Постанова № 58856755, 02.07.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 липня 2016 року Справа № 810/645/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Волкова А.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Росава" до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Приватне акціонерне товариство "РОСАВА" звернулось до суду з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.08.2015 № 0005312203/906 (згідно з яким позивачу визначено грошове зобов'язання за платежем: "Пеня за порушення розрахунків у сфері ЗЕД" у загальній сумі 1501960,65 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 340,00 грн.) у частині, а саме, щодо нарахування пені у таких сумах:

396894,70 грн. - за порушення строків одержання товару за контрактом від 03.11.2011 № 05742686 СК/62-11;

492614,13 грн. - за порушення строків зарахування виручки в іноземній валюті за контрактом від 04.02.2013 № 8/55;

312326,53 грн. - за порушення строків зарахування виручки в іноземній валюті за контрактом від 19.02.2013 № 12/94.

На підставі вказаного податкового повідомлення-рішення податковий орган застосував до позивача штрафні у вигляді нарахування пені за порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків при здійсненні експортно-імпортних операцій.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення, в частині, що оспорюється, є незаконним і безпідставним, тому підлягає скасуванню.

Позивач стверджував, що при здійсненні імпортних та експортних операцій порушення термінів розрахунків та одержання товару від нерезидентів сталися з об'єктивних причин.

Так, при виконанні імпортного контракту від 03.11.2011 № 05742686СЛ/62-11, укладеного з ОАО "Стерлитамакский нефтехимический завод", позивач не одержав товар від постачальника, оскільки він був знищений внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, перевізник у подальшому повністю відшкодував позивачу вартість втраченого товару за рішенням суду.

Щодо твердження податкового органу про неодержання позивачем валютної виручки за контрактом від 04.02.2013 № 8/55, укладеним з фірмою "Росава-Балкани ЕООД" (Республіка Болгарія), та контрактом від 19.02.2013 № 12/94, укладеним з компанією Bridgeholm Commercial LLP (Сполучене Королівство Великобританія), позивач пояснив, що має значну кредиторську заборгованість перед цими нерезидентами і міг би провести з ними залік зустрічних однорідних вимог, однак, Національний банк України у нормативному порядку неправомірно заборонив здійснювати таке зарахування.

Відповідач позову не визнав, надіслав до суду письмові заперечення проти позову в яких зазначив, що податкове повідомлення-рішення є правомірним і підстави для його скасування відсутні. Так, на думку відповідача, факт знищення товару внаслідок дорожньо-транспортної пригоди документально не підтверджується, а залік зустрічних однорідних вимог при здійсненні розрахунків в іноземній валюті з нерезидентами не допускається згідно з постановами Правління Національного банку України, що ухвалені з приводу врегулювання ситуації на валютному ринку України.

Надавши усні пояснення, позивач у судовому засіданні звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи у порядку письмового провадження, відповідач проти заявленого клопотання не заперечував.

Керуючись положеннями частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд постановив здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження на підставі наданих сторонами пояснень та наявних у справі матеріалів та доказів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені сторонами документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Приватне акціонерне товариство "РОСАВА" є юридичною особою, що зареєстрована 07.12.1998 (запис про державну реєстрацію в ЄДР від 22.02.2005 № 13531200000000610), як платник податків перебуває на обліку в Білоцерківській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

У серпні 2015 року посадовими особами Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 12.09.2014 по 08.06.2015 (акт перевірки від 12.08.2015 № 1222/10-02-22-03/30253385/58).

За результатами перевірки посадові особи контролюючого органу дійшли висновку про порушення позивачем вимог статей 1 та 2 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", що виявилось, зокрема:

в неодержанні товару від ОАО "Стерлитамакский нефтехимический завод" (Російська Федерація) на підставі імпортного контракту від 03.11.2011 № 05742686СЛ/62-11 на суму 43961,97 доларів США впродовж законодавчо встановленого граничного терміну, кількість днів прострочення - 110 днів (сума нарахованої пені за порушення строку одержання товару - 396894,70 грн.);

в неодержанні від фірми "Росава-Балкани ЕООД" (Республіка Болгарія) виручки в іноземній валюті за поставлений за межі України товар на підставі контракту від 04.02.2013 № 8/55 на загальну суму 49494,56 доларів США впродовж законодавчо встановленого граничного терміну, прострочення становить: на суму 21693,15 доларів США - 179 днів; на суму 27801,41 долар США - 165 днів загальна (сума нарахованої пені за порушення строку розрахунків - 492614,13 грн.);

в неодержанні товару від компанії Bridgeholm Commercial LLP (Сполучене Королівство Великобританія) на підставі контракту від 19.02.2013 № 12/94 на суму 39567,50 Євро впродовж законодавчо встановленого граничного терміну, кількість днів прострочення - 168 днів (сума нарахованої пені за порушення строку одержання товару - 312326,53 грн.)

За результатами перевірки Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області прийняла податкове повідомлення-рішення від 28.08.2015 № 0005312203/906, згідно з яким визначила позивачу грошове зобов'язання за платежем: "Пеня за порушення розрахунків у сфері ЗЕД" у загальній сумі 1501960,65 грн. та застосувала штрафні (фінансові) санкції у сумі 340,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим відповідачем податковим повідомленням рішенням у таких частині нарахування пені у таких сумах: 1) 396894,70 грн. - пеня за порушення строків одержання товару за контрактом від 03.11.2011 № 05742686 СК/62-11, укладеним з ОАО "Стерлитамакский нефтехимический завод" (Російська Федерація); 2) 492614,13 грн. - пеня за порушення строків зарахування виручки в іноземній валюті за контрактом від 04.02.2013 № 8/55, укладеним з фірмою "Росава-Балкани ЕООД" (Республіка Болгарія); 3) 312326,53 грн. - пеня за порушення строків одержання товару за контрактом від 19.02.2013 № 12/94, укладеним з компанією Bridgeholm Commercial LLP (Сполучене Королівство Великобританія), позивач звернувся до суду з даним позовом.

1. Щодо тверджень податкового органу про порушення позивачем строків одержання товару за контрактом від 03.11.2011 № 05742686 СК/62-11, укладеним з ОАО "Стерлитамакский нефтехимический завод" (Російська Федерація), суд встановив наступне.

У листопаді 2011 року між позивачем (покупець) та ОАО "Стерлитамакский нефтехимический завод" (постачальник), (Російська Федерація) укладено імпортний контракт від 03.11.2011 № 05742686 СК/62-11 на поставку синтетичного каучуку.

Взаємовідносини позивача з ОАО "Стерлитамакский нефтехимический завод" мали систематичний характер, позивач постійно в якості попередньої оплати перераховував постачальнику кошти в оплату за придбаний товар, постачальник здійснював поставки товару партіями. Вартість партій товару та суми грошових переказів як правило не збігались, тому сторони контракту контролювали баланс взаєморозрахунків.

З акта перевірки від 12.08.2015 № 1222/10-02-22-03/30253385/58 убачається, що перевіркою було охоплено весь період, в якому позивач мав взаємовідносини з ОАО "Стерлитамакский нефтехимический завод".

Згідно з даними акта перевірки у період з 03.11.2011 по 16.12.2014 ПрАТ "Росава" перерахувало на користь ОАО "Стерлитамакский нефтехимический завод" кошти у сумі 2634099,03 доларів США. Внаслідок звірки стану взаєморозрахунків було встановлено, що станом на 05.12.2014 існує прострочена дебіторська заборгованість за рахунок неодержання товару на суму 43961,97 доларів США.

Як з'ясувалось, зазначена дебіторська заборгованість виникла внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася на території Російської Федерації.

Так, 05.12.2013 на виконання умов контракту від 03.11.2011 № 05742686 СК/62-11, згідно з рахунком-фактурою від 05.12.2013 № 1312СК3704 нерезидент - ОАО "Стерлитамакский нефтехимический завод" здійснив на користь позивача поставку товару на на суму 43961,97 доларів США. Поставка здійснювалась на умовах FCA (г. Стерлитамак). Згідно з правилами Інкотермс 2010 поставка на умовах FCA (Free On Board (... named port of shipment) / Франко перевізник (...назва місця)) означає, що продавець зобов'язаний навантажити товар на борт судна (передати перевізнику), вказаного покупцем, в обумовлену дату або в межах обумовленого строку. Покупець несе усі ризики втрати або пошкодження товару з моменту переходу товару через поручні судна в зазначеному порту відвантаження (передачі товару перевізнику).

Між ПрАТ "Росава" (замовник) та ТОВ "Автобум" (перевізник) укладено довгостроковий договір від 11.04.2011 № 423 на виконання перевезень вантажів по території України та міжнародних сполучень.

Факт поставки товару позивачу (передачі його перевізнику) на території Російської Федерації підтверджується копією міжнародної транспортної накладної (CMR) від 05.12.2013 № 126752 та експортної митної декларації № 0401090/051213/00204455 з відмітками Башкортостанської митниці від 05.12.2013 "випуск дозволено".

При транспортуванні товару 07.12.2013 на 158-му кілометрі автодороги Тамбов-Воронеж, поблизу села Хоперка, автомобіль, яким здійснювалось транспортування товару, потрапив у дорожньо-транспортну пригоду: відбулось зіткнення автомобілів, в результаті чого сталася пожежа і товар був знищений. Про цей інцидент ТОВ "Автобум" повідомило ПрАТ "Росава" листом від 20.01.2014 № 2.

Цей факт також встановлений рішенням господарського суду Київської області від 05.05.2014 по справі № 910/2284/14.

У лютому 2014 року ПрАТ "РОСАВА" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ "Автобум" про стягнення з перевізника шкоди, завданої позивачеві внаслідок втрати вантажу (вартості знищеного вантажу). Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.02.2014 порушено провадження по справі № 910/2284/14. У подальшому справу передано за підсудністю до господарського суду Київської області.

Рішенням господарського суду Київської області від 05.05.2014 по справі № 910/2284/14 суд присудив стягнути з ТОВ "Автобум" на користь ПрАТ "РОСАВА" кошти у сумі 351388,03 грн., що в перерахунку у долари США за офіційним курсом НБУ на день постановлення судового рішення дорівнює вартості втраченого товару (43961,97 доларів США).

За висновками посадових осіб податкового органу, оскільки позивач не одержав товар від нерезидента за імпортним контрактом на суму 43961,97 доларів США, він порушив вимоги статті 2 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а також постанов Правління Національного банку України від 20.08 2014 № 515, від 01.12.2014 № 758, від 03.03.2015 № 160, від 03.06.2015 № 354, відповідно до яких Національний банк України зменшив граничний строк розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, відповідно до яких Національний банк України зменшив граничний строк розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, що передбачений у статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", та становив, що такі операції мають здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Факт втрати товару при ДТП та стягнення позивачем шкоди з перевідника у розмірі вартості товару податковий орган до уваги не взяв.

В акті перевірки від 12.08.2015 № 1222/10-02-22-03/30253385/58 відображено, що 20.11.2014 позивач здійснив попередню оплату за вказаний товар на користь ОАО "Стерлитамакский нефтехимический завод" у сумі 64032,00 доларів США.

Період, який податковий орган визначив для цілей нарахування пені, обчислюється з 19.02.2015 по 08.06.2015 і становить 110 днів.

Однак, суд констатує, що дата оплати товару податковим органом встановлена невірно, адже втрата товару сталася значно раніше, а саме - 07.12.2013. Оскільки товар поставлявся на умовах попередньої оплати, це означає, що оплату товару позивач здійснив до передачі товару перевізнику.

Точну дату платежу в іноземній валюті, від якої має обчислюватися 90-денний строк, податковий орган під час перевірки не встановив, факт дебіторської заборгованості був виявлений лише за результатом проведення звірки стану взаєморозрахунків між позивачем і ОАО "Стерлитамакский нефтехимический завод", проведеним у червні 2015 року.

Точну дату платежу також не було встановлено й під час судового розгляду, оскільки баланс розрахунків між позивачем і ОАО "Стерлитамакский нефтехимический завод" впродовж усього періоду взаємовідносин постійно змінювався, а суми платежів не збігаються з вартістю партій товару.

2. Щодо тверджень податкового органу про порушення позивачем строків зарахування виручки в іноземній валюті за (експортним) контрактом від 04.02.2013 № 8/55, укладеним з фірмою "Росава-Балкани ЕООД" (Республіка Болгарія), суд встановив наступне.

У лютому 2013 року позивач (продавець) та фірма "Росава-Балкани ЕООД" (Республіка Болгарія) (покупець) уклали (експортний) контракт від 04.02.2013 № 8/55, відповідно до якого позивач здійснював поставку на користь нерезидента товару (автомобільних шин в асортименті), зокрема:

згідно з митною декларацією від 12.09.2014 № 125130006/2014/574388 позивач відвантажив на користь фірми "Росава-Балкани ЕООД" товар на суму 24276,54 євро (407298,29 грн.), 90-денний термін надходження валютної виручки - 11.12.2014;

згідно з митною декларацією від 26.09.2014 № 125130006/2014/574598 позивач відвантажив на користь фірми "Росава-Балкани ЕООД" товар на суму 27801,41 євро (461792,65 грн.), 90-денний термін надходження валютної виручки - 25.12.2014.

Податковий орган встановив, що позивач валютну виручку за поставлений товар не одержав (станом на 08.06.2015 по вищезгаданому контракту рахуються дебіторські заборгованості в сумі 21693,15 євро (456115,96 грн.) та 27801,41 євро (584542,53 грн.))

За висновками посадових осіб податкового органу, оскільки позивач не одержав валютну виручку від нерезидента за поставлений товар за вказаним експортним контрактом, він порушив вимоги статті 1 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а також постанов Правління Національного банку України від 20.08 2014 № 515, від 01.12.2014 № 758, від 03.03.2015 № 160, від 03.06.2015 № 354, відповідно до яких Національний банк України зменшив граничний строк розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, що передбачені в статтях 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", та становив, що такі операції мають здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

У зв'язку з простроченням розрахунків за вказаними експортними операціями податковий орган нарахував позивачу пеню у сумі у загальній сумі 492614,13 грн.

На думку позивача, податковий орган нарахував пеню неправомірно, оскільки не взяв до уваги, що станом на 08.06.2015 року кредиторська заборгованість ПрАТ "РОСАВА" перед фірмою "Росава-Балкани ЕООД" за іншим (імпортним) контрактом від 06.06.2013 № 258 складає більше ніж 452 тисячі доларів США, що значно перевищує дебіторську заборгованість у взаємовідносинах з цим нерезидентом.

Позивач вважає, що міг би провести залік зустрічних однорідних вимог з цим нерезидентом на суму заборгованості, однак з вересня 2014 року Національний банк України постановою Правління НБУ від 22.09.2014 № 591 заборонив здійснювати таке зарахування.

3. Щодо тверджень податкового органу про порушення позивачем строків одержання товару за (експортним) контрактом від 19.02.2013 № 12/94, укладеним з компанією Bridgeholm Commercial LLP (Сполучене Королівство Великобританія), суд встановив наступне.

У лютому 2013 року позивач (продавець) та компанія Bridgeholm Commercial LLP (Сполучене Королівство Великобританія) уклали (експортний) контракт від 19.02.2013 № 12/94, відповідно до якого позивач здійснював поставку на користь нерезидента товару (автомобільних шин в асортименті), а саме:

згідно з митною декларацією від 23.09.2014 № 125130006/2014/574520 позивач відвантажив на користь компанії Bridgeholm Commercial LLP товар на суму 39567,50 доларів США (533754,06 грн.), 90-денний термін надходження валютної виручки - 22.12.2014.

Податковий орган встановив, що станом на 08.06.2015 позивач валютну виручку за поставлений товар не одержав.

За висновками посадових осіб податкового органу, оскільки позивач не одержав валютну виручку від нерезидента за поставлений товар за вказаним експортним контрактом, він порушив вимоги статті 1 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а також постанов Правління Національного банку України від 20.08 2014 № 515, від 01.12.2014 № 758, від 03.03.2015 № 160, від 03.06.2015 № 354, відповідно до яких Національний банк України зменшив граничний строк розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, що передбачені в статтях 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", та становив, що такі операції мають здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

У зв'язку з простроченням розрахунків за вказаною експортною операцією податковий орган нарахував позивачу пеню у сумі у сумі 312326,53 грн.

На думку позивача, податковий орган нарахував пеню неправомірно, оскільки не взяв до уваги, що станом на 08.06.2015 кредиторська заборгованість ПрАТ "РОСАВА" перед компанією Bridgeholm Commercial LLP за іншим (імпортним) контрактом від 10.10.2012 № 494 складає більше ніж 1 млн. доларів США, що значно перевищує дебіторську заборгованість у взаємовідносинах з цим нерезидентом.

Позивач вважає, що міг би провести залік зустрічних однорідних вимог з цим нерезидентом на суму заборгованості, однак, як вже зазначалось, з вересня 2014 року Національний банк України постановою Правління НБУ від 22.09.2014 № 591 заборонив здійснювати таке зарахування.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Закон України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" був прийнятий Верховною Радою України в 1994 році з метою запобігання безпідставному вивезенню валютних цінностей та майна за межі України, у зв’язку з чим встановлено граничні строки одержання валютної виручки за вивезений товар, в разі його експорту, або одержання товару, в разі здійснення авансового платежу за межі України, а також передбачено відповідальність за порушення вказаних строків у вигляді пені, що нараховується за кожний день прострочення.

Так, статтею 2 вказаного Закону передбачено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Частиною четвертою вказаної статті Національному банку України надано право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

У період з грудня 2013 по червень 2015 (в якому позивач здійснював експортно-імпортні операції з нерезидентами за контрактами, що є предметом розгляду у даній справі) Національний банк України постановами правління від 14.11.2013 № 453, від 12.05.2014 № 27, від 20.08 2014 № 515, від 01.12.2014 № 758, від 03.03.2015 № 160, від 03.06.2015 № 354 зменшував визначений статтями 1 та 2 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" граничний строк та встановлював, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 цього Закону здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Відповідно до статті 4 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Суд зазначає, що пеня, яка нараховується за порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, є заходом впливу до правопорушника у зв’язку з учиненням правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

В силу положень частини другої вказаної статті учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Щодо неодержання позивачем товару за контрактом від 03.11.2011 № 05742686 СК/62-11, укладеним з ОАО "Стерлитамакский нефтехимический завод" (Російська Федерація), що призвело до порушення вимог статті 2 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", суд встановив, що товар був втрачений внаслідок дії непереборної сили - дорожньо-транспортної пригоди. Завдану позивачеві шкоду у сумі вартості втраченого товару перевізник відшкодував за рішенням суду. Факт дорожньо-транспортної пригоди встановлений рішенням господарського суду Київської області від 05.05.2014 по справі № 910/2284/14.

В силу частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Щодо можливого порушення строку одержання товару від моменту платежу до моменту дорожньо-транспортної пригоди суд зазначає, що податковий орган дату здійснення платежу, від якої має обчислюватися визначений законом граничний строк, не встановив. Акт перевірки містить про це помилкові відомості, які до уваги судом не приймаються. Жодних інших доказів порушення позивачем строків розрахунків податковий орган суду не надав, відсутні такі докази й в матеріалах справи.

Це означає, що податкове повідомлення-рішення від 28.08.2015 № 0005312203/906 в частині нарахування пені у сумі 396894,70 грн. за порушення строків одержання товару за (імпортним) контрактом від 03.11.2011 № 05742686 СК/62-11, укладеним з ОАО "Стерлитамакский нефтехимический завод", є протиправним і підлягає скасуванню.

Щодо неодержання позивачем виручки в іноземній валюті за (експортним) контрактом від 04.02.2013 № 8/55, укладеним з фірмою "Росава-Балкани ЕООД" (Республіка Болгарія), а також за (експортним) контрактом від 19.02.2013 № 12/94, укладеним з компанією Bridgeholm Commercial LLP (Сполучене Королівство Великобританія), суд дійшов висновку, що позов цій частині задоволенню не підлягає, адже жодні обставини, які б звільняли позивача від адміністративно-господарської відповідальності за ці правопорушення під час розгляду даної справи не були встановлені та доказані належними та допустимими доказами.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково.

Згідно з положеннями статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

При цьому, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо ж судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою розмір судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, що встановлена законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подана до суду (станом на 1 січня 2016 року розмір мінімальної заробітної плати становить 1378,00 грн. згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік").

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, що містила вимоги майнового характеру про скасування податкового повідомлення-рішення в частині на суму 1201835,36 грн.

Позивач за подання позовної заяви сплатив судовий збір у загальній сумі 18028,20 грн.

Враховуючи те, що позов задоволено частково (податкове повідомлення-рішення скасовано на суму 396894,70 грн.), виходячи з принципу пропорційності щодо розподілу судових витрат, частка судового збору по відношенню до позовних вимог, в задоволенні яких суд відмовив (804940,66 грн.), становить суму 12074,11 грн.

Таким чином, частка судового збору, яка підлягає присудженню з Державного бюджету України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача становить суму 5953,42 грн.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 28.08.2015 № 0005312203/906 в частині визначення Приватному акціонерному товариству "РОСАВА" грошового зобов'язання за платежем: "Пеня за порушення розрахунків у сфері ЗЕД" у сумі 396894,70 грн.

Щодо решти позовних вимог, - у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок асигнувань Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на користь Приватного акціонерного товариства "Росава" судові витрати у сумі 5953 (п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят три) гривень 42 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Волков А.С.