Рішення № 58841631, 07.07.2016, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/7580/16-ц

н/п 2/640/2049/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2016 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Губської Я.В.,

при секретарі Снісаренко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: Восьма харківська державна нотаріальна контора, Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» про встановлення факту, визначення розміру часток співвласників та визнання права власності в порядку спадкування за законом -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, в обґрунтування якого посилається на те, що 31.08.2015 року помер її чоловік ОСОБА_7 Напоєвич, якому на підставі договорів купівлі-продажу, посвідчених 06.06.2012 року приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_8, р.№315, №318 належали 45/100 частин житлового будинку по вул. Омська, 25/33 у м. Харкові та частина невизначеної земельної ділянки під ним; на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 14.08.2013 року гаражний бокс №2-91, розташований по вул. Танкопія, 16-Б у м. Харкові; на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу померлому ОСОБА_7 належали - автомобіль марки Daewoo Lanos, 2003 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1,- причіп легковий в, 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, автомобіль марки Chevrolet Captiva, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3, - автомобіль марки Mercedes-Benz, 2004 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_4. Спадкоємцями за законом першої черги спадкоємців після смерті ОСОБА_7 є позивач ОСОБА_1 та відповідачі діти спадкодавця та особи, з якими він був зареєстрований на момент своєї смерті, однак позивач стверджує, що відповідачі спадщину не прийняли. У звязку з відсутність підтверджень факту прийняття спадщини, позивач змушена звернутися до суду. Крім того, позивач стверджує, що у звязку з неналежним оформленням нотаріусом купівлі 06.06.2012 року спадкодавцем ОСОБА_7 земельної ділянки по вул. Омська, 25/33 у м. Харкові, без визначення частки, оформлення спадщини в позасудовому порядку для позивача неможливе.

Просить встановити факт спільного і безперервного проживання з липня 1996 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та її чоловіка ОСОБА_7 Напоєвича, ІНФОРМАЦІЯ_2, за адресою: м. Харків, вул. Омська, 25/33 до часу смерті ОСОБА_7 Напоєвича, померлого 31.08.2015 року; визначити розмір часток у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,1000 га., кадастровий №6310136600:05:058:0001 з цільовим призначенням для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Омська, 25/33, і на підставі державного акту на право власності на землю серії ХР №072912 від 02 червня 2004 року належить на праві власності ОСОБА_9, померлій 08.05.2014 року, і на підставі державного акту на право власності на землю серії ХР №072913 від 02 червня 2004 року належить на праві власності ОСОБА_7 Напоєвичу, померлому 31.08.2015 року, в наступному розмірі: ОСОБА_7 - 45/100 частин земельної ділянки, ОСОБА_9Ф - 55/100 частин земельної ділянки; визнати за ОСОБА_1 право власності на 45/100 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, який знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Омська, 25/33 в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_7 Напоєвича, померлого 31.08.2015 року; визнати за ОСОБА_1 право власності на 45/100 частин земельної ділянки площею 0,1000 га., кадастровий №6310136600:05:058:0001 з цільовим призначенням для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, який знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Омська, 25/33 в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_7 Напоєвича, померлого 31.08.2015 року; визнати за ОСОБА_1 право власності на гаражний бокс №2-91, загальною площею 33,2 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Танкопія, 16-Б в порядку спадкування за законом після смерті свого чоловіка ОСОБА_7 Напоєвича, померлого 31.08.2015 року; визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль марки Daewoo Lanos, 2003 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 в порядку спадкування за законом після смерті свого чоловіка ОСОБА_7 Напоєвича, померлого 31.08.2015 року; визнати за ОСОБА_1 право власності на причіп легковий в, 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 в порядку спадкування за законом після смерті свого чоловіка ОСОБА_7 Напоєвича, померлого 31.08.2015 року; визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль марки Chevrolet Captiva, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 в порядку спадкування за законом після смерті свого чоловіка ОСОБА_7 Напоєвича, померлого 31.08.2015 року; визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль марки Mercedes-Benz, 2004 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_4 в порядку спадкування за законом після смерті свого чоловіка ОСОБА_7 Напоєвича, померлого 31.08.2015 року.

Позивач, в судове засідання не зявилася, надала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить розглянути справу за її відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечує.

В судове засідання відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та представники третіх осіб не зявилася, повідомлялася належним чином про час та місце розгляду справи, у зв*язку з чим суд розглядає справу у їх в відсутність.

У звязку з повторною неявкою відповідачів та за згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-ВЛ №510517, виданого 01.09.2015 року, вбачається, що 31.08.2015 року помер ОСОБА_7 Напоєвич. (а.с.6)

Згідно ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Вирішуючи питання щодо порядку спадкування після смерті ОСОБА_7, померлого 31.08.2015 року і кола його спадкоємців, суд виходить з наступного.

Згідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії ІІІ-ВЛ №464397 від 23.08.1990 року вбачається, що цього дня у Палаці одруження «Центральний» м. Харків було укладено шлюб між ОСОБА_7 Напоєвичем та ОСОБА_11, актовий запис №1982. Після реєстрації шлюбу подружжя отримало спільне прізвище «Джалагонія». (а.с. 10)

Відповідно до свідоцтва про народження серії V-ВЛ №346217 від 20.08.1991 року вбачається, що 29.07.1991 року народилася ОСОБА_2, батьками якої значаться: батько ОСОБА_7 Напоєвич; мати ОСОБА_1.(а.с. 12)

Відповідно до свідоцтва про народження серії І-ВЛ №319545 від 14.05.1997 року вбачається, що 13.04.1997 року народився ОСОБА_3, батьками якого значаться: батько ОСОБА_7 Напоєвич; мати ОСОБА_1.(а.с. 14)

З досліджених в судовому засіданні копій паспортів громадян України ОСОБА_1 серії МН №712197, ОСОБА_2 серії МН 947127, ОСОБА_3 серії МТ №287034 вбачається, що вони на момент смерті свого батька та чоловіка ОСОБА_7, померлого 31.08.2015 року, були зареєстровані та проживали за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3. Відповідно до довідки Київського РВ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області №14/2872 від 16.03.2016 року вбачається, що ОСОБА_7 з 07.11.1990 року був зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_4.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

У відповідності зі ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

З листа Восьмої ХДНК від 11.04.2016 року вбачається, що після померлого 31.08.2015 року ОСОБА_7 Напоєвича було заведено спадкову справу №163/2016. Діти спадкодавця ОСОБА_3 та ОСОБА_2 спадщину не прийняли, на неї не претендують про що подали відповідну заяву від 11.04.2016 року вхідний №864/02-14. Заповітів від імені спадкодавця не посвідчувалося та свідоцтва про право власності не видавалися. Протягом шести місяців з дня відкриття спадщини позивач ОСОБА_1 заяви пор прийняття спадщини не подавала та не була зареєстрована зі спадкодавцем за однією адресою на день його смерті, що на думку органів нотаріату, свідчить про відсутність факту прийняття спадщини, який є умовою для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом.

Оскільки сторонами не заперечується факт спільного проживання померлого 31.05.2015 ОСОБА_7 та позивача ОСОБА_1, за адресою: м. Харків вул. Омська, 25/33, як чоловіка та дружини, шлюб між якими було зареєстровано 23.08.1990 року, з часу укладання між ними шлюбу і до моменту смерті ОСОБА_7, суд не вбачає підстав для відмови у встановленні зазначеного факту, необхідного для належного прийняття спадщини.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки позивач ОСОБА_1 безперервно проживала зі своїм чоловіком за однією адресою до моменту його смерті, то поряд з фактом неприйняття спадщини іншими спадкоємцями першої черги спадкоємців за законом, вона вважається такою, що в належний спосіб та порядок прийняла спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_7 Напоєвича, померлого 31.08.2015 року.

Щодо встановлення обсягу спадкової маси спадкодавця ОСОБА_7, померлого 3108.2015 року, та можливості до її спадкування позивачем суд виходить з наступного.

Як встановлено судом, згідно договору купівлі-продажу частини житлового будинку з надвірними будівлями, посвідченого 06.06.2012 року приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_8, реєстровий №315 ОСОБА_7 Напоєвичу належить 45/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями, який розташований за адресою: м. Харків, вул. Омська, 25/33. (а.с. 15-17)

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого 06.06.2012 року приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_8, реєстровий №318, ОСОБА_7 належить земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Омська, 25/33. (а.с. 18-19)

На підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 14.08.2013 року Реєстраційною службою ХМУЮ Харківської області, ОСОБА_7 належить гаражний бокс №2-91, загальною площею 33,2, який знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Танкопія, 16-Б. (а.с. 23)

На підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії ХАС №654467, ОСОБА_7 належить автомобіль марки Daewoo Lanos, 2003 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1.

На підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії ХАС №764051, ОСОБА_7 належить причіп легковий в, 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2.

На підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САТ №136972, ОСОБА_7 належить автомобіль марки Chevrolet Captiva, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3.

На підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САЕ №917263, ОСОБА_7 належить автомобіль марки Mercedes-Benz, 2004 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_4.

При цьому, досліджуючи договір купівлі-продажу земельної ділянки суд вбачає, що за договором купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого 06.06.2012 року приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_12, реєстровий №318, спадкодавець ОСОБА_7 придбав земельну ділянку площею 0,1000 га у межах згідно з планом, яка знаходиться у спільній сумісній власності з ОСОБА_9, про що зазначено в змісті договору купівлі-продажу від 06.06.2012 року та витягу з Державного реєстру правочинів, а також відмічено на Державному акті серії ХР №072913 від 02.06.2004 року. Водночас, суд вважає за необхідне відмітити, що на підставі рішення Харківської міської ради №42/03 від 26.02.2003 року, земельну ділянку кадастровий №6310136600:05:058:0001, площею 0,1000 га з цільовим призначенням для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, було передано у спільну сумісну власність ОСОБА_9 та ОСОБА_13, кожен із яких 02.06.2004 року отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку. При цьому, ОСОБА_13 здійснив відчуження належної йому частини земельної ділянки спадкодавцю ОСОБА_7 без визначення частки у справі спільної сумісної власності. Водночас, інший співвласник земельної ділянки гр. ОСОБА_9 померла 08.05.2014 року та її спадкоємцем з кола спадкоємців першої черги спадкування за законом є донька - позивач ОСОБА_1, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 01.12.2015 року.

Згідно ч. 1 і ч. 2 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до ч. 4 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок кількома особами право власності на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку.

Аналізуючи вищенаведені положення Земельного кодексу України суд вважає, що під час приватизації земельної ділянки у користуванні ОСОБА_13 знаходилося 45/100 частин спірної ділянки, а у користуванні ОСОБА_9 - 55/100 частин, які саме вони і мали право безоплатно приватизувати, а тому розмір часток у праві спільної сумісної власності на спірну земельну ділянку слід вважати визначеним законом і, в разі виділення часток або припинення права спільної сумісної власності на земельну ділянку, таким, що становлять: ОСОБА_9 - 55/100 часток, ОСОБА_13 - 45/100 часток спірної земельної ділянки.

Таким чином, обєктом спадкування щодо земельної ділянки по вул. Омська, 25/33 в м. Харкові після смерті ОСОБА_7, померлого 31.08.2015 року, є 45/100 її частин, які мають належати позивачу ОСОБА_1 по праву спадкування за законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна та витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна станом на теперішній час відомості щодо державної реєстрації обтяжень на спірне майно та заборони відчуження на нерухоме майно відсутні.

З огляду на положення про змагальність цивільного судочинства, закріплених в ст.ст. 10, 60 ЦПК України, зважаючи на відсутність належних доказів, які б спростовували доводи позивача, суд вважає, що позов ОСОБА_1 є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню. Порушень прав та інтересів інших осіб при розгляду даного спору судом не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1220, 1223, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 27, 57-60, 209, 215, 218, 224-226,256-258 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт спільного і безперервного проживання з липня 1996 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та її чоловіка ОСОБА_7 Напоєвича, ІНФОРМАЦІЯ_2, за адресою: м. Харків, вул. Омська, 25/33 до часу смерті ОСОБА_7 Напоєвича, померлого 31.08.2015 року.

Визначити розмір часток у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,1000 га., кадастровий №6310136600:05:058:0001 з цільовим призначенням для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Омська, 25/33, і на підставі державного акту на право власності на землю серії ХР №072912 від 02 червня 2004 року належить на праві власності ОСОБА_9, померлій 08.05.2014 року, і на підставі державного акту на право власності на землю серії ХР №072913 від 02 червня 2004 року належить на праві власності ОСОБА_7 Напоєвичу, померлому 31.08.2015 року, в наступному розмірі: ОСОБА_7 - 45/100 частин земельної ділянки, ОСОБА_9Ф - 55/100 частин земельної ділянки.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 45/100 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, який знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Омська, 25/33 в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_7 Напоєвича, померлого 31.08.2015 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 45/100 частин земельної ділянки площею 0,1000 га., кадастровий №6310136600:05:058:0001 з цільовим призначенням для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, який знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Омська, 25/33 в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_7 Напоєвича, померлого 31.08.2015 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на гаражний бокс №2-91, загальною площею 33,2 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Танкопія, 16-Б в порядку спадкування за законом після смерті свого чоловіка ОСОБА_7 Напоєвича, померлого 31.08.2015 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль марки Daewoo Lanos, 2003 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 в порядку спадкування за законом після смерті свого чоловіка ОСОБА_7 Напоєвича, померлого 31.08.2015 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на причіп легковий в, 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 в порядку спадкування за законом після смерті свого чоловіка ОСОБА_7 Напоєвича, померлого 31.08.2015 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль марки Chevrolet Captiva, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 в порядку спадкування за законом після смерті свого чоловіка ОСОБА_7 Напоєвича, померлого 31.08.2015 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль марки Mercedes-Benz, 2004 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_4 в порядку спадкування за законом після смерті свого чоловіка ОСОБА_7 Напоєвича, померлого 31.08.2015 року.

Рішення може бути оскаржене до судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: