголошує також на тому, що позивач не надала жодних доказів до суду, які б підтверджували факт звернення позивача до правоохоронних органів, факт зустрічі позивача в магазині з невідомими чоловіком та жінкою. Непідтвердженим залишається і той факт, що позивач оператором поштового звязку ТОВ «Нова Пошта» надсилала бандероль з телефоном та листи на адресу ФО-П ОСОБА_5 із зазначенням свого розрахункового рахунку для повернення коштів. Вимогу про стягнення з відповідача курсову різницю в розмірі 11901, 25 грн. позивач обґрунтовує тим, що на сьогодні вона змушена витратити більше коштів на придбання аналогічної моделі телефону, тому вважає справедливим стягнути курсову різницю ціни втраченого, проте ціна товару була визначена у гривні, а не в доларах США, окрім того, доказів того, що вищевказана модель мобільного телефону дійсно коштуватиме дорожче ніж на день його придбання, позивачем не надано, як і докази щодо вартості вказаного мобільного телефону та дійсного наміру придбати його в подальшому. Вимоги про стягнення моральної шкоди ґрунтуються на припущеннях і є недоведеними, а отже задоволенню не підлягають.

Суд, дослідивши доводи позивача та його представників, відповідача та його представників, оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідностатті 655 Цивільного кодексу України,за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимогстатті 673 Цивільного кодексу України,продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

За приписамистатті 675 Цивільного кодексу України,товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно достатті 626 Цивільного кодексу України,договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (статті 627 Цивільного кодексу України).

За змістом частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо:1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції;2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення;3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору;4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач;5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію;6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою;7) ціну продукції визначено неналежним чином;8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Незважаючи на повне невизнання факту укладення договору купівлі-продажу мобільного телефону iPhone 5 16 Gb White, укладеного 05.03.2014 року між ОСОБА_2 та Інтернет магазином «ІТ-МАХ» в особі фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, даний факт підтверджується витребуваними судом в порядку статті 137 ЦПК України доказами, а саме: матеріалом перевірки В №3634 від 30.03.2014 року (ЖЄО №5772 від 25.03.2014 року) за зверненням гр. ОСОБА_2, з якого вбачається, що 25.03.2014 року черговим нарядом ОМ Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області здійснювався виїзд за адресою: м. Харків, вул. Римарська, 23, де за повідомленням оператора «102» мав місце скандал громадян в магазині «ФО-П ОСОБА_5». До даного матеріалу додані пояснення позивача - ОСОБА_2, які підтверджені нею у судовому засіданні, а саме, що 25.03.2014 року вона звернулася до відповідача з проханням обміняти куплений нею товар на грошові кошти. Також до даного товару додано пояснення самого відповідача ОСОБА_5, згідно яких «…25.03.2014 року близько 13 години 00 хвилин у магазині, розташованому за адресою: м. Харків, вул. Римарська, 23, зайшла жінка, яка представилась ОСОБА_2 з вимогою віддати їй грошові кошти за придбаний товар. Оглянувши товар ми погодились повернути гроші, які вона хотіла, при цьому ми попросили її написати розписку про отримання грошових коштів в повному обсязі, на що вона відмовилась і викликала працівників міліції.»

Таким чином, суд визнає, що між позивачем ОСОБА_2 та ОСОБА_5 був укладений договір купівлі-продажу мобільного телефону iPhone 5 16 Gb White.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

У відповідності до частини 1 статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

З аналізу норми цієї статті, при істотних недоліках товару, що існує в даному спорі, а саме при перевірці IMEI (International Mobile Equipment Identifier міжнародний ідентифікатор мобільного обладнання), тобто пятнадцятизначного числа, яке є унікальним для кожного мобільного телефону та встановлюється заводом-виробником при виготовленні апарату і служить для точної та повної ідентифікації телефону в мережах GSM та UMTS, позивач ОСОБА_2 виявила, що 12.03.2014 року ІМЕІ 013433007995879 відсутній в БД, тобто базі даних (перелік кодів ІМЕІ терміналів, які ввезені на територію України відповідно до вимог чинного законодавства, та занесені імпортерами до ОСОБА_3 даних), у звязку з чим у неї виникли обєктивно виправдані припущення про фальсифікацію товару, та споживач мала право на розірвання договору та повернення грошей, внаслідок чого припиняються правовідносини або на заміну товару, після чого правовідносини продовжують існувати відповідно до вимогЗакону України «Про захист прав споживачів».

Як вбачається із позовної заяви, вимогами позивача ОСОБА_2 є розірвання договору купівлі-продажу мобільного телефону iPhone 5 16 Gb White та повернення сплаченої за товар грошової суми у розмірі 6395, 00 грн., адже вимога про розірвання договору та повернення грошей не була розглянута відповідачем, більш того він не визнає факту укладення даного договору.

Дані вимоги підлягають задоволенню, а саме договір купівлі-продажу мобільного телефону iPhone 5 16 Gb White підлягає розірванню з поверненням позивачу сплаченої за товар грошової суми у розмірі 6395, 00 грн. Так, позивачем підтверджено факт звернення із претензією до відповідача, а саме надано рекомендоване повідомлення про вручення особисто ОСОБА_5 24.03.2014 року поштового відправлення із претензією, зі змісту якої вбачається, що вимогами позивача є повернення товару та отримання сплачених грошових коштів, які відповідачем задоволені не були, у звязку з чим позивач звернулася до суду за захистом своїх прав.

Згідно частини 2 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав (частина 1 статті 23 Цивільного кодексу України).

У відповідності із частиною 2 статті 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

За положеннямстатті 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб.

Як розяснено у пункті 3 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 року №4,під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 2, 3 статті 10 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 11 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно зі статтею 46 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод (в редакції Протоколу № 11), рішення Європейського суду є обов'язковими для держав-учасниць Конвенції. При цьому, Україна офіційно визнала юрисдикцію Європейського суду з питань тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї. Отже, суду необхідно враховувати в своїй діяльності прецеденту практику Європейського суду з прав людини.

Практикою Європейського суду з прав людини визнана презумпція моральної шкоди. Тобто в разі порушення майнових або цивільних прав «середня», «нормально» реагуюча на протиправну щодо неї поведінку людина повинна відчути страждання (моральну шкоду).

Згідно практики Європейського суду з прав людини завжди призначається компенсація за порушення прав людини. Розмір компенсації зазвичай становить 1000 - 5000 євро. Таким чином визначений розмір спричиненої позивачеві моральної шкоди цілком відповідає практиці Європейського суду з прав людини. Так рішенням від 27.07.2004 р. по справі «Ромашов проти України» Європейський суд з прав людини присудив заявнику у відшкодуванні моральної шкоди 3000 євро, хоча заявник не представив жодного документа на підтвердження своїх вимог про відшкодування моральної шкоди. У процесі розгляду заяви Суд звернув увагу на те, що згідно з правилом 60 Регламенту Суду будь-яка вимога щодо справедливої сатисфакції має містити перелік претензій і може бути представлено письмово разом з відповідними підтверджуючими документами або свідченнями, «без наявності яких (Суд) може відхилити вимогу повністю або частково». Проте суд врахував той факт, що в результаті виявлених порушень заявник зазнав моральної шкоди, який не може бути відшкодована шляхом лише констатації судом факту порушення.

Право на відшкодування з урахуванням практики Європейського суду з прав людини повинно носити ефективний характер, і має на меті не тільки покриття шкоди завданої потерпілій стороні, а також є засобом попередження з боку відповідача вчинення порушень прав, отже має бути відчутним не тільки для позивача але й для відповідача, що спонукало б відповідача вживати заходів щодо зміни практики нехтування положеннями законодавства, і зокрема, сприяло б зменшенню кількості і обсягів скарг і позовних заяв які надходять на адресу національних судів та Європейського суду з України.

Отже, суд визнає факт заподіяння моральної шкоди діями відповідача ФО-П ОСОБА_5, а саме неправомірністю відмови щодо повернення коштів за товар неналежної якості та взагалі невизнання факту укладення договору купівлі-продажу мобільного телефону, проте враховуючи характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення моральної шкоди у розмірі 35650 грн. завищеними, їх розмір не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні. Так, позивачеві були спричинені моральні страждання, що безумовно змінило його нормальний життєвий ритм, що змусило звертатися до суду за захистом своїх порушених прав, проте інших доказів на підтвердження немайнових втрат(їх тривалості, можливості відновлення, істотності змін в житті, тощо) до суду не надано, а тому керуючись засадами справедливості, добросовісності та розумності, вважає за необхідним стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 10 % заявленої, а саме 3565, 00 грн.

Одночасно суд наголошує, що доводи відповідача щодо відсутності моральних страждань позивача спростовуються наступним.

У відповідності із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Як визначено у Рішенні Європейського суду з прав людини «Справа Абдулазіз, Кабалес і Балкандалі проти Сполученого королівства» (Case ofABDULAZIZ, CABALES AND BALKANDALI), 1985 р., з огляду на її природу, моральна шкода не завжди може бути предметом чіткого доведення.

Щодо стягнення з відповідача ОСОБА_5 курсової різниці в розмірі 11901, 25 грн., процентів за користування безпідставно утримуваними грошима у розмірі 2910, 72 грн., суми урахування індексу інфляції у розмірі 4958, 17 грн., а також штрафу у розмірі 63950, 00 грн., суд зазначає наступне.

Вимогу про стягнення з відповідача курсової різниці в розмірі 11901, 25 грн. позивач обґрунтовує тим, що на сьогодні вона змушена витратити більше коштів на придбання аналогічної моделі телефону, тому вважає справедливим стягнути курсову різницю ціни втраченого.

Відповідно достатті 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема, звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно вимог статті 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до уваги докази, які не стосуються предмета доказування.

Доказів того, що вказана модель мобільного телефону - iPhone 5 16 Gb White дійсно коштуватиме дорожче ніж на день його придбання, позивачем не надано, не надано також доказів щодо вартості вказаного мобільного телефону та дійсного наміру придбання його в подальшому.

Задоволенню не підлягає і вимога про стягнення процентів за користування безпідставно утримуваних грошових коштів позивача та суми урахування індексу інфляції, оскільки норма статі 1214 ЦК України не може бути застосована до даних правовідносин.

Так, позивачем було сплачено 6395, 00 грн. за телефон та грошові кошти знаходились у відповідача, проте телефон iPhone 5 16 Gb White знаходився у позивача, та відповідач міг припускати, що позивач ОСОБА_2 прийняла умови договору та дійсно користується придбаним товаром.

Відповідно до змістустатті 1212 Цивільного кодексу України,зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто з допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема,у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини першоїстатті 1212 Цивільного кодексу України, у тому числі й щодо зобов'язання повернути майно потерпілому.

До таких висновків у своїх ухвалах від 11 та 18 грудня 2013 року, а також від 27 березня 2014 року дійшов Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, а також це підтверджує правова позиція Верховного Суду України у справі №6-122цс14, що у відповідності із статтею 360-7 ЦПК України є обовязковою для всіх судів України.

Судом визнано, що між сторонами існують договірні відносини. Разом з тим, правиластатті 1212 Цивільного кодексу Українизастосовуються тоді, коли майно передано на виконання юридично ще не укладеного договору.

Так, статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів.

Згідно частини 1 статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність завідмову споживачу в реалізації його прав, установленихчастиною першою статті 8,частиною першою статті 9ічастиною третьою статті 10цього Закону, - у десятикратному розмірі вартості продукції виходячи з цін, що діяли на час придбання цієї продукції, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пункту 1 Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 року №1177, дане положення визначає порядок накладення та стягнення штрафів уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів з суб'єктів господарської діяльності - підприємств, установ, організацій (їх філій, представництв, відділень) незалежно від форми власності, іноземних юридичних осіб (їх філій, представництв, відділень) і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, що провадять господарську діяльність на території України, за порушення законодавства про захист прав споживачів.

Отже, суд не уповноважений на накладення такого штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_5, а тому дана позовна вимога задоволенню не підлягає у звязку з необґрунтованістю та безпідставністю.

У відповідності із частиною 3 статті 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Оскільки позивачем було заявлено кілька вимог, дві з яких підлягають задоволенню, а саме: розірвання договору купівлі-продажу з одночасним поверненням грошових коштів за товар неналежної якості, а також стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди, то судовий збір, який повинен був сплатити позивач при поданні позову, проте не сплачував у звязку з віднесенням його на момент подання позову до категорії осіб, яка звільнена від сплати позовів до суду, підлягає стягненню з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної частини вимог, тобто 1102, 40 грн.(551,20 грн. х 2).

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_2 до ФО-П ОСОБА_5 про розірвання договору купівлі-продажу, повернення коштів, відшкодування моральної шкоди підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст. 3, 10, 11, 60, 88, 209,212, 214 - 215 ЦПК України, ст. 5, 16, 23, 655, 673, 675 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», Постановою Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» від 12.04.1996 року №5, Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 року №4, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до фізичної особи підприємця ОСОБА_5 про розірвання договору купівлі-продажу, повернення коштів, відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Розірвати договір купівлі-продажу мобільного телефону iPhone5 16 Gb White від 05.03.2014 року, укладений між ОСОБА_2 та фізичною особою підприємцем ОСОБА_5.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 сплачені за товар грошові кошти у розмірі 6395 (шість тисяч триста девяносто пять) грн. 00 коп.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 3565 (три тисячі пятсот шістдесят пять) грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_5 на користь держави витрати по сплаті судового зборуу розмірі 1102 (одна тисяча сто дві) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: