Вирок № 58830907, 05.07.2016, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 640/10255/16-к

н/п 1-кп/640/536/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2016 року місто Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Якуші Н.В.

при секретарі Пічугіна А.Г.

за участю:

прокурора Іванюх О.О.

потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у підготовчого судовому засіданні кримінальне провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 06.05.2016 за №12016220490003085 за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, одруженого, не працюючого, з вищою освітою, має на утриманні малолітню дитину 2013 року народження, який ніде не зареєстрований, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

04 травня 2016 року приблизно о 19:00 год. ОСОБА_2, знаходячись у приміщенні кафе «У Роберта», розташованого на автостанції №4 за адресою: м. Харків, Белгородське Шосе, 8, діючи з корисних мотивів, з метою наживи та незаконного особистого збагачення, маючи умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, шахрайським шляхом, зловживаючи довірою свого знайомого ОСОБА_1, під приводом, що він працює у «Східній дистриб'ютерській сеті», яка займається доставкою пива, та запропонував йому здійснити обмін прокислого кега пива вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи №3168 від 01.06.2016 року - 875 грн. 00 коп. на нову, не маючи наміру його повертати та маючи намір обернути його у свою власність, ОСОБА_1, довіряючи ОСОБА_2 та віруючи в його добропорядність і чесність, передав йому свій металевий кег з пивом сподіваючись, що ОСОБА_2 поверне його після здійснення заміни пива. ОСОБА_2 заволодів шляхом зловживання довірою металевим кегом належне ОСОБА_1, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, обернувши викрадене на свою користь, спричинивши ОСОБА_1 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Під час досудового розслідування між сторонами кримінального провадження - потерпілим ОСОБА_1 та підозрюваним ОСОБА_2 було досягнуто та підписано угоду від 15 червня 2016 року про примирення, за змістом якої вони погодились, що ОСОБА_2 зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, сприяти розслідуванню кримінального провадження у з'ясуванні обставин вчинення даного злочину протягом досудового слідства.

Сторони угоди погодились, що ОСОБА_2 понесе покарання за ч.1 ст. 190 КК України у вигляді двохсот сорока годин громадських робіт.

В угоді зазначено наслідки її укладення та затвердження, а також наслідки невиконання угоди.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень визнав, щиро розкаявся.

Обвинувачений також підтвердив суду, що угоду про примирення він укладав добровільно і наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди для нього є зрозумілими.

Потерпілий зі свого боку також підтвердив суду, що претензій будь-якого характеру до обвинуваченого не має, зазначену угоду укладали добровільно, наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди для нього є зрозумілими. Просив суд затвердити зазначену угоду про примирення.

Прокурор в судовому засіданні просив затвердити угоду про примирення між потерпілим та обвинуваченим, оскільки вона не суперечить вимогам кримінального процессуального законодавства України.

Крім того, обвинуваченому ОСОБА_2 судом було роз'яснено та ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини 4 ст. 474 КПК України, а саме: права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо злочину, у вчиненні якого його обвинувачують; також обвинуваченим усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а саме: збереження можливості оскарження вироку лише з наступних підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами 5-7 статті 474 цього Кодексу, в тому числі - не роз'яснення йому наслідків укладення угоди.

Наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України, обвинуваченому ОСОБА_2 зрозумілі.

Після таких роз'яснень обвинувачений не заперечував проти затвердження угоди.

Потерпілому в судовому засіданні роз'яснено та ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а саме: збереження можливості оскарження вироку лише з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами 6-7 статті 474 цього Кодексу.

Також потерпілим усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.

Наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України, потерпілому зрозумілі. Після таких роз'яснень потерпілий не заперечував проти затвердження угоди.

Судом встановлено, що дана угода про примирення за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст. 468-470, 471 відповідає Закону України про кримінальну відповідальність за ч. 1 ст. 190 КК України, в тому числі - щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженої міри покарання, яка передбачена санкцією цієї статті.

Суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч.6 ст. 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб і є наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого.

Міра покарання, яка узгоджена сторонами, є достатньою для виправлення обвинуваченого і відповідає загальним засадам призначення покарання.А саме ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Таким чином, за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні під час підготовчого судового провадження, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про примирення між сторонами кримінального провадження та призначення ОСОБА_2 узгодженої сторонами міри покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України і ухвалення обвинувального вироку.

Цивільний позов не заявлено, судові витрати стягнути з ОСОБА_2

Речові докази по справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 314, 368, 370, 474, 475 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Угоду про примирення між ОСОБА_2 та потерпілим ОСОБА_1 - затвердити.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, і призначити йому покарання у вигляді двохсот сорока годин громадських робіт.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, розмір витрат на залучення експерта при проведенні судової - товарознавчої експертизи №3168 від 01.06.2016 року у розмірі 263 грн. 88 коп. (стягувач (отримувач) - держава, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Запобіжний захід відповідно до видів, передбачених ст. 131 КПК України не обирався.

Вирок на підставі угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим (підозрюваним) може бути оскаржений в апеляційний суд Харківської області через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;

2) потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу;

3) прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

У разі невиконання угоди про примирення потерпілий має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.

Вирок постановлено та підписано в нарадчій кімнаті в одному екземплярі.

Суддя

Київського районного суду м. Харкова Н.В. Якуша