Ухвала суду № 58847562, 02.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

02 липня 2016 року м. Київ К/800/17793/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги Міністерства оборони України на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського обласного військового комісаріату , Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2016 року, позов задоволено: визнано протиправним пункт 143 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі, каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 30.05.2015 р. в частині відмови ОСОБА_1 у призначенні та нарахуванні одноразової грошової допомоги як особі, звільненої з військової служби, інвалідність якої настала 04.09.2013 р. по закінченню тримісячного строку після звільнення з військової служби, але внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії; зобов'язано Міністерство оборони України призначити та нарахувати позивачу зазначену грошову допомогу та надіслати вищевказане рішення до Чернігівського обласного військового комісаріату для видання наказу про виплату одноразової грошової допомоги.

Судами встановлено, що позивач вперше пройшов медико-соціальну експертизу, якою йому визначено ІІІ групу інвалідності, що настала внаслідок поранення під час бойових дій в Афганістані, про що свідчить довідка серії МСЕ-ЧНВ № 302679 від 22.10.1998 р.

В подальшому, йому була встановлена ІІІ група інвалідності безстроково, що настала в результаті контузії головного мозку та захворюванням, пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби в країнах, де велись бойові дії, що підтверджується довідкою до Акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0111554 від 04.09.2013 р.

19.09.2014 р. позивач звернувся до Прилуцько-Варвинського ОМВ з заявою про виплату одноразової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби в країнах, де велись бойові дії, та надав копії необхідних документів.

25.09.2014 р. Прилуцько-Варвинський ОМВ надіслав до Чернігівського обласного військового комісаріату документи позивача для можливості призначення виплати одноразової грошової допомоги.

02.10.2014 р. Чернігівський обласний військовий комісаріат надіслав висновок щодо можливості призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 директору Департаменту фінансів Міністерства оборони України.

29.05.2015 р. комісією з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, складено протокол № 15 (затверджений 30.05.2015 р.), пунктом 143 якого позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, у зв'язку із тим, що 22.10.1998 р. первинно встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок поранення, одержаного під час бойових дій в Афганістані, а під час повторного огляду згідно з довідкою МСЕК серії АВ № 0111554 від 04.09.2013 р. змінено її причинний зв'язок (поранення, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії без зміни груп інвалідності).

Судові рішення мотивовані тим, що у зв'язку із встановленням позивачу при повторному огляді 04.09.2013 р. ІІІ групи інвалідності, що настала внаслідок виконання обов'язків військової служби в країнах де велись бойові дії, він має право на одноразову грошову допомогу згідно з положеннями частини другої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в порядку та на умовах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 499, оскільки не звертався та не отримував одноразову грошову допомогу внаслідок встановлення йому 22.10.1998 р. ІІІ групи інвалідності, що представником відповідача не заперечувалось. При цьому зазначено, що "обов'язкове особисте страхування" та "одноразова грошова допомога" є двома рівнозначними компенсаційними механізмами соціального захисту військовослужбовців, які спрямовані на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

У касаційній скарзі Міністерство оборони України, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Зазначає, що саме при первинному встановленні інвалідності позивач має право на отримання страхових сум відповідно до частини другої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", а не на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 499.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського обласного військового комісаріату , Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.К. Черпак