Ухвала суду № 58854175, 09.06.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

09 червня 2016 р. справа 804/3531/16

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Борисенко П.О., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Секретаріату Кабінету Міністрів України про зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

08.06.2016 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Кабінету Міністрів України, Секретаріату Кабінету Міністрів України, в якому просить зобовязати Кабінет Міністрів України та Секретаріат Кабінету Міністрів України поновити порушене право як людини та громадянина, а саме: право ОСОБА_1 брати участь в управлінні державними справами (ч.1ст.38 Конституції України), право на підприємницьку діяльність та право на захист у підприємницькій діяльності (ч.1 та ч.2 ст. 42 Конституції України), право на отримання обгрунтованої відповіді по суті звернення в установлений законом строк ( ст. 40 Конституції України, ст. 19 закону України «Про звернення громадян»), право на безпечне для життя і здоровя довкілля та відшкодування завданої порушенням цього права шкоди (ч.1 ст. 50 Конституції України, ст. 10 закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»), право на захист моральних та матеріальних інтересів, що виникають у звязку з різними видами інтелектуальної діяльності (ч.1 ст. 54 Конституції України) шляхом негайного вчинення дій, а саме: розглянути на засіданні Кабінету Міністрів України або іншим чином питання, за особистої участі ОСОБА_1 або його представника, щодо законності дій посадових осіб Міністерства юстиції України та Мінсоцполітики України при розгляді мого звернення щодо забезпечення можливості звернення громадянина України до суду, задля захисту у суді порушених прав, безпосередньо на підставі ст.8 Конституції України та ст.8 КАС України, без будь-яких обмежень чи умов та зобовязати Міністерством юстиції України звернутися до Конституційного суду для розгляду питання про законність вимоги суддів до громадянина України щодо сплати судового збору при зверненні до суду, задля захисту у суді порушених прав, безпосередньо на підставі ст.8 Конституції України та ст.8 КАС України, без будь-яких обмежень чи умов.

Перевіривши позовну заяву на відповідність ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що адміністративний позов подано з порушенням вимог закону.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази.

Проте, позивачем не додано до матеріалів позовної заяви доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Частиною 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

В позовній заяві позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, у зв'язку з незадовільним матеріальним станом, на підтвердження чого до позовної заяви долучено копію документа про отримання субсидії та копії чеків на придбання ліків та продуктів.

Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовані статтею 88 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України).

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України Про судовий збір.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України Про судовий збір, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Статтею 5 Закону України Про судовий збір визначений перелік осіб, звільнених від сплати судового збору.

З огляду на викладене, позивач не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору та повинен сплачувати судовий збір за подання адміністративного позову до суду.

У розумінні приписів ст. 8 Закону України Про судовий збір відстрочення або розстрочення сплати судового збору скаржнику, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення заявника від сплати судового збору.

Так, висловлені у прохальній частині позовної заяви посилання ОСОБА_1 щодо скрутного матеріального становища позивача та не можливості сплати судового збору за звернення до суду із адміністративним позовом не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки позивачем не надано достатніх доказів тяжкого матеріального стану.

З урахуванням наведеного, відсутні підстави для звільнення позивача від слати судового збору.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Відповідно до частини першої статті 4 цього ж Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 зазначеного Закону визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 1378,00 грн.

Згідно з приписами ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" - у разі коли у позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, позивачу необхідно надати до суду докази сплати судового збору за подання даного адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст. 108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 - залишити без руху.

Встановити позивачу строк у 5 днів з моменту отримання ухвали для усунення вищезазначених недоліків позовної заяви.

Розяснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.3 ст. 108 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) П.О. Борисенко

Ухвала не набрала законної сили 09.06.2016р.

Суддя П.О.Борисенко

З оригіналом згідно

Помічник судді І.В.Калита