Ухвала суду № 58846368, 06.07.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

06 липня 2016 рокусправа № 804/1979/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Кругового О.О. Юхименка О.В.

за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.,

представника позивача - Медведєва К.І. (довіреність від 29.01.2016),

представника відповідача - Смольнякової А.І. ( довіреність від 07.09.2015)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 травня 2016 року у справі № 804/1979/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського" до Дніпропетровської митниці ДФС про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, визнання недійсним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -

в с т а н о в и в:

У квітні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" (далі - Позивач) звернулося з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС України (далі - Відповідач), у якому просили скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110010000/2015/00408 від 08.10.2015 р.; визнати недійсним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 110010000/2015/600492/1 від 08.10.2015 р. .

Позовні вимоги обґрунтовували тим, що подані ними до митного оформлення документи не містили розбіжностей, не мали ознак підробки та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Звертають увагу на те, що вони повинні підтвердити лише ціну розмитнюваного товару, яка була чітко прописана у Контракті, у специфікації та у рахунках, в яких містяться посилання на контракт та специфікацію. При цьому затребувані Відповідачем документи жодним чином не мають відношення для підтвердження митної вартості саме за 1-м методом «за ціною контракту». Зазначають, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, ще не свідчать про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. (а.с.4-14)

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 травня 2016 року у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" відмовлено повністю.

Рішення суду мотивоване тим, що з огляду на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах в частині ціни товару у рахунках залежно від вмісту Fe та вартості транспортування, митним органом правомірно було витребувано додаткові документи. Використання митним органом саме резервного методу визначення митної вартості є обґрунтованим . (а.с.104-108)

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Позивач - ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського", подав апеляційну скаргу, відповідно до якої просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 травня 2016 року та прийняти нове рішення про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що посилання митного органу на наявність розбіжностей в частині того, що в наданих з МД інвойсах контрактоутримувача ціна одиниці товару визначена в залежності від вмісту Fe, в той час, як у рахунках виробника товару така ціна визначена незалежно від вмісту Fe, є безпідставними, оскільки оцінка методики ціноутворення продавця як умова договору з його постачальником продукції не є елементом перевірки складових числового значення митної вартості у розумінні ст.. 58 МК України. Необґрунтованими є і посилання Відповідача на відсутність печаток і штампів прикордонних служб, станцій та митниць на інвойсах та рахунках, адже чинне законодавство не передбачає наявність таких печаток і штампів на комерційних документах, при цьому рахунок-фактура продавця направлявся Позивачу окремо від товару поштою, а тому він не міг мати жодних печаток чи штампів. Крім того, митним органом неправомірно було здійснено математичний обрахунок митної вартості товару, адже Відповідачем для розрахунку рівня комерційної надбавки було взято за основу вартість на внутрішньому ринку виробника, що суперечить обмеженням для застосування резервного методу згідно п.3 ч.3 ст. 64 МК України. Сумніви відповідача щодо врахування транспортних витрат до вартості також є безпідставними, оскільки документальне підтвердження факту включення транспортних витрат до вартості товару містяться у Зовнішньоекономічному контракті, у додатку до нього та у рахунку-фактурі № БЕЛ00326 від 30.09.2015 р. Вважають, що судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки факту застосування митним органом саме резервного методу визначення митної вартості, адже той факт, що Позивач купував товар не у безпосереднього виробника не може бути підставою для не застосування першого методу визначення митної вартості товару.. (а.с.115-127)

Дніпропетровська митниця ДФС заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та зазначала, що подані до митного оформлення Позивачем документи мали розбіжності, а саме: декларантом не було додано договору із третіми особами, в той час, як товар імпортовано за непрямим контрактом; рахунки виробника не містили умов поставки та не завірені печаткою підприємства, що їх видало, містять інформацію стосовно вмісту Fe та посилання на відповідний сертифікат якості, але ціна товару незалежно від вмісту заліза визначена рахунками виробника в єдиному розмірі 1650 руб. РФ/т (за контрактом) Як рахунок контрактоутримувача, так і рахунок виробника не містять жодних печаток і штампів прикордонних служб, станцій і митниць, разом з тим, їх наявність передбачена відповідними нормативно-правовими актами. Посилання заявника апеляційної скарги на те, що рахунки-фактури були надіслані експрес-поштою, не заслуговують на увагу, адже вони прямували разом з вантажем, що підтверджується відомостями графи 24 залізничних накладних. Зауважують, що декларантом на підтвердження заявленої митної вартості товарів не було додано жодних документів, які б підтверджували транспортну складову у митній вартості. При цьому твердження Позивача про оплату витрат на перевезення Продавцем товару спростовуються відомостями, зазначеними у графі 23 залізничних накладних, в якій вказано, що платниками по Російській залізниці є АТ «ПГК», по Укрзалізниці - ТОВ «Перша вантажна компанія в Україні». Вважають, що ними вірно було здійснено математичний обрахунок митної вартості , а посилання заявника апеляційної скарги на те, що митницею за основу взята вартість товару на внутрішньому ринку виробника є помилковими, оскільки митним органом за основу бралась вартість виробника товар, сформована для продажу товару на території України, тобто, за зовнішньоекономічною операцією. (а.с.151-157)

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача - ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського", вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити із підстав, у ній зазначених.

Представник Відповідача - Дніпропетровської митниці, проти задоволення апеляційної скарги заперечував, посилаючись на необґрунтованість її доводів, про що ними детально зазначено у наданих до суду запереченнях.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 29.04.2015 р. між ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Русская горно-металургическая компанія» (Продавець) укладено контракт № 15-0835-12, відповідно до якого Продавець зобов'язується передати Покупцю, а Покупець прийняти та своєчасно оплатити Товар, найменування, кількість, вартість та умови і строки поставки якого визначаються даним Контрактом, Додатками (Специфікаціями) і Додатковими угодами до нього, що є невід'ємною частиною Контракту. (а.с.29-32)

Згідно з Додатком № 9 від 03.09.2015 р. до Контракту від 29.04.2015 р. № 15-0835-12 сторони договору домовились, що Продавець постачає на митну територію України на умовах DAP - ст. Соловей/Тополі згідно Інкотермс 2010 товар, а саме - залізорудний концентрат в кількості 90000 тон за базовою ціною 2367,19 рублів РФ за одну тону при вмісті Fe 66%. Надбавка чи знижка до базової ціни товару складає 30,25 рублів РФ/т за 1 % Fe. Виробником товару є ВАТ «Стройленский ГОК», Росія. Умови оплати: 100% оплата протягом 10 банківських днів з дати здачі товару продавцем першому перевізнику, обумовлена датою штемпеля станції відправлення в залізничній квитанції про прийняття товару до перевезення. Товаровідправник: ВАТ "Стройленский ГОК", Росія, 309500, Білгородська область, м. Старий Оскол, південно-західний район, площадка Фабрична, проїзд - 4 (а.с.32 зворот)

08.10.2015 р. Позивачем була подана вантажна митна декларація № 110010000/2015/007218, відповідно до якої постачався : залізорудний концентрат; концентрат залізорудний агломераційний, з вмістом FE203-66,2%, SiO2 7,2%, волога - 9,96%; одержаний методом магнітної сепарації. СТО №00186826-026-2015; застосовується при виробництві агломератів у агломераційному цеху; використовується у металургійному виробництві для власних потреб. За декларацією позивачем було подано документи щодо митного оформлення вантажу на суму 10485804,95 руб. (графа 22), вага нетто 4418350 кг. (графа 38). (а.с.17-18)

Разом із митною декларацією до митного оформлення ПАТ «ДМКД» було подано контракт від 29.04.2015 р. № 15-0835-12, Додаток № 9 від 03.09.2015 р. до Контракту від 29.04.2015 р. № 15-0835-12, рахунок-фактуру (інвойс) № БЕЛ00326 від 30.09.2015 року разом із додатком до нього, листи ПАТ «ДМКД» № 062Д/2791 від 02.10.2015 р. та № 062Д/2804 від 05.10.2015 р., залізничні накладні № 47913322 від 02.10.2015 р. та № 20442343 від 30.09.2015 р., рахунок-фактуру б/н від 30.09.2015 р., сертифікати про проходження товару форми СТ-1 № RUUA 50860013174490134 від 05.10.2015 р. та СТ-1 № RUUA 50860013184490135 від 05.10.2015 р.. сертифікат якості № 153 від 30.09.2015 р., висновок ДП «Укрпромзовнішекпертиза» № 2760 від 28.09.2015 р., копія митної декларації країни відправлення № 10101100/040915/0001023 від 04.09.2015 р.

За поданою до митного оформлення МД від 08.10.2015 року № 110010000/2015/007218, Відповідачем сформовано наступні форми ризиків, а саме: 105-2 "Контроль правильності визначення митної вартості товарів", 106-2 «Витребування документів, що підтверджують митну вартість товарів» (а.с.19).

08.10.2015 року відповідач прийняв картку відмови та надав декларанту письмову вимогу про надання протягом 10 днів додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснювались за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту), якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації; виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару, транспортні документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що мітять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалось страхування - страхові документи, а також документи, що мітять відомості про вартість страхування. (а.с.19 зворот)

З огляду на ненадання декларантом витребуваних документів, які б підтверджували заявлену митну вартість товару за першим методом, митним органом прийнято рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару № 110010000/2015/600492/1 від 08.10.2015 р., відповідно до якого митну вартість Товару визначено за резервним методом згідно зі ст.64 Митного кодексу України за наявною у митного органу інформацією щодо вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено за методом визначення митної вартості за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються за прямим контрактом (МД від 13.03.2015 р. № 110010000/2015/020301) скоригована відповідно до положень п.5 ст. 59 МК України в залежності від комерційних умов зовнішньоекономічної операції (непрямий контракт, умови поставки) та фактичних якісних показників оцінюваної партії товару за наданим декларантом сертифікатами якості та розрахована і визначена на рівні 2,9862 руб. РФ/кг (метод 2ґ). (а.с.21-27).

У зв'язку з прийняттям митницею рішення про визначення митної вартості товару, за вантажною митною декларацією було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови № 110010000/2015/00408 від 08.10.2015 р. (а.с.19-20)

Скасування Рішення про коригування митної вартості та картки відмови і було предметом судового розгляду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського", суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах в частині ціни товару у рахунках залежно від вмісту Fe та вартості транспортування, митним органом правомірно було витребувано додаткові документи. Використання митним органом саме резервного методу визначення митної вартості є обґрунтованим.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заявлених вимог, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною третьою статті 53 МК встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.6 ст.54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.58 Митного кодексу України основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Натомість, у відповідності до чинного законодавства України, відповідач, як суб'єкт владних повноважень повинен діяти лише у межах повноважень та на підставах, визначених законом.

Враховуючи аналіз приведених вище норм права, підставою для проведенню дій по коригуванню митної вартості товару можуть слугувати лише обґрунтовані сумніви митного органу в правильності визначення декларантом митної вартості товару, що переміщується через митний кордон України.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Як вбачається з оскаржуваних рішень, при перевірці правильності визначення митної вартості товару, Дніпропетровська митниця ДФС дійшла висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності, а саме:

товар імпортовано за контрактом від 29.04.2015 № 15-0835-12, додаток 9 від 03.09.2015, що заявлений декларантом ПАТ «ДМКД» як непрямий, тобто укладений не з виробником оцінюваного товару. Договір із третіми особами, що пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, в пакеті документів приєднаних до ВМД декларантом ПАТ «ДМКД» не наданий.

Надаючи правову оцінку таким розбіжностям, колегія суддів виходить з наступного.

Як вбачається з документів, наданих декларантом, для митного оформлення Товару, виробником та відправником Товару є ВАТ «Стойленский ГОК», Продавцем за Контрактом від 29.04.2015 № 15-0835-12, укладеним позивачем, є ТОВ «Русская горно-металлургическая компанія».

Тобто вказаний Контракт є посередницьким, а не прямим, як вірно вказано митним органом.

Згідно п.1 ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається.

Вказані документи Позивачем не надані, що ним не заперечується з посиланням на отриманий від постачальників лист, що такі відомості є комерційною таємницею. ( а.с.48,49)

Крім того, надані декларантом рахунки контрактоутримувача та виробника не містять жодних печаток та штампів прикордонних служб, станцій та митниць, що позивачем не спростовується

В той же час, згідно з пунктом 2 Положення про уніфікований порядок проставляння митними органами держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав на транспортних і комерційних документах і печаток і штампів митних органів країн відправлення товарів, а також митних органів транзитних країн, яке було затверджене на 32-му засіданні Ради керівників митних служб держав - учасниць Співдружності рішенням N 5/32 від 13.09.2001 (набрало чинності з 01.01.2002 та обов'язкове для виконання митними органами держав - учасниць Співдружності), встановлено обов'язкове проставлення на транспортних і комерційних документах ( супровідних документах) печаток та штампів таможених органів, а відсутність на транспортних і/або комерційних документах відміток відповідних митних органів держав СНД є підставою для застосування додаткових форм митного контролю ( пункт 6).

В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що на залізничних накладних, в додатках яких вказано рахунки-фактури, міститься відмітка митних органів як Російської Федерації, так і України. Проте, такі доводи є безпідставними, оскільки в залізничних накладних в графі 23 «Документы, приложенные отправителем» не вказано ані номеру рахунку-фактуру, ані його дати. Тобто, неможливо ідентифікувати, який рахунок-фактура був додатком до якої залізничної накладної, як неможливо й ідентифікувати за яким рахунком-фактурою здійснювалося митне оформлення вивезення Товару.

Крім того, доводи позивача, що оригінали рахунків-фактур у відповідності до п.9.2 Контракту №15-0835-12 від 29.04.2015 направляються на адресу Товариства експрес-поштою, тобто окремо від товару, а відтак, не можуть містити штампів прикордонних служб, є безпідставними, оскільки за таких обставин умови Контракту суперечать приписам Положення, яке є обов'язковим для виконання митними органами держав - учасниць Співдружності, серед яких і держава Україна.

За умовами контракту від 29.04.2015 року №15-0835-12, додатку 9 від 03.09.2015 року, визначено умови поставки DAP - ст. Соловей/Тополі, які передбачають несення продавцем витрат доставки до місця призначення на кордоні України.

Позивачем надано до митного оформлення документи, які підтверджують транспортну складову митної вартості товару - залізничні накладні.

В той же час, графа 23 наданих залізничних накладних містить позначки про сплату провізних платежів АО «ПГК», розрахунок через ЦФТО ОАО «РЖД» (а.с.36,40)

При цьому, жодних документів щодо взаємовідносин між Продавцем та АТ "ПГК" до митного оформлення позивачем не було надано.

Отже, дана обставина обґрунтовано викликала у Митниці сумніви в тому, що саме Продавцем сплачені витрати на транспортування і що ці витрати були включені до ціни товару.

Матеріали справи також свідчать, що під час строку дії гарантійних зобов'язань позивачем 03.12.2015р. направлений митниці лист №062Д/3391 з наступними документами: лист TOB «Русская горно-металлургическая компанія» від 07.07.2015 №286 та просив розглянути питання стосовно відкликання, зокрема, спірного рішення про коригування митної вартості. (а.с.48)

За результатами розгляду додаткових документів позивач отримав відповідь Митниці про залишення чинним рішення про коригування митної вартості (а.с.50-52).

Колегія суддів зазначає, що у листі TOB «Русская горно-металлургическая компанія» від 07.07.2015 №286 зазначено про те, що ця компанія не має можливості надати позивачу запитувані документи, з огляду на їх конфіденційність.

Отже, колегія суддів погоджується з доводами Митниці, що позивачем не надано документів на підтвердження заявленої ним митної вартості за основним методом її визначення (за ціною контракту) та не усунуто тих розбіжностей (невідповідності), які встановлені Митницею та зазначені у спірному рішенні про коригування митної вартості.

За таких обставин та у межах доводів апеляційної скарги підстави для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського"- залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 травня 2016 року у справі № 804/1979/16 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені статтею 212 КАС України.

Повний текст ухвали складено 07 липня 2016 року.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: О.О. Круговий

Суддя: О.В. Юхименко