Постанова № 58857705, 11.07.2016, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2016 року справа № 823/621/16

11 год. 40 хв. м.Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М., розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду адміністративну справу за позовом Черкаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

31.05.2016 у Черкаський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом звернулась Черкаська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Черкаській області (далі-позивач), в якому просила стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1; 19635, АДРЕСА_1) на користь Державного бюджету податковий борг у сумі 25000,00грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач у добровільному порядку не сплатив вищевказані узгоджені зобов'язання.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, заперечень на позов не надав.

Розгляд справи розпочато у відкритому судовому засіданні, однак у зв'язку з прибуттям не всіх осіб, які беруть участь у справі, суд дійшов висновку продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та на підставі ч.1 ст.41 КАС України не здійснювати фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши докази у їх сукупності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

З письмових доказів у справі суд встановив, що 09.06.2015 позивач прийняв податкове повідомлення-рішення №28644-17, яким визначив відповідачу суму податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25000,00грн.

Для вирішення спору суд врахував вимоги підп.267.1.1 п.267.1 ст.267 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України), згідно з яким платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Листом УДАІ УМВС від 09.09.2015 №13/11-1767 та копією свідоцтва від 27.11.2012 НОМЕР_3 підтверджується наявність у власності відповідача протягом 2015 року автомобіля Toyota Highlander, 2012 р.в., д.н.з. НОМЕР_2.

Згідно з положеннями п.267.1. ст.267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування. У свою чергу, відповідно до п.267.2. ст.267 ПК України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см. Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Відповідно до підп.267.7.1. п.267.1 ст.267 ПК України податок сплачується за місцем реєстрації об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України. При цьому, підп. 267.8.1. п.267.8. ст.267 ПК України встановлено, що транспортний податок сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Суд з'ясував, що вищевказане ППР прийняте відповідно до рішення другої сесії Черкаської міської ради від 22.01.2015 №2-672, яке відповідно до його п.5 застосовується з дати набрання чинності п.4 розділу ІІ Прикінцевих положень до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71-VIII. Абзацом другим п.4 вказаного розділу закону установлено, що в 2015 році до рішень місцевих рад про встановлення місцевих податків на 2015 рік не застосовуються вимоги, встановлені Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Вказане ППР відповідач отримала 12.06.2015, що підтверджується даними копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення форми №119 (а.с.13). Докази оскарження ППР на часу звернення до суду з цим позовом відсутні. Станом на час судового розгляду справи грошові зобов'язання, визначені ним, не сплачені, що підтверджується даними зворотного боку облікової картки відповідача.

Згідно зі ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.57.3. ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

П.56.1 ст.56 ПК України передбачає право платника оскаржити рішення, прийняті контролюючим органом (у т.ч. ППР) в адміністративному або судовому порядку. Згідно з вимогами п.56.1 ст.56 ПК України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Підп.56.17.1. п.56.17. ст.56 ПК України встановлює, що процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк.

День закінчення процедури адміністративного оскарження на підставі абз.2 підп.56.17.5. п.56.17. ст.56 ПК України вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Оскільки нараховані згідно з вищезгаданими ППР грошові зобов'язання відповідачем не оскаржені, суд дійшов висновку про їх узгодженість.

Підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнається податковим боргом.

Відповідно до п.59.1. ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Суд встановив, що у зв'язку з несплатою узгодженого зобов'язання позивач прийняв податкову вимогу форми «Ф» від 15.09.2015 №617-25 на суму 25000,00грн., яка згідно з даними копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.14) отримана відповідачем 19.09.2015. Однак в установленому законом порядку вона не оскаржена, а грошове зобов'язання, визначене нею, не сплачене.

Стягнення коштів платника податків відповідно до п.95.2 ст.95 ПК України проводиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Врахувавши викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача податкового боргу з транспортного податку у сумі 25000,00грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд також врахував, що транспортний податок відповідно до підп.265.1.2. п.265.1. ст.265 ПК України входить до складу податку на майно, який згідно з підп.10.1.1. п.10.1. ст.10 ПК України належить до місцевих податків. Згідно з п.10.5. ст.10 ПК України місцеві податки та збори зараховуються до відповідних місцевих бюджетів відповідно до Бюджетного кодексу України.

Оскільки позивач просив стягнути вищевказаний податковий борг на користь Державного бюджету, що суперечить наведеній нормі, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні позову в цій частині та стягнути податковий борг на користь місцевого бюджету.

Суд взяв до уваги діючу на час вирішення спору ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що у справах за позовами суб'єкта владних повноважень до фізичної чи юридичної особи судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому відсутні підставі для повернення позивачу сплаченого судового збору за подання цього позову

Керуючись ст.ст.11, 159-163, 254-256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Черкаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (19635, АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету через Черкаську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Черкаській області (18003, м.Черкаси, вул. В.Чорновола, буд.157; код ЄДРПОУ 39494893) податковий борг з транспортного податку в сумі 25000,00грн. (двадцять п'ять тисяч гривень 00коп.) відповідно до податкового повідомлення-рішення від 09.06.2015 №28644-17.

2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з моменту її отримання. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

3. Копію постанови направити сторонам.

Суддя А.М. Бабич