Ухвала суду № 58825939, 04.03.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2992/16 Справа № 203/6542/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Прозорова М.Л.

У Х В А Л А

04 березня 2016 року м. Дніпропетровськ

Суддя судової палати з цивільних справ

апеляційного суду Дніпропетровської області ОСОБА_2,

ознайомившись з заявою ОСОБА_3 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя,

В С Т А Н О В И Л А:

04.03.2016 року до апеляційного суду Дніпропетровської області надійшла заява ОСОБА_3, яка подана її представником ОСОБА_6 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ОСОБА_5 і знаходяться у нього або в інших осіб та були покладені на рахунки в банках України ним з 06.11.1994 року по теперішній час.

Розглянувши заяву та перевіривши матеріали справи, вважаю, що подана заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Положеннями ст. 152 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії. У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Враховуючи зміст позовних вимог та наведені в заяві обставини не дають достатніх підстав для забезпечення позову в силу ч.2 ст. 151 ЦПК України, оскільки позивачем не додано до заяви належних доказів, що підтверджують наявність грошових коштів у конкретних банківських установах із зазначенням відповідних рахунків та їх належність відповідачу.

На підставі викладеного, вважаю за необхідне відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 151,152,303,307 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні заяви ОСОБА_4 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя М.Л. Прозорова