Постанова № 58843874, 08.07.2016, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/2100/16-а

Провадження № 2-а/591/241/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2016 року

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді -Прокудіної Н.Г.

при секретарі - Різниченко Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ОСОБА_1 до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання протиправними дій , зобов'язання відновити виплату пенсії , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, мотивуючи його тим, що їй з червня 2012 року була призначена пенсія за віком відповідно до ст. 17 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» як матері дитини інваліда з дитинства, і з цього часу перебуває на обліку як пенсіонер за віком в УПФУ в м.Сумах .На час призначення пенсії працювала на посаді начальника відділу - головного бухгалтера в Апеляційному суді Сумської області, де і працює по теперішній час. З 01.04.2015 року відповідач призупинив виплату їй пенсії, яке, на письмове звернення позивача, мотивоване тим, що з 01 квітня 2015 року набрав чинності Закон України від 02.03.2015 року № 213-УІП «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», яким встановлено особливий порядок виплати пенсій працюючим пенсіонерам, зокрема, змінено ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак позивач вважає такі дії відповідача неправомірними, просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у виплаті раніше призначеної пенсії за віком з 01.06.2015 року, зобов'язати відповідача відновити їй виплату пенсії за віком з 01 червня 2015 року по 31.12.2015 року та виплатити належні суми пенсії за віком за вказаний період, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала повністю, просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав просив суд в позові відмовити, мотивуючи це тим, що з 1 квітня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213- VIII від 02.03.2015 року, якими зокрема, встановлюється особливий порядок виплати пенсії працюючим пенсіонерам. Статтею 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону № 213-У111 від 02.03.2015 року визначено, що тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року у період роботи особи на посадах, які дають право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених, зокрема Законом України «Про державну службу» пенсії, призначені відповідно до цього Закону не виплачуються. Оскільки, ОСОБА_1 працює на посаді державного службовця, тобто на посаді яка дає право на призначення пенсії у порядку та умовах, передбачених Законом України «Про державну службу» і отримує пенсію за віком, як мати інваліда з дитинства, виплата такої пенсії у період роботи на посаді державного службовця припиняється. Тому пенсія не виплачується. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

Суд, заслухав учасників процесу, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Згідно Пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 виданого 24.09.2012 року Пенсійним фондом України, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 отримує пенсію за віком (а.с.8).

23.03.2016 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача з заявою про поновлення виплати пенсії з 01.04.2015 року , однак листом від 25.03.2016 року № 136/П їй було відмовлено у повновленні виплати пенсії з 01.04.2015 року (а.с.9).

Обставини щодо перебування позивача на державній службі та припинення виплати їй пенсії за віком, як матері інваліда з дитинства , сторонами не заперечувались, а відтак у в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання, що узгоджується з правилами ч.3 ст. 72 КАС України.

Позивач, вважаючи дії відповідача щодо невиплати їй пенсії за віком, як матері інваліда з дитинства такими, що порушують його права звернулась до суду із даним позовом.

Статтею 6 КАС України визначено право особи на судовий захист, згідно якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Законом України від 02.03.2015 № 2-13-УІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», який набрав чинності з 01.04.2015 року, було внесено зміни до ч. 1 ст.47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 49-51, ст. 376 із наступними змінами): абзац другий частини першої статті 47 замінено п'ятьма абзацами, перший абзац має такий зміст:"Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року: у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України"Про статус народного депутата України","Про державну службу","Про прокуратуру","Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються.

Спеціальні пенсії поширюються на державних службовців, народних депутатів та їх помічників, суддів, прокурорів, працівників прокуратури, митників, журналістів, наукових і науково-педагогічних працівників, працівників дипломатичної служби, Кабінету Міністрів України та Національного банку, органів місцевого самоврядування, судової експертизи,

тощо. Призначення таких пенсій регламентують спеціальні закони та специфічні умови призначення таких виплат.

Суд вважає, що відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підставою для повідомлення позивачу про відмову може бути виключно рішення, прийняте з цього питання.

Проте для повного захисту порушеного права слід вийти за межі позовних вимог, в силу приписів ст. 11 КАС України, та зобов'язати відповідача розглянути заяву позивача від 23.03.2016 року.

За таких обставин та у контексті приведених правових норм регулювання предмета спору, суд дійшов висновку, що позивачем доведено частково обставини викладені ним у позовній заяві, тому позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 9, 11, 17, 71, 94, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково .

Зобов'язати Сумське об'єднане Управління Пенсійного фонду України в Сумській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.03.2016 року.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Зарічний районний суд м. Суми шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Повний текст виготовлено та підписано 08 липня 2016 року.

Суддя Н.Г.Прокудіна