Ухвала суду № 58846824, 07.07.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2016 року Справа № 876/4325/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Затолочного В.С.,

суддів Каралюса В.М., Матковської З.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.05.2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімічна компанія «Вітагро» до ОСОБА_1, Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області про скасування державної реєстрації транспортного засобу, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрохімічна компанія «Вітагро» звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1, Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області про скасування державної реєстрації транспортного засобу - трактора МТЗ-82.1.57, заводський номер НОМЕР_1, зареєстрованого за ОСОБА_1.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.05.2016 року позов задоволено повністю.

Не погодившись з даним судовим рішенням, його оскаржив ОСОБА_1, який просить скасувати постанову від 24.05.2016 року та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Доводи апелянта обґрунтовуються посиланнями на невідповідність висновків районного суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права. Зокрема, апелянт зазначає, що він є законним власником трактора, суд безпідставно дійшов висновку про незаконність придбання даного транспортного засобу. При реєстрації трактора жодних порушень не було допущено і передбачені законом підстави для її скасування відсутні.

Справа розглядалася в порядку письмового провадження.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково та провадження у справі закрити з наступних підстав.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів. На думку колегії суддів Львівського апеляційного адміністративного суду такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права з огляду на нижченаведене.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

У справі, що розглядається, спір по своїй суті стосується законності набуття права власності відповідачем ОСОБА_1 на трактор МТЗ-80.1.57, реєстраційний номер НОМЕР_1, а отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо вирішення його в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що у разі реєстрації права власності за фізичною особою на транспортний засіб, оспорювання правомірності такого рішення має здійснюватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.

Не обговорюючи питання правильності застосування судом статей 99, 100 КАС, колегія суддів вважає, що в цьому випадку не враховано положення статі 6 Конвенції стосовно «суду, встановленого законом». Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

З урахуванням того, що суд першої інстанції помилково розглянув справу в порядку адміністративного судочинства, ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню, а провадження в адміністративній справі відповідно до пункту 4 статті 198 КАС - закриттю.

Керуючись ст.ст. 41, 157, 160 ч. 3, 195, 196, 198, 203, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.05.2016 року у справі № 819/429/16 скасувати та провадження у справі закрити.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.С. Затолочний

Судді В.М. Каралюс

З.М. Матковська