Ухвала суду № 58865481, 06.07.2016, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2016 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі :

головуючого судді Григоренка М.П.,

суддів : Гордійчук С.О., Хилевича С.В.,

секретар судового засідання Шептицька С.С., за участю представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, третьої особи ОСОБА_3, представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Здолбунівського районного суду від 26 травня 2016 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк про визнання недійсним кредитного договору та договору поруки,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Здолбунівського районного суду від 26 травня 2016 року первісний уточнений позов ПАТ „Альфа-Банк задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ„Альфа-Банк заборгованість по кредитному договору № 700007038 від 19.05.2008 року на загальну суму 162846,41 грн., в тому числі заборгованість за тілом кредиту 113868,13 грн., заборгованість за процентами 12525,85 грн., пеня 36452,43 грн., крім того витрати по сплаті судового збору в сумі 1628,46 грн., а всього на загальну суму 164474,87 грн.

______________

Провадження № 22-ц/787/1229/2016 Головуючий у 1 інстанції : Ковалик Ю.А.

Доповідач : Григоренко М.П.

У задоволенні уточненого зустрічного позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_3 до ПАТ „Альфа-Банк про визнання недійсними кредитного договору та договору поруки - відмовлено.

В поданій на рішення суду апеляційній скарзі ОСОБА_3 покликається на його незаконність, через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Судом першої інстанції не взято до уваги відсутність у справі будь-яких доказів, які б підтверджували ту обставину, що ПАТ „Альфа-Банк видало на руки ОСОБА_3 грошові кошти, в розмірі 10406,57 доларів США, відповідно до кредитного договору № 700007038 від 19.05.2008 року, а тому слід прийти до висновку, що вказаний кредитний договір не є укладеним.

Не було надано належну оцінку аудиторському висновку від 20.05.2015 року, який підтверджує факт обману ОСОБА_3 з боку відповідача на дату підписання кредитного договору і підтверджує, що реальна процентна ставка за кредитом складає 24,26% у доларах США, а не 15,50% річних, як це зазначено у Договорі і це вказує на те, що ОСОБА_3 було введено в оману щодо реальної відсоткової ставки по кредиту та щодо абсолютного значення подорожчання кредиту.

Надані банком в судовому засіданні документи не відповідають вимогам законодавства та не можуть підтверджувати факт надання та отримання ОСОБА_3 коштів в іноземній валюті.

На підтвердження своїх вимог та заперечень на заявлений зустрічних позов відповідач мав надати суду первинні бухгалтерські документи, а не роздруківки із компютера.

Всупереч вимог ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд першої інстанції безпідставно відмовив у призначені судово-економічної експертизи, без проведення якої правильне вирішення даної цивільної справи було неможливим, так як існувала потреба у застосуванні спеціальних знань в галузі судової бухгалтерії та економіки, якими головуючий суддя в першій інстанції не може володіти.

Просить оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити зустрічний позов про визнання недійсним з моменту підписання кредитний договір від 19.05.2008 року № 700007038 укладений між ОСОБА_3 та ПАТ „Альфа Банк та договір поруки від 19.05.2008 року, укладений між ОСОБА_2 та ПАТ „Альфа Банк.

В ході апеляційного розгляду справи відповідач ОСОБА_3, її представник, а також відповідач ОСОБА_2 підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Представник ПАТ „Альфа Банк просив відхилити апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції залишити без зміни.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Задовольняючи позов ПАТ „Альфа Банк до ОСОБА_2, суд першої інстанції керувався положеннями ч. 1 ст. 553, ч. 1 ст. 625, ч. 1 ст. 1054 ЦК України та виходив із того, що наявними у справі доказами доведено факт заборгованості у позичальника ОСОБА_3 по кредитному від 19.05.2008 року № 700007038, на загальну суму 162846 грн. 41 коп., а тому із ОСОБА_2, який є поручителем ОСОБА_3 по вказаному кредитному договору, підлягає стягненню ця заборгованість у повному обсязі.

Позовні вимоги ОСОБА_3 залишено без задоволення, через їх безпідставність.

Дані висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи, наявним у справі доказам та ґрунтуються на законі.

Доводи апеляційної скарги також не спростовують правильності висновків оскаржуваного рішення.

Наполягаючи на повному скасуванні оскаржуваного рішення, ОСОБА_3 в своїй апеляційній скарзі фактично наводить свої доводи лише щодо незаконності рішення суду першої інстанції з приводу відмови у задоволенні її позовних вимог і не наводить жодних доводів щодо законності оскаржуваного рішення в частині задоволення первісного позову.

Відповідно до частини 1 статті 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Із змісту кредитного договору від 19.05.2008 року № 700007038 (а.с. 5) вбачається, що грошові кошти за цим кредитним коштом були надані ПАТ „Альфа Банк ОСОБА_3 для придбання останньою транспортного засобу у ДПП «Автоінвестстрой-Рівне», шляхом безпосереднього безготівкового перерахування цих грошових коштів на рахунок вказаного Продавця.

Дану обставину в ході апеляційного розгляду справи підтвердила і сама ОСОБА_3, а тому доводи апеляційної скарги про те, що кредитний договір слід вважати неукладеним, через те, що остання не отримувала на руки грошові кошти за кредитним договором, не заслуговують на увагу, оскільки це і не було передбачено цим договором.

Та обставина, що ОСОБА_3 уклала кредитний договір в іноземній валюті, а перерахування продавцю вартості транспортного засобу відбулось в національній валюті України, на переконання колегії суддів, жодним чином не суперечить чинному законодавству України.

ОСОБА_3, маючи намір придбати у ДПП «Автоінвестстрой-Рівне» автомобіль, з власної ініціативи звернулась до ПАТ „Альфа Банк за необхідними їй для цього грошовими коштами і саме із її власної волі було укладено кредитний договір у тому вигляді який він є та без будь-якого примусу.

При цьому, ПАТ „Альфа Банк надало ОСОБА_3 всю необхідну інформацію щодо умов кредитування, в тому числі і щодо реальної процентної ставки та абсолютного значення подорожчання кредиту.

Твердження сторони позивача ОСОБА_3 про те, що при укладенні кредитного договору з боку ПАТ „Альфа Банк мав місце обман позичальника щодо реальної процентної ставки по кредиту та абсолютного значення подорожчання кредиту, що підтверджується аудиторським висновком від 20.05.2015 року (а.с. 61), на увагу не заслуговують, оскільки цей висновок взагалі не містить будь-якої інформації про те, за рахунок чого реальна процентна ставка по кредиту становить 24.26 %, а не 18.30% і абсолютне значення подорожчання кредиту становить 8834. 40 доларів США, а не 6342. 25 доларів США.

Порівнюючи вихідні дані, які містяться у Додатку № 1 до Кредитного договору від 19.05.2008 року № 700007038 (а.с. 7) та вихідні дані, які були взяті ТОВ «Аудиторська фірма «Аудитінформсервіс» при складанні вищевказаного аудиторського висновку, є очевидною та обставина, що останнє допустило помилку при складанні цього висновку своїх обрахунках, оскільки, визначаючи реальну процентну ставку по кредиту і абсолютне значення подорожчання кредиту, включило у свій розрахунок страхові платежі за всі 72 місяці дії кредитного договору, в той час коли у примітці (**) до вищевказаного Додатку зазначено, що всі розрахунки по цьому кредитному договору були здійснені із врахуванням страхового платежу лише за перші 12 місяців, а тому, на переконання колегії суддів, вказаний аудиторський висновок не може бути визнаний таким, який підтверджує факт обману з боку ПАТ „Альфа Банк відносно позичальника ОСОБА_3

З цих же мотивів не можуть бути прийняті до уваги посилання ОСОБА_5 і на те, що суд першої інстанції з огляду на вищевказаний аудиторський висновок був зобовязаний призначити у справі судову економічну експертизу.

Питання, які зазначені у клопотанні про призначенні експертизи, на розсуд колегії суддів не потребують застосування спеціальних знань, оскільки відповіді на ці питання можливо встановити шляхом звичайного арифметичного підрахунку.

При цьому, ряд запропонованих стороною позивача ОСОБА_3 для експерта запитань не підлягає вирішенню шляхом проведення судової експертизи, а мають встановлюватись безпосередньо судом, зокрема щодо того, чи належним чином підтверджуються ті чи інші обставини по справі.

Деякі із запитань, які були запропоновані ОСОБА_3 на вирішення судової економічної експертизи, взагалі не мали будь-якого відношення до предмету спору, а мають відношення до внутрішньої діяльності ПАТ „Альфа Банк, яка жодним чином не зачіпає законні права та інтереси ОСОБА_5, зокрема, що стосується порядку здійснення фінансових операції із валютними цінностями, оскільки по справі безперечно встановлено, що ПАТ „Альфа Банк спочатку надав останній необхідні грошові кошти для придбання транспортного засобу, а потім деякий час здійснювала погашення кредиту належним чином.

В наступному, як пояснила сама ОСОБА_3 в ході апеляційного розгляду справи, вона не могла своєчасно здійснювати погашення кредиту через зростання курсу долара США відносно національної валюти України.

Також, колегія суддів вважає, що ПАТ „Альфа Банк надало всі необхідні документи, які стосуються Кредитного договору від 19.05.2008 року № 700007038 і які були необхідні для правильного вирішення даної цивільної справи.

Наполягаючи на визнанні недійсним договору поруки, який був укладений між ПАТ „Альфа Банк та ОСОБА_2 на забезпечення виконання зобовязання по кредитному договору від 19.05.2008 року № 700007038, ОСОБА_3 взагалі не навела будь-якого обґрунтування своїх вимог з даного приводу, при тому, що остання стороною в цьому договорі не була і тому у неї відсутнє будь-яке право ставити питання про визнання недійсним вищевказаного договору поруки.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в звязку із чим рішення Здолбунівського районного суду від 26 травня 2016 року підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Здолбунівського районного суду від 26 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити ухвалу апеляційного суду та рішення суду першої інстанції до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвали апеляційної інстанції.

Головуючий М.П. Григоренко

Судді : С.О. Гордійчук

ОСОБА_6