Рішення № 58829650, 08.06.2016, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/19987/15-ц Провадження № 2/638/1576/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2016 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

Головуючого судді Шишкіна О.В.,

секретаря - Голуб Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, треті особи Гаражний кооператив «Ювілейний», Десята Харківська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, яким, з урахуванням уточнень, просив суд визнати за ним право власності на гаражний бокс № 479 літера Л-2 загальною площею 16,8 кв.м. у Гаражному кооперативі «Ювілейний» за адресою: м. Харків, проспект Науки, 75, у порядку спадкування за законом після смерті двоюрідного брата ОСОБА_3.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем вказано про те, що 04.12.2009р. помер його двоюрідний брат, ОСОБА_3, який народився 12.01.1929р. в місті Харкові та проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач прийняв спадщину брата, про що подав відповідну заяву до Десятої Харківської державної нотаріальної контори (далі Десята ХДНК) у встановлений шестимісячний строк.

ОСОБА_3 за життя був членом Гаражного кооперативу «Ювілейний», який розташований за адресою: Ц Харків, просп. Леніна, 75, та правомірним користувачем гаражного боксу № 479 (піт Л-2), який побудував за власні кошти.

24.11.2015р. звернувся до Гаражного кооперативу «Ювілейний» із заявою про вступ до його членів позивачу було відмовлено з посиланням на статут Гаражного кооперативу «Ювілейний», в якому зазначено, що членами кооперативу можуть бути лише ті, хто у встановленому законом порядку оформили право власності на належний їм індивідуальний гаражний бокс.

Оскільки ОСОБА_3Н не зареєстрував своє право власності на гаражний бокс в Комунальному підприємстві «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», позивач не може оформити на нього право власності в Державній реєстраційній службі Харківського міського управління юстиції у Харківській області і тому вимушений звернутися до суду з даним позовом.

04.06.2011р. до Десятої ХДНК звернувся ОСОБА_2 Д О. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_3 на підставі заповіту від імені ОСОБА_4, підписаного ОСОБА_5 та завіреного 06.06.2000р. Десятою ХДНК.

Десятою ХДНК надана відповідь № 1308-01-16 від 04.06.2011р. про відмову ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки прізвище та імя, зазначені в заповіті, не збігаються з прізвищем та імям померлого. Тобто, Десята ХДНК визнала вказаний заповіт недійсним (нікчемним).

У судовому засіданні позивач із представником позов підтримали, вказали про те, що гаражем позивач користувався спільно із померлим двоюрідним братом, заповіт нотаріальною конторою визнано недійсним, оскільки сторони вказані не повністю, дії нотаріуса оскаржені не були.

Відповідач у судове засідання попри належне повідомлення не зявився, про причини неявки суд не повідомлено.

Представник третьої особи ОСОБА_2 проти позову заперечував, вказав про необґрунтованість позовних вимог та просив застосувати строк позовної давності до заявлених вимог.

Десятою ХДНК подано заяву про розгляд справи за їх відсутності, про причини неявки представника ГК «Ювілейний» суд не повідомлений.

Вислухавши пояснення присутніх сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог у звязку із наступним.

Згідно з вимогами частини третьої статті 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог статей 57-60 ЦПК України.

Не підлягають доказуванню загальновідомі факти, які визнані сторонами та які встановлено судовими рішеннями, які набрали законної сили.

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 18.12.2013 року по справі № 2-7675/11, провадження № 22-ц/790/2592/13, встановлено, що 04.12.2009 року помер ОСОБА_6 (після внесення виправлень у Спадковий реєстр ОСОБА_7Н.), який 26 червня 2000 року склав заповіт на користь ОСОБА_2

Згідно наданої на виконання ухвали суду про витребування доказів від 29.03.2016 року по даній справі Десятою ХДНК інформації, ОСОБА_2 звернувся із заявою про прийняття спадщини, однак йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через виправлення прізвища померлого, постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії не виносилась та не оскаржувалась (а.с. 81).

Також рішенням Апеляційного суду Харківської області від 18.12.2013 року по справі № 2-7675/11, провадження № 22-ц/790/2592/13, встановлено, що відповідно до рішення Апеляційного суду Харківської області від 20.11.2013 по справі 2-4430/11 за позовом ОСОБА_1 до ХМР, третя особа Десята ХДНК про визначення додаткового строку про прийняття спадщини, ОСОБА_2, ОСОБА_8 та ОСОБА_1 є такими, що прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, ще належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За правилом ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини

Згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Факт прийняття спадщини встановлено вказаним судовим рішенням апеляційної інстанції.

Десятою ХДНК надана відповідь № 1308-01-16 від 04.06.2011р. про відмову ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки прізвище та імя, зазначені в заповіті, не збігаються з прізвищем та імям померлого.

Відповідно до ч. 1 ст. 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт. складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ч 3 ст. 49 Закону «Про нотаріат» при відмові у вчиненні нотаріальної дії нотаріус не пізніше ніж у триденний строк виносить постанову про таку відмову.

Згідно п. 3 ч. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

ОСОБА_3 за життя був членом Гаражного кооперативу «Ювілейний», який розташований за адресою: Ц Харків, просп. Леніна, 75, та правомірним користувачем гаражного боксу № 479 (піт Л-2), який побудував за власні кошти.

Оскільки ОСОБА_3Н не зареєстрував своє право власності на гаражний бокс в Комунальному підприємстві «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», право власності на нього в порядку спадкування не може бути зареєстровано окрім як за рішенням суду.

Згадуваним рішенням Апеляційного суду Харківської області по справі № 2-7675/11 від 18.12.2013 в задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства «Реал Банк», публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк», відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит», департаменту державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України у Харківській області, гаражного кооперативу «Ювілейний», публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Харківське обласне управління акціонерного товариства «Ощадбанк», третя особа: Десята Харківська державна нотаріальна контора про визнання права власності у порядку спадкування, зокрема в частині визнання за позивачем право бути прийнятим у члени гаражного кооперативу «Ювілейний», відмовлено.

24.11.2015р. позивач звернувся до Гаражного кооперативу «Ювілейний» з заявою про вступ до його членів, однак йому було відмовлено з посиланням на статут Гаражного кооперативу «Ювілейний», в якому зазначено, що членами кооперативу можуть бути лише ті, хто у встановленому законом порядку оформили право власності на належний їм індивідуальний гаражний бокс.

Враховуючи наведене, а також той факт, що позивач фактично користувався предметом спору, на яке претендує як спадкоємець та сплачував внески до Гаражного кооперативу за гараж, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими.

Клопотання представника третьої особи про застосування строку позовної давності суд вважає такою, що не підлягає задоволенню, оскільки заява про прийняття спадщини подана вчасно, обмежень у часі для отримання свідоцтва про право на спадщину чинним законодавством не встановлено.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 10,11, 60, 88, 212-215, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, зареєстрованим за адресою: 61204, м. Харків, вул. Ахсарова, б. 15-А, кв. 24 (НОМЕР_1, виданий 31.01.1996 року МВМ Дзержинського РВХМУ УМВС України в Харківській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2), право власності на гаражний бокс № 479 літера Л-2 загальною площею 16,8 кв. м. у Гаражному кооперативі «Ювілейний» за адресою: м. Харків, проспект Науки, 75, у порядку спадкування за законом після смерті двоюрідного брата ОСОБА_3, яка наступила 04.12.2009 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія І-ВЛ № 299817, виданим 21.01.2011 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення складено і віддруковано суддею в нарадчій кімнаті.

Головуючий: суддя