Ухвала суду № 58861212, 05.07.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2016 р. Справа № 876/3013/16 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Качмара В.Я.,

суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

при секретарі судового засідання Бадівській О.О.,

за участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Закарпатської обласної організації Товариства сприяння обороні України на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 березня 2016 року у справі за її позовом до Мукачівського міськрайонного управління юстиції в особі реєстраційної служби, третя особа, яке не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача,- Мукачівський обєднаний спортивно-технічний клуб Товариства сприяння обороні України, про скасування записів,

В С Т А Н О В И В :

06.04.2015 Закарпатська обласна організація Товариства сприяння обороні України (далі Організація) звернулася до суду з позовом до Мукачівського міськрайонного управління юстиції в особі реєстраційної служби (далі - Реєстраційна служба) у якому просила визнати недійсним та скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - ЄДР) в записі 1 від 13.12.2005 №13231200000000639 (далі - Запис), запис переліку засновників Мукачівського обєднаного спортивно-технічного клубу Товариства сприяння обороні України (далі - Клуб) та запис в підрозділі даних про розмір статутного капіталу та про дату закінчення його формування.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2015 року у справі №807/646/15 провадження у справі в частині позовних вимог до Клубу в особі його директора закрито, та залучено Клуб в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (а.с.50-54).

Зазначене судове рішення у встановленому порядку оскаржено не було та набрало законної сили.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 березня 2016 року позовну заяву Організації було залишено без розгляду.

Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржила Організація, яка покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, а справу направити для продовження розгляду. У поданій апеляційній скарзі покликається на обставини викладені в позовній заяві та вказує на те, що 19.03.2014 ОСОБА_3 дійсно надав витяг із ЄДР, однак позивач вважав такий сумнівним, оскільки оригіналу такого подано не було. Вважає, що судом першої інстанції безпідставно не витребувано пояснень відповідача, та взято до уваги клопотання Клубу, яке подане неповноважним його представником.

Третя особа в судове засідання не з'явилась, про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Подане нею клопотання про відкладення розгляду справи визнане судом необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки Клуб був повідомлений завчасно та міг забезпечити явку іншого представника, а також забезпечити явку керівництва, яке уповноважене вести справи товариства у суді.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Залишаючи без розгляду позовну заяву в справі, суд першої інстанції виходив із того, що позивач пропустив встановлений ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) строк звернення до адміністративного суду, а тому застосуванню підлягають статті 100 та 155 КАС.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та є вірними з таких міркувань.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.107 КАС, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Так, згідно ч.1 ст.99 КАС адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

В силу вимог ч.2 ст.99 КАС для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Із вищенаведеного слідує, що законодавець чітко передбачив можливість особи в шестимісячний строк звернутися до суду, якщо вона вважає, що її права, свободи чи інтереси порушені. Водночас зазначений строк обраховується з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення таких.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що оскільки стосовно оскарження дій (бездіяльності) чи рішень Реєстраційної служби, ніякими нормативно-правовими актами, крім КАС, не визначено строк звернення до суду, то під час вирішення спорів, які виникають із вказаних правовідносин слід застосовувати шестимісячний строк звернення до суду.

Оцінюючи обставини, що перешкоджали особі реалізувати право на своєчасне звернення до суду за захистом своїх прав, свобод чи інтересів у публічно-правових відносинах, суд повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених та наявних доводів.

Як вбачається із матеріалів справи, оскаржуваний Запис здійснено відповідачем ще 13.12.2005, однак оскаржений позивачем лише 06.04.2015, тобто із значним пропуском встановленого КАС шестимісячного строку.

Відповідно до витягу з ЄДР, що долучений Організацією до позовної заяви, про записи щодо засновників та статутного капіталу вона дізналась 14.02.2014 (а.с.25-26).

Вказане підтверджується і заявою до Реєстраційної служби від 24.12.2014 №1/110 (а.с.28).

Також, матеріалами справи №308/1891/14-ц, які витребувані судом першої інстанції підтверджується, що 19.03.2014 в судовому засіданні в якому брали участь і представники позивача (а.с.83-84, 183) було долучено витяг із ЄДР від цієї ж дати, в якому також було наведено записи, що оскаржуються Організацією (а.с.180-182).

Більше того, аналогічний витяг із ЄДР був долучений також і в судове засідання, що відбулось 15.07.2014 (а.с.85-87, 184-186, 189-191), в якому брав участь представник позивача.

Апеляційний суд звертає увагу, що апелянт у поданій апеляційній скарзі не заперечує, що про записи у ЄДР, які ним оскаржуються, йому стало відомо ще у 2014 році, зокрема 19.03.2014, однак єдиною підставою для визнання причин пропуску строку поважними, такий зазначає лише те, що на той час вони здавались сумнівними, оскільки не було надано оригіналу витягу.

Відтак, у даному випадку слід дійти висновку, що позивач належним чином не скористався наданим йому правом у встановлений строк оскаржити відповідні записи.

Доводи Організації про те, що клопотання про залишення без розгляду позовної заяви подано неповноважною особою, не змінюють факту пропуску строку позивачем, а також не підтверджуються матеріалами, що наявні у справі.

Апелянтом не зазначено обґрунтованих причин пропущення строку звернення до адміністративного суду, та не надано доказів на підтвердження того, що існували певні об'єктивні перешкоди для звернення до адміністративного суду у встановлений ст.99 КАС строк, а тому апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції щодо пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду без поважних причин.

Принагідно слід зазначити, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із її заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС, певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Позивач мав правові підстави для вчасного звернення до суду з відповідним позовом у строки, встановлені ст.99 КАС, будь-яких перешкод для реалізації такого права матеріали справи не містять, як і не містять підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Відповідно до ч.1 ст.100 КАС, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про залишення позовної заяви Організації без розгляду, у зв'язку з пропуском без поважних причин встановленого ст.99 КАС строку звернення до суду.

Додатково суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно матеріалів розглядуваної справи позивач не звертався до Реєстраційної служби із заявою про скасування чи внесення змін до ЄДР стосовно засновників та статутного капіталу Клубу, а також оскаржив Запис, а не дії чи рішення відповідача щодо його внесення, що є невірним способом захисту порушеного на його думку права.

Слід розяснити, що позивач вправі звернутись безпосередньо до Реєстраційної служби із матеріалами, що долучалися у суді для внесення відповідних змін у ЄДР, і в разі якщо державний реєстратор вважатиме такі обґрунтованими, такий зможе внести відповідні зміни або скасувати уже внесені. В разі ж, якщо Реєстраційна служба вважатиме подані документи недостатніми, позивач матиме змогу захистити своє право у суді, шляхом звернення із відповідним позовом у встановлені для цього строки.

Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Доводи апелянта висновків суду не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись статтями 195, 196, 199, 200, 205, 206, 254 КАС, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Закарпатської обласної організації Товариства сприяння обороні України залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 березня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч.3 ст.160 КАС - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддяВ.Я. Качмар

Суддя О.М. Гінда

Суддя В.В. Ніколін

Повний текст виготовлений 11 липня 2016 року.