Постанова № 58861234, 07.07.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2016 р.м. ОдесаСправа № 814/2325/15

Категорія: 10.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Середа О. Ф. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді Єщенка О.В.

суддів Димерлія О.О.

ОСОБА_1

За участю: секретаря Вишневської А.В.

представника апелянта ОСОБА_2 (довіреність від 04.01.2016 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виконавчої дирекції Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2015 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона» до Виконавчої дирекції Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Охорона» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило скасувати рішення Виконавчої дирекції Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 19.06.2015 року №06-05-1132 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообовязкове державне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності, яким зобовязано Товариство повернути Фонду 9 695,7 грн. та застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу за порушення порядку використання страхових коштів у сумі 4 847,85 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що висновки Фонду про порушення Товариством порядку виділення застрахованій особі путівки на санаторно-курортне лікування дитини не відповідають дійсності. Рішення про направлення застрахованої особи на лікування на соціальних засадах прийнято згідно норм чинного законодавства, на підставі заяви застрахованої особи, належного документа про медичні показання, отже з дотриманням порядку використання коштів Фонду, тому підстави для їх повернення відсутні. Зазначені обставини свідчать, що рішення Фонду не ґрунтується на Законі, у звязку з чим це рішення підлягає скасуванню.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2015 року позов задоволено у повному обсязі. Суд скасував рішення Виконавчої дирекції Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 06-05-1132 від 19 червня 2015 р. про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, яким зобов'язано ТОВ «ОХРАНА» повернути Фонду 9695,70 грн. та застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу за порушення порядку використання страхових коштів у сумі 4847,85 грн.

В апеляційній скарзі Виконавча дирекція Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне зясування обставин справи, не відповідність висновків обставинам справи, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 27.04.2015 року по 28.04.2015 року Центральною міжрайонною виконавчою дирекцією Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності проведено позапланову перевірку ТОВ «Охрана» з питань дотримання порядку отримання, використання та повернення коштів Фонду, за результатами якої складено акт від 28.04.2015 року (а.с. 12-13).

Зазначеною перевіркою встановлено порушення ТОВ «Охрана» п.п. 4.1, 4.7, 4.9 п. 4 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25.02.2009 року №12.

На підставі виявлених порушень ВК Миколаївського обласного відділення ФСС ТВП прийнято рішення від 08.05.2015 року №91 про повернення Товариством до Фонду неправомірно використані кошти у сумі 19 372,5 грн. та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів у сумі 9 686,25 грн. (а.с. 11).

Позивач скористався своїм правом на оскарження рішення про повернення коштів та застосування фінансових санкцій, звернувшись із відповідною скаргою до Фонду.

За результатами розгляду скарги ВК Миколаївського обласного відділення ФСС ТВП прийнято рішення від 19.06.2015 року №06-05-1132, яким вирішено скаргу Товариства задовольнити частково, рішення Фонду від 08.05.2015 року №91 змінити в частині суми коштів, яка підлягає поверненню до Фонду та розмір штрафу, визначити суму, яка підлягає поверненню до Фонду, а саме в розмірі 9 695,7 грн., та застосувати до Товариства фінансові санкції у сумі 4 847,85 грн. за порушення порядку використання страхових коштів (а.с. 8-10).

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, вважаючи його необґрунтованим і незаконним, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав.

Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що Товариством у повній мірі дотримано порядок видачі путівки на лікування за рахунок коштів Фонду, отже вимоги про повернення цих коштів та застосування санкцій є безпідставними.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Проте, вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції не здійснив перевірку оскаржуваного рішення субєкта владних повноважень за правилами вказаної норми адміністративного процесуального законодавства.

Усуваючи допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального та матеріального законодавства, колегія суддів враховує наступне.

Так, згідно із п. 7 ч. 1, п. 6 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» в редакції, внесеної згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28.12.2014 року №77-VIII, основним завданням Фонду та його робочих органів є, зокрема, здійснення контролю за використанням роботодавцями та застрахованими особами коштів Фонду та відповідно до покладених завдань Фонд та його робочі органи здійснюють контроль за використанням коштів Фонду, веденням і достовірністю обліку та звітності щодо їх надходження та використання, застосовують в установленому законодавством порядку фінансові санкції та накладають адміністративні штрафи.

Порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, порядок прийняття рішень за результатами перевірок та процедуру оскарження рішень за результатами перевірок встановлюється Інструкцією про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження, затвердженою Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22.12.2010 року №29.

Так, згідно із п. 4.1 Розділу ІV Інструкції від 22.12.2010 року №29 за матеріалами акта перевірки та результатами розгляду заперечень страхувальника (за їх наявності) керівник органу Фонду або його заступник приймає рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій до страхувальника, яке надсилається страхувальнику разом з листом про результати розгляду заперечень (за їх наявності) протягом 20 календарних днів з дня підписання акта перевірки.

За правилами абз. 1, 2 п. 7.1 Розділу VII Інструкції від 22.12.2010 року №29 страхувальник може оскаржити рішення органу Фонду.

Страхувальник у письмовій формі звертається до органу Фонду, який прийняв рішення, із скаргою про перегляд цього рішення. Скарга повинна бути подана органу Фонду протягом 10 календарних днів з дня отримання страхувальником рішення органу Фонду, що оскаржується.

Керівник (заступник керівника) органу Фонду за результатами розгляду скарги приймає вмотивоване рішення та надсилає його страхувальнику протягом 20 календарних днів після отримання скарги.

Згідно із абз. 1-5 п. 7.3 Розділу VII Інструкції від 22.12.2010 року №29 зміст рішення про результати розгляду скарги складається із вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин.

У рішенні зазначається повне найменування страхувальника або прізвище та ініціали фізичної особи, яка подала скаргу, відомості про предмет оскарження.

Рішення містить перелік документів, які були взяті до уваги під час розгляду скарги, та стисле викладення вимог скаржника, що подав скаргу.

У рішенні наводяться результати дослідження матеріалів скарги та докази, на яких ґрунтуються висновки органу Фонду, який розглядає скаргу, а також посилання на конкретні статті та пункти нормативно-правових актів, якими обґрунтовано рішення.

Рішення містить висновок про задоволення чи часткове задоволення скарги або про відмову у задоволенні скарги.

Рішення про розгляд скарги оформляється на бланку органу Фонду, який розглянув скаргу, підписується та скріплюється печаткою.

Так, за матеріалами акта перевірки від 28.04.2015 року Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 08.05.2015 року №91 про повернення Товариством до Фонду неправомірно використані кошти в сумі 19 972,5 грн. та застосування фінансових санкцій у розмірі 9 686,25 грн. (а.с. 11).

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство звернулось із скаргою на вказане рішення до органу Фонду, який прийняв рішення.

За результатами розгляду скарги заступником керівника органу Фонду прийнято рішення від 19.06.2015 року №06-05-1132, яким скаргу Товариства задоволено частково, рішення Фонду від 08.05.2015 року №91 змінено в частині суми коштів, яка підлягає поверненню до Фонду та розміру штрафу; визначено суму, яка підлягає поверненню до Фонду в розмірі 9 695,7 грн., застосовано до Товариства фінансові санкції у сумі 4 847,85 грн. за порушення порядку використання страхових коштів (а.с. 8-10).

Дослідивши рішення за результатом розгляду скарги, колегія суддів враховує, що рішення прийняте протягом установленого строку, на підставі, у межах повноважень Фонду та у передбачений Законом спосіб, рішення враховує всі обставини, що мають значення для його прийняття та містить мотиви, з яких виходив Фонд при вирішенні скарги, складається із вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин, у рішенні зазначено повне найменування страхувальника, який подав скаргу, відомості про предмет оскарження, рішення містить перелік документів, які були взяті до уваги під час розгляду скарги, та стисле викладення вимог скаржника, у рішенні наведено результати дослідження матеріалів скарги та докази, на яких ґрунтуються висновки органу Фонду, а також посилання на конкретні пункти нормативно-правових актів, якими обґрунтовано рішення, рішення містить висновок про часткове задоволення скарги та оформлене на бланку органу Фонду, який розглянув скаргу, підписане та скріплене печаткою, отже у повній мірі відповідає вимогам п. 7 ч. 1, п. 6 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» в редакції, внесеної згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28.12.2014 року №77-VIII, абз. 1, 2 п. 7.1, абз. 1-5 п. 7.3 Розділу VII Інструкції про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження, затвердженою Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22.12.2010 року №29.

Таким чином, враховуючи, що відповідач, приймаючи рішення від 19.06.2015 року №06-05-1132, діяв в межах своїх повноважень, згідно установлених правил і строків та вмотивовано, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про наявність підстав для скасування рішення субєкта владних повноважень.

Разом з цим, скасовуючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції помилково не врахував положення Розділу VII Інструкції, що призвело до порушення принципу оскарження рішень субєктів владних повноважень з урахуванням встановлення індивідуальної дії цих рішення відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України.

Так, відповідно до абз. 2 п. 7.1 Розділу VII Інструкції про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження, затвердженою Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22.12.2010 року №29, у разі якщо орган Фонду надсилає рішення про повну або часткову відмову у задоволенні скарги, страхувальник має право звернутися протягом 10 календарних днів з дня отримання рішення про результати розгляду скарги з повторною скаргою до органу Фонду вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для прийняття рішення по скарзі або до суду у встановленому законодавством порядку.

Згідно із абз. 6-7 вказаного пункту Інструкції у разі повного або часткового задоволення скарги органом Фонду вищого рівня у рішенні даються розпорядження органу Фонду, рішення якого скасовано повністю або в певній частині, про вчинення відповідних дій.

У рішенні також зазначається, що у разі незгоди страхувальника, який подав скаргу, з прийнятим рішенням, ним може бути подано повторну скаргу на рішення органу Фонду до органу Фонду вищого рівня або в судовому порядку.

Аналіз наведених правових норм показав, що страхувальник може реалізувати своє право на оскарження рішення Фонду, який прийняв рішення про повернення коштів та застосував санкції, звернувшись із скаргою на це рішення до органу Фонду, який прийняв це рішення, а також до Фонду вищого рівня або оскаржити його в судовому порядку.

При цьому, лише рішення Фонду вищого рівня про повне або часткове задоволення скарги страхувальника є підставою для розпорядження органу Фонду, рішення якого скасовано повністю або в певній частині, про вчинення відповідних дій, тобто зменшення або скасування нарахованих сум за результатами перевірки правильності використання страхувальником коштів Фонду.

Таким чином, оскільки рішення, яке є предметом оскарження, про результати розгляду скарги Товариства фактично не породжує, не змінює або припиняє обов'язки у сфері публічно-правових відносин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про вжиття заходів, передбачених ч. 1 ст. 2 КАС України.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції надав оцінку правомірності визначення Фондом сум безпідставно використаних коштів, не звернувши уваги на те, що правильність і обґрунтованість визначення цих сум може бути предметом оскарження у позові страхувальника про скасування рішення Фонду про повернення таких коштів із застосуванням відповідних санкцій.

Враховуючи викладене, оскільки доводи апеляційної скарги про помилкове застосування судом першої інстанції норм законодавства знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду, колегія суддів доходить висновку про скасування судового рішення та ухвалення нового про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст.ст. 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Виконавчої дирекції Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності задовольнити частково.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2015 року скасувати.

Ухвалити у справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона» до Виконавчої дирекції Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування рішення відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст постанови складено та підписано 11.07.2016 року.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: О.О. Димерлій

ОСОБА_1