Рішення № 58837423, 05.07.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И[1]

05 липня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого судді: Мазурик О.Ф.,

суддів: Панченка М.М., Семенюк Т.А.,

секретаря: Синявського Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Шевченківського районного суду м. Києва 14 листопада 2014 року

у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду Соловойвої Наталії Анатоліївни до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2014 року позивач - Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» (далі - ПАТ «Банк Форум», Банк) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 2 007 395,35 доларів США, що за курсом НБУ на дату здійснення розрахунку було еквівалентно 26 543 943,28 грн., та 151 702,55 грн. пені, посилаючись на те, що відповідачі не виконують взятих на себе зобов'язань у договірних відносинах.

Заочним рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 листопада 2014 року позов задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованість за договором кредиту № 0117/07/01-N від 15.05.2007 року у розмірі 2 007 395,35 доларів США, що за курсом НБУ на дату здійснення розрахунку еквівалентно 26 543 943,28 грн. та пеню у розмірі 151 702,55 грн., а всього 26 695 645,83 грн. Вирішено питання про судові витрати/

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17 грудня 2014 року в задоволенні заяв ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права без повного з'ясування всіх обставин справи.

Як на підставу скасування рішення, зазначив, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки позовні вимоги є недоведеними. Судом першої інстанції порушено норми процесуального права та покладено в основу рішення розрахунок заборгованості, наданий позивачем, який не є належним доказом у справі.

Крім цього, вказував на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку стягнувши суму заборгованості солідарно, оскільки він не підписував договір поруки, а відтак не може нести відповідальність за ним.

Також вважає передчасними вимоги Банку про дострокове стягнення заборгованості, оскільки право вимоги банку до поручителя про дострокове повернення усієї суми заборгованості за кредитним договором не виникло.

За вказаних підстав, просив скасувати заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 листопада 2014 року та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити, з підстав викладених в ній.

Відповідач ОСОБА_3 та позивач ПАТ «Банк Форум» про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином в судове засідання не з'явилися, своїх представників не направили, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явилися в судове засідання.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що заявлялись у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно роз'яснень, які містяться в п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі» ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким, викладеним у послідовності, встановленій статтею 215 ЦПК України, і обов'язково містити вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини.

Пунктом 11 вищевказаної Постанови передбачено, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючі інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 2 ст. 303 ЦПК України, перевіривши доводи апеляційної скарги та законність ухваленого рішення в межах заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 листопада 2014 року вимогам законності та обґрунтованості не відповідає.

Так, мотивувальна частина рішення містить лише зміст статей закону, на підставі яких вирішено справу, а також процесуального закону, яким суд керувався.

При цьому, судом не встановлено фактичні обставини справи та не враховано всі факти, що входять до предмета доказування.

За наведених обставин, у межах своїх повноважень, апеляційний суд вважає за необхідне усунути допущені судом першої інстанції недоліки судового рішення шляхом його скасування з ухваленням нового рішення по суті пред'явленого позову.

З матеріалів справи вбачається, що 15.05.2007 між АКБ «Форум», правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум», та ОСОБА_3 укладено Кредитний договір № 0117/07/01-N (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого позивач надав останній грошові кошти у сумі 2 700 000,00 доларів США для купівлі будинку та земельних ділянок, строком до 15.05.2017 року зі сплатою 12 % річних за користування кредитними коштами.

Між Банком та ОСОБА_3 було укладено ряд додаткових угод, зокрема додатковою угодою № 1 від 23.10.2007 року п. 1.3. Кредитного договору викладений в новій редакції та за користування кредитними коштами встановлена плата в розмірі 11,5 % річних.

Додатковою угодою від 29.05.2009 року пункти 2.3 та 2.9 Кредитного договору викладені в новій редакції.

Додатковою угодою від 06.06.2011 року здійснено реструктуризацію кредитної заборгованості шляхом повернення своєчасно несплаченої суми заборгованості за кредитом з рахунку обліку простроченої заборгованості на рахунок обліку поточної заборгованості; викладені в новій редакції п.п. 1,1., 1.3., 2.1., 2.3., 2.7. Кредитного договору.

Додатковою угодою від 01.06.2012 року п. 2.3. Кредитного договору викладений в новій редакції в частині здійснення повернення кредиту частинами щомісячно, починаючи з січня 2013 року в сумі не менше ніж 36 459,00 дол. США.

Додатковим договором № 5 від 31.01.2013 року п. 2.3. Кредитного договору викладений в новій редакції, доповнено Розділ 3 Кредитного договору п. 3.3.10, та Розділ 5 Кредитного договору доповнено п. 5.5, п. 5.6.

Додатковим договором № 6 від 30.04.2013 року п. 2.3, п. 3.3.10 Кредитного договору викладено в новій редакції.

Додатковим договором № 7 до Кредитного договору від 23.08.2013 року здійснено реструктуризацію кредитної заборгованості шляхом повернення основної частини заборгованості в сумі 40 472, 77 долари США, що підлягала сплаті в липні 2013 року, з рахунку обліку простроченої заборгованості на рахунок строкової заборгованості, викладено кредитний договір у новій редакції.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Матеріалами справи підтверджується, що Банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі та надав кредитні кошти. Так, згідно заяви на видачу готівки № 109113 Банком надано ОСОБА_3 кредит у сумі 2 700 000 доларів США, що еквівалентно на момент видачі 13 635 000 грн., відповідно до умов кредитного договору № 0117/07/01-N та заявки від 15.07.2007 (а.с. 24, том 1).

На виконання умов договору ОСОБА_3 сплачено по кредиту - 797 731,39 доларів США та по процентам за користування кредитними коштами - 1 689 970,33 доларів США.

Однак, починаючи з січня 2009 року ОСОБА_3 допущено порушення виконання зобов'язання щодо суми, розміру та строку повернення кредитних коштів, у зв'язку з чим в неї виникла заборгованість за кредитним договором.

Судова колегія, вирішуючи питання про розмір заборгованості за кредитним договором виходить з наступного.

В позовній заяві ПАТ «Банк Форум» про стягнення заборгованості за кредитним договором № 0117/07/01-Nвід 15.05.2007 року зазначено, що заборгованість за кредитним договором станом на 21.08.2014 року складає 2 007 395,35 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ на дату здійснення розрахунку (13,223077 грн.) 26 543 943,28 грн., із них: поточна заборгованість за кредитом - 1 902 268,61 долар США, що еквівалентно по курсу НБУ 25 153 844,30 грн.; поточна заборгованість за відсотками - 30 991,12 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ 709 797,97 грн.,прострочена заборгованість за відсотками - 74 135,62 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ 980 301,01 грн. та пеня 151 702,55 грн.

В пункті 2.3. Кредитного договору обумовлено, що кредитор відкриває позичковий рахунок № НОМЕР_1 ПКФ АКБ «Форум», МФО 300948, а відповідно до п. 2.7. Кредитного договору проценти за користування кредитом позичальник сплачує на рахунок № НОМЕР_2 ПКФ АКБ «Форум», МФО 300948.

Згідно з п.5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Відповідно до виписки ПАТ «Банк Форум» по рахунку № НОМЕР_1 код валюти USD(840) ОСОБА_3 за період з 15.05.2007 по 09.03.2010, дебетове сальдо станом на 05.03.2010 становило 2 101 588,47 доларів США. Вказана сума 2 101 588,47 доларів США в подальшому перенесена Банком на рахунок № НОМЕР_3 ПАТ «Банк Форум» (МФО 300948) у зв'язку з реорганізацією Першої Київської філії АКБ «Банк Форум». За даними виписки ПАТ «Банк Форум» (МФО 300948) по рахунку № НОМЕР_3 код валюти USD (840) ОСОБА_3 за період з 25.02.2010 по 17.11.2015 заборгованість станом на 21.08.2014 складає 1 902 268,61 доларів США.

Відповідно до виписки ПАТ «Банк Форум» по рахунку № НОМЕР_1 код валюти USD(840) ОСОБА_3 за період з 15.05.2007 по 09.03.2010, дебетове сальдо на кінець періоду склало суму 21 644,95 доларів США. Вказана сума - 21 644,95 доларів США в подальшому обліковувалась банком на рахунок № НОМЕР_4 ПАТ «Банк Форум» (МФО 300948) у зв'язку із реорганізацією Першої Київської філії АКБ «Банк Форум». За даними виписки ПАТ «Банк Форум» (МФО 300948) по рахунку № НОМЕР_4 код валюти USD (840) ОСОБА_3 за період з 25.02.2010 по 17.11.2015 заборгованість станом на 21.08.2014 складає 0,00 доларів США.

Сума простроченої суми заборгованості ОСОБА_3 зі сплати відсотків станом на 22.08.2014, яка обліковується на рахунку № НОМЕР_5 ПАТ «Банк Форум» (МФО 300948), складає 74 135,62 доларів США.

Заперечуючи проти розміру заборгованості за кредитним договором в судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 заявив клопотання про призначення судово-економічної експертизи.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 29 вересня 2015 року заявлене клопотання задоволено та призначено судову-економічну експертизу.

Експерт у своєму висновку № 18430/15-45 від 09 червня 2016 року зазначив, що виходячи з результатів дослідження банківських виписок ПАТ «Банк Форум» по рахунках ОСОБА_3 № НОМЕР_1, № НОМЕР_3, № НОМЕР_6, № НОМЕР_2, № НОМЕР_7 код валюти USD(840) за період з 15.05.2007 року по 17.11.2015 року заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором № 0117/07/01-N зі сплати тіла кредиту станом на 21.08.2014 року складає 1 902 268,61 доларів США, зі сплати прострочених відсотків - 74 135,62 доларів США (а.с. 240, том 3).

Інших належних та допустимих доказів у відповідності до вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України щодо суми заборгованості матеріали справи не містять.

Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що розмір заборгованості за кредитним договором є доведеним у сумі 1 976 404,23 доларів США.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Положеннями частини 2 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 3.2.2. Кредитного договору Банк має право вимагати дострокового повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником та/або поручителем зобов'язань за договорами, які є забезпеченням виконання зобов'язань.

Ураховуючи наведене, судова колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо відсутності у банка права на дострокове стягнення заборгованості, оскільки таке право Банку передбачено умовами кредитного договору та положеннями діючого законодавства.

За вказаних обставин та наведених положень закону, колегія суддів приходить до висновку щодо наявності у ОСОБА_3 заборгованості перед Банком та розміру грошового зобов'язання у сумі 1 976 404,23 доларів США.

Стягуючи заборгованість у іноземній валюті, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Грошове зобов'язання має бути виконане в гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадку, порядку та на умовах, встановлених законом.

У силу положень статей 192, 533 ЦК України та статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» вирішуючи спір про стягнення боргу за кредитним договором в іноземній валюті, суд повинен установити наявність в банку ліцензії на здійснення операцій з валютним цінностями, а встановивши вказані обставини, - стягнути грошову суму в іноземній валюті.

Дані твердження містяться у правовому висновку Верховного Суду України викладеного у постанові від 24 вересня 2014 року у справі № 6-145цс14, який у відповідності до вимог статті 360-7 ЦПК України має враховуватися судом загальної юрисдикції при застосуванні відповідних норм права.

Крім цього, звертаючись до суду з позовною заявою, Банк просив стягнути з відповідачів у солідарному порядку пеню за несвоєчасне повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 151 702,55 гривень.

Судова колегія вважає, що позовні вимоги цій частині не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 258 ЦК України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Відповідно до статті 1 та статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, тобто, встановлення максимального розміру пені пов'язано з розміром облікової ставки НБУ, а чинним законодавством не надано повноважень НБУ на встановлення облікової ставки для іноземної валюти, то пеня нараховується лише у грошовій одиниці України - гривні.

Однак, розрахунку пені чи облікових регістрів здійснених ПАТ «Банк Форум» матеріали справи не містять. Позивачем лише надано до суду розрахунок заборгованості за кредитним договором, в якому лише зазначено загальний розмір пені у сумі 151 702,55 гривень.

Крім того, на дослідження до експертної установи теж не було надано розрахунку пені чи облікових регістрів ПАТ «Банк Форум», де відображено нарахування та сплату пені за прострочені відсотки по договору № 0117/07/01-N, у зв'язку з чим в експертному висновку обґрунтувати заборгованість ОСОБА_3 зі сплати пені також не вдалося.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність позовних вимог в частині стягнення пені, у зв'язку з чим в задоволенні цих позовних вимог слід відмовити.

З матеріалів справи також вбачається, що в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором між Банком та ОСОБА_1 15 травня 2007 року було укладено Договір поруки (а.с. 25, том 1).

Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність.

Пунктом 2.2. Договору поруки передбачено, що поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором своїми грошовими коштами та всім своїм майном.

У випадку невиконання зобов'язань по кредитному договору боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п. 3.1. Договору поруки).

Згідно з ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

31 липня 2014 року ПАТ «Банк Форум» направлено ОСОБА_1 вимогу щодо достроково погашення заборгованості (а.с. 31, том 1).

З матеріалів справи вбачається, що Банк звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості з поручителя у відповідності до вимог закону в рамках шестимісячного строку, а отже заборгованість за кредитним договором підлягає стягнення з боржника і поручителя солідарно.

Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 підлягає солідарному стягненню на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованість за договором кредиту № 0117/07/01-N від 15.05.2007 року у розмірі 1 976 404,23 доларів США., яка складається з тіла кредиту станом на 21.08.2014 року у розмірі 1 902 268,61 доларів США та прострочених відсотків станом на 22.08.2014 у сумі 74 135,62 долари США.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що він не підписував договору поруки, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки останнім не спростовано факту підписання договору поруки.

Згідно ч. 3 ст. 10, ст. 60 ЦПК України кожна особа зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з вимогами ст. 57-60 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак, у відповідності до вищевказаних норм ОСОБА_1 не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів.

Крім того, слід зазначити, що судом апеляційної інстанції було задоволено клопотання апелянта про призначення судової почеркознавчої експертизи, однак вказану експертизу проведено не було з тих підстав, що за проведення експертизи не було здійснено оплату.

Також слід зазначити, що при ухваленні рішення суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про солідарне стягнення судового збору з відповідачів.

Відповідно до ч. 5 ст. 88 ЦПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Форум» судовий збір у сумі по 1827 грн. з кожного.

Отже, враховуючи те, що суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, не застосував норми матеріального права, які підлягали застосуванню, порушив норми процесуального права, рішення суду не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, що в силу ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового про часткове задоволення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. 218, 303, 307, 309, 313-315, 317, 319, 325, 327 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 листопада 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту:

«Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду Соловйової Наталії Анатоліївни до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» (ЄДРПОУ 00039019) заборгованість за договором кредиту № 0117/07/01-N від 15.05.2007 року у розмірі 1 976 404,23 доларів США., яка складається з тіла кредиту станом на 21.08.2014 року у розмірі 1 902 268,61 доларів США та прострочених відсотків станом на 22.08.2014 у сумі 74 135,62 долари США.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» судовий збір у розмірі 1827,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» судовий збір у розмірі 1827,00 грн.

В задоволені інших позовних вимог відмовити.»

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Головуючий:

Судді:

Справа № 761/26622/14-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/30/2016

Головуючий у суді першої інстанції: Макаренко О.І.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Мазурик О.Ф.