Ухвала суду № 58846825, 04.07.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2016р. Справа № 876/309/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Кухтея Р.В.,

судді Попка Я.С.,

за участю секретаря судового засідання Гелецького П.В.,

за участю представників:

апелянта (відповідача у справі): Лейбенка Д.О.,

позивача у справі: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові

апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.11.2015р. у справі №813/4369/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексклюзив-Л"

до Львівської митниці ДФС

про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

14.08.2015р. позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ексклюзив-Л" звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача: Львівської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №209000011/2015/200125/2 від 21.07.2015р. та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №209140000/2015/00428 від 21.07.2015р.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем митному органу для митного оформлення подавалися всі необхідні документи для митного оформлення товару за ціною договору, однак відповідач митну вартість визначив із застосуванням резервного методу.

За результатами розгляду справи Львівський окружний адміністративний суд позов задоволив повністю, оскільки позивачем подано достатньо відомостей для застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, відповідачем безпідставно обраний другорядний метод визначення митної вартості та не доведено неможливість послідовного використання інших методі, зазначених у ст.58-63 МК України.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, апелянт (відповідач у справі): Львівська митниця ДФС оскаржив її в апеляційному порядку.

Апелянт зазначає в апеляційній скарзі, що Львівська митниця ДФС не погоджується з наведеною постановою, оскільки судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права, внаслідок чого, відповідно до ст. 202 КАС України, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню. В своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що посадові особи Львівської митниці ДФС при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України. Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

21.06.2016р. на адресу Львівського апеляційного адміністративного суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексклюзив-Л" надішло заперечення на апеляційну скаргу, в якому позивач у справі зазначив, що рішення суду є законним та обгрунтованим. Встановлені судом першої інстанції обставини справи були належним чином підтверджені тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, а висновки суду, викладені в постанові, повністю відповідають обставинам справи. При вирішенні спору та постановленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, відтак, позивач у справі просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.11.2015р. у справі №813/4369/15 залишити без змін.

У судове засідання Львівського апеляційного адміністративного суду 04.07.2016р. з'явився представник апелянта (відповідача у справі): Лейбенко Д.О., який доводи, викладені в апеляційній скарзі, підтримав у повному обсязі, з доводами, викладеними в запереченні на апеляційну скаргу, не погодився, просив апеляційну скаргу задоволити, оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача у справі, пояснення представника апелянта (відповідача у справі), перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на апеляційну скаргу у їх сукупності, встановивши обставини справи та відповідні їм правовідносини, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегією суддів встановлено наступне:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Ексклюзив-Л", 04.11.2013р. укладено контракт поставки № 1143 з компанією ELISON COMPANY S.A., відповідно до умов п. 1 якого продавець продає, а покупець приймає і оплачує косметичну продукцію (надалі - Товар), номенклатура, кількість, ціна, точна назва, одиниця виміру, якісні характеристики якої визначаються в додатках (інвойсах), які є невід'ємною частиною даного контракту, на умовах даного контракту.

При виконанні вказаного контракту позивачем 17.07.2015р. для митного контролю та митного оформлення товарів, що імпортуються на митну територію України згідно із умовами контракту поставки №1143 від 04.11.2013р. подано електронну митну декларацію № 209140000/2015/022335 на товар: 1) косметичні препарати для догляду за волоссям (для професійного використання в перукарнях і салонах): шампуні (не в аерозольній упаковці) (код УКТЗЕД 3305100000); 2) косметичні препарати для догляду за волоссям для використання у перукарнях окислювачі для волосся (не в аерозольній упаковці) (код УКТЗЕД 3305900000) в асортименті, згідно з інвойсами № 152492 від 18.06.2015р. та № 152495 від 18.06.2015р. із загальною заявленою митною вартістю 17385,84євро та інші документи, передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

При поданні 17.07.2015р. митної декларації декларантом позивача застосовано метод визначення митної вартості за ціною договору згідно із вимогами ст. 58 Митного кодексу України.

За результатами перевірки поданої позивачем митної декларації, відповідачем 17.07.2015р. декларанту позивача відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України надано вимогу про надання додаткових документів для визначення митної вартості: 1) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 2) рахунки про здійснення платежів третіми особами на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів.

На вказану вимогу відповідача від 17.07.2015р. декларантом позивача додатково надано: 1) виписки з бухгалтерської документації, а саме, видаткові накладні № 361 від 11.06.2015р., № 373 від 25.06.2015р. та № 378 від 01.07.2015р.; 2) договір на транспортне перевезення № 27-11/13 від 04.11.2013р.; 3) висновок Львівської торгово-промислової палати № 19-09/1224 від 21.07.2015р. про якісні та вартісні характеристики товарів.

Після отримання вказаних документів Львівською митницею 21.07.2015р. прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 209000011/2015/200125/2 та винесено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209140000/2015/00428 по ВМД №209140000.2015.022335 від 17.07.2015р.

Підставою прийняття такого рішення та картки відмови є те, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-третій ст. 53 МК України. Рішенням зазначено, що відповідно до вимог п. 4.1. ст. 54 МК України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. Декларантом не надано договір на транспортно-експедиційне обслуговування автомобільним транспортом. Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість може бути визначена: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; рахунки про здійснення платежів третіми особами на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів. На вимогу надано наступні документи: висновок ТПП від 21.07.2015р. № 19-09/1224, основою для розрахунку якого слугувала виключно відповідь з електронної адреси не відомого походження; видаткові накладні, в яких відсутні дані за допомогою методом віднімання можна вирахувати митну вартість товарів; договір на транспортні експедиційні послуги від 04.11.2013р. №27-11/13, дійсний до 31.12.2014р. Інших додаткових документів не надано. Проведено консультації з декларантом,керуючись вимогами ст. 57 МК України. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари. Митний кодекс України від 13.103.2012р. № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували МД від 25.06.2015р. №125110011/2015/8562. від 25.06.2015р. №100260003/2015/182244.

У подальшому 22.07.2014р. декларантом позивача подано нову уточнену електронну митну декларацію № 209140000/2015/022821, згідно із вимогами п. 7 ст. 55 Митного кодексу України, із зазначенням у ній вартостей щодо вартості імпортованого товару, у визначеному Львівською митницею розмірі.

Згідно з нормами пункту 1 укладеного позивачем Контракту № 1143 від 04.11.2013р. продавець продає, а покупець приймає і оплачує косметичну продукцію (надалі - Товар), асортимент, кількість, ціна, точна назва, одиниця виміру, якісні характеристики якої визначаються в додатках (інвойсах), які є невід'ємною частиною даного контракту, на умовах даного контракту.

Відповідно до умов п. 3.3. Контракту, загальна вартість контракту складає 10000000 Євро і є приблизною. Кінцева загальна вартість контракту визначається як сума вартості поставок всіх партій товару, що визначається на основі додатків до контракту (інвойсів), які є невід'ємною частиною даного контракту. Загальна вартість контракту може корегуватись сторонами у відповідності з умовами даного контракту.

За умовами пункту 2.1. Контракту в редакції доповнень № 1 від 17.04.2015р. зазначено, що товар поставляється продавцем на свій вибір на умовах FCA (Інкотермс-2010) або зі складу компанії ITL OMEGA SP. ZO.O. вул. Фабрична, 6/1, Мшонув 96-320, Польща, або зі складу компанії DEC-POL Sp. z о.о. вул. Ласчовецка, 12 Томашув Любельскій 22-600, Польща.

Згідно з умовами п. 2.5. Контракту, продавець надає разом з товаром наступні документи: 1)транспортний документ - CMR; 2)підписаний комерційний інвойс з печаткою; 3)експортну декларацію.

Відповідно до умов п. 4.3. Контракту, покупець здійснює оплату - 100% від загальної вартості партії товару, визначеної у відповідному додатку (інвойсі), не пізніше 120 банківських днів з дати отримання інвойсу по кожній партії товару.

Судом встановлено, що для митного контролю та митного оформлення товарів, що імпортуються на митну територію України, позивачем 17.07.2015р. подано електронну митну декларацію № 209140000/2015/022335 та інші документи на товар, що поставляються згідно контракту № 1143 від 04.11.2013р., згідно переліку, визначеного ч. 2 ст. 53 МК України а саме:

- ДМВ із зазначенням в ній вартості товарів по кодах УКТЗЕД та транспортних витрат.

- зовнішньоекономічний договір (контракт) № 1143 від 04.11.2013р. та доповнення № 1 від 17.04.2015р. до контракту.

- рахунок-фактура (інвойс) №152492 від 18.06.2015р. та рахунок-фактура (інвойс) № 152495 від 18.06.2015р.

- картку обліку особи, яка здійснює операцію з товарами № 209/2012/0001100 від 29.11.2012р., міжнародну автомобільну накладну (CMR) № 361073 від 16.07.2015р.; книжку МДП (Carnet TIR) №DX.75568919 від 16.07.2015р.; заявку № 12 від 14.07.2015р. на перевезення вантажу у міжнародному сполученні; прейскурант (прас - лист) виробника товару від 01.07.2015р.; сертифікати відповідності UA1.194.0018910-15 від 16.04.2015р. та UA1.194.0018936-15 від 16.04.2015р.; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару від 16.07.2015р.; інформацію про позитивні результати здійснення екологічного контролю товару від 16.07.2015р.; інформацію про позитивні результати здійснення фіто санітарного контролю товару від 16.07.2015р.; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару від 16.07.2015р.; декларацію походження товару № 152492 від 18.06.2015р.; декларацію про походження товару №152495 від 18.06.2015р.; копію митної декларації країни відправлення №15PL303080E0022830 від 16.07.2015р. та копія митної декларації країни відправлення №15PL303080E0022822 від 16.07.2015р. та інші необхідні документи.

- рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №296 від 17.07.2015р. та калькуляцію транспортних витрат №38 від 17.07.2015р., які відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом МФУ №599 від 24.05.2012р., відноситься до транспортних (перевізних) документів.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані згідно ч. 2 статті 52 МК України: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Нормами частин 1, 2, 3 статті 257 Митного кодексу України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках. Митна декларація та інші документи, подання яких митним органам передбачено цим Кодексом, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Нормами частини 2 ст. 53 Митного кодексу України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості: 1) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 2) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 3) якщо рахунок сплачено -банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 4) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 5) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 6) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 7) якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до норм ч. 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини 1 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених вимогами частини 6 ст. 54 МК України, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, в тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частина 6 ст. 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст. 53 Митного кодексу України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Керуючись вимогами ч. ч. 2, 3 ст. 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Нормами частини 2 ст. 58 МК України встановлено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Отже, застосування кожного наступного методу визначення митної вартості товару здійснюється лише у випадку неможливості визначення митної вартості товару за основним методом.

Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), закріплено положеннями статті 58 МК України, відповідно до ч. 4 якої митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору" від 24.05.2012p. № 598 в графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59. 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Митного кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки такі є безпідставними, жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції та повністю спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів повинен перевіряти числове значення митної вартості та встановлювати причинний зв'язок між наявністю розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та неможливістю перевірити числове значення митної вартості. При цьому, лише за обставин неможливості визначення митної вартості у зв'язку з відсутністю згаданого причинного зв'язку, орган доходів і зборів, може витребувати додаткові документи передбачені ст.53 МК України.

Відносно ненадання позивачем договору на транспортне-експедиційне обслуговування, слід зазначити, що позивачем, у відповідності до ст.53 МК України, були надані транспортні документи, а саме: рахунок фактура про надання транспортно-експедиційних послуг та калькуляція транспортних витрат, які містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Одночасно, митний орган витребовуючи вищезазначений договір жодним чином не обґрунтовує необхідність його подачі та не зазначає, які відомості чи суперечності щодо вартості перевезення такий може підтвердити чи спростувати.

Колегія суддів критично ставиться до зауважень відповідача щодо відсутності у заявці на перевезення печатки та підпису представника позивача, оскільки, митний орган жодним чином не пояснює обов'язковість наявності таких у вищезазначеному документі, а також не наводить умов за яких такий недолік може свідчити про неправильність задекларованої позивачем митної вартості товарів.

Не заслуговують на увагу доводи відповідача про те, що заявлена фактурна вартість та відпускна ціна відрізняються у 1,98-2,24 рази, оскільки позивач, як суб'єкт господарювання, реалізуючи товар, вільний у виборі ціни за якою він бажає його продати. Відпускна ціна товару не може впливати на фактурну вартість товару, а також будь-яким чином підтверджувати чи спростовувати правильність задекларованої позивачем вартості при здійсненні імпорту такого товару.

Відтак, позивачем митному органу були надані всі необхідні документи. Відповідач в свою чергу не навів жодних обґрунтованих доводів чи сумнівів щодо можливих розбіжностей, ознак підробки або відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості чи відомостей щодо ціни. Одночасно, митним органом не наведено жодних обґрунтованих підстав щодо застосування другорядного методу визначення митної вартості та неможливості застосування жодного з попередніх.

Приписами статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись вимогами ст.9 КАС України, суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем надано достатньо відомостей для застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, відповідачем безпідставно обраний другорядний метод визначення митної вартості та не доведено неможливість послідовного використання інших методів, зазначених у статтях 58-63 МК України, що свідчить про протиправність прийняття рішення про коригування митної вартості товарів 209000011/2015/200125/2 від 21.07.2015р. та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209140000/2015/00428 від 21.07.2015р.

Відповідно до приписів ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись вимогами ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.11.2015р. у справі №813/4369/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексклюзив-Л" до Львівської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень, - залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.11.2015р. у справі №813/4369/15, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя Р.В. Кухтей

Суддя Я.С. Попко

Повний текст рішення виготовлено 08.07.2016р.