152/3/16-а
2-а/125/17/2016
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21.06.2016 м. Бар Вінницької області
Барський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Питель О.В.,
за участі секретаря Дудник Л.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Шаргородського обєднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Рада суддів України, про визнання бездіяльності субєкта владних повноважень щодо відмови у здійсненні перерахунків щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та неприйняття ним відповідних мір з цього приводу протиправними та зобовязання вчинити дії, -
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі Вінницької області про визнання бездіяльності субєкта владних повноважень щодо відмови у здійсненні перерахунків щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та неприйняття ним відповідних мір з цього приводу протиправними та зобовязання вчинити дії.
Свої вимоги мотивував тим, що він є професійним суддею Шаргородського районного суду Вінницької області у відставці. Відповідно до протоколу №396 від 27.05.2011 управлінням ПФУ у Шаргородському районі позивачеві на підставі ч. 2 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VІ та ч. 4 ст. 43 Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 №2862-ХІІ було призначено довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90% від заробітної плати судді, працюючого на відповідній посаді та його підвищення як учаснику бойових дій. 26.10.2015 позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та його підвищення як учаснику бойових дій з дотриманням обсягів досягнутого права з 01.09.2015, у звязку з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», на підставі ч. 4 ст. 43 Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 №2862-ХІІ у редакції Закону України від 24.02.1994 №4015-ХІІ, ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VІ, ч. 4 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-ХІІ, довідки ТУ ДСА України в Вінницькій області №4-35/1011 від 15.10.2015 про суддівську винагороду судді місцевого суду Вінницької області. Листом №47-Д від 25.11.2015 відповідач відмовив позивачу у здійсненні перерахунку призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Відмова мотивована тим, що нормами закону від 17.09.2015 №704-VIII, яким внесено зміни до ЗУ «Про Державний бюджет України на 2015 рік» не передбачено проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям, яке виплачується органами ПФУ. А відповідно до ч. 4 ст.43 Закону України «Про статус суддів» судді, який вийшов у відставку, за наявності відповідного стажу виплачується пенсія на умовах, передбачених ст. 37 Закону України «Про державну службу». Відповідно до норм вказаної статті, у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій, виходячи із сум заробітної плати, на які нараховується збір на обовязкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії. Відповідно до положень ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» умови та порядок проведення перерахунків призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України. Ураховуючи те, що з 01.09.2015 КМУ рішення про підвищення посадових окладів державним службовцям не приймалося, тому відповідач вважає, що законних підстав для проведення перерахунку пенсії позивача немає.
Позивач вважає відмову відповідача протиправною та необґрунтованою, оскільки вона суперечить чинному законодавству, нормативно-правовим актам та рішенням Конституційного Суду України. Керуючись положеннями ОСОБА_2 України, як нормами прямої дії, з посиланням на законодавство позивач просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунків призначеного позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у звязку із збільшенням суддівської винагороди судді, працюючого на відповідній посаді, починаючи з 01.09.2015 та зобовязати відповідача здійснити відповідний перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав за викладених у позовній заяві обставин, та просив його позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог задовольнити. Додатково пояснив, що вважає бездіяльність відповідача протиправною та звернув увагу суду, що відповідач обґрунтовує відмову у перерахунку положеннями Закону України «Про державну службу», що регламентують порядок здійснення перерахунку пенсії за віком, яка може виплачуватися судді на умовах ст. ст. 37, 37-1 вказаного Закону, однак, позивач не є пенсіонером, оскільки не досяг пенсійного віку та не має права на призначення та виплату пенсії на умовах Закону України «Про державну службу». Крім того, позивач зазначив, що з 01.05.2016 Верховною Радою України збільшено розмір мінімальної заробітної плати, що тягне збільшення суддівської винагороди, а, відтак, є підставою для перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, тому просив задовольнити його позовні вимоги, серед іншого, зобовязавши відповідача провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача з 01.09.2015 на підставі довідок ТУ ДСА України в Вінницькій області №4-35/1011 від 15.10.2015 та №4-34/1038 від 16.05.2016 про суддівську винагороду судді місцевого суду Вінницької області.
Відповідач у судове засідання свого представника не направив, надіслав до суду письмову заяву, відповідно до змісту якої просив розглядати справу за відсутності їх представника, вказав, що підтримує раніше подані заперечення (а.с. 108). Відповідно до змісту письмових заперечень відповідача, останній позовні вимоги не визнав. Вказав, що позивачеві було призначено щомісячне довічне грошове утримання на підставі документів, що визначені постановою Правління ПФУ від 25.01.2008 №3-1 «Про затвердження Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами ПФУ». Відповідно до абз. 6 п. 2.1 вказаної постанови до заяви про призначення утримання додається довідка про заробітну плату, що слугує підставою для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці. Так, позивачем відповідно до вказаного Порядку були надані довідки про заробітну плату, видані ТУ ДСА. У даних довідках чітко зазначено заробітну плату, яка враховується при призначенні щомісячного довічного грошового утримання, а також та заробітна плата, яка фактично була отримана позивачем. Нормами Закону України від 17.09.2015 «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік» не передбачено проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям, яке виплачується органами Пенсійного фонду України. Згідно з ч. 4 ст. 43 ЗУ «Про статус суддів», на яку позивач посилається у позові, судді, який вийшов у відставку, при наявності відповідного віку і стажу роботи виплачується пенсія на умовах, передбачених ст. 37 ЗУ «Про державну службу». Відповідно до ст. 37-1 даного Закону умови та порядок проведення перерахунків призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України. Також важливе значення має факт фактично сплачених страхових внесків до Пенсійного фонду. Відповідно до ч.1 ст. 41 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» до заробітної плати для обчислення пенсії враховуються суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески. Так як страхові внески сплачені відповідно до фактично отриманої заробітної плати, тому підстав для зарахування заробітної плати, з якої несплачені страхові внески (відповідно до довідки від 15.10.2015) немає. У ч. 4 ст. 141 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» зазначено, що умови та порядок перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддів Конституційного Суду України визначається Кабінетом Міністрів України, який на даний час не затверджений. На підставі викладеного просили у задоволенні позову відмовити (а.с. 52-53).
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача представника у судове засідання не направила, надіслали суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності та письмове пояснення у справі. Відповідно до змісту письмових пояснень Рада суддів України вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими, вважає, що відповідач повинен здійснювати перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання з дня зміни розміру у сторону збільшення грошового утримання діючих суддів, посилаючись на положення ОСОБА_2 України, Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 №2862-ХІІ, з урахуванням рішень Конституційного Суду України, та положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VІ, які просила суд урахувати при розгляді справи. Крім того, Рада суддів України вважає твердження відповідача щодо необхідності застосування до спірних відносин норм ст. ст. 37, 37-1 Закону України «Про державну службу» безпідставним, оскільки з матеріалів справи вбачається, що пенсія державного службовця позивачу не призначалась (а.с. 86-91).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши позивача, оглянувши заперечення відповідача, письмові пояснення третьої особи, оцінивши докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є суддею у відставці Шаргородського районного суду Вінницької області (а.с. 9) та йому призначено в Управлінні Пенсійного фонду України у Шаргородському районі Вінницької області щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 18061,15 грн. (а.с. 7).
Відповідно до заяви ОСОБА_1 до УПФ України у Шаргородському районі Вінницької області від 09.11.2015, яку відповідач отримав 10.11.2015, позивач просив відповідача здійснити перерахунок призначеного раніше щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», на підставі ч. 4 ст. 43 Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 №2862-ХІІ у редакції Закону України від 24.02.1994 №4015-ХІІ, ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VІ, ч. 4 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-ХІІ, довідки ТУ ДСА України в Вінницькій області №4-35/1011 від 15.10.2015 про суддівську винагороду судді місцевого суду Вінницької області з дотриманням обсягів досягнутого права, починаючи з 01.09.2015 (а.с. 12).
На вказану заяву позивач отримав відповідь відповідача №47-Д від 25.11.2015, де вказано, що Законом України «Про державний бюджет України на 2015 рік» не передбачено проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям, яке виплачується органами Пенсійного фонду України. Згідно Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судді, який вийшов у відставку, при наявності відповідного віку і стажу роботи виплачується пенсія на умовах, передбачених ст. 37 ЗУ «Про державну службу». При цьому, ст. 37 ЗУ «Про державну службу» встановлено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій, виходячи із сум заробітної плати, на які нараховується збір на обовязкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії. Відповідно до ст. 37-1 вказаного Закону, умови та порядок проведення перерахунків призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України. Ураховуючи те, що з 01.09.2015 р. Кабінетом Міністрів України рішення про підвищення посадових окладів державним службовцям не приймалося, для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 немає підстав (а.с. 8).
Відповідно до даних копії довідки ТУ ДСА України у Вінницькій області про заробітну плату №4-35/1011 від 15.10.2015 суддівська винагорода судді Шаргородського районного суду Вінницької області станом на 01.09.2015 становить: посадовий оклад - 13780,00 грн, надбавка за вислугу років 60% за стаж 25 років 02 місяці 00 днів 8268,00 грн, усього 22048,00 грн (а.с. 11).
Відповідно до даних копії розпорядження УПФУ у Шаргородському районі №145762 від 22.07.2014 (а.с. 7) та копії розпорядження Шаргородського обєднаного УПФУ №145762 від 30.05.2016 (а.с. 147) стаж судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання позивача становить 27 років 01 місяць 10 днів. Крім того, з даних документів вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПФ України у Шаргородському районі Вінницької області та одержує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, розмір якого складає 90% від заробітної плати працюючого судді без обмеження його граничного розміру, оскільки відповідно до розпоряджень позивачу з 01.07.2014 виплачується довічне грошове утримання у розмірі 18061,15 грн.
Управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі Вінницької області реорганізовано у Шаргородське обєднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області (а.с. 112).
Відповідно до даних копії довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Вінницькій області №4-34/1038 від 16.05.2016 станом на 01.05.2016 суддівська винагорода судді Шаргородського районного суду Вінницької області становить 23200,00 грн (а.с. 144).
Відповідно до даних довідок Управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі Вінницької області №611 та №612 від 23.03.2016 розмір щомісячного довічного грошового утримання позивача з 01.01.2015 становить 18240,51 грн, що свідчить про те, що позивач отримує щомісячне довічне грошове утримання та відповідач не здійснює перерахунку його розміру (а.с.145, 146).
Позивач 24.05.2016 звернувся до відповідача з заявою про здійснення перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання у звязку зі зміною розміру суддівської винагороди судді, працюючого на відповідній посаді з 01.05.2016 (а.с. 148-150).
Листом від 06.06.2016 №19-Д відповідач відмовив позивачу у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання у звязку з тим, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VІІІ внесено ряд змін до законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення осіб, що підпадають під дію спеціальних актів законодавства. Зокрема, п. 5 Прикінцевих положень зазначеного Закону передбачено, що у разі неприйняття до 01.06.2015 закону щодо призначення усіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України, зокрема, «Про державну службу», «Про судоустрій і статус суддів». Таким чином, як вказав відповідач, пенсії на підставі вказаних законів не призначаються, а призначені раніше не перераховуються. Крім того, відповідач вказав, що з 01.05.2016 набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889. Ст. 90 зазначеного Закону передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», тому відповідач вважає, що підстав для здійснення перерахунку довічного грошового утримання не передбачено (а.с. 151-152).
Відповідно до ст. 8 ОСОБА_2 України ОСОБА_2 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_2 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_2 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_2 України гарантується.
Відповідно до ст. 126 ОСОБА_2 України незалежність і недоторканість суддів гарантуються ОСОБА_2 і Законами України. Матеріальне забезпечення суддів, у тому числі суддів у відставці, та гарантії їх соціального захисту є одним із складових елементів принципу незалежності суддів.
Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 №108/95ВР зі змінами і доповненнями умови розміру оплати праці суддів визначаються законом.
Законом України «Про судоустрій і статус суддів» встановлена гарантія матеріального забезпечення судді у відставці.
Згідно з ст. 73 Закону України «Про Конституційний Суд України» останній приймає рішення щодо конституційності актів, зазначених у п. 1 ст. 13 цього Закону. У разі, якщо ці акти або окремі їх положення визнаються такими, що не відповідають ОСОБА_2 України (є неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Так, Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 №107-VІ було виключено абзац третій пункту 1 постанови Верховної Ради України від 15.12.1992 «Про порядок введення в дію Закону України «Про статус суддів», яким передбачено право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.
Рішенням Конституційного Суду України №10-пр/2008 від 22.05.2008 вказані положення «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнано неконституційними і такими, що втратили чинність. Відповідно, з 22.05.2008 була відновлена дія абзацу третього пункту 1 постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 №2863-ХІІ, яким передбачено право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.
Статтею 43 Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 №2862-ХІІ, яка втратила чинність з 01.01.2011 на підставі п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VІ, було передбачено, що судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія, або звільнене від сплати податку щомісячне грошове утримання у розмірі 80 відсотків заробітної плати судді, працюючого на відповідній посаді.
За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше, ніж 90 відсотків заробітку судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
Таким чином, зі змісту ст. 43 Закону України «Про статус суддів» (що була чинною на час звільнення позивача з посади судді у відставку) вбачається, що розмір щомісячного довічного грошового утримання залежить від заробітної плати судді, працюючого на відповідній посаді. У звязку зі збільшенням заробітної плати працюючого судді, збільшується розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Як було встановлено судом, позивачу щомісячне довічне грошове утримання було призначено на підставі Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 №2862-ХІІ у розмірі 90% заробітної плати та з урахуванням його підвищення як учаснику бойових дій, що не оспорювалося відповідачем.
Відповідно до ст. 22 ОСОБА_2 України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Ураховуючи те, що позивач був звільнений з посади у відставку на підставі ст. 43 Закону України «Про статус суддів», яка не передбачала ніяких обмежень щодо максимального розміру щомісячного довічного грошового утримання та визначала його у відсотковій величині до заробітку судді, то його доводи про наявність підстав для перерахунку довічного грошового утримання суд вважає обґрунтованими.
Крім того, оскільки розмір щомісячного довічного грошового утримання позивача було визначено у відсотках до заробітку діючого судді, то нові норми законодавства, якими було змінено підхід до визначення розміру заробітної плати судді, підлягають до застосуванню до правовідносин, що виникли, якщо вони не тягнуть скорочення виплат.
Згідно з ч. 1 ст. 129 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 (у редакції чинній на час призначення довічного грошового утримання) суддівська винагорода регулюється цим Законом, ЗУ «Про Конституційний Суд України» і не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 2 ст. 129 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 (у редакції чинній на час призначення довічного грошового утримання) зазначено, що суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за вислугу років. Частиною 3 цієї статті чітко визначено, що посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у кратній кількості мінімальних заробітних плат, визначених законом. Така сама норма закріплена у частинах 1, 3 ст.133 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, а посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 10 мінімальних заробітних плат.
Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2015 рік» з 01.09.2015 установлено мінімальну заробітну плату у розмірі 1378 грн, а відповідно до ст. 8 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2015 рік» з 01.05.2016 установлено мінімальну заробітну плату у розмірі 1450 грн, що і зумовлювало збільшення суддівської винагороди працюючого судді з 01.09.2015 та з 01.05.2016.
Вирішуючи з якого моменту слід здійснювати перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді, яке було призначено раніше, суд виходить з такого.
З аналізу положень ст. 43 Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 №2862-ХІІ (у редакції, що була чинною на час звільнення позивача у відставку) випливає, що право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виникає з дня зміни розміру грошового утримання судді, працюючого на відповідній посаді.
Таким чином, суд дійшов висновку, що у позивача таке право виникло з дня зміни розміру мінімальної заробітної плати, яка відповідно до ч. 3 ст. 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у попередній редакції) та відповідно до ч. 3 ст. 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у теперішній редакції) є базою для встановлення посадового окладу судді. Виходячи з розміру заробітної плати судді, працюючого на відповідній посаді, відповідно до положень ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розраховується розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Згідно з ч. 1 ст. 138 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», що була чинна на час виходу ОСОБА_1 у відставку, судді, який вийшов у відставку, при досягненні пенсійного віку, виплачується пенсія на умовах, передбачених ст. 37 ЗУ «Про державну службу», або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. З матеріалів справи вбачається, що позивач отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, пенсії він не одержував, що не оспорював відповідач. Тому суд не приймає твердження відповідача у заперечення проти позову про те, що нормами ст. ст. 37, 37-1 Закону України «Про державну службу» не передбачено проведення перерахунку пенсій, оскільки дані посилання не стосуються предмету спору, оскільки позивач не отримує пенсії.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 3 КАС України відповідач субєкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України субєкт владних повноважень орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.
Відповідно до частин 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 72 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно дост. 2 ч. 3 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено), з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації та інше.
Ураховуючи те, що розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці залежить від суми грошового утримання діючого судді (заробітної плати працюючого на відповідній посаді), з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та виходячи з принципу єдності статусу суддів, у разі підвищення розміру грошового утримання діючого судді має здійснюватись перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Крім того, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання передбачений на рівні підзаконного нормативно-правового регулювання. Так, згідно з пунктом 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженогоУказом Президента України від 06.04.2011 №384/2011, пунктом 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про обєднані управління, затвердженогопостановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, серед основних завдань і функцій Пенсійного фонду України та його органів на місцях є призначення (перерахунок) пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.
Додатком №2 до Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженогопостановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1, встановлена форма довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, у якій зазначаються відомості про заробітну плату судді, яка враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.
Рішенням Конституційного суду України №3-рп/2013 положення ч. 3 ст. 138 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», у частині обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання визнані неконституційними.
Крім того, слід зазначити, що положення пункту 5 розділу III Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VІІІ, на які посилається відповідач у відмові від 06.06.2016, визнано такими, що не відповідають ОСОБА_2 України (є неконституційним) у частині скасування з 01.06.2015 норм щодо призначення щомісячного довічного грошового утримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з Рішенням Конституційного Суду №4-рп/2016 від 08.06.2016.
Таким чином, відповідач не надав суду доказів на обґрунтування правомірності своїх дій щодо відмови позивачу, тому суд дійшов висновку про задоволення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Так, для захисту прав позивача у даному судовому провадженні, суд виходить за межі позовних вимог і вважає, що з метою повного захисту прав ОСОБА_1 необхідно викласти резолютивну частину судового рішення наступним чином: визнати протиправною бездіяльність Шаргородського обєднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області щодо не проведення перерахунків призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у звязку із збільшенням суддівської винагороди судді, працюючого на відповідній посаді, починаючи з 01.09.2015. Зобовязати Шаргородське обєднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області здійснити перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90% від заробітної плати працюючого судді відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області №4-35/1011 від 15.10.2015, починаючи з 01.09.2015 до 30.04.2016, та відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області №4-34/1038 від 16.05.2016, починаючи з 01.05.2016.
Згідно з ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів у межах суми стягнення за один місяць.
У звязку з зазначеною вище нормою закону, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання даної постанови у межах суми стягнення за один місяць.
На підставі викладеного, керуючись ОСОБА_2 України, ЗУ «Про державну службу», Законом України «Про судоустрій і статус суддів» №2453-VI від 07.07.2010, ст.ст. 3, 9, 11, 71, 122 ч. 4, 160-163, 167, 186, 256 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Шаргородського обєднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області щодо не проведення перерахунків призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у звязку із збільшенням суддівської винагороди судді, працюючого на відповідній посаді, починаючи з 01.09.2015.
Зобовязати Шаргородське обєднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області здійснити перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90% від заробітної плати працюючого судді відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області №4-35/1011 від 15.10.2015, починаючи з 01.09.2015 до 30.04.2016, та відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області №4-34/1038 від 16.05.2016, починаючи з 01.05.2016.
Допустити до негайного виконання постанову у межах суми стягнення за один місяць.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Барський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня отримання копії її повного тексту.
Повний текст постанови виготовлено 24.06.2016.
Суддя:
Судове рішення № 58838829, Барський районний суд Вінницької області було прийнято 21.06.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 152/3/16-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: