Ухвала суду № 58861164, 05.07.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 359/1124/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Муранова-Лесів І.В.

Суддя - доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

05 липня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Губської Л.В., Федотова І.В.,

при секретарі - Пономаренко О.В.,

за участю позивача - ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання незаконним рішення про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах та зобов'язання призначити пенсію, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправним та скасування рішення № 130 від 16 січня 2016 року про відмову в призначенні йому пенсії на пільгових умовах на підставі п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням стажу роботи на посаді муляра третього розряду з 02.04.1980 року по 05.11.1980 року в СМУ-2 треста «Обухівпромбуд», на посаді майстра з 11.02.1981 року по 01.08.1981 року в Спеціалізованому управлінні зв'язку треста «Союзгаззв'язокбуд», на посаді майстра з 26.08.1981 року по 31.03.1985 року в СПМК-524 тресту «Київспецбуд», на посаді виконроба з 01.04.1985 року по 11.09.1989 року в СПМК-524 тресту «Київсільспецбуд», на посаді майстра з 19.11.1990 року по 31.03.1992 року в Науково-виробній творчій фірмі «КЕБОС», на посаді виконроба з 01.04.1992 року по 17.02.1994 року в Агропромисловій фірмі «Інбудгаз», на посаді виконроба з 17.10.1994 року по 21.10.1996 року в Агропромисловій фірмі «Інбудгаз», з 13 січня 2016 року; зобов'язання призначити йому пенсію на пільгових умовах на підставі п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням вищевказаного стажу роботи з 13 січня 2016 року.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 квітня 2016 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення управління Пенсійного фонду України у м. Бориспіль та Бориспільському районі Київської області №130 від 16 січня 2016 року про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах на підставі п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Зобов'язано Бориспільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області зарахувати ОСОБА_1 стаж роботи, як пільговий:

- на посаді муляра третього розряду з 02.04.1980 року по 05.11.1980 року в СМУ-2 треста «Обухівпромбуд»;

- на посаді майстра з 11.02.1981 року по 01.08.1981 року в Спеціалізованому управлінні зв'язку треста «Союзгаззв'язокбуд»;

- на посаді майстра з 26.08.1981 року по 31.03.1985 року в СПМК-524 тресту «Київспецбуд»;

- на посаді виконроба з 01.04.1985 року по 11.09.1989 року в СПМК-524 тресту «Київсільспецбуд»;

- на посаді майстра з 19.11.1990 року по 31.03.1992 року в Науково-виробній творчій фірмі «КЕБОС»;

- на посаді виконроба з 01.04.1992 року по 17.02.1994 року в Агропромисловій фірмі «Інбудгаз». Визнано за ОСОБА_1 право на пенсію зі зменшенням пенсійного віку згідно п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» по досягненню 56 років. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою в частині відмови в задоволенні позову, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що ухвалена без повного з'ясування обставин, які мають значення для справи, та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Перевіряючи правомірність оскаржуваного судового рішення колегія суддів виходить з положень ч. 1 ст. 195 КАС України, згідно з яким суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Оскільки постанова Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 квітня 2016 року відповідачем в частині задоволення позову не оскаржується, колегія суддів суду апеляційної інстанції не знаходить підстав для перегляду зазначеного судового рішення в частині, яка не оскаржується апелянтом.

Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача та його представника, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачаться з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 13 січня 2016 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Борисполі та Бориспільському районі Київської області із заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах за списком № 2.

Проте, рішенням комісії по призначенню пенсій при управління Пенсійного Фонду України в м. Борисполі та Бориспільському районі Київської області № 130 від 16.01.2016 року позивачу було відмовлено з посиланням на те, що з записів трудової книжки неможливо визначити періоди роботи, протягом яких він працював у шкідливих і важких умовах праці, а також відсутня інформація про характер виконуваних робіт та умови праці, про результати проведення атестації робочих місць, а також тривалість робочого дня (повний, неповний), протягом якого виконувались певні види робіт. Будь-яких документів, що підтверджують роботу в шкідливих умовах праці не надано, а тому визначити період роботи за списком № 2 неможливо.

Вважаючи вказану відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині зарахування до пільгового стажу позивача періоду його роботи на посаді виконроба з 17.10.1994 року по 21.10.1996 року в Агропромисловій фірмі «Інбудгаз», суд першої інстанції виходив з того, що в цей період, а також наступні п'ять років атестація робочих місць за вказаним місцем роботи позивача не проводилась, а тому відсутні підстави для зарахування стажу роботи позивача у вказаний період до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, передбачених підпунктом «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ) мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 4.5 Порядку застосування Списків № 1 і № 2, якщо атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності та господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць, постанова № 442 відповідно), та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до положень Порядку проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Комплексний аналіз норм Закону № 1788-ХІІ та Порядку проведення атестації робочих місць дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Таким чином, відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року, 25 листопада 2014 року, 17 березня 2015 року, 12 квітня 2016 року (№№ 21-183а13, 21-519а14, 51-585а14, 477/2598/14-а відповідно).

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої та не дають підстави вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального та права, які регулюють спірні правовідносини, та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 квітня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Ухвалу в повному тексті виготовлено 11 липня 2016 року.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Губська Л.В.

Федотов І.В.