Постанова № 58852397, 08.07.2016, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/5042/16-а

н\п 2-а/490/475/2016

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2016 року м. Миколаїв

Суддя Центрального районного суду міста Миколаєва Мамаєва О.В., розглянувши у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради про визнання дій неправомірними, та стягнення суми, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 17.05.2016р. звернувся до Центрального районного суду м.Миколаєва із позовом до ДПСЗН про визнання дій відповідача щодо нарахування щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня, як інваліду війни 2 групи, неправомірними та просить стягнути із відповідача недоотримані кошти у розмірі 4992 грн.

В обгрунтування позову зазначено, що відповідно до ч.5 ст. 13 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", як інвалід 2 групи позивач має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком. Відповідач у порушення вимог закону, у 2016 році виплатив таку допомогу у розмірі 2600 грн., тоді як станом на 05.05.2016 року мінімальний розмір пенсії за віком встановлено у розмірі 949 грн., та розмір грошової допомоги мав становити 7592 грн. (8х949). Позивач вказує, що з вини відповідача він не отримав суму у розмірі 4992 грн. (7592-2600).

Розгляд поданої позовної заяви проведено у порядку скороченого провадження у відповідності до ст.183-2 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Від відповідача Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради 04.07.2016 року надійшли заперечення на позов, відповідно до яких він позов не визнає, просить відмовити в його задоволенні, мотивуючи тим, що виплату позивачу разової щорічної грошової допомоги до 5 травня у 2016 року проведено згідно з чинним законодавством, а саме у відповідності до прийнятої на виконання Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» Постанови Кабінету Міністрів України № 141 від 02.03.2016 року «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги». Суддя за результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження, оцінивши обставини справи, вважає їх достатніми для прийняття рішення.

Суд, оглянувши письмові докази по справі, вважає, що позов є обгрунтований та підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 згідно посвідчення серія НОМЕР_1 є інвалідом 2 групи та має право на пільги. встановлені законодавством України, для ветеранів війни інвалідів війни.

Як слідує із матеріалів справи, відповідно до ч.5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", як інвалід війни 2 групи, позивач має право на отримання щорічної до 5-го травня разової грошової допомоги.

У 2016 році позивач отримав таку разовому грошову допомогу у розмірі 2600 грн.

Згідно ч.5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України, вказана редакція викладена згідно Закону № 107-VI від 28.12.2007, однак дану зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008.

Таким чином, вказана норма закону діє у наступній редакції:

"Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком".

У 2016 році Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №141 від 02 березня 2016 року «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань».

Пунктом 2 ч.1 вказаної Постанови Кабінету Міністрів України передбачено, що у 2016 році виплату разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і"Про жертви нацистських переслідувань" (далі - грошова допомога), здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - органи соціального захисту населення), які через відділення зв'язку або через установи банків перераховують їх на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання), у таких розмірах:

1) інвалідам війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, ґетто та інших місць примусового тримання, визнаним інвалідами загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин:

I групи - 2975 гривень;

II групи - 2600 гривень.

Як встановлено з позовної заяви та письмових заперечень представника відповідача, до 5 травня за 2016 рік ОСОБА_1 було виплачено разову грошову допомогу у розмірі 2600 грн.

Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з 01 січня 2016 року розмір мінімальної пенсії за віком становить 1074 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Виходячи, з загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що відповідачем неправомірно застосовано до виплати разової грошової допомоги відповідачу до 5 травня положення Постанови Кабінету Міністрів України № 141 від 02.03.2016 року, замість положень правового акта, що має вищу юридичну дію, а саме Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Таким чином, позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій відповідача по нарахування та здійсненню соціальних виплат щодо виплати у 2016 році позивачу разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі меншому, ніж встановлено діючою та чинною редакцією ч. 5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до змісту ч. 5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня учасникам бойових дій має виплачуватися разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача недоплаченої суми разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі 4 992 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 105 КАСУ адміністративний позов може містити вимоги про:

1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;

2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;

3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;

5) виконання зупиненої чи невчиненої дії;

6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАСУ суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цьогоКодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Зважаючи на те, що судом встановлено неправомірність дій відповідача по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо виплати в 2016 році ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі меншому, ніж передбачено ч. 5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", тобто восьми мінімальних пенсій за віком, разом з тим позивачем обрано спосіб захисту порушених прав не передбачений Кодексом адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе вийти в даній частині за межі позовних вимог, зобов'язавши відповідача вчинити дії щодо донарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової допомоги у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, як інваліду війни 2 групи, відповідно до ч. 5 ст. 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2016 рік з урахуванням проведених виплат.

Таким чином, суд вважає можливим позовні вимоги задовольнити частково, визнати дії відповідача щодо виплати разової допомоги за 2016 рік до 5 травня в меншому розмірі протиправними та зобов'язати його донарахувати та виплатити разову грошову допомогу у розмірі встановленому ч. 5 ст. 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2016 рік з урахуванням проведених виплат.

Керуючись ст.ст.9,10,11,69,158-162,183-2 КАС України, -

Постановив:

Адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Миколаївської міської ради про визнання дій неправомірними, та стягнення суми, -задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Департаменту праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Миколаївської міської ради щодо виплати у 2016 році ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі меншому, ніж передбачено ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Зобов'язати Департамент праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Миколаївської міської ради вчинити дії щодо донарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової допомоги у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, як інваліду війни 2 групи, відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», за 2016 рік з урахуванням проведених виплат.

В задоволенні решти частини позову відмовити.

Апеляційна скарга подається до Одеського адміністративного апеляційного суду через Центральний районний суд м.Миколаєва.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст. 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СУДДЯ Мамаєва О.В.