Постанова № 58851438, 08.07.2016, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/1338/16-а

П О С Т А Н О В А

Іменем України

08 липня 2016 року Тульчинський районний суд Вінницької області

В складі: головуючого судді Робак С.О.

при секретарі Грабовській Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Тульчина адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області про перерахунок раніше призначеної пенсії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд із позовом до Управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області про перерахунок раніше призначеної пенсії, мотивуючи свої вимоги тим, що з 2002 року, він отримує пенсію відповідно до чинної на той час ч.1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 90% від суми місячного (чинного) заробітку.

09.06.2016 він звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в звязку з тим, що 09.12.2015 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», якою працівникам прокуратури підвищено заробітну плату та надав довідку з прокуратури Вінницької області №18/204 від 08.06.2016 про заробітну плату з 01.12.2015 на посаді, при звільнені з якої йому нарахована пенсія.

Листом від 13.06.2016 №2421/13-13/02/1 відповідач відмовив в здійсненні перерахунку пенсії, мотивуючи своє рішення тим, що підстави відсутні.

Вважає, дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку належної йому пенсії - протиправними, оскільки пенсія за вислугою років призначена з 2002 року, отже саме з вказаного часу між ним та Державою виникли відносини щодо пенсійного забезпечення. На час призначення пенсії питання пенсійного забезпечення працівників органів прокуратури було урегульовано, зокрема, положеннями ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції від 05.11.1991, що діяв до 01.10.2011).

В зв'язку з цим просить суд, визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області щодо відмови у перерахунку йому пенсії згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 17.01.2002 та зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугу відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 17.01.2002 в розмірі 90% середнього заробітку на підставі довідки, виданої прокуратурою Вінницької області №18/204 від 08.06.2016 про заробітну плату, а також виплатити різницю у пенсії за минулий час. Постанову звернути до негайного виконання.

Позивач в судове засідання не зявився. Направив суду заяву в якій просить справу розглянути в його відсутність. Позовні вимоги підтримує повністю, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини. Просить їх задовольнити.

Відповідач - представник управління Пенсійного Фонду України в Тульчинському районі Вінницької області в судове засідання не зявилась. Надав суду заяву в якій просить справу розглянути в її відсутність. Позовні вимоги не визнає, надавши суду письмове заперечення, в якому просить у задоволенні позову відмовити, зазначаючи, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Тульчинському районі з 2002 року і отримує пенсію за вислугою років призначену за нормами Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно до ст.50 ЗУ «Про прокуратуру» умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та несення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09.12.2015, на яку посилається позивач, були внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 р. № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», а саме виключено п.4, яким регулювався перерахунок пенсії.

Відповідно до розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213 у разі неприйняття до 01.06.2015 закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

У зв'язку з викладеним з 01.06.2015, пенсії в порядку та на умовах, визначених Законами України «Про прокуратуру», не призначаються, а раніше призначені пенсії не перераховуються.

В зв'язку з викладеним вважають, що позов є безпідставним.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно вимогст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України з 03.05.2002, як пенсіонер, який отримує пенсію за вислугою років призначену за нормами Закону України «Про прокуратуру».

09.06.2016 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в звязку з тим, що 09.12.2015 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», якою працівникам прокуратури підвищено заробітну плату та надав довідку з прокуратури Вінницької області №18/204 від 08.06.2016 про заробітну плату з 01.12.2015 на посаді, при звільнені з якої йому нарахована пенсія, що підтверджується копією даної заявою від 09.06.2016 (а.с.6) та копією довідки з прокуратури Вінницької області №18/204 від 08.06.2016 (а.с.5).

Проте відповідач відмовив позивачу у перерахунку пенсії, з посиланням на внесені зміни до Закону України «Про прокуратуру», згідно яких, підстави для перерахунку пенсії з 1.06.2015 відсутні, що підтверджується копією відповіді на звернення від 13.06.2016 №2421/13-13/02/1 (а.с.7).

Вважаючи таку відмову неправомірною позивач звернувся до суду з даним позовом.

Дані спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, нормами Законів України «Про прокуратуру» ( далі - Закон № 2377-IV ( № 1789-ХІІ) та № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Як вбачається із ч. 1, 2, 3 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції від 17.01.2002., чинної на час призначення пенсії), прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 pоків, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 pоків, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80% від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2%, але не більше 90% від суми місячного (чинного) заробітку.

Згідно ч. 13 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції від 17.01.2002, чинної на час призначення пенсії) обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

При цьому, при перерахунку позивачу пенсії відповідачем було застосовано ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону від 02.03.2015, згідно якої пенсія призначається та не перевищує розміру 60% від суми місячної заробітної плати.

Суд вважає, що внесені зміни до Закону України «Про прокуратуру» від 02.03.2015 повинні застосовуватись до працівників при виході на пенсію після прийняття і вступу в законну силу вищевказаних змін.

Згідно з ч. 17 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції від 17.01.2002, чинної на час призначення пенсії) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до відповідача, позивач просив зробити перерахунок пенсії, а тому, відповідач повинен був провести перерахунок, керуючись ч. 17 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в чинній редакції Закону станом на день виходу позивача на пенсію).

Як вбачається із ст. 22, 92 ч.1 Конституції України визначені права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод визначаються Законами України. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Суд вважає, що посилання відповідача на внесені зміни до положень ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», щодо відмови в перерахунку пенсії є необґрунтованими тому, що відповідачем застосовано нові положення до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності. Таке застосування норм права суперечить вимогам ч. 1 ст. 58 Конституції України, якою передбачено, що закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність.

Крім того, суд враховує постанови Верховного Суду України від 10.12.2013 у справах №21-348а13 та №21-420а13, в яких ВСУ зазначиа, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, яка діяла на момент призначення пенсії.

Таким чином суд приходить до висновку, що відповідач повинен був перерахувати позивачу пенсію, згідно довідки прокуратури Вінницької області, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», в редакції від 17.01.2002, з розрахунку 90% середнього заробітку.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

У відповідності до вимог ч. 2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, однак даний обов'язок відповідачем в даній справі не виконано.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивачу є протиправними, а позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню. Зокрема, перерахунок пенсії має бути здійснений з часу звернення позивача до відповідача і надання довідки про заробітну плату.

Відповідно до ч.3ст.94 КАС Українина користь позивача за рахунок коштів Державного бюджету України підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати в сумі 551,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19, 22, 152 Конституції України, ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» ст. 2, 5,6,17, 71, ст. 159-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області про перерахунок раніше призначеної пенсії задоволити.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 17.01.2002.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області здійснити з 09.06.2016 перерахунок раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 за вислугу років, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 17.01.2002, в розмірі 90% від середнього заробітку на підставі довідки виданої прокуратурою Вінницької області № 18/204 від 08.06.2016.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 в розмірі 551,20 (пятсот пятдесят одна) гривня 20 копійок.

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького адміністративного апеляційного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії через Тульчинський районний суд.

Суддя: