Ухвала суду № 58860387, 08.07.2016, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 399/1002/15-к

УХВАЛА

"08" липня 2016 р. Олександрійський міськрайонний суд

Кіровоградської області

в складі колегії: головуючого судді Ковальової О.Б.,

суддів: Крімченко С.А., Голосеніної Т.В.,

за участю: секретаря Дудченко О.Ю.,

прокурора Процеко А.П.,

захисника адвоката ОСОБА_1, потерпілої та представника потерпілої,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Олександрії кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12015120100000354 від 02.08.2015р. відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 115 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області знаходитьсякримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_2 обрано запобіжний захід в виді тримання під вартою, який ухвалою суду було продовжено до 22.07.2016 року.

Прокурор заявив клопотання, що оскільки судовий розгляд не завершено, просить обраний запобіжний захід в виді тримання під вартою продовжити, так як на даному етапі судового розгляду ризики, які передбачені ст.177 КПК України, які були враховані та оцінені залишились, а саме: можливість переховуватись від суду, оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину за який передбачено міру покарання у виді позбавлення волі від 7 до 12 років; може вчинити інше подібне кримінальне правопорушення, повязане із злочином проти особи та вчиняти інші дії з метою перешкоджання всебічному, повному і неупередженому встановленню істини по даному кримінальному провадженню.

Обвинувачений та захисник просять змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт по постійному місцю проживання, так як Європейським судом з прав людини неодноразово наголошувалось, що тяжкість обвинувачення не може сама по собі бути єдиною підставою для тримання під вартою,оскільки ризики, передбачені ст.177 КПК України, які мали місце при обранні ОСОБА_2 запобіжного заходу відпали. На теперішній час судове слідство закінчується, досліджено матеріали кримінального провадження, потерпілій частково відшкодовано шкоду, обвинувачений не заперечує фактичні обставини справи, має міцні соціальні звязки, дитину, якій виповнився один рік.

Потерпіла та її представник підтримали клопотання прокурора.

Згідно ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч. 5 ст. 199, ч. 2 ст. 331 КПК України суд зобовязаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.

В ч. 3 ст. 199 КПК України міститься вказівка на обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або зявились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також на обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

З урахуванням викладеного, судом відзначається, що після прийняття судом попередньої ухвали про продовження тримання обвинуваченого під вартою було закінчено зясування і перевірка доказами обставин у кримінальному провадженні, прокурором було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості вирішення питання щодо зміни обвинувачення, також учасникам судового провадженнянадана можливість підготуватись до виступів у судових дебатах. На даний час процесуальний прокурор, який приймав участь у судовому провадженні перебуває у відпустці, прокурор Проценко А.П. заявив, що потребуватиме певного часу для вивчення матеріалів провадження для підготовки до судових дебатів.

Таким чином, станом на сьогоднішній день всі надані прокурором доказисудом досліджені і обвинувачений обєктивно не може перешкоджати кримінальному провадженню шляхом їх знищення або спотворення, обвинувачений ОСОБА_2 протягом тривалого часу перебуває під вартою, хоча прокурор вважає необхідним залишати без зміни застосований раніше запобіжний захід.

Викладене свідчить, що на сьогоднішній день ризик перешкоджання обвинуваченим ОСОБА_2 кримінальному провадженню суттєво зменшився.

Посилання прокурора на тяжкість злочину та ймовірне покарання, як мету продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, є недостатнім, що також зазначається в рішенні Європейського суду у справі «Мамедова проти Росії», Вемгофф проти Німеччини", "Летельє проти Франції"', "Смирнова проти Росії», "Харченко проти України".

Відповідно практики Європейського суду з прав людини та рішення Конституційного суду України від 08 липня 2003 року № И-рп/2003 року, ступінь небезпеки переховування не може встановлюватися тільки на підставі суворості можливого вироку, а тяжкість злочину не є самодостатньою підставою для обрання запобіжного заходу.

Із викладеного слідує, що «розумність» строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно. Вона має оцінюватись в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника.

Під час розгляду кримінального провадження встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 маєпостійне місце проживання,в нього наявна родина,малолітня дитина, він позитивно характеризується по місяцю проживання та попередньому місці роботи, раніше не судимий.

Викладені обставини не вказують на наявність передбачених законом підстав дляподальшого тримання обвинуваченого під вартою, суд вважає недоцільним продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою і відзначає необхідність змінити запобіжний захід на більш мякий, а саме на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, а саме: з 22 год.00 хв. до 06 год. 00 хв., терміном на 60 днів, починаючи з 08.07.2016 року по 05.09.2016 року.

Відповідно до ч., ч.3, 4, 5 ст. 194 КПК України ОСОБА_2 має бути зобов'язано прибувати за кожною вимогою до суду, також на нього необхідно покласти обовязки: не відлучатися без дозволу суду із населеного пункту, в якому він зареєстрований і проживає; повідомляти суд про зміну свого місця проживання, утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні та потерпілою.

Керуючись ст. 331 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

В клопотанні прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 відмовити.

ЗмінитиОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт,починаючи з 08.07.2016 року по 05.09.2016 року, який полягає в забороні ОСОБА_2 в період часу з 22.00 години до 06.00 години ранку наступного дня залишати житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1.

Покласти на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на строк до 06.09.2016 року такі обовязки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований і проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілою у даному кримінальному провадженні.

Розяснити обвинуваченому, що відповідно до ч.5ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.

Строк дії цієї ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_2 закінчується 05.09.2016 року.

Ухвалу передати на виконання до Головного управління Національної поліції в Полтавській області.

Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження (ч.4ст.181 КПК України).

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, в звязку з чим звільнити ОСОБА_2 з під варти після оголошення даної ухвали.

Копію ухвали для відому направити в УВП №14 м. Кіровограда.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Головуючий:____ суддя Ковальова О.Б.

Судді: _____ Крімченко С.А.

ОСОБА_4.