Постанова № 58852386, 04.07.2016, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/14489/14-а

н\п 2-а/490/413/2016

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2016 р. м.Миколаїв

Центральний районний суд м.Миколаєва у складі:

головуючого судді:Мамаєвої О.В.,

із секретарем: Баришніковою І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Миколаєві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

25.11.2014р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради про визнання за нею статусу неповнолітнього в'язня виправно-трудового табору та дитячого закладу м.Мінден відповідно до ст. 6-1 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" з листопаду 2011 року, та зобов'язати відповідача перерахувати і сплатити заборгованість відповідно до ст. 6-1 вказаного закону, з листопаду 2011 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що у вересні 2011 року вона отримала громадянство України, та звернулась до відповідача із заявою про отримання виплат, як жертві нацистських переслідувань. У грудні 2011 року вона отримала відмову та їй запропоновано звернутись до суду для встановлення статусу жертви нацистських переслідувань.

19.03.2012 року вона звернулась до суду із позовом до відповідача про визнання дій незаконними. 23.04.2014 року постановою Одеського апеляційного адміністративного суду дії Департаменту визнані неправомірними.

У зв'язку із чим 04.11.2014 року вона звернулась до Департаменту із заявою про неотримання з листопада 2011 року пільг, встановлених Законом України "Про жертви нацистських переслідувань", а 13.11.2014 року вона отримала відповідь Департаменту про відсутність порушення чинного законодавства у діях відповідача.

Ухвалою суду від 04.07.2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради в частині вимог про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови встановити статус неповнолітнього в'язня згідно ст. 6-1 ЗУ "Про жертви нацистських переслідувань" з листопаду 2011 року, про визнання за нею статусу неповнолітнього в'язня виправно-трудового табору та дитячого закладу м.Мінден відповідно до ст. 6-1 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" з листопаду 2011 року, та про зобов'язання відповідача перерахувати і сплатити заборгованість, яка належить позивачу згідно статусу неповнолітнього в'язня, з листопада 2011 року по 24 травня 2014 року, залишені без розгляду.

У судове засідання сторони не з'явились

Від позивача та його представника надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність, зазначили, що підтримують позовні вимоги.

Від представника відповідача надійшли заперечення проти позову, згідно яких позивач перебуває на обліку в управлінні соціальних виплат і компенсацій із занесенням даних до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги як "жертва нацистських переслідувань" відповідно до ст. 6-1 ЗУ "Про жертви нацистських переслідувань" з 09.09.2014 року. Право на пільги позивач має згідно "Посвідчення жертви нацистських переслідувань", яке отримано позивачем 09.09.2014 року на підставі розгляду звернення ОСОБА_1 щодо встановлення статусу жертви нацистських переслідувань з урахуванням постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2014 року по справі №1423/8259/2012. У задоволенні позову просять відмовити.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до наступного.

Судом встановлено, що 19.03.2012 року ОСОБА_1 звернулась до Центрального районного суду м.Микоалаєва із позовом до Департаменту праці і соціального захисту населення виконавчого комітету Миколаївської міської ради про визнання неправомірними дій щодо невстановлення щодо неї факту примусового вивезення та утримання в якості малолітнього в'язня у виправно-трудовому таборі та дитячому закладі м.Мінден (Німеччина) в період з червня 1944р. по квітень 1945р.; зобов'язання повторно розглянути документи щодо встановлення щодо неї статусу неповнолітнього в'язня виправно-трудового табору та дитячого закладу м.Мінден відповідно до ст. 6-1 ЗУ "Про жертви нацистських переслідувань".

28.02.2013 року позивач звернулась до відповідача із заявою щодо встановлення статусу неповнолітнього в'язня, передбаченого ст. 6-1 ЗУ "Про жертви нацистських переслідувань".

Листом від 14.03.2013 року ДПСЗН виконавчого комітету Миколаївської міської ради відмовив позивачу у задоволенні заяви у зв'язку із відсутністю документів, які б підтверджували факт примусового вивезення та перебування у концентраційному таборі та примусових роботах у Німеччині.

Постановою Центрального районного суду м.Миколаєва від 19.04.2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2014 року постанова Центрального районного суду м.Миколаєва від 19.04.2013 року скасована, прийнято нову постанову, якою визнано неправомірними дії Департаменту праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Миколаївської міської ради щодо невстановлення щодо ОСОБА_1 факту примусового вивезення та утримання у якості малолітнього в'язня у виправно-трудовому таборі та дитячому закладі м.Мінден (Німеччина) в період з червня 1944р. по квітень 1945р.; зобов'язано ДПСЗН повторно розглянути документи щодо встановлення відносно ОСОБА_1 статусу неповнолітнього в'язня виправно-трудового табору та дитячого закладу м.Мінден відповідно до ст. 6-1 ЗУ "Про жертви нацистських переслідувань" /а.с. 9/.

08.08.2014 року ОСОБА_1 звернулась до ДПСЗН із заявою на підставі постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2014 року про встановлення статусу жертви нацистських переслідувань. 09.09.2014 року ОСОБА_1 видано "Посвідчення жертви нацистських переслідувань", та з цього часу ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні соціальних виплат і компенсацій Центрального району Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради із занесенням даних до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги як "жертва нацистських переслідувань" відповідно до ст. 6-1 ЗУ "Про жертви нацистських переслідувань".

04.11.2014 року ОСОБА_1 зверталась до УПСЗН про неотримання з листопада 2011 року пільг, встановлених ЗУ "Про жертви нацистських переслідувань".

Листом від 13.11.2014 року УПСЗН надіслало лист ОСОБА_1, яким роз'яснено, що право на пільги вона має з 09.09.2014 року, коли вона отримала "Посвідчення жертви нацистських переслідувань" /а.с. 10/.

У позовній заяві, з якою позивач звернулась до суду 25.11.2014 року, ОСОБА_1 просить зобов'язати відповідача перерахувати і сплатити заборгованість, яка належить позивачу згідно статусу неповнолітнього в'язня, з листопада 2011 року по 09.09.2014 року.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд виходив із наступного.

Згідно ст.6-1 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань", колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, створених фашистською Німеччиною та її союзниками в період Великої Вітчизняної війни та Другої світової війни, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, надаються такі пільги:

1) безоплатне одержання ліків за рецептами лікарів;

2) першочергове безоплатне зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів);

3) безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування визначаються Кабінетом Міністрів України;

4) 75-відсоткова знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у жилому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю);

5) 75-відсоткова знижка плати за користування комунальними послугами (газопостачання, електропостачання та інші послуги) в межах середніх норм споживання.

Площа житла, на яку надається знижка, під час проведення розрахунків плати за опалення становить 21 кв. метр опалюваної площі на кожну особу, яка постійно проживає у жилому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю.

Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 75-відсоткова знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалюваної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім'ю);

6) 75-відсоткова знижка вартості палива, у тому числі рідкого, у межах норм, установлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення;

8) користування в разі виходу на пенсію (незалежно від часу виходу) чи зміни місця роботи закладами охорони здоров'я, до яких вони були прикріплені за попереднім місцем роботи;

9) щорічне медичне обстеження і диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів;

10) першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергова госпіталізація;

11) виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи;

12) використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки без збереження заробітної плати терміном до двох тижнів на рік;

13) переважне право на залишення на роботі в разі скорочення чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці та на працевлаштування в разі ліквідації підприємства, установи та організації;

14) першочергове забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом;

15) одержання позики на індивідуальне (кооперативне) житлове будівництво з погашенням її протягом десяти років починаючи з п'ятого року після закінчення будівництва, а також одержання позики для будівництва або придбання дачних будинків і благоустрою садових ділянок;

16) першочергове право на вступ до житлово-будівельних (житлових) кооперативів, кооперативів з будівництва та експлуатації колективних гаражів, стоянок для транспортних засобів та їх технічне обслуговування, до садівницьких товариств, на придбання матеріалів для індивідуального будівництва і спорудження садових будинків;

18) позачергове користування всіма послугами зв'язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата в розмірі 20 відсотків тарифів на основні та 50 відсотків - на додаткові роботи). Абонентна плата за користування телефоном установлюється в розмірі 50 відсотків затверджених тарифів;

19) першочергове обслуговування підприємствами, установами та організаціями служби побуту, громадського харчування, житлово-комунального господарства, міжміського транспорту;

20) позачергове влаштування до закладів соціального захисту населення, а також обслуговування службами соціального захисту населення вдома. У разі неможливості здійснення такого обслуговування заклади соціального захисту населення відшкодовують витрати, пов'язані з доглядом за цією особою, в порядку і розмірах, установлених законодавством.

Особам, зазначеним у цій статті, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Особам, зазначеним у цій статті, щороку до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Пільги щодо плати за житло, комунальні послуги та паливо, передбачені пунктами 4-6 частини першої цієї статті, надаються колишнім в'язням та членам їх сімей, що проживають разом з ними, незалежно від виду житла чи форми власності на нього.

Площа житла, на яку нараховується 75-відсоткова знижка плати, передбачена пунктами 4 і 5 частини першої цієї статті, визначається у максимально можливому розмірі в межах загальної площі жилого приміщення (будинку) згідно з нормами користування (споживання), встановленими цими пунктами, незалежно від наявності у складі сім'ї осіб, які не мають права на знижку плати. Якщо у складі сім'ї є особи, які мають право на знижку плати в розмірі, меншому ніж 75 відсотків, спочатку обчислюється у максимально можливому розмірі 75-відсоткова відповідна знижка плати.

Установити, що пільги, передбачені пунктами 1, 2, 4, 5, 6 та 18 частини першої цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сімї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року визнано неправомірними дії УПСЗН щодо невстановлення щодо ОСОБА_1 факту примусового вивезення та утримання у якості малолітнього в'язня у виправно-трудовому таборі та дитячому закладі м.Мінден.

Таким чином, позивач має право на отримання пільг, передбачених ст. 6-1 ЗУ "Про жертви нацистських переслідувань".

Оскільки ухвалою суду від 04.07.2016 року позовні вимоги про зобов'язання відповідача перерахувати та сплатити заборгованість, яка належить позивачу згідно статусу неповнолітнього в'язня за ст. 6-1 ЗУ "Про жертви нацистських переслідувань", за період з листопада 2011 року по 24 травня 2014 року залишені без розгляду, то задоволенню підлягають вказані вимоги за період з 25 травня 2014 року по 09 вересня 2014 року.

Керуючись ст.ст.11,14,100,159,160-161, 162,163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити.

Зобов'язати Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради перерахувати та сплатити заборгованість, яка належить позивачу ОСОБА_1 згідно статусу неповнолітнього в'язня за ст. 6-1 ЗУ "Про жертви нацистських переслідувань", за період з 25 травня 2014 року по 09 вересня 2014 року.

Апеляційна скарга подається до Одеського адміністративного апеляційного суду через Центральний районний суд м.Миколаєва.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст. 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя: О.В.Мамаєва