Рішення № 58866238, 06.07.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №653/388/15-ц Головуючий в І інстанції Крапівіна О.П. Провадження №22-ц/791/1460/16 Доповідач: Воронцова Л.П.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючогоОСОБА_1,суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3,секретарОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 15 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про встановлення ідеальної частки, виділення частки, припинення права спільної часткової власності, поділ земельної ділянки,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2015 року ОСОБА_5 звернулася до суду з вище зазначеним позовом, в обґрунтування якого посилається на те, що вона і відповідачка у справі ОСОБА_6 є співвласниками домоволодіння з господарськими і побутовими будівлями і спорудами, розташованого у м. Генічеську, вул. Кірова, 44, у якому їй належить 11/20 часток, а відповідачці 9/20 часток домоволодіння.

У 2013-2014рр. нею було проведено реконструкцію житлового будинку літ «И» і навісів літ. «І», літ. «К» в одноповерховий житловий будинок з мансардним поверхом, який прийнято в експлуатацію, що підтверджується Декларацією про готовність обєкта до експлуатації.

Генічеським КП БТІ виготовлено технічний паспорт на вказане нерухоме майно, однак не здійснено розрахунок та зміну частки, належної їй у майні у звязку з відсутністю згоди ОСОБА_6, що позбавляє її права здійснити державну реєстрацію належної їй ідеальної частки.

Оскільки прийняття в експлуатацію реконструйованого майна привело до невідповідності розміру часток співвласників зазначених у правовстановлюючих документах та за відсутності згоди відповідачки на таку зміну, уточнивши в ході розгляду справи позовні вимоги, позивачка просила суд встановити ідеальні частки у домоволодінні: у ОСОБА_5 95/100 часток, у ОСОБА_6 5/100 часток та визнати право власності на них; виділити їй 95/100 часток домоволодіння у приватну власність в окремий обєкт нерухомості, згідно до додатку №1 висновку судової будівельно-технічної експертизи від 12.11.2015 року №83; припинити її право спільної часткової власності на домоволодіння; поділити земельну ділянку, розташовану у м. Генічеськ, по вул. Кірова, 44 між співвласниками, виділивши їй земельну ділянку згідно висновку експертизи площею 464кв.м з виходом на вулицю Свердлова; припинити право спільної власності на земельну ділянку.

Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 15 квітня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено.

В апеляційній скарзі на рішення суду ОСОБА_5, посилаючись на неповне зясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права просила його скасувати, ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходили.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що зявилися, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає апеляційну скаргу підлягаючою задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_5, суд І інстанції виходив з того, що здійснена позивачкою реконструкція належної їй частки у домобудівлі є самочинним будівництвом, тому не є обєктом права власності, а отже за законом поділу (виділу) не підлягає, і відповідач не надала згоду на отримання грошової компенсації належної їй частки у праві власності на земельну ділянку.

Проте з висновком суду колегія суддів погодитись не може, оскільки він не відповідає обставинам справи і до нього суд дійшов порушивши і неправильно застосувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, що відповідно до положень ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду і ухвалення нового про задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 є співвласниками спільної часткової власності у домоволодіння з господарськими будівлями і спорудами, розташованому у м. Генічеську по вул. Кірова, 44 на підставі цивільно-правових угод відповідно на 11/20 і 9/20 часток /а.с. 12-17; 42-44/.

Сторонам у справі також належить на праві спільної сумісної власності земельна ділянка, розташована у м. Генічеську по вул. Кірова, 44 площею 0,0758га, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 14.07.2014 року та витягом з ДРРП про реєстрацію права власності /а.с. 21-22/.

Згідно до Декларації про готовність до експлуатації обєкта, будівельні роботи на якому виконувалися на підставі повідомлення про початок їх виконання, ОСОБА_5 здійснила реконструкцію житлового будинку літ. «И» та навісів літ. «І», літ. «К» в одноповерховий житловий будинок з мансардним поверхом на земельній ділянці по вул. Кірова , 44 у м. Генічеську. Дана декларація зареєстрована в Управлінні Державної архітектурно-будівельної експертизи у Херсонській області 20.11.2014 року №ХС141143230603 /а.с. 18-20/.

Сторони отримали технічні паспорти на спірне домоволодіння, позивач 15.01.2015 року, у якому відображено реконструйована нею частка в обєкті нерухомого майна.

Відповідно до приписів ч.3 ст. 357 ЦК України, співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна.

Відповідно до розписки ОСОБА_6 від 24.07.2013 року, остання надала свою згоду на реконструкцію житлового будинку літ. «И» з навісами літ. «І», «К» в одноповерховий будинок з мансардним поверхом по вул. Калініна, 44 у м. Генічеську, що представником відповідача не заперечується /а.с. 53/.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 12 листопада 2015 року №84, станом на листопад 2015 року частка у домоволодінні сторін у справі відповідно до складу будівель і споруд, якими вони володіють і користуються становить у ОСОБА_5 95/100, у ОСОБА_6 5/100 /а.с. 86а-101/.

Пунктами 11-13 постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів», передбачено, що датою прийняття в експлуатацію обєкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката.

Експлуатація обєктів, не прийнятих а експлуатацію, забороняється.

Зареєстрована декларація або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію обєкт необхідних для його функціонування ресурсів води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий обєкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

Відповідно до п.49 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року №868, для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на реконструйований обєкт нерухомого майна заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає документ , що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку (крім випадків реконструкції обєктів нерухомого майна без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані), документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом обєкта; технічний паспорт на обєкт нерухомого майна; письмову згоду співвласників багатоквартирного будинку (в разі добудови аттикових і мансардних поверхів) та приєднання місць загального користування; документ, що підтверджує присвоєння обєкту нерухомого майна адреси (в разі коли в результаті реконструкції обєкта нерухомого майна змінилася його адреса).

Документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення прав власності на обєкт нерухомого майна до проведення його реконструкції, заявникові не повертаються.

У разі проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на обєкт нерухомого майна, який до проведення реконструкції перебував у спільній власності, заявник, крім документів, що зазначені у цьому пункті, подає письмову згоду всіх співвласників обєкта нерухомого майна на проведення його реконструкції. Якщо у звязку з проведенням реконструкції обєкта нерухомого майна змінився розмір часток у праві спільної власності, заявник, крім документів, що зазначені в цьому пункті, подає письмову заяву співвласників про розподіл часток у спільній власності на реконструйований обєкт нерухомого майна.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позивач, як власник земельної ділянки, відповідно до приписів ст.375 ЦК України, мала право зводити на ній будівлі та споруди, здійснювати перебудову, не змінюючи при цьому цільового призначення земельної ділянки за письмовою згодою співвласника - ОСОБА_6, з дотриманням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних норм і правил та прийняттям обєкта до експлуатації, що підтверджується зареєстрованою декларацією. Вище зазначене свідчить про відсутність у реконструйованого позивачкою обєкта нерухомого майна ознак самочинного будівництва, визначення якого міститься у ч.1 ст.376 ЦК України та набуття права власності на вказане нерухоме майно.

Відсутність письмової згоди відповідача ОСОБА_6 про розподіл часток у спільній власності на реконструйований обєкт нерухомого майна стала підставою для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень за ОСОБА_5 та свідчить про не визнання нею права позивачки на вказане нерухоме майно /а.с. 55,56/.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частинами 1 і 2 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; зміна правовідношення; припинення правовідношення.

Згідно до ч.ч.1,3 ст.364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Відповідно до ч.ч.4,5 ст.89 ЗК України, співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частини. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних ділянок, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

Відповідно до розяснень, що містяться у ч.2 п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», якщо до вирішення судом спору між співвласниками жилого будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташовані будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто згоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 09.04.2003 року, домоволодіння №44 по вул. Кірова у м. Генічеську належало на праві спільної часткової власності: ОСОБА_7О, - 2/20ч.; ОСОБА_8 2/20ч.; ОСОБА_6 5/20ч.; ОСОБА_5 7/20ч. /а.с. 13/.

Рішенням Генічеського районного суду від 07.02.2002 року та схеми до нього, було визначено порядок користування між вказаними вище співвласниками земельною ділянкою, розташованою по вул. Кірова, 44 у м. Генічеську, з виділенням у користування ОСОБА_6 земельної ділянки площею 273кв.м, певних часток іншим співвласникам та залишено у загальному користуванні чотирьох співвласників домоволодіння земельну ділянку площею 138кв.м /а.с. 45-46/.

Відповідно до договорів дарування, нотаріально посвідчених, від 01 грудня 2003 року та від 28.01.2004 року та реєстрації права власності на нерухоме майно, ОСОБА_5 набула право власності у домоволодінні, відповідно на 2/20 і 2/20 часток, тобто на 11/20 часток /а.с. 14-17/.

14 липня 2014 року ОСОБА_6 і ОСОБА_5 отримали свідоцтво про право спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,758га та зареєстрували своє речове право /а.с. 21-22/.

Визначений висновком судової будівельно-технічної експертизи №84 від 12.11.2015 року варіант поділу земельної ділянки, передбачає такий поділ відповідно до часток у домоволодінні сторін у справі на час перетворення: відповідно 11/20 у ОСОБА_5 і 9/20 у ОСОБА_6, з урахуванням порядку користування, що склався, розташування належних сторонам будівель, наявності двох виходів (входів) на вулиці Кірова і Свердлова, з виділенням ОСОБА_5 464кв.м (11/20) і 294кв.м (9/20) - ОСОБА_6 Вказаний варіант поділу земельної ділянки передбачає розмір земельної ділянки ОСОБА_6 на 47кв.м менше, ніж той, що відповідає її частці /а.с. 88-100-101/.

Згідно до розписки ОСОБА_6, вона отримала від ОСОБА_5 грошову компенсацію у розмірі 2000 доларів США за перевищення розміру земельної ділянки на 49 м2 ОСОБА_5 належній їй частці у домоволодінні /а.с. 54/.

За вказаних обставин, апеляційна скарга ОСОБА_5 підлягає задоволенню, рішення суду І інстанції скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позову.

На підставі викладеного, ст.ст.364,375 ЦК України, ст.89 ЗК України, керуючись ст.ст.303,307,309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 15 квітня 2016 року скасувати, ухвалити нове.

Встановити, що частка ОСОБА_5 у домоволодінні, розташованому у м. Генічеську по вул. Кірова, 44 складає 95/100, а ОСОБА_6 5/100 та визнати за ними право власності на вказані частки.

Виділити ОСОБА_5 у домоволодінні, розташованій у м. Генічеську по вул. Кірова, 44 житловий будинок з мансардним поверхом вартістю 484084 грн., сарай літ. «В» вартістю 5184 грн., сарай літ. «Д» вартістю 1 128 грн., навіс літ. «У» вартістю 4570 грн., душ літ. «Ф» вартістю 1986 грн., вбиральню літ «Х» вартістю 2549 грн., огорожу № 1 вартістю 1227 грн., ворота з хвірткою вартістю 1901 грн., всього вартістю 512785 грн., що становить 95/100 часток у домоволодінні.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_5 у домоволодінні № 44 по вул. Кірова у м. Генічеську.

Розділити земельну ділянку площею 758 м2, розташовану у м. Генічеську по вул. Кірова, 44.

Виділити у власність ОСОБА_5 присадибну ділянку зі сторони задньої межі, правої бокової межі і лівої бокової межі, площею 464 м2 з виходом (входом) на вул. Свердлова через існуючі ворота з хвірткою № 2, згідно висновку судової будівельно технічної експертизи № 84 від 12 листопада 2015 року і план схеми до неї.

Виділити у власність ОСОБА_6 присадибну земельну ділянку зі сторони фасадної межі, правої бокової межі і лівої бокової межі площею 294 м2 з виходом (входом) на вул. Кірова через існуючі ворота з хвірткою № 3, згідно висновку судової будівельно технічної експертизи № 84 від 12 листопада 2015 року і план схеми до неї.

Припинити право спільної сумісної власності сторін на земельну ділянку.

Зарахувати в рахунок компенсації за перевищення частки ОСОБА_5 у праві власності на земельну ділянку площею 47 м2, сплачену нею компенсацію ОСОБА_6 у розмірі 2000 доларів США згідно розписки від 31 червня 2013 року.Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 судові витрати у справі в сумі 10523 грн. 76 коп. (1211 грн. 31 коп. і 1331 грн. 45 коп. судовий збір; 7980 грн. експертиза).

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий ОСОБА_1 Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3