Ухвала суду № 58839893, 06.07.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4137/16 Справа № 185/936/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Романюк М.М.

Категорія 50

06 липня 2016 року м. Дніпро

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Романюк М.М.,

суддів Котушенко С.П., Красвітної Т.П.

при секретарі Порубай М.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2доОСОБА_3про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду із зазначеним вище позовом 03 лютого 2016 року. В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що за рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 жовтня 2007 року з нього стягнуті аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частки усіх видів заробітку. З урахуванням того, що він з відповідачем проживає однією сім'єю, фактично утримує сина, а отримані аліменти відповідач витрачає не за призначенням, просить визначити розмір аліментів в розмірі 1/8 частини від всіх його доходів щомісячно до досягнення дитини повноліття на користь відповідача, та в розмірі 1/8 частини від всіх його доходів для внесення на особистий рахунок дитини ОСОБА_4 №29244825509100 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 305299 код ЄДРПОУ 14360570 для зарахування на картку 5168755937191993 щомісячно до досягнення дитини повноліття.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення заявлених позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості та безпідставності.

З даним висновком погоджується і судова колегія апеляційного суду виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що заочним рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 жовтня 2007 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4 стягуються аліменти в розмірі ? частини від всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісячно, починаючи з 14 серпня 2007 року та до досягнення дитиною повноліття.

Згідно ч.2 ст.186 СК України у разі нецільового витрачання аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Тобто, зазначена норма права дає можливість платнику аліментів звертатись з вимогою щодо внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини лише в тому разі, коли є дійсне підтвердження нецільового витрачання аліментів особою, яка їх отримує та за умови наявності відкритого рахунку на імя дитини саме у відділенні Державного ощадного банку.

Згідно ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами та іншими учасниками процесу доказів.

З аналізу процесуального права України можна дійти висновку, що розподіл обов'язків щодо доказування в цивільній справі здійснюється на підставі принципу змагальності, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їхпереконливості.

З урахуванням того, що ОСОБА_2 не надано жодного доказу на підтвердження нецільового використання ОСОБА_3 аліментів, які сплачуються останнім на утримання дитини, приймаючи до уваги лист виконавчого комітету Павлоградської міської ради про відсутність фактів підтверджуючих таке та відсутність відкритого рахунку на імя дитини у відділенні Державного ощадного банку, що між іншим є однією з головних вимог необхідних для можливості застосування положення ч.2 ст.186 СК України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Посилання апелянта на те, що він проживає з відповідачем однією сім'єю та матеріально забезпечує сім'ю та сина не може бути прийнято до уваги, оскільки не має правового значення для вирішення питання про внесення частки аліментів на особистий рахунок дитини.

Посилання апелянта з приводу того, що суд першої інстанції не сприяв повному та всебічному розгляду справи, а саме не витребував висновок органу опіки та піклування щодо цілей витрачання відповідачем аліментів, не може бути прийнятим до уваги, оскільки згідно норм процесуального права тягар доказування обставин по справі покладено на сторони, а суд втручається в цей процес лише після надання сторонами доказів на підтвердження неможливості самостійно отримати ті чи інші докази. Судом роз'яснені позивачу його права, в тому числі і заявляти клопотання, однак такого клопотання позивачем заявлено не було.

Посилання апелянта на порушення судом першої інстанції інших норм процесуального права при розгляді справи не може бути прийнято до уваги, оскільки відповідно до ч.3 ст.309 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Приведені в апеляційній скарзі інші доводи позивача не можуть бути прийняті до уваги через те, що вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм права.

Відповідно до ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Встановивши факти та зумовлені ними правовідносини, суд першої інстанції правильно застосував правові норми та ухвалив правильне по суті рішення, підстав для скасування якого колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст.307, 308 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.М.Романюк

Судді С.П.Котушенко

ОСОБА_5