Рішення № 58862701, 08.06.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Є.У. № 334/914/16-ц Головуючий у 1-й інстанції: Добрєв М.В.

Провадження № 22-ц/778/2712/16 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Трофимової Д.А.

Суддів: Крилової О.В.

ОСОБА_2

При секретарі: Семенчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 04 квітня 2016 року по справі за позовом Комунального підприємства «Водоканал» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості по оплаті за воду і послуги каналізації,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2016 року КП «Водоканал» звернулося до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначало, що відповідачі проживають у квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, та користуються послугами КП «Водоканал». Проте, оплату за надані підприємством послуги вносять не в повному обсязі, у зв'язку з чим за період з 01.11.2012р. по 30.06.2014р. утворилася заборгованість у сумі 1 341,79 грн.

У вересні 2014 року КП «Водоканал» зверталося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 заборгованості по оплаті за воду і послуги каналізації у сумі 1 341,79 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16.10.2014р. судовий наказ, виданий Ленінським районним судом м. Запоріжжя 15.09.2014 року про солідарне стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь КП Водоканал суми заборгованості у розмірі 1 341,79 грн. та судового збору в сумі 121,80 грн., було скасовано.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на свою користь заборгованість по оплаті за воду і послуги каналізації в розмірі 1 341,79 грн. та судовий збір в сумі 1 378 грн.

04.04.2016 року у судовому засіданні представник КП «Водоканал» надала суду письмову заяву, в якій зазначила, що відповідачі погасили в повному обсязі борг за воду та послуги каналізації після звернення КП «Водоканал» до суду. Тому, просила відмовити КП «Водоканал» у задоволенні позову та стягнути з відповідачів на користь позивача судовий збір у сумі 1 378 грн. (а.с. 42).

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 04 квітня 2016 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь КП Водоканал судовий збір в сумі 1378 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просять рішення суду скасувати та постановити ухвалу про закриття провадження у справі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що на час предявлення позову заборгованість по оплаті за воду і послуги каналізації була відсутня, відповідачі своєчасно сплачували за надані позивачем послуги, тому, підстави для застосування судом ч. 1ст. 89 ЦПК України відсутні. Крім того, суд, зважаючи на подання представником позивача заяви про відмову від позову повинен був постановити ухвалу про закриття провадження у справі.

Отже, фактично ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 оскаржують рішення суду першої інстанції в частині відшкодування судових витрат.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності доч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд, відмовляючи у задоволенні позову, виходив із того, що в судовому засіданні представник позивача надала заяву про відмову від позовних вимог, вказавши, що відповідачі погасили в повному обсязі борг за воду та послуги каналізації в розмірі 1341,79 грн., тому просить стягнути з відповідачівлише судовий збір у сумі 1 378 грн. З 01.11.2012р. по 30.06.2014р. у відповідачів є заборгованість по оплаті за воду і послуги каналізації в зазначеній сумі, що підтверджується копією особового рахунку, на момент розгляду справи суду стало відомо, що відповідачі повністю сплатили заборгованість у сумі 1 341,79 грн. Тому, на користь позивача підлягає стягненню з відповідачів у солідарному порядку згідно ст. 88 ЦПК України витрати на оплату судового збору 1378 грн.

З такими висновками суду повністю погодитися не можна, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи та не узгоджуються з вимогами процесуального права.

Так, 04.04.2016 року у судовому засіданні представник КП «Водоканал» за довіреністю № 8 від 11.01.2016р. ОСОБА_7 надала суду письмову заяву, яка називається «заява про відмову від позовних вимог», в якій зазначила, що відповідачі погасили в повному обсязі борг за воду та послуги каналізації після звернення КП «Водоканал» до суду. Тому, на підставі ч. 2 ст. 31, ч. 1 ст. 89 ЦПК України просила: «1. Відмовити КП «Водоканал» у задоволенні зазначеного позову. 2. Стягнути з відповідачів на користь КП «Водоканал» судовий збір в розмірі 1 378 грн.» (а.с. 42).

Отже, хоча заява від 04.04.2016 року і називається «заява про відмову від позовних вимог», проте за змістом вона не містить відмову представника позивача від позову, оскільки остання просила відмовити КП «Водоканал» у задоволенні позову.

Далі, як вбачається з копії довіреності № 8 від 11.01.2016р., цією довіреністю КП «Водоканал» в особі генерального директора ОСОБА_8, що діє на підставі Статуту, уповноважує юрисконсульта ОСОБА_7 «представляти інтереси КП «Водоканал» на підприємствах, установах і організаціях незалежно від форм власності, в органах прокуратури, правоохоронних органах, державній виконавчій службі, нотаріаті та інших адміністративних органах України, а також у всіх судових органах всіх інстанцій, господарських судах, в якості позивача, відповідача, третьої особи, приймати участь у зборах кредиторів, комітеті кредиторів з правом здійснення всіх процесуальних дій, передбачених чинним законодавством України, в тому числі: зміни позову, зміни підстави або предмету позову, оскарження судових рішень, ухвал, постанов, предявлення виконавчого документа до стягнення, оформлення скарг, клопотань, заяв, в т.ч. і позовних заяв, та інших процесуальних документів за своїм підписом, за виключенням укладання мирової угоди, повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання позову.

Дана довіреність дійсна до 31.12.2016 року» (а.с. 35, 40).

Отже, представник КП «Водоканал» ОСОБА_7 обмежена на вчинення такої процесуальної дії як повна або часткова відмова від позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, яка регулює питання розподілу витрат у разі відмови від позову і укладення мирової угоди, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення всіх понесених ним у справі витрат з відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 174 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем викладено в адресованих суду письмових заявах, ці заяви приєднуються до справи.

До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник сторони, який висловив намір вчинити ці дії, у повноваженнях на їх вчинення (ч. 2 ст. 174 ЦПК України).

У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі (ч. 3 ст. 174 ЦПК України).

За положеннями п. 3 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу (ч. 1 ст. 206 ЦПК України).

З огляду на викладене вище, підстав для прийняття відмови від позову та закриття у звязку з цим провадження у справі у суду першої інстанції не було.

В цій частині доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Далі, позивач просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на свою користь заборгованість по оплаті за воду і послуги каналізації за період 01.11.2012р. по 30.06.2014р. в розмірі 1 341,79 грн. та судовий збір в сумі 1 378 грн.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1 ст. 11 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, на час ухвалення рішення заборгованість у вказаному розмірі за період 01.11.2012р. по 30.06.2014р. була погашена відповідачами в повному обсязі, що підтверджується наданими відповідачами квитанціями (а.с. 26-32, 33).

Отже, встановивши вказані обставини, суд дійшов помилкового висновку про задоволення позову, оскільки підстави для його задоволення на час ухвалення рішення були відсутні.

Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (ч. 1 ст. 88 ЦПК України).

Таким чином, оскільки у задоволенні позову КП «Водоканал» слід відмовити у повному обсязі, з відповідачів не підлягають стягненню і понесені позивачем судові витрати.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду на підставі ст.ст. 307, 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

За подання до суду апеляційної скарги ОСОБА_3 було сплачено судовий збір в сумі 606,32 грн. (а.с. 51).

В апеляційній скарзі, крім іншого, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 просять стягнути з КП «Водоканал» судові витрати. Ця вимога не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», уразі оскарження рішення суду лише в частині відшкодування чи розподілу судових витрат, що не пов'язано з позовними вимогами і не стосується суті спору, сторона не повинна оплачувати за таку скаргу судовий збір.

Як зазначалося вище, відповідачі фактично оскаржили рішення суду лише в частині відшкодування судових витрат, що не пов'язано з позовними вимогами і не стосується суті спору, тому вони не повинні були оплачувати за таку скаргу судовий збір.

Статтею 7 Закону України „Про судовий збір від 08 липня 2011 року передбачено повернення судового збору.

За положеннями ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Тому, для повернення сплаченої суми судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 606,32 грн. ОСОБА_3 слід звернутися до апеляційного суду з відповідною заявою про його повернення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 04 квітня 2016 року по цій справі скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту:

У задоволенні позову Комунального підприємства «Водоканал» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості по оплаті за воду і послуги каналізації відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: