Постанова № 58819438, 01.07.2016, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 01.07.2016 Справа № 554/4042/16-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2016 року

Октябрський районний суд м. Полтави:

у складі головуючого судді - Микитенка В.М.,

при секретарі - Різник А.В.,

за участю позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтави справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_2 про скасування постанови серії ПС2 №667435 від 10.05.2016 року про накладення адміністративного стягнення в сумі 680 грн. за ч.2 ст.121 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

24.05.2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до поліцейського Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_2 про скасування постанови серії ПС2 №667435 від 10.05.2016 року про накладення адміністративного стягнення в сумі 680 грн. за ч.2 ст.121 КУпАП.

В обґрунтування позовних вимог послався на те, що він Правил дорожнього руху не порушував, а постанову щодо нього винесено безпідставно, оскільки тріщин на лобовому склі автомобіля Фольксваген д.н. НОМЕР_1, яким він управляв 18.05.2016 року не було.

В судовому засіданні позивач свій позов підтримав з підстав у ньому зазначених.

Відповідач в судове засідання не зявився, будучи належним чином повідомлений про дату і час слухання справи, про причини неявки суд до відома не поставив, тому його неявка не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суд, заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи та оцінюючи зібрані докази, приходить до висновку про необхідність задоволення позову, з огляду на таке.

Постановою серії ПС2 №576423 від 18.05.2016 року на позивача ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 680 грн., за ч.2 ст.121 КУпАП, мотивуючи, що він 18.05.2016 року в 13.20 год. керував автобусом Фольксваген д.н. НОМЕР_1, технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів правил дорожнього руху і технічної експлуатації, а саме з тріщиною на лобовому склі в районі склоочисників, чим порушив п.31.1 ПДР (а.с.4).

Виходячи з положень ч.2 ст.71 КАС України: «У адміністративних справах про протиправність рішень дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову».

Частиною 6 зазначеної статті передбачено, що якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Як убачається із оскаржуваної постанови, вона не містить посилання на проведення фото, відео фіксації правопорушення, свідків події, акт технічного огляду транспортного засобу, розмір тріщини. Первинні пояснення ОСОБА_1 в матеріалах справи також відсутні.

Незважаючи на пропозицію, згідно ухвали від 09.06.2016 року, відповідач не надав відповідні докази і суду.

Таким чином відповідачем не доведено правомірності своєї постанови ПС2 №667435 від 10.05.2016 року, у звязку з чим її слід визнати протиправною та скасувати.

Також, суд, здійснивши системний аналіз ст.ст. 288, 293 КУпАП та ст.ст. 7-9, 171-2, ч.2 ст.162 КАС України, приходить до висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена до адміністративного суду у порядку, визначеному кодексом адміністративного судочинства, з особливостями встановленими КУпАП.

З огляду на це, суд при вирішенні адміністративного позову не обмежений повноваженнями, визначеними ст. 162 КАС України, а наділений ще й повноваженнями, визначеними п.3 ч.1 ст. 293 КУпАП, зокрема скасувати постанови і закривати справи про адміністративні правопорушення, в тому числі з підстав, визначених у ст.247 КУпАП.

На цьому наголошено і в ч.2 ст.162 КАС України, де вказано, що суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень, що повністю відповідає власне завданням адміністративного судочинства (ст.2 КАС України).

Враховуючи, що обставини даної справи судом досліджені повністю, необхідності повторного розгляду даної справи субєктом владних повноважень суд не вбачає, оскільки це суперечило б засадам права особи на судовий захист, юридичної визначеності та обовязковості судових рішень. Тому провадження у справі про дане адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд виходить із такого.

Згідно з Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» від 23.01.2015 року схвалено для використання судами таку правову позицію.

Питання справляння судового збору, крім Закону про судовий збір, регулюється іншим законодавством. Зокрема, відповідно до частини четвертої статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Вище зазначалося, що статтею 87 КАС України визначено, що до судових витрат належать судовий збір та витрати, повязані з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Законом про судовий збір, який набрав чинності 1 листопада 2011 року, такі особи не віднесені до кола субєктів, які звільняються від сплати судового збору за подання адміністративного позову, а позови з таким предметом не належать до обєктів, за подання яких судовий збір не справляється.

Разом із цим такий припис частини четвертої статті 288 КУпАП не вступає в колізію з положеннями статті 5 Закону № 3674-VI, якою визначено пільги щодо сплати судового збору, оскільки коло вимог і осіб, які мають такі пільги за цим Законом, не є вичерпним. ОСОБА_3 не містить застережень про те, що закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Законом діють у частині, що не суперечать йому, а лише доручає Кабінету Міністрів України протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України з прийняттям цього Закону (п. 1 ч. 3 ст. 10 Закону № 3674-VI).

Крім того, у цьому випадку необхідно виходити з того, що норми частини четвертої статті 288 КУпАП є спеціальними нормами порівняно з нормами Закону про судовий збір.

Отже, за подання до суду адміністративного позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, судовий збір не сплачується у порядку та розмірах, установлених Законом про судовий збір.

З огляду на це, судовий збір в сумі 551 грн. 20 коп. підлягає поверненню із Державного бюджету України позивачеві ОСОБА_1,згідно квитанції від 08.06.2016 року, а не стягненню із бюджетних асигнувань УПП у м. Полтава ДПП.

Керуючись ст. 6-14, 71, 98, 159-163, 167, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 247, 288, 293 КУпАП суд,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Постанову серії ПС2 №576423 від 18.05.2016 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в сумі 680 грн. за ч.2 ст.121 КУпАП визнати протиправною та скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.121 КУпАП закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України сплачений ним судовий збір в сумі 551 (пятсот пятдесят одну) грн. 20 коп., згідно квитанції від 08.06.2016 року.

Виконання постанови в частині повернення судового збору покласти на УДКСУ у м. Полтаві Полтавської області.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів до Харківського апеляційного адміністративного суду через Октябрський районний суд м. Полтави.

Повний текст постанови складений 04.07.2016 року.

Суддя В.М.Микитенко