Ухвала суду № 58846258, 08.07.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

08 липня 2016 рокусправа 804/16395/15

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Суховаров А.В., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвали та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2016 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Державного підприємства «Український інститут промислової власності», Державної служби інтелектуальної власності України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання рішень, дій, бездіяльності протиправними та зобовязання захистити права

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 15.06.2012 звернулись до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просять:

- визнати протиправним висновок кваліфікаційної експертизи Державного підприємства «Український інститут промислової власності» від 08.09.2011 про відмову у видачі патенту на винахід по заявці від 03.12.2007 «теплоагенти ОСОБА_3»;

- зобовязати Державне підприємство «Український інститут промислової власності» відкликати висновок кваліфікаційної експертизи від 08.09.2011 про відмову у видачі патенту на винахід по заявці від 03.12.2007 «теплоагенти ОСОБА_3»;

- визнати протиправним і скасувати рішення Державної служби інтелектуальної власності України від 08.09.2011 про відмову у видачі патенту на винахід за заявкою від 03.12.2007 «теплоагенти ОСОБА_3»;

- визнати протиправним і скасувати рішення апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України від 28.02.2012 щодо відмови у видачі патенту на винахід за заявкою від 03.12.2007 «теплоагенти ОСОБА_3»;

- визнати протиправним і скасувати наказ Державної служби інтелектуальної власності України від 28.03.2012 про затвердження рішення апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України від 28.02.2012 щодо відмови у видачі патенту на винахід за заявкою від 03.12.2007 «теплоагенти ОСОБА_3»;

- зобовязати Державне підприємство «Український інститут промислової власності» повторно провести кваліфікаційну експертизу заявки на винахід від 03.12.2007 «теплоагенти ОСОБА_3» з урахуванням змін і додаткових матеріалів, поданих листом від 05.06.2011;

- зобовязати Державну службу інтелектуальної власності України повторно розглянути питання видачі патенту на винахід за заявкою від 03.12.2007 «теплоагенти ОСОБА_3» з урахуванням змін і додаткових матеріалів, поданих листом від 05.06.2011;

- захистити право на недоторканість ділової репутації, на захист інтелектуальної власності, на отримання відповідей по суті звернень, на спростування недостовірної інформації, на відшкодування моральних збитків;

- зобовязати відновити право на недоторканість ділової репутації, на захист інтелектуальної власності, на отримання відповідей по суті звернень, на спростування недостовірної інформації, на відшкодування моральних збитків;

- зобовязати Державну службу інтелектуальної власності України та Державне підприємство «Український інститут промислової власності» відшкодувати моральні збитки (т1ас3,82,94т2ас97).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2012 відкрито провадження в адміністративній справі (т1ас1).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.12.2012 адміністративний позов задоволений частково:

- визнаний протиправним висновок кваліфікаційної експертизи Державного підприємства «Український інститут промислової власності» від 08.09.2011 про відмову у видачі патенту на винахід по заявці від 03.12.2007 «теплоагенти ОСОБА_3»;

- визнано протиправним і скасовано рішення Державної служби інтелектуальної власності України від 08.09.2011 про відмову у видачі патенту на винахід за заявкою від 03.12.2007 «теплоагенти ОСОБА_3»;

- визнано протиправним і скасовано рішення апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України від 28.02.2012 щодо відмови у видачі патенту на винахід за заявкою від 03.12.2007 «теплоагенти ОСОБА_3»;

- визнаний протиправним і скасований наказ Державної служби інтелектуальної власності України від 28.03.2012 про затвердження рішення апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України від 28.02.2012 щодо відмови у видачі патенту на винахід за заявкою від 03.12.2007 «теплоагенти ОСОБА_3»;

- зобовязано Державну службу інтелектуальної власності України повторно розглянути питання видачі патенту на винахід за заявкою від 03.12.2007 «теплоагенти ОСОБА_3» з урахуванням змін і додаткових матеріалів, поданих листом від 05.06.2011 (т2ас113).

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2013 скасована постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.12.2012 та в позові відмовлено (т2ас199).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.11.2015 скасовані постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.12.2012, постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2013 та справа направлена на новий розгляд (т2ас234).

Від позивачів 25.12.2015 електронною поштою надійшла заява, в якій вони уточнили позовні вимоги та просять:

- визнати, що «теплоагенти ОСОБА_3» дозволяють заощаджувати бюджетні кошти, знижувати тарифи для населення;

- визнати що технічне рішення «теплоагенти ОСОБА_3» відповідає ознакам, що характеризує винахід промислово придатним;

- зобовязати державну службу інтелектуальної власності вичинити дії, які забезпечують виконання частини 1 статті 54 Конституції України;

- визнати, що бездіяльність першого заступника міністра економічного розвитку України ОСОБА_4 та голови Державної служби інтелектуальної власності ОСОБА_5 щодо нерозгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель є порушенням антикорупційного законодавства;

- визнати, що невчинення головою Державної служби інтелектуальної власності дій щодо проведення кваліфікаційної експертизи заявок на захист обєктів інтелектуальної власності є порушенням Закону України «Про Кабінет Міністрів України», статті 54 Конституції України, статті 19 Закону України «Про звернення громадян»;

- зобовязати Державну службу інтелектуальної власності України, Державне підприємство «Український інститут промислової власності», Міністерство економічного розвитку і торгівлі України привести нормативно-правові акти у сфері охорони інтелектуальної власності у відповідність до вимог антикорупційного законодавства;

- зобовязати Державну службу інтелектуальної власності України, Державне підприємство «Український інститут промислової власності» провести кваліфікаційну експертизу заявок на винахід (т3ас5,6).

Від позивачів 16.01.2016 та 26.01.2016 електронною поштою надійшли заяви, в яких вони уточнили позовні вимоги та просять:

- визнати, що бездіяльністю першого заступника міністра економічного розвитку України ОСОБА_4 та голови Державної служби інтелектуальної власності ОСОБА_5 щодо не перевірки нормативно-правових актів у сфері охорони інтелектуальної власності відповідності вимогам антикорупційного законодавства, а також невчиненням головою Державної служби інтелектуальної власності України дій щодо проведення кваліфікаційної експертизи заявок на захист обєктів інтелектуальної власності, - порушені Закон України «Про Кабінет Міністрів України», стаття 54 Конституції України, стаття 19 Закону України «Про звернення громадян»;

- встановити можливість застосування води або пару в якості альтернативної сировини для виробництва теплової енергії за допомогою параплазмового пальника ОСОБА_3;

- встановити, що до повноважень Державної служби інтелектуальної власності України відноситься вирішення питань, повязаних із забезпечення винахідникам прав, гарантованих статтею 54 Конституції України; видачі патентів за поданими заявками №201100150, №200901089, №200906381, №201013926, №201015046, №201101311, №201203908, №200901096, №200900229, №200713421, №200711579, №201013925, №20111508, №201202042, №201202234; організація науково-дослідних робіт з удосконалення законодавства та організації діяльності в сфері правової охорони інтелектуальної власності;

- встановити, що до повноважень Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Державної служби інтелектуальної власності України відноситься вирішення питань, які забезпечують позивачам можливість здійснення особистих немайнових прав на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості;

- встановити, що до повноважень Міністерства економічного розвитку і торгівлі України відноситься вирішення питань, які забезпечують позивачам можливість здійснення особистих немайнових прав на безпечне життя і здоровя шляхом запровадження у виробництво альтернативної сировини «теплоагенти ОСОБА_3», внесення на розгляд Верховної Ради України законопроектів про розробку і впровадження двигунів внутрішнього згорання ОСОБА_3, фінансування розробки генератора надвисоких коливань для перетворення продуктів згорання на паливо;

- встановити, що бездіяльність голови Державної служби інтелектуальної власності України ОСОБА_5 стосовно недотримання Закону України «Про звернення громадян», не проведення кваліфікаційної експертизи заявок на винаходи №201100150, №200901089, №200906381, №201013926, №201015046, №201101311, №201203908, №200901096, №200900229, №200713421, №200711579, №201013925, №20111508, №201202042, №201202234 є порушенням конституційних прав позивачів;

- встановити, що назва заявок на винаходи №201100150, №200901089, №200906381, №201013926, №201015046, №201101311, №201203908, №200901096, №200900229, №200713421, №200711579, №201013925, №20111508, №201202042, №201202234 є обєктом авторського права з моменту створення;

- встановити що позивачі мають право протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню або іншій зміні твору чи будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі і репутації авторів, а також супроводженню творів без згоди авторів твердженнями про відсутність у технічних рішеннях за заявками на винаходи №201100150, №200901089, №200906381, №201013926, №201015046, №201101311, №201203908, №200901096, №200900229, №200713421, №200711579, №201013925, №20111508, №201202042, №201202234 промислової придатності;

- встановити, що бездіяльністю першого заступника Міністра економічного розвитку і торгівлі України ОСОБА_4 щодо не розгляду звернення про демонополізацію енергетичної галузі шляхом розробки та внесення до Верховної Ради України законопроекту про розробку і впровадження двигунів внутрішнього згорання ОСОБА_3, про застосування продуктів згорання або відпрацьованих газів «теплоагенти ОСОБА_3» для безпечного, екологічного, економічного виробництва енергії, про розробку додаткового обладнання для переведення існуючих енергетичних агрегатів на замкнутий цикл; відносно впровадження природоохоронної і ресурсозберігаючої технології автономного енергозабезпечення державних установ та обєктів бюджетної сфери; відносно централізованої закупки ліцензій на обєкти інтелектуальної власності позивачів; відносно фінансування робіт з розробки генератора надвисоких коливань для перетворення продуктів згорання на паливо; а також вчинення дій, які ставлять під сумнів доцільність використання в енергетичних агрегатах альтернативної сировини «теплоагенти ОСОБА_3», - підривають ділову репутацію винахідників, порушують право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, порушують право на використання обєкта інтелектуальної власності по заявкам на винахід №201100150, №200901089, №200906381, №201013926, №201015046, №201101311, №201203908, №200901096, №200900229, №200713421, №200711579, №201013925, №20111508, №201202042, №201202234;

- встановити строк дії патенту на винахід становить 20 років від дати подання заявки;

- звернутись до Служби безпеки України, Національного антикорупційного бюро, Антимонопольного комітету України для розслідування і встановлення обставин, які змусили першого заступника Міністра економічного розвитку і торгівлі України ОСОБА_4 та голову Державної служби інтелектуальної власності України ОСОБА_5 не вчиняти дії щодо перевірки нормативно-правових актів у сфері охорони інтелектуальної власності на відповідність вимогам антикорупційного законодавства; щодо проведення кваліфікаційної експертизи заявок позивачів №201100150, №200901089, №200906381, №201013926, №201015046, №201101311, №201203908, №200901096, №200900229, №200713421, №200711579, №201013925, №20111508, №201202042, №201202234; не розглядати звернення №1274 від 08.09.2015 стосовно демонополізації енергетичної галузі шляхом внесення законопроектів про розробку і впровадження двигунів внутрішнього згорання ОСОБА_3, про застосування продуктів згорання або відпрацьованих газів «теплоагенти ОСОБА_3» для безпечного, екологічного, економічного виробництва енергії, про розробку додаткового обладнання для переведення існуючих енергетичних агрегатів на замкнутий цикл, щодо впровадження природоохоронної і ресурсозберігаючої технології автономного енергозабезпечення державних установ та обєктів бюджетної сфери; щодо централізованої закупки ліцензій на обєкти інтелектуальної власності позивачів; щодо фінансування робіт з розробки генератора надвисоких коливань для перетворення продуктів згорання на паливо;

- зобовязати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України вчини дії на виконання статті 54 Конституції України, статті 15 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», перевірити законність дій посадових осіб Державної служби інтелектуальної власності України, Державного підприємства «Український інститут промислової власності» при проведенні кваліфікаційної експертизи заявок позивачів №201100150, №200901089, №200906381, №201013926, №201015046, №201101311, №201203908, №200901096, №200900229, №200713421, №200711579, №201013925, №20111508, №201202042, №201202234 та при розгляді скарг позивачів;

- встановити, що на підставі пунктів 1, 3 частини 16 статті 16 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», по закінчені 18 місяців від дати подання заявки на видачу патенту на винахід, а якщо заявлено пріоритет, то від дати пріоритету, установа публікує у своєму офіційному бюлетені визначені нею відомості про заявку за умови, що вона не відкликана або за нею не прийнято рішення про відмову у видачі патенту;

- відшкодувати моральні збитки (т3ас26,27,42,43).

Ухвалами Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2016 повернуті заяви про уточнення позовних вимог, які надійшли від позивачів 25.12.2015 та 16.01.2016 (т3ас52-55).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2016, прийнятою в письмовому провадженні, в задоволенні позову відмовлено (т3ас56).

В апеляційній скарзі, поданій 28.03.2016 електронною поштою, ОСОБА_1 просить скасувати ухвали і постанову суду від 09.02.2016 (т3ас88-110).

Ухвалами Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2016 та від 19.04.2016 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2016 (т3ас114,149).

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2016 апеляційна скарга на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2016 залишена без руху та позивачу пропонувалось протягом 10 днів надати апеляційну скаргу у письмовій формі з особистим підписом, викласти вимоги у відповідності до статті 198 КАС України, сплатити судовий збір в сумі 247гр86коп. Цією ж ухвалою, ОСОБА_1 відмовлено в клопотанні про звільнення від сплати судового збору (т3ас116). Ухвалу позивач отримав 14.04.2016 (т3ас119).

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2016 вдруге відмовлено ОСОБА_1 у звільненні від сплати судового збору та апеляційна скарга повернута в звязку з неусуненням недоліків (т3ас203).

Від ОСОБА_1 20.05.2016 знову надійшла апеляційна скарга на ухвали і постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2016 з такими самими недоліками: в електронній формі, без особистого підпису, без сплати судового збору (т4ас1).

Відповідно до частини 1 статті 137 КАС України, позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. До початку судового розгляду справи по суті позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. Заява про зміну позовних вимог повинна відповідати вимогам, які встановлені цим Кодексом для позовних заяв. У разі невідповідності такої заяви вимогам статті 106 цього Кодексу суд своєю ухвалою повертає її позивачу. Ухвала суду, прийнята за результатами розгляду питання про прийняття заяви про зміну позовних вимог, окремо не оскаржується.

Відповідно до частини 2 статті 185 КАС України, ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від постанови суду повністю або частково у випадках, встановлених цим Кодексом. Заперечення на інші ухвали можуть бути викладені в апеляційній скарзі на постанову суду першої інстанції.

Оскільки ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2016 про повернення заяв про уточнення позовних вимог оскаржуються разом з постановою по суті справи, питання відкриття апеляційного провадження має вирішуватись одночасно.

Відповідно до частини 2 статті 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення. В разі застосування судом частини 3 статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови в письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Згідно поштового повідомлення, постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2016 отримана ОСОБА_1 20.02.2016 (т3ас64,65).

Позивач не зазначає, чому перша апеляційна скарга подана через місяць після отримання судового рішення, а друга через три місяці; чому не були усунуті недоліки апеляційної скарги, вказані в ухвалі Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2016.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2016 апеляційна скарга залишалась без руху та позивачу пропонувалось повідомити причину подачі апеляційної скарги через три місяці після отримання копії постанови (т4ас16).

В пунктах 46, 47 рішення Європейського суду з прав людини від 29.01.2016 у справі Устименко проти України підкреслено, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обовязкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий тільки коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

В поданій 04.07.2016 заяві ОСОБА_1 так і не навів особливих і непереборних обставин для причини подачі апеляційної скарги через три місяці після отримання копії постанови (т4ас21).

Керуючись статтею 189 КАС України

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів.

Суддя А.В.Суховаров