Ухвала суду № 58835860, 08.07.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/3514/16-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2016 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Ластовка Н.Д. перевіривши виконання вимог ст. 174 КПК України за клопотанням адвоката Шутого Дмитра Сергійовича, в інтересах ТОВ « Творча майстерня «Вісак», про скасування арешту майна,

в с т а н о в и в:

07.07.2016 у провадження суду надійшло дане клопотання.

Згідно з ст. 35 КПК України, автоматизованою системою документообігу суду, було визначено головуючого слідчого суддю та передано матеріали - 08.07.2016.

Слідчий суддя перевіривши виконання вимог ст. 174 КПК України за клопотанням, приходить до наступного.

З положень ч. 1 ст. 174 КПК України випливає, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

При цьому, з положень Глав 10 - заходи забезпечення кримінального провадження і підстави їх застосування та 17 - арешт майна Розділу ІІ - заходи забезпечення кримінального провадження слідує, що до клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими заявник обґрунтовує доводи клопотання та документи на підтвердження повноважень заявника.

Так, це клопотання подане заявником, як захисником/адвокатом (а саме на 6 аркуші самої скарги вказано «адвокат підпис Шутий Д.С. 07.07.16», тобто особою, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні.

Однак, з положень § 3-5 Глави 3 КПК України, зокрема ст.ст. 50, 58, 64-1, 64-2 цього Кодексу, в їх системному зв'язку, випливає, що повноваження представника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються документами, передбаченими статтею 50 цього Кодексу, - якщо представником є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні.

Статтею 50 КПК України регламентовано, що повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: 1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; 2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Однак, у даному випадку, заявником на підтвердження своїх повноважень до клопотання не було долучено документів визначених ст. 50 КПК України.

Щодо довіреності б/н від 01.07.2016, то слідчий судя враховує те, що довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, статутом або положенням, з прикладенням печатки юридичної особи (за наявності).

Але, у даному випадку, до клопотання не долучено таких документів, як статут або положенням, які б вказували на те, що ОСОБА_2 має право видавати довіреність від імені юридичної особи ТОВ «Вісак».

Окрім того, на цей час, законодавство не визначає правового статусу адміністрації підприємства, передбачаючи у ГК України лише те, що керівник підприємства формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Iз цього випливає, що установчими документами можуть визначатися посади, які належать до адміністрації (як правило, саме до неї належать заступники керівника), та порядок призначення і повноваження відповідних осіб. Крім того, ці повноваження можуть визначатися спеціальними актами власника (уповноваженого ним органу), такими як положення про розподіл обов'язків, посадова інструкція, графік документообігу тощо.

Водночас, відповідно до ст. 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Тобто загалом установчими документами також може бути передбачено право заступників директора діяти від імені підприємства.

Зокрема, у разі відсутності посадової особи, найменування посади, прізвище, ініціали (ініціал імені) якої зазначено на проекті документа, його підписує особа, що виконує її обов'язки, або її заступник.

У такому разі обов'язково зазначаються фактична посада, ініціали (ініціал імені), прізвище особи, яка підписала документ (виправлення вносять рукописним або машинописним способом, якщо документ неможливо передрукувати).

Але, не допускається під час підписання документа ставити прийменник «За» чи правобічну похилу риску перед найменуванням посади.

Додавання до найменування посади керівника слів «Виконуючий обов'язки» або «В. о.» здійснюється у разі заміщення керівника за наказом (розпорядженням).

Тобто, при підписанні заступником листів чи інших документів замість керівника (за його відсутності) перед найменуванням його посади дописується або додруковується «Заст.» та зазначаються прізвище та ініціал(и) особи, яка реально підписала документ, - заступника. Якщо ж з самого початку передбачається підписання документа заступником (якщо він має на це право), то у реквізиті підпису одразу зазначається його посада.

Однак, у цій ситуації, вказана довіреність містить зазначення «правобічну похилу риску перед найменуванням посади ОСОБА_2 що позбавляє можливості встановлення факту того хто саме підписав її та чи має він на те повноваження взагалі.

Тобто, заявнику слід визначитися зі своїм статусом, а саме чи він діє, як адвокат, чи, як представник юридичної соби за довіреністю.

Вказати хто саме підписав довіреність та чи мав він на те повноваження.

Адже, наявність цього недоліку, з урахуванням позиції ВССУ у справі 5-1456ск16 про те, що не додання до скарги документів, які підтверджують повноваження на участь, у даному кримінальному провадженні, унеможливлює відкриття провадження.

Також, заявником долучено до клопотання не засвідчену належним чином копію перекладу ухвали прокурора прокуратури сектору Буюкань мун. Кишенів Демчучина Ігоря від 29.04.2015 здійснену перекладачем ОСОБА_4

Окрім того, до клопотання заявником не долучено копії судових рішень Печерського районного суду м. Києва, які були б оформлені, як це передбачено п.п. 13.6, 13.7 Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах м. Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року № 173, зокрема містили відмітку про набрання ними законної сили, що в світлі позиції ВССУ, зокрема висвітленої у справах 5-1762ск16, 5-1759ск16, 5-1736ск16, 5-1666ск16, свідчить про невідповідність таких звернень нормам КПК України та позбавляє суд, до якого подано таке звернення, перевірити факт достовірності відображених у них відомостей.

Тим паче, що судові рішення на які здійснюється посилання подані, як електронні копії з Єдиного державного реєстру судових рішень, внаслідок чого не містять даних про особи учасників судового провадження, через що неможливо встановити, чи стосуються інтересів заявниці, а зазначені недоліки, встановлені при перевірці відповідності заяви вимогам КПК, з урахуванням позиції ВССУ у справі 5-201кз16 перешкоджають вирішенню питання про допуск справи до провадження.

Згідно ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його та встановлює строк в сімдесят дві години, про що постановляє ухвалу.

Тож, слідчий суддя, беручи до уваги вищезазначене, вважає, що клопотання заявника про скасування арешту майна подано без додержання вимог КПК України, та беручи до уваги положення ч. 6 ст. 9 цього Кодексу, яка передбачає, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу, та враховуючи загальні засади кримінального провадження є доречним повернути його та встановити строк в сімдесят дві години для усунення виявлених недоліків.

Керуючись ст.ст. 1-29, 131-132, 171, 174, 369-372 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в:

Клопотання адвоката Шутого Дмитра Сергійовича, в інтересах ТОВ «Творча майстерня «Вісак», про скасування арешту майна повернути заявнику встановивши строк в сімдесят дві години для усунення недоліків з моменту отриманння судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення і підлягає негайному виконанню на всій території України.

Слідчий суддя: Н.Д. Ластовка