Постанова № 58856549, 23.06.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2016 року Справа № 808/1393/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Нечипуренка О.М., при секретарі Стратулат С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою ОСОБА_1

до: Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя ГУ ДФС в Запорізькій області

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, -

за участі представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2 (довіреність №761 від 01.04.2016)

від відповідача - ОСОБА_3Г.(довіреність № 32 від 15.03.2016)

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС в Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №217-17 від 09.06.2015, № НОМЕР_1 від 08.12.2015 та податкової вимоги № 1724-23 від 12.10.2015.

Ухвалою суду від 04.05.2016 відкрито провадження в адміністративній справі №808/1393/16, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду на 25.05.2016. Ухвалою від 25.05.2016 провадження у справі зупинено на підставі п.4 ч.2 ст.156 КАС України до 23.06.2016.

Представник позивача підтримала позовні вимоги, з урахуванням заяви про уточнення від 25.05.2016, і просила задовольнити їх у повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що складання Відповідачем оскаржуваних повідомлення-рішення та вимоги є передчасним, їх направлення не відповідає вимогам пп. 267.6.2. п. 267.6 ст. 267 ПК, а зміст вимогам ст.58 ПК та п.2.4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України N91236 від 28.11.2012, тому вони є такими, що не відповідають вимогам до правомірності рішень суб'єкта владних повноважень, та підлягають скасуванню.

Представник відповідача в ході судового розгляду надав письмові заперечення проти позову. Зазначив, що по-перше, відповідно до порядку обчислення транспортного податку з фізичних осіб на 2015 рік (пп.267.6.1 п.267.6 ст.267 ПКУ), нарахування громадянці ОСОБА_1 проведено органами державної податкової служби, як фізичній особі - громадянину та на підставі пп.267.6.2 п.267.6 ст.267 розділу XII Податкового Кодексу України платникові вручено податкові повідомлення-рішення №217-17 від 09.06.2015 на суму - 25 000 грн.

На виконання вимог п.59.1 ст. 59 ПКУ ДПІ у Жовтневому районі згідно даних ІС "Податковий блок" в автоматичному режимі сформовано податкову вимогу форми "Ф" від 12.05.2015 року № 1724-23 на суму 25000,00 грн.

По-друге у зв'язку із несвоєчасною сплатою позивачем суми податкового зобов'язання з транспортного податку за 2015 рік, позивачу нараховано штрафну санкцію та винесено податкове повідомлення-рішення № 001641700 від 08.12.2015 р. з зобов'язанням сплатити штраф у сумі 5000,00 грн. (20 відсотків) за затримку на 43 календарні дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

З огляду на викладене, просить у задоволенні позову відмовити позивачу у повному обсязі.

Відповідно до ст. 41 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу "Камертон".

Відповідно до ст.160 КАС України, в засіданні 23.06.2016 сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови і оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги частково обґрунтованими та такими, що підлягають, відповідно, частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку та їх скасування є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним (його скасування) є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів фізичної особи, підприємства чи організації - позивача у справі.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до даних АІС "Податковий блок", встановлено, що у власності Позивача є легковий автомобіль LAND ROVER RANGE SPORT (номерний знак НОМЕР_2) 2013 року випуску з об'ємом двигуна 5000 куб. см. який зареєстрований ним 20.03.2013 року та відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 розд. ХІІ Податкового кодексу України є об'єктом оподаткування.

З метою встановлення точної дати першої реєстрації даного авто в Україні, до центру № 2 надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м Запоріжжя ОСОБА_4 України в Запорізькій області було направлено запит.

Відповідно до отриманої інформації від центру № 2 надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м Запоріжжя ОСОБА_4 України в Запорізькій області встановлено, що у власності Позивача перебуває легковий автомобіль LAND ROVER RANGE SPORT (номерний знак НОМЕР_2) 2013 року випуску з об'ємом двигуна 5000 куб. см., який вперше зареєстрований в Україні 20.03.2013 року.

За результатами нарахування платникові надіслано податкове повідомлення-рішення №217-17 від 09.06.2015.

На виконання вимог п.59.1 ст. 59 ПКУ ДПІ у Жовтневому районі згідно даних ІС "Податковий блок" в автоматичному режимі сформовано податкову вимогу форми "Ф" від 12.05.2015 року № 1724-23 на суму 25000,00 грн.

10.11.2015р. Позивачем було сплачено суму податку, яка визначена у податковому повідомленні-рішенні № 217-17 від 09.06.2015.

08.12.2015 р. ДПІ у Жовтневому районі була проведена камеральна перевірка позивача щодо сплати сум податкових зобов'язань з транспортного податку, сплачених фізичними особами порядку та у строки, визначені законодавством за результатами якої складено акт № 976/17/НОМЕР_3 від 08.12.2015 на підставі якого прийнято податкове повідомлення - рішення форми "Ш" № 001641700 від 08.12.2015 р. з зобов'язанням сплатити штраф у сумі 5000,00 грн. (20 відсотків) за затримку на 43 календарні дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Не погоджуючись з рішеннями податкового органу позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правила оподаткування транспортним податком були визначені Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71-\/ІІІ (далі - Закон №71).

Закон N971 був офіційно оприлюднений в газеті "Голос України" 31.12.2014, та в Офіційному віснику України - 21.01.2015 року.

Відповідно до пп.4.1.9. п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України (далі - ПК України) однією з засад оподаткування є стабільність, відповідно до якої зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Жодної прямої вказівки на надання зворотної дії статті 267 Податкового кодексу України в Законі України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" немає.

Крім того, відповідно до п.265.1.2 п.265.1 ст.265 ПК України транспортний податок є складовою податку на майно, який, в свою чергу, належить до місцевих податків (п. 10.1.1 п.10.1 ст.10 ПК України).

При цьому, відповідно до п.10.2 ПК України місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

Відповідно до пп.12.3.4. п.12.3 ст.12 ПК України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Таким чином, податкові зобов'язання по місцевому податку можуть визначатися податковим органом лише в разі, якщо міська рада своїм рішенням встановила цей місцевий податок. При цьому, визначення податкових зобов'язань з місцевого податку розпочинається не раніше, ніж настання наступного бюджетного періоду (року), що настає за періодом (роком), в якому прийняте відповідне рішення міської ради.

При цьому рішення Запорізької міської ради №8 "Про встановлення податку на майно (в частині транспортного податку)" було прийнято 15.01.2015.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Бюджетного кодексу України, бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Таким чином, бюджетний період, в якому починає застосовуватися транспортний податок у м. Запоріжжі, є 2016 рік.

Отже, правила стосовно визначення податкового зобов'язання щодо транспортного податку у розмірі 25000 гривень за легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см, встановлені ст. 267 ПК (з урахуванням приписів пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 та пп. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 цього Кодексу) не можуть застосовуватися раніше 2016 року.

Таким чином, у відповідача відсутні законодавчі підстави для нарахування позивачеві транспортного податку за 2015 рік.

Крім того, суд дійшов висновку, що транспортний податок, справляння якого введено змінами до Податкового кодексу України, фактично був сплачений позивачем, як власником транспортного засобу (легкового автомобіля) за правилами оподаткування, що діяли на момент придбання автомобіля.

Так, автомобіль LAND ROVER RANGE SPORT (номерний знак НОМЕР_2) 2013 року випуску з об'ємом двигуна 5000 куб. см., був придбаний ОСОБА_1 і зареєстрований у 2013 році, та при цьому був сплачений податок, встановлений п.9.1.5 п.9.1 ст.9 ПК України, а саме - збір за першу реєстрацію транспортного засобу.

Відповідно до п.231.1 ст.231 ПК України (в редакції, чинній на момент реєстрації автомобіля) платниками збору були юридичні та фізичні особи, які здійснюють першу реєстрацію в Україні транспортних засобів, що відповідно до статті 232 цього Кодексу є об'єктами оподаткування.

До об'єктів оподаткування збором відповідно до п.п. 232.1.1 п.232.1 ст.232 ПК України були колісні транспортні засоби.

Базою оподаткування збором був об'єм циліндрів двигуна в куб. сантиметрах (пп.233.1.1 п.233.1 ст.233 ПК України), ставка збору була визначена (для легкових автомобілів з об'ємом двигуна від 2501 до 3500 куб.см) у розмірі 29,38 грн. за 100 куб.см (пп. 234.1.2 п.234.1 ст.234 ПК України).

Пунктом 239.4 ст.239 ПК України було передбачено, що у разі відсутності документів про сплату збору або документів, що дають право на користування, пільгами, перша реєстрація в Україні не проводиться.

Наявність факту першої реєстрації автомобіля на ім'я позивача, таким чином, свідчить про те, що податок (збір) був сплачений ОСОБА_1 в установленому порядку і розмірі.

Таким чином, підстави для повторного (фактично - подвійного) оподаткування ОСОБА_1 , як власника того самого транспортного засобу, відсутні.

Таким чином, за результатом розгляду справи, суд приходить до висновку, що спірне податкове повідомлення - рішення №217-17 від 09.06.2015 винесено безпідставно та є таким, що підлягає скасуванню.

Оскільки за результатом розгляд справи суд дійшов висновку про безпідставність нарахування податкового зобов'язання з транспортного податку за 2015 рік, то слідує висновок, що безпідставним є і нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплати таких зобов'язань.

А, отже, податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_4 від 08.12.2015, яким позивачу визначено суму штрафу у розмірі 5000,00 грн. за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з транспортного податку за 2015 рік. є таким, що винесено безпідставно та підлягає скасуванню.

За викладених обставин вимога Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя ГУ ДФС в Запорізькій області № 1724-23 від 12.10.2015 про сплату транспортного податку з фізичних осіб за 2015 рік є такою, що винесена безпідставно.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, контролюючий орган має доводити недобросовісність платника податків.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень №217-17 від 09.06.2015 та № НОМЕР_1 від 08.12.2015 та податкової вимоги № 1724-23 від 12.10.2015.

Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Як зазначено у частині першій статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя ГУ ДФС в Запорізькій області №217-17 від 09.06.2015 та № НОМЕР_1 від 08.12.2015.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя ГУ ДФС в Запорізькій області № 1724-23 від 12.10.2015 про сплату транспортного податку з фізичних осіб за 2015 рік.

Судовий збір у розмірі 1653,60 грн. (одна тисяча шістсот пятдесят три гривні 60 коп.) присудити на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС в Запорізькій області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Нечипуренко