Ухвала суду № 58832144, 05.07.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №585/2832/14-к Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 11/788/20/16 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - Умисне тяжке тілесне ушкодження

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2016 року колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Моїсеєнко Т. М.,

суддів - Ященка В. А., Рунова В. Ю.,

прокурора Савостьянової Л.В.

засудженого ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальну справу за апеляціями прокурора Пося С.Г. та захисника засудженого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на вирок Роменського міськрайонного суду Сумської області від 15 квітня 2016 року щодо

ОСОБА_3, який народився 11 жовтня 1969 року в м. Ромни Сумської області, громадянина України, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимого

засудженого за вчинення злочинів передбачених ч.1 ст.121, ч.1 ст.263 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до вироку суду ОСОБА_3 визнаний винним та засуджений за скоєння злочинів, за слідуючих обставин:

16 квітня 2012 року, близько 23 год. 30 хв. ОСОБА_5, перебував поблизу двоповерхового будинку за адресою: вул. Горького 260, м. Ромни, Сумської області. Перебуваючи в нетверезому стані, маючи на меті з`ясувати своє місце перебування та дорогу додому, ОСОБА_5 вирішив звернутися до мешканців вищевказаного будинку і з цією метою потрапив на другий поверх, де в кв.№12, проживає ОСОБА_3 разом з матір`ю. В цей час ОСОБА_3 перебував у квартирі і, почувши сторонні звуки в коридорі, зарядив зброю, яка в нього була в користуванні. Маючи при собі споряджену зброю, вийшов до коридору, де виявив ОСОБА_5 ОСОБА_3 умисно, розуміючи протиправність своїх дій та усвідомлюючи, що наслідком застосування зброї є тілесні ушкодження потерпілому, використовуючи належну йому нарізну мисливську гвинтівку марки ТОЗ 99, калібру 5,6 мм, номер 9901013, яка на нього зареєстрована, безпідставно провів постріл з гвинтівки в праву кисть правої руки потерпілого ОСОБА_5 Після першого пострілу ОСОБА_3 свої дії не припинив, продовжив використовувати належну йому мисливську гвинтівку марки ТОЗ 99 та безпідставно провів ще два постріли в область правого стегна правої ноги потерпілого та один постріл в ліве плече потерпілого ОСОБА_5 , чим спричинив йому тяжкі тілесні ушкодження.

Крім цього, ОСОБА_3 мав в володінні газовий пістолет марки ПГШ-790, серійний номер КО 030969, калібру 9 мм, право на зберігання та носіння якого було оформлене на його ім`я дозволом, який зберігав за місцем свого проживання, в якому були змінені конструктивні властивості, а саме змінена штатна втулка на нештатну без стопорного кільця та перетинки. 25 квітня 2012 року в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 було виявлено та вилучено газовий пістолет ПГШ-790, серійний номер КО 030969, калібру 9 мм, виробництва СП «Шмайсер» Україна.

Вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним і засуджений за ч.1 ст. 121 КК України до позбавлення волі на строк 5 років, за ст. 263 ч. 1 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ст. 70 ч. 1 КК України, за сукупністю злочинів йому призначене покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 2839 грн.40 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди і 13 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди; на користь держави 3633,74 грн. судових витрат за проведення судових експертиз.

В обгрунтування поданих апеляцій:

- прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_6 просить вирок Роменського міськрайонного суду Сумської області від 15.04.2016 року стосовно засудженого ОСОБА_3 за ст.ст. 121 ч. 1, 263 ч.1 КК України скасувати у звязку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та істотним порушенням вимог кримінально процесуального закону, неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність та мякістю призначеного покарання, а справу направити на новий судовий розгляд, оскільки судом не виконані вимоги ухвали Апеляційного суду Сумської області від 22.07.2014 року.

- захисник засудженого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 просить вирок Роменського міськрайонного суду Сумської області від 15.04.2016 року скасувати і постановити новий вирок, яким дії ОСОБА_3 кваліфікувати за ст.124 КК України із призначенням йому найменшого виду покарання передбаченого санкцією даної статті. Що до покарання, призначеного за ч.1 с. 263 КК України - обмежитись фактично відбутим строком. В задоволенні цивільного позову потерпілого про стягнення з ОСОБА_3 моральної шкоди відмовити.

Заслухавши доповідача про суть кримінальної справи та доводи апеляцій, захисника ОСОБА_4 та засудженого ОСОБА_3, які вважають вирок суду таким, що підлягає скасуванню, прокурора про скасування вироку та направлення справи на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій колегія суддів вважає, що апеляції захисника ОСОБА_4 та прокурора підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 22 КПК України ( 1960 року) прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобовязані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і обєктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що помякшують і обтяжують його відповідальність.

Згідно приписів ст. 64 КПК України ( 1960 року), при провадженні досудового слідства і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню: подія злочину( час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину); винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину;обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, помякшують та обтяжують покарання;характер і розмір шкоди, завданої злочином, а також розмір витрат закладу охорони здоровя на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння.

Орган досудового слідства вимоги вищезазначеного закону не виконав, а суд першої інстанції порушення закону не виявив та допустив невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та істотні порушенням вимог кримінально процесуального закону.

Так, відповідно до обвинувального висновку, затвердженого Роменським міжрайонним прокурором 22.06.2012 року, в мотивувальній частині обвинувального висновку, слідчий Марков Д.І. формулюючи обвинувачення зазначив, що … ОСОБА_3 безпідставно через плівку, котрою було прикрите вікно схопив потерпілого ОСОБА_5 за одяг та втягнув його до приміщення коридору загального типу, розміщеному на другому поверсі будинку…, а потім … безпідставно провів постріл з мисливської гвинтівки в праву кисть правої руки потерпілого ОСОБА_5, та безпідставно провів два постріли в область правого стегна правої ноги потерпілого і один постріл в ліве плече потерпілого ОСОБА_5, заподіяв йому умисно середньої тяжкості та тяжкі тілесні ушкодження…

28 березня 2016 року прокурор Липоводолинського відділу Роменської місцевої прокуратури ОСОБА_6 направив до суду постанову про зміну обвинувачення відносно ОСОБА_3, виключивши із обвинувачення ст. 122 КК України, залишивши описову частину обвинувального висновку, тобто формулювання обвинувачення, незмінним.

Таким чином, органом досудового слідства не був встановлений мотив заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження обвинуваченим ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_5, але відповідно до обєктивної сторони злочину, передбаченого ст. 121 КК України, встановлення мотиву є необхідним для правильного визначення ступеню суспільної небезпечності вчиненого злочину, правильності юридичної кваліфікації та для відмежування цього злочину від інших.

Суд першої інстанції допущене органом досудового слідства помилку не виправив та також не встановив мотив вчинення засудженим ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, крім всього, не виконавши, в тому числі і в цієї частині, ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 22 липня 2014 року, що призвело до істотних порушень вимог кримінально- процесуального закону.

На думку колегії суддів, органом досудового слідства також була допущена не повнота досудового слідства, яка не може бути усунена в судовому засіданні.

Так, висновки органу досудового слідства про те, що … ОСОБА_3 безпідставно через плівку, котрою було прикрите вікно схопив потерпілого ОСОБА_5 за одяг та втягнув його до приміщення коридору загального типу, розміщеному на другому поверсі будинку…, мають суттєві протиріччя із встановленими фактичними обставинами справи і для підтвердження своїх висновків органом досудового слідства яких не будь доказів не здобуто.

Тому, на думку колегії суддів необхідно провести відтворення обстановки та обставин скоєння злочину, або слідчий експеримент, з участю як потерпілого ОСОБА_5 так і з участю обвинуваченого ОСОБА_3, для підтвердження або спростування як доводів обвинуваченого ОСОБА_3 так і потерпілого ОСОБА_5 щодо способу потрапляння потерпілого до коридору будинку, наявності або відсутності вільного доступу до коридору загального користування будинку, де сталася подія злочину.

Крім того, колегія суддів вважає, що необхідно більш ретельно допитати свідків події щодо можливої наявності сторонніх осіб у дворі будинку, наявних пошкоджень плівки, якою було закрите вікно, характеру та місця пошкодження ( із зовнішній чи із внутрішній сторони), емоційного стану обвинуваченого ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_5

Ні органом досудового слідства, ні судом першої інстанції також не встановлено як потерпілий ОСОБА_5 потрапив до коридору будинку, де сталася подія, тому , на думку колегії суддів, необхідно провести відтворення обстановки та обставин події, або слідчий експеримент, з потерпілим ОСОБА_5 для відтворення способу потрапляння його на другий поверх будинку.

Колегія суддів вважає, що орган досудового слідства не зясував та не здобув доказів щодо законності знаходження потерпілого ОСОБА_5 в коридорі будинку, не здобув таких доказів і суд першої інстанції, фактично встановивши інші фактичні обставини, ніж зазначені в обвинувальному висновку щодо цього факту.

Крім того, колегія суддів вважає, що органу досудового розслідування під час додаткового розслідування даної кримінальної справи, необхідно перевірити зазначені в статті ОСОБА_7, яка опублікована в газеті «Ваш шанс» № 25 від 19.06.2013 року відомості, щодо родинних звязків потерпілого ОСОБА_5 із працівниками Роменської прокуратури, про вплив яких, а також і родичів потерпілого, які працюють в органах міліції, на розслідування кримінальної справи заявляв і обвинувачений ОСОБА_3 Визначення цього питання може мати значення для вирішення відводу посадових осіб або вирішення питання про підслідність кримінальної справи.

Виявлена колегією суддів однобічність та неповнота досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні, оскільки є необхідність у проведенні значної кількості слідчих дій, тому кримінальна справа щодо ОСОБА_3 підлягає поверненню на додаткове розслідування, а вирок суду скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 369,370, 374, 377, 379 ч. 2 КПК України ( 1960 року), п.11,13 розділу Х1 Перехідних положень КПК України (2012 року), колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляцію захисника ОСОБА_4 та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити частково.

Вирок Роменського міськрайонного суду Сумської області від 15.04.2016 року відносно ОСОБА_3 скасувати у звязку із невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та істотним порушенням вимог кримінально - процесуального закону, а кримінальну справу направити прокурору Сумської області на додаткове розслідування.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду вступає в законну силу з часу її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_8. ОСОБА_9.