Ухвала суду № 58849942, 29.01.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/21734/15-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2016 р. м.Київ

Слідчий суддя Дніпровського районного суду м.Києва Іваніна Ю.В., при секретарі Степаненко І.Б., за участю прокурора Йовенка С.П., слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП в м.Києві Могильної Г.В., підозрюваного ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду м.Києва, клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП в м.Києві Могильної Г.В., погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Йовенком С.П., про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12015100040018295 та додані до нього матеріали,

В С Т А Н О В И В:

29.01.2016 року слідчий СВ Дніпровського УП ГУНП в м.Києві Могильна Г.В. звернулася до суду із клопотанням про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні №12015100040018295 відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, українця, громадянина України, освіта неповна середня, не працюючого, військовозобов'язаного, розлученого, маючого на утриманні малолітніх дітей - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого в силу ст.89 КК України.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що 02 грудня 2015року, приблизно о 06-40 годині, неповнолітній ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_2, перебуваючи в салоні автомобіля марки «MERCEDES-BENZ VITO», д.н.з. НОМЕР_1, що був припаркований біля ТОВ «Новус Україна», за адресою: м.Київ, пр-т Броварський, 17, маючи на меті злочинний умисел на відкрите викрадення чужого майна, помітили раніше незнайому їм ОСОБА_8, яка йшла по вулиці Райдужній в місті Києві. Після чого, неповнолітній ОСОБА_7 та ОСОБА_2 вступили у попередню змову на відкрите викрадення майна останньої. Згідно розподілених ролей, ОСОБА_7 повинен був викрасти майно у потерпілої, ОСОБА_2 мав залишатись за кермом автомобіля та спостерігати за навколишньою обстановкою, а після відкритого викрадення майна дочекатись ОСОБА_7 та на автомобілі зникнути з місця вчинення злочину.

Реалізуючи свої злочинні наміри, направлені на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих мотивів та діючи згідно розподілених ролей, 02.12.2015 року, приблизно о 06-40 годині, по вулиці Райдужній в м.Києві, неповнолітній ОСОБА_7 підбіг до потерпілої ОСОБА_8 та шляхом ривка відкрито викрав з лівої руки останньої, належну їй жіночу сумку, вартістю 200 гривень, всередині якої знаходились наступні речі, а саме: мобільний телефон «Нокіа», вартістю 800 гривень, в якому знаходилась сім-карта оператора «Київстар», вартістю 10 гривень, на рахунку якої було 10 гривень, косметичка, вартістю 20 гривень, жіноча косметика, загальною вартістю 300 гривень, косметичка, вартістю 10 гривень, медичні препарати, вартістю 20 гривень, парасолька, вартістю 100 гривень, банківська картка «Приват Банк», гаманець, вартістю 100 гривень, гроші в сумі 10 гривень, всього на загальну суму 1580 гривень.

В цей час ОСОБА_2, перебуваючи за кермом автомобіля марки «MERCEDES-BENZ VITO», д.н.з. НОМЕР_1, спостерігав за навколишньою обстановкою з метою попередити свого спільника про небезпеку. Усвідомлюючи, що неповнолітній ОСОБА_7 відкрито викрав з лівої руки потерпілої ОСОБА_8 належну їй жіночу сумку з особистими речами, ОСОБА_2 швидко під'їхав до узбіччя дороги по вулиці Райдужній в м.Києві, зупинив автомобіль та відчинив передні пасажирські двері, а ОСОБА_7, утримуючи відкрито викрадене майно, сів на переднє пасажирське сидіння.

Після чого, неповнолітній ОСОБА_7 та ОСОБА_2 разом з викраденим майном з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись ним на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_8 матеріальної шкоди на загальну суму 1580 гривень.

Крім того, 02 грудня 2015року, приблизно о 07-10 годині, неповнолітній ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_2, перебуваючи в салоні автомобіля марки «MERCEDES-BENZ VITO», д.н.з. НОМЕР_1, перебуваючи на вулиці Луначарського в м.Києві, маючи на меті злочинний умисел на повторне відкрите викрадення чужого майна, помітили ОСОБА_9, яка йшла по вулиці Луначарського в місті Києві. Після чого, неповнолітній ОСОБА_7 та ОСОБА_2 вступили у попередню змову на відкрите викрадення майна останньої. Згідно розподілених ролей, ОСОБА_7 повинен був викрасти майно у потерпілої, ОСОБА_2 мав залишатись за кермом автомобіля та спостерігати за навколишньою обстановкою, а після відкритого викрадення майна дочекатись ОСОБА_7 та на автомобілі зникнути з місця вчинення злочину.

Реалізуючи свої злочинні наміри, направлені на відкрите викрадення чужого майна з корисливих мотивів та, діючи згідно розподілених ролей, 02.12.2015 року, приблизно о 07-25 годині, біля будинку №2 по вулиці Луначарського в м.Києві, неповнолітній ОСОБА_7 підбіг до потерпілої ОСОБА_9 та шляхом ривка повторно відкрито викрав з лівої руки останньої належну їй жіночу сумку, вартістю 400 гривень, в середині якої знаходились наступні речі, а саме: паспорт громадянина України на її ім'я (який для потерпілої не має оціночної вартості), посвідчення водія на її ім'я (яке для потерпілої не має оціночної вартості); гаманець червоно-коричневого кольору, вартістю 400 гривень, в якому знаходились грошові кошти в сумі 150 гривень та 70 доларів США, три банківські картки «Приватбанку», одна банківська картка «ПУМБ», одна картка «УКРСИБ банку», книжка Світлани Ройз «Ребенковеденье», вартістю 250 гривень, жіночі заколки, вартістю приблизно 150 гривень, губна помада, вартістю 300 гривень, два блиски для губ, загальною вартістю 200 гривень, всього на загальну суму 2800 гривень.

В цей час ОСОБА_2, перебуваючи за кермом автомобіля марки «MERCEDES-BENZ VITO», д.н.з. НОМЕР_1, спостерігав за навколишньою обстановкою з метою попередити свого спільника про небезпеку. Усвідомлюючи, що неповнолітній ОСОБА_7 відкрито викрав з лівої руки потерпілої ОСОБА_9 належну їй жіночу сумку з особистими речами, ОСОБА_2 швидко під'їхав до узбіччя дороги по вулиці Луначарського, 2, в м.Києві, зупинив автомобіль та відчинив передні пасажирські двері, а ОСОБА_7, утримуючи викрадене майно, сів на переднє пасажирське сидіння.

Після чого, неповнолітній ОСОБА_7 та ОСОБА_2 разом з викраденим майном з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись ним на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_9 матеріальної шкоди на загальну суму 2800 гривень.

02.12.2015 року ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України. Вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: показами потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_8, рапортом про затримання ОСОБА_2, показами підозрюваних ОСОБА_2 ОСОБА_7, протоколом допиту свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, протоколом огляду місця події від 02.12.2015 року, протоколом пред'явлення для впізнання підозрюваного ОСОБА_7 за участю потерпілих, протоколом слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_2, протоколом перегляду відеозапису за участю потерпілої ОСОБА_9, речовими доказами та іншими матеріалами кримінального провадження.

Аналізуючи вищевикладене у вказаному кримінальному провадженні слід виконати наступні слідчі дії: отримати відповідь від оператора мобільного зв'язку ТОВ «Астеліт» щодо роздруківки мобільних телефонів підозрюваних, після чого провести їх аналіз; за клопотанням захисника ОСОБА_3 провести одночасний допит між підозрюваними; виконати вимоги ст.290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Беручи до уваги те, що підстави з яких підозрюваному ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не втратили актуальності, а також те, що більш м'які запобіжні заходи не можуть запобігти вчиненню ним нових злочинів, перешкоджанню встановленню істини, намаганню переховуватись від органів досудового розслідування або суду, з метою забезпечення дієвості обраного запобіжного заходу в подальшому, враховуючи необхідність проведення ряду слідчих дій, орган досудового розслідування просить суд продовжити застосування до підозрюваного запобіжного заходу - тримання під вартою в межах строків досудового розслідування.

У судовому засіданні слідчий Дніпровського УП ГУНП в м.Києві Могильна Г.В. підтримала своє клопотання у повному обсязі та послалася на обставини, які у ньому були викладені.

Прокурор в судовому засіданні стверджував, що вжиття більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою з огляду на обставини скоєного та ризики, які продовжують існувати.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_2та його захисник проти задоволення клопотання слідчого та продовження строків тримання під вартою заперечували, вважали за можливе обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або особистої поруки захисником ОСОБА_3 Звертали увагу суду на те, що підозрюваний проживає у цивільному шлюбі, неофіційно працює таксистом, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, співпрацює зі слідством, намагаючись довести свою непричетність до інкримінованих злочинів.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, та матеріалів, наданих стороною захисту, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.199 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право подати не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартоюклопотання про продовження строку тримання під вартою. Зазначене клопотання, крім відомостей, зазначених у статті 184 КПК України, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Частина 2 статті 184 КПК України передбачає, що копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.

Судом було встановлено, що 02.12.2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України (кримінальне провадження №12015100040018295).

Клопотання слідчого, погоджене із прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Йовенком С.П., оформлене відповідно до вимог ст.184 КПК України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та долучено розпис ОСОБА_2 та його захисника про вручення їм копії клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою, а також копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність продовження застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчим виконані вимоги ч.3 ст.184 КПК України у повному обсязі.

02.12.2015 року ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 03.12.2015 року відносно нього застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці. Дана ухвала була предметом розгляду Апеляційним судом м.Києва, за результатами розгляду ухвалу залишено без змін (ухвала Апеляційного суду м.Києва від 29.12.2015 року).

Відповідно до ч.3 ст.197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів клопотання строк досудового розслідування продовжено постановою прокурора від 29.01.2016 року до трьох місяців.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_2 кримінального правопорушення, на думку слідчого судді, підтверджується зібраними у справі вищевказаними доказами.

При вирішенні питання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до ст.178 КПК України, слідчий суддя враховує, крім іншого, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан здоров'я, майновий стан підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 підозрюється у скоєні злочинів, які згідно ст.12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання від чотирьох до шести років позбавлення волі, офіційно ніде не працює, законних джерел доходу не має.

Вказані вище обставини, а також підвищена суспільна небезпечність злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, вчинення злочину спільно з неповнолітньою особою, на думку слідчого судді, дають підстави для висновку, що існують з боку підозрюваного ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме, можливість переховування від органів досудового розслідування та/або суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.

При цьому наявність характеризуючих даних про особу підозрюваного ОСОБА_2, зокрема те, що останній має на утриманні малолітніх дітей та цивільну дружину, яка на даний час перебуває у відпустці по догляду за дитиною і він є єдиним годувальником у родині, посередньо характеризується за місцем проживання, на що посилається захисник, як на підставу для відмови у задоволенні клопотання слідчого, на думку слідчого судді не виключають наявність зазначених вище ризиків.

При вирішенні даного питання судом також враховано положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Крім того, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_2, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.

Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст.178 КПК України, а також доведеність слідчим та прокурором під час розгляду клопотання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти наведеним під час розгляду клопотання ризикам, заявлені при обранні тримання під вартою ризики не зменшилися, досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою не може бути закінченим, зокрема, у зв'язку із необхідністю проведення ряду слідчих дій, тому клопотання слідчого про продовження застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити та продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_2 в межах строку досудового розслідування, тобто до 28.02.2016 року включно.

Разом з тим, клопотання сторони захисту про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистої поруки чи домашнього арешту задоволенню не підлягає.

Визначена в ухвалі слідчого судді Дніпровського районного суду м.Києва від 03.12.2015 року застава підозрюваному ОСОБА_2 у розмірі 80 мінімальних заробітних плат, що становить 97440 (дев'яносто сім тисяч чотириста сорок) гривень та покладенні на обвинуваченого ОСОБА_2 обов'язки у випадку внесення визначеної судом застави, підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст.198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись ст.ст.3, 176-178, 183-184, 198-199, 369-372 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого Дніпровського УП ГУНП в м.Києві Могильної Г.В., погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Йовенком С.П., про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12015100040018295 - задовольнити.

Продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 відповідно до ухвали слідчого судді від 03.12.2015 року в межах строку досудового розслідування кримінального провадження №12015100040018295 до 28 лютого 2016 року включно.

Визначену в ухвалі слідчого судді Дніпровського районного суду м.Києва від 03.12.2015 року заставу підозрюваному ОСОБА_2 у розмірі 80 мінімальних заробітних плат, що становить 97440 (дев'яносто сім тисяч чотириста сорок) гривень та покладенні на обвинуваченого ОСОБА_2 обов'язки у випадку внесення визначеної судом застави, - залишити без змін.

ОСОБА_2 або заставодавець мають право у будь-який момент протягом строку дії ухвали внести заставу у розмірі 97440 (дев'яносто сім тисяч чотириста сорок) гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м.Києва (одержувач - Дніпровський районний суд м.Києва, код ЄДРПОУ - 02896696, банк одержувач - ГУДКСУ у м.Києві, МФО - 820019, розрахунковий рахунок №37318001003058) .

У разі внесення вказаної застави на ОСОБА_2 покладаються наступні обов'язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, два рази на тиждень у час, визначений вказаним слідчим;

- не відлучатися з м.Києва без дозволу слідчого, який проводе досудове розслідування, прокурора чи суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, який проводить досудове розслідування, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;

- здати за наявності на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон;

- носити електронний засіб контролю.

Встановити термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, - два місяці з моменту винесення даної ухвали.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала діє до 28.02.2016 року включно та підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Строк тримання під вартою ОСОБА_2 обчислюється з моменту його фактичного затримання - з 08-30 години 02.12.2015 року.

Виконання ухвали доручити начальнику Київського слідчого ізолятора Управління Державної пенітенціарної служби України в м.Києві та Київській області.

Копію ухвали вручити підозрюваному та захиснику негайно після її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її винесення до Апеляційного суду м.Києва.

Слідчий суддя Дніпровського районного суду

м. Києва Ю.В. Іваніна