Ухвала суду № 58815261, 04.07.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 159/5234/15-к Провадження №11-кп/773/302/16 Головуючий у 1 інстанції:Лесик В. О. Категорія:ч. 3 ст. 286 КК України Доповідач: Оксентюк В. Н.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2016 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Оксентюка В.Н.,

суддів Польового М.І., Хомицького А.М.,

з участю секретаря Гладкого В.В.

прокурора Кондрашової В.Ф.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3,

потерпілих - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,

представника потерпілого ОСОБА_10 ОСОБА_11,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку кримінальне провадження №120150300000042 43 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_12 на вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 09 лютого 2016 року, яким, -

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, не одружений, не судимий,

- засуджений за ч. 3 ст. 286 КК України на 10 (десять) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.

Початок строку відбування покарання засудженому визначено рахувати з дня затримання, тобто з 12.05.2015 року.

Зараховано засудженому в строк відбуття покарання строк попереднього увязнення відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України з 12.05.2015 року по день набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід залишено попередній утримання під вартою.

Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь потерпілих моральну шкоду:

- потерпілим ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_13, ОСОБА_4 по 300 000 (триста тисяч гривень ) кожному;

- потерпілому ОСОБА_9 250 000 грн.;

- потерпілому ОСОБА_10 200 000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 завдану злочином потерпілим майнову шкоду:

- ОСОБА_8 25 658 грн.;

- ОСОБА_6 16 885 грн.;

- ОСОБА_4 20 705 грн.

- ОСОБА_13 20 910 грн. та 18 387,57 грн., а всього 39297,57 грн.

- ОСОБА_10 5 000 грн., 18 551 грн., 1 680,41 грн., 29 282,05 грн., 12 0582 грн., а всього 175 095,46 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілих понесені витрати на правову допомогу:

- потерпілим ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_13, ОСОБА_4, ОСОБА_9 по 13 300 грн. кожному;

- потерпілому ОСОБА_10 25 500 грн.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь потерпілих:

- ОСОБА_8 9342 грн. - витрати на спорудження надгробного памятника;

- ОСОБА_6 11115 грн. - витрати на спорудження надгробного памятника;

- ОСОБА_4 9295 грн. - витрати на спорудження надгробного памятника;

- ОСОБА_13 моральну шкоду в сумі 14616 грн., 10090 грн. витрати на спорудження надгробного памятника, 50000 грн. в звязку з пошкодженням автомобіля НОМЕР_1, а всього 74 706 грн.;

- ОСОБА_9 46 813 грн. 43 коп. витрати на ремонт автомобіля НОМЕР_2;

- ОСОБА_10 21 924 грн. шкоду, повязану зі стійкою втратою працездатності в сумі 28 076 грн. шкоду, повязану з лікуванням потерпілого, 5000 грн. моральної шкоди, а всього 55 000 грн.

Речові докази: автомобілі «Міцубісі-Галант, «Ауді-100», «Рено-Трафік», «Фольцваген ЛТ-35», «Опель Омега», які зберігаються на майданчику тимчасового затриманих автомобілів Ковельського ВП ГУ НП у Волинській області передано:

-«Міцубісі-Галант» реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 власнику ОСОБА_14;

- «Ауді-100» реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 власнику ОСОБА_13;

-«Рено-Трафік» реєстраційний номерний знак НОМЕР_5 власнику ОСОБА_15;

- «Фольцваген ЛТ-35» реєстраційний номерний знак НОМЕР_6 власнику ОСОБА_9;

- «Опель Омега» реєстраційний номерний знак LS 4992 власнику ОСОБА_16.

Пошкоджений знак аварійної зупинки, який зберігається у кімнаті речових доказів Ковельського ВП ГУ НП у Волинській області постановлено знищити, як такий, що не становить цінності.

CD-диски із записами, які визнані постановою слідчого документом постановлено зберігати при матеріалах справи.

Витрати, повязанні з проведенням криміналістичних, авто-технічних, товарознавчих експертиз стягнуто з засудженого ОСОБА_1 і зокрема:

- на рахунок Луцького ВП, (код класифікації доходів: 24060300 «Інші надходження», отримувач коштів: УК у м. Луцьку /м. Луцьк/ 24060300, номер рахунку отримувача: 31112115700002, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ отримувач: 38009628, Банк отримувача ГУДКСУ у Волинській області, код банку отримувача 803014) 2954,56 грн., 1536 грн., 2954,56 грн., а всього 7445,12 грн.

- в дохід держави 9891 грн., 1382,40 грн., 1536 грн., 1536 грн., 1536 грн., 1996,80 грн., 1075 грн., 2380,80 грн., 3456 грн., 3456 грн., 3456 грн., 3072 грн., а всього 34774 грн.

Переглядаючи кримінальне провадження в порядку апеляційного провадження, апеляційний суд, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що 12 травня 2015 року біля 02 години 15 хвилин керуючи технічно справним автомобілем «Міцубісі-Галант» р.н.з. АС 8970 ВК, який належить ОСОБА_17, порушив вимоги п. 2.9 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі ПДР України), перевозячи не пристебнуту ременем безпеки на передньому пасажирському сидінні ОСОБА_18 та рухався по автомобільній дорозі сполученням Ягодин-Ковель-Київ зі сторони м. Любомль Волинської області в напрямку м. Ковеля.

Під час руху ОСОБА_1 в районі 455 км. вказаної автодороги, неподалік населеного пункту с. Старі Кошари Ковельського району Волинської області в порушення вимог п. 2.3, п.п. 12.3, 12.6, 12.9 ПДР України не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, відволікався від керування автомобілем, рухаючись при цьому зі швидкістю, поза населеним пунктом, що перевищувала 90 км/год та під час виникнення небезпеки для руху та перешкоди, яку він спроможний був виявити не вжив негайно заходів для зменшення швидкості руху керованого ним транспортного засобу аж до його зупинки або безпечного для інших учасників руху обїзду перешкоди, в результаті чого допустив на правій смузі проїзної частини вищевказаної автодороги попутне, ковзне, дотичне та позацентрове зіткнення лівою стороною автомобіля НОМЕР_7 із правою задньою частиною автомобіля марки «Рено-Трафік», реєстраційний номерний знак НОМЕР_8, а також наступне попутне, ковзне, дотичне та позацентрове зіткнення правої передньої частини автомобіля «Міцубісі-Галант» із лівою стороною автомобіля НОМЕР_9, які стояли на правому узбіччі дороги в напрямку руху до м. Ковеля та на правій проїзній частині дороги в цьому ж напрямку.

При цьому, в цей же час, автомобіль марки «Міцубісі-Галант», під керуванням ОСОБА_1, безпосередньо до зіткнення з автомобілем марки «Audi 100» правою передньою частиною, здійснив наїзд на пішоходів ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_10 та ОСОБА_23.

Після цього, автомобіль марки «Міцубісі-Галант», під керуванням ОСОБА_1, здійснив лівою передньою частиною попутно-перехресне блокуюче зіткнення з автомобілем НОМЕР_10, внаслідок якого, мікроавтобус був розвернутий в напрямку проти руху годинникової стрілки, а автомобіль марки «Міцубісі-Галант» отримав обертальну складову в напрямку проти руху годинникової стрілки та перемістився за межі проїзної частини автодороги праворуч.

Внаслідок допущених ОСОБА_1 порушень п. 2.9, п. 2.3, п. 12.3, п. 12.6, п. 12.9 ПДР України під час управління вказаним автомобілем громадянам:

ОСОБА_24, ІНФОРМАЦІЯ_6, завдано тілесних ушкоджень у вигляді: поєднаної тупої травми тіла: рани голови, закритої тупої травми грудної клітки з переломами ребер 1-10 справа, ребер по навколохребетній лінії, 1-10 ребер зліва по передньоаксілярній та середньолопаточній лініях з двобічним гемотораксом, закритої тупої травми живота з множинними розривами печінки і гемаперитонеумом, рани правого стегна, травматичної ампутації обох гомілок з розвитком травматичного шоку, які за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за ознаками небезпечності для життя в момент заподіяння та які спричинили смерть потерпілої;

ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_7, завдано тілесних ушкоджень у вигляді поєднаної тупої травми тіла: хребетно-спінальної травми з відривом атланто-окципітального зєднання, закритої тупої травми грудної клітки з переломами 5 ребер з права по передньоаксілярній лінії, 5-9 ребер зліва по середньоаксілярній лінії з двобічним гемотораксом, закритої тупої травми живота з множинними розривами печінки і гемаперитонеумом, ампутації правої кінцівки на рівні кульшового суглобу, ампутації лівої гомілки на рівні верхньої третини, обширної гематоми обличчя з розвитком травматичного шоку, що за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпечності для життя в момент заподіяння та внаслідок яких настала смерть потерпілого;

ОСОБА_20 завдано тілесних ушкоджень у вигляді: поєднаної тупої травми тіла: субарахноїдального крововиливу, скальпованої рани лівої тімяно-потиличної ділянки волосистої частини голови, рваної рани підборіддя, хребетно-спінальної травми з відривом атланто-окципітального зєднання, закритої тупої травми грудної клітки з переломами 8-10 ребер справа по передньоаксілярній лінії з правобічним гемотораксом, закритої тупої травми живота з множинними розривами печінки і гемаперитонеумом, закритого косопоперечного перелому обох кісток обох гомілок, часткової ампутації правої і лівої гомілок на рівні нижньої і середньої третини, множинних ран обох нижніх кінцівок, з розвитком травматичного шоку, які за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпечності для життя в момент заподіяння та від яких настала смерть потерпілого;

ОСОБА_22, ІНФОРМАЦІЯ_8, завдано тілесних ушкоджень: у вигляді поєднаної тупої травми тіла: розтрощення голови, хребетно-спінальної травми з поперечним переломом 2 грудного хребця з розривом спинного мозку, закритої тупої травми грудної клітки з переломами 3-5 ребер справа по передньоключичній лінії, 3-8 ребер зліва по середньолопаточній лінії з двобічним гемотораксом, закритої тупої травми живота з множинними розривами печінки і гемаперитонеумом, закритого перелому верхньої третини правої плечової кістки, відкритого перелому верхньої третини правої стегнової кістки, закритих переломів обох кісток правої і лівої гомілок з розвитком травматичного шоку, що за ступенем тяжкості відносно відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя в момент заподіяння, внаслідок яких настала смерть потерпілого;

пасажиру автомобіля НОМЕР_11, ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_9, завдано тілесних ушкоджень у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з переломом кісток склепіння та основи черепа, субарахноїдальним крововиливом, забоєм головного мозку з розвитком набряку та набухання головного мозку, перелому верхньої щелепи по ФОР 111, перелому кісток носа зі зміщенням, забійної рани лоба справа, гематом лоба справа і голови, обличчя, які за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння, та внаслідок яких настала смерть потерпілої;

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_10 завдано тілесних ушкоджень: політравми у вигляді травматичної ампутації правої нижньої кінцівки на рівні правого колінного суглобу, закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, обширних ран в ділянці правого стегна - тобто тяжкі тілесні ушкодження, по критерію втрати органу чи його функцій;

ОСОБА_23, ІНФОРМАЦІЯ_11, завдано тілесних ушкоджень у вигляді закритої травми лівої нижньої кінцівки, що відноситься до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 своїми діями, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило загибель кількох осіб, скоїв кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 3 ст. 286 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 у поданій апеляційній скарзі та доповненні до апеляційної скарги посилається на те, що вирок суду першої інстанції є незаконним і необґрунтованим, а досудове розслідування та судове слідство проведено упереджено та однобічно. Вказує на те, що показання потерпілих та свідків, які були допитані у судовому засіданні мають суттєві розбіжності і суперечать між собою, що дає підстави вважати їх неправдивими. Його захисник надавав суду роздруківки телефонних розмов ОСОБА_9, ОСОБА_25, ОСОБА_26, які вказують, що вказаних осіб на місці події не було, а ОСОБА_25 не міг перебувати за кермом автомобіля «Фольксваген ЛТ-35». Вважає, що суд безпідставно відмовив у виклику і допиту у суді свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_27 Усі медичні та автотехнічні експертизи були проведені на основі вихідних даних, які надав слідчий Слободян В.Я. та на показаннях водія «Рено-Трафік» ОСОБА_15, а також на вихідних даних слідчого експерименту, який ймовірно не проводився.

При розгляді місцевим судом кримінального провадження було необґрунтовано відмовлено у допиті експертів, що вказує на упередженість суду першої інстанції.

Після закінчення досудового розслідування слідчий у повному обсязі не ознайомив його з матеріалами кримінального провадження. Після постановлення вироку суд першої інстанції також не ознайомив його з матеріалами провадження. В матеріалах провадження відсутні технічні записи судових засідань за 04.11.2015, 22.12.2015 та 01.02.2016 року.

Прокурор Бурлака П.М. на досудовому слідстві погрожував йому максимальним терміном увязнення про що він подавав скарги у Військову та Генеральну прокуратури. Просить вирок скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Адвокат ОСОБА_12 у поданій апеляційній скарзі вказує на незаконності вироку через неповноту судового розгляду даного кримінального провадження, порушення принципу верховенства права та презумпції невинуватості, порушення принципу змагальності сторін. Вважає висновки судово медичних експертиз неналежними доказами, оскільки питання про взаємне розташування потерпілих в момент наїзду до травмуючої сили не вирішувалось. В судовому засіданні не встановлено, як впливав «горб», який знаходиться на дорозі на загальну видимість дороги.

Вважає, що при проведенні слідчого експерименту з свідком ОСОБА_15 погодні умови не відповідали тим, які були на час ДТП, а тому цей протокол є не належним доказом, а також є неналежними доказами і висновки експертів. Вимірювальне колесо «Недо», яким замірялись віддалі при слідчому експерименті, не було досліджено у суді першої інстанції.

У висновку експерта № 2307 пошкодження на автомобілі «Мітсубісі-Галант» не привязані відносно рівня землі та габаритів автомобіля, а тому є незрозумілим як експерт порівняв пошкодження на даному автомобілі з пошкодженнями, виявленими на автомобілі «Ауді-100». Це саме відноситься і з контактуванням автомобіля «Мітсубісі-Галант» з автомобілями «Рено-Трафік» та «Фолксваген ЛТ-35».

Висновку суду про контактування автомобіля «Мітсубісі-Галант» з потерпілими є голослівними. Досудовим слідством та судом не було з достовірністю встановлено на якій відстані виникла небезпека для руху для водія ОСОБА_1 Вважає, що суд безпідставно відмовив у виклику і допиті експертів, слідчого Костюка С.В. та понятих, які брали участь у огляді місця події. Не допитаний судом і свідок ОСОБА_27, який був очевидцем першої дорожньо-транспортної пригоди. Судом було необґрунтовано відмовлено у призначенні судово-психіатричної експертизи ОСОБА_1, а також комплексної транспортно-трасологічної та медико криміналістичних експертиз.

Також вважає, що обвинувальний акт складений з порушенням вимог ст. 291 КПК України, а його клопотання про повернення акту прокурору на підготовчому судовому засіданні було безпідставно відхилено. Просить вирок скасувати та призначити новий судовий розгляд.

Прокурор відділу процесуального керівництва прокуратури Західного регіону України ОСОБА_28 у поданому на апеляційні скарги обвинуваченого та його захисника запереченні вказує, що доводи обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що показання свідків і потерпілих мали значні розбіжності і суперечать даним телефонних зєднань, отриманих адвокатом ОСОБА_2, не відповідають дійсності, оскільки з даних питань свідки допитувались судом додатково і на всі питання сторони захисту були надані вичерпні відповіді. Показання вказаних осіб повністю узгоджуються з іншими матеріалами провадження.

Не відповідають дійсності і посилання ОСОБА_1 про відхилення судом клопотання про допит свідків. В судовому засіданні допитані лікарі, фельдшери та водії Ковельського відділення екстреної медичної допомоги, які безпосередньо здійснювали виїзд на місце події після вчинення ДТП; допитані працівники міліції, які прибули на місце ДТП; чергового лікаря, який здійснював обстеження ОСОБА_1 після ДТП, а також судом допитані інші свідки кримінального правопорушення, потерпілі та експерти. В судовому засіданні дослідженні усі письмові докази у справі, а тому посилання ОСОБА_1 на неповному та упередженість судового розгляду є необґрунтовані.

Необґрунтованими є також доводи адвоката ОСОБА_2 про те, що висновки експертів є неналежними доказами. Усі експертизи у справі були проведені відповідно до вимог КПК України, а допитані у судовому засіданні експерти підтвердили свої висновки.

Свідок ОСОБА_29 під час судового допиту надала суду та учасникам судового розгляду для огляду свій закордонний паспорт в якому значились відмітки про перетин державного кордону, і дані паспорта повністю співпали з показаннями даного свідка, а тому посилання ОСОБА_2, що суд безпідставно відмовив йому у клопотанні про витребування даних щодо перетину даним свідком державного кордону, є необґрунтовані.

Після закінчення досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_30 відмовився отримати обвинувальний акт і ця обставина була засвідчена понятими. Обвинувальний акт останній отримав у приміщенні Львівського слідчого ізолятора 02.10.2015 року, тобто за тиждень до підготовчого судового засідання. Тому посилання ОСОБА_2 про невручення ОСОБА_1 обвинувального акту є надуманими і також необґрунтованими. Просить апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції без змін.

Потерпілий ОСОБА_6 у поданому запереченні вказує на те, що обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник в апеляціях не оспорюють винуватості ОСОБА_1 у вчиненому кримінальному правопорушенні, як і не оспорюють питання відшкодування завданої злочином шкоди. Просить врахувати, що на даний час ОСОБА_1 взагалі нікому з потерпілих шкоди не відшкодував та не попросив пробачення. Вважає вирок законним і вмотивованим. Просить апеляційні скарги залишити без задоволення, а вирок суду без змін.

Заслухавши доповідача, який виклав зміст вироку суду першої інстанції, доводи апеляційних скарг та заперечення на них, обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисників адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які подані апеляційні скарги підтримали, просили вирок суду першої інстанції скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції, потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та представника потерпілого ОСОБА_10 ОСОБА_31, які апеляційні скарги заперечили, просили вирок суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення, прокурора, який також апеляційні скарги заперечив, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги обвинуваченого та його захисника задоволенню не підлягають з таких підстав.

Згідно з частиною першої ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченого цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі обєктивно зясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими відповідно до ст. 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно зі статею 94 КПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні усіх обставин кримінального провадження, керуючись законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозвязку для прийняття відповідного процесуального рішення.

При розгляді даного кримінального провадження суд першої інстанції вказаних вимог закону дотримався. Кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 розглянув відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України, а за його результатами прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Посилання обвинуваченого ОСОБА_1, що показання потерпілих та свідків мають значні розбіжності і суперечності, у звязку з чим є неправдивими, є необґрунтованими. Обвинувачений ОСОБА_1 та адвокат ОСОБА_2 у апеляційних скаргах конкретно не вказали показання кого із свідків чи потерпілих є суперечливими та яким саме обставинам вони суперечать. Зі змісту поданої обвинуваченим ОСОБА_1 апеляційної скарги випливає, що свідків ОСОБА_9, ОСОБА_26 на місці події не було, а ОСОБА_25 не міг керувати автомобілем «Фольксваген ЛТ-35». Такі доводи обвинуваченого є лише його припущеннями, ніякими іншими доказами не підтверджуються і повністю спростовуються показаннями самого потерпілого ОСОБА_9, які він дав у суді першої інстанції.

З показань зазначеного свідка встановлено, що у травні 2015 року, перебуваючи у нічний час у м. Ковель він дізнався про вчинену у районі с. Старих Кошар Ковельського району ДТП з його знайомими. Він попросив ОСОБА_32, який мав автомобіль «Фольксваген ЛТ-35» поїхати на місце події. Останній погодився. Разом з ними також поїхали ОСОБА_22 та ОСОБА_19. Погодні умови були хорошими. Опадів та туману не було. Вогні автомобілів на місці ДТП побачив приблизно за 800 метрів. Підїхавши на місце події виявив автомобіль «Ауді-100», який стояв на правій обочині у напрямку руху м. Ковель, на якому були незначні механічні пошкодження у задній частині, а також побачив автомобіль «Опель-Омега», який знаходився у кюветі і був перекинутий. Він запропонував ОСОБА_25 поставити автомобіль на правому узбіччі, щоб освітити автомобіль «Опель-Омега». Будь-яких перешкод для руху іншим транспортним засобам автомобіль «Фольксваген-ЛТ-35» не створював. В цей час до місця події зі сторони м. Любомль підїхав автомобіль «Рено-Трафік» з увімкненими аварійними вогнями. Через деякий час від відчув сильний удар, автомобіль «Фольксваген ЛТ-35» розвернуло в іншу сторону, а від удару він вилетів через пасажирські двері. В категоричні формі стверджує, що перед зіткнення автомобілів бачив, що між автомобілями «Ауді-100» та «Рено-Трафік» стояло багато людей. Зіткнення з їх автомобілями здійснив автомобіль «Мітсубісі-Галант».

Аналогічні показання у суді дав свідок ОСОБА_25

Показання потерпілого ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_25, щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди, узгоджуються з показаннями потерпілого ОСОБА_13, потерпілих ОСОБА_10, ОСОБА_23, ОСОБА_15, які були очевидцями даної ДТП, а також протоколом огляду місця події, схемою та фототаблицями до протоколу, висновками судово-медичних, авто-технічної, судово-криміналістичних та судово-трасологічних експертиз. Тому доводи обвинуваченого ОСОБА_1, що вказані потерпілі та свідки не були на місці події, а їх показання неправдиві повністю спростовані наведеними вище доказами.

За клопотаннями учасників судового провадження в суді першої інстанції були допитані лікарі, фельдшери та водії Ковельського відділення екстреної медичної допомоги, які безпосередньо здійснювали виїзд на місце події, а саме ОСОБА_33, ОСОБА_34; працівників міліції ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, що прибули на місце ДТП; чергового лікаря, який здійснював обстеження ОСОБА_1 після ДТП, допитано інших свідків та очевидців кримінального правопорушення, потерпілих та експертів, які давали висновки.

Тому посилання ОСОБА_1 та його захисника про необґрунтоване відхилення судом першої інстанції клопотання про допит вказаних осіб не ґрунтується на матеріалах провадження.

Органом досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_1 неодноразово пропонувалось дати показання щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди, а також пропонувалось йому з виїздом на місце події взяти участь у слідчому експерименті. Але від проведення вказаних слідчих дій обвинувачений ОСОБА_1 на підставі ст. 63 Конституції України відмовився. Вказана слідча дія була проведена через нетривалий час після дорожньо-транспортної пригоди з потерпілим та очевидцем події ОСОБА_15, в ході проведення якої і були встановлені вихідні дані для призначення автотехнічної експертизи.

Органом досудового розслідування у встановлений законом спосіб встановлювались, які погодні умови були на час дорожньо-транспортної пригоди, а також проводилось обстеження дорожніх умов на місці дорожньо-транспортної пригоди. Згідно довідки Волинського центру з гідрометеорології станом на 12 травня 2015 року на території Ковельського району в період з 00.00 до 04.00 год. спостерігалась хмарна погода без опадів. Видимість добра. ( т. 3 а.пр. 7; т. 5 с. пр. 115 ). Та обставина, що на час дорожньо-транспортної пригоди були саме такі погоді умови підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_9, показаннями свідків ОСОБА_25, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40

ОСОБА_26 за зазначених вище погодних умов, а також із залученням транспортних засобів «Мітсубісі-Галант», «Ауді-100» та «Рено-Трафік» і був проведений слідчий експеримент з потерпілим ОСОБА_15, який в ході слідчого експерименту також підтвердив ідентичність погодних умов, які були на час ДТП з погодними умовами на час проведення слідчого експерименту, а тому посилання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, що слідчий експеримент був проведений не в умовах, максимально наближених до умов ДПТ і даний протокол, є неналежними доказами також не заслуговують на увагу.

В ході проведення слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_15 було встановлено, що загальна видимість дороги на місці дорожньо-транспортної пригоди становить 89.2 м., а скупчення автомобілів з увімкнутими аварійними вогнями з автомобіля «Мітсубісі-Галант» видно за 329.5 м.

Свідки ОСОБА_41 та ОСОБА_42, в судовому засіданні ствердили, що 12.05.2015 року вони рухались рейсовим автобусом за маршрутом «Варшава-Київ». Перед селом Старі Кошари Ковельського району Волинської області їх обігнав автомобіль «Мітсубісі-Галант» який рухався зі швидкістю приблизно 140-160 км/год. Водій даного автомобіля рухався при дальному світлі фар та сліпив водія автобуса, внаслідок чого водій автомобіля вимушений був включити аварійні вогні. Але водій автомобіля на це не реагував. Після того, як водій автомобіля «Мітсубісі-Галант» обігнав автобус, побачили спалах та зрозуміли, що водій автомобіля вчинив дорожньо-транспортну пригоду.

Допитаний у суді першої інстанції обвинувачений ОСОБА_1 не заперечував, що саме він в момент дорожньо-транспортної пригоди керував автомобілем «Мітсубісі-Галант». При цьому показав, що незадовго до ДТП він обігнав автобус, який рухався у попутному напрямку зі швидкістю 110-120 км/год. Коли виїхав з-за пагорба був осліплений зустрічним транспортним засобом, а побачивши скупчення автомобілів став гальмувати, але уникнути зіткнення не зміг.

Матеріалами кримінального провадження встановлено, що на місці ДТП дозволена швидкість руху для легкового автомобіля 90 км/год.

Згідно з висновком судово автотехнічної експертизи № 2628 від 14 серпня 2015 року водій автомобіля «Мітсубісі-Галант» мав вести автомобіль зі швидкістю не більше 90 км/год та з моменту виявлення по напрямку свого руху транспортних засобів із увімкненою аварійною сигналізацією повинен був негайно вжити заходів для зменшення швидкості руху керованого ним автомобіля, а виявивши на смузі свого руху скупчення автомобілів та пішоходів застосувати безпечний для інших учасників руху обїзд перешкоди.

За умови дотримання водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху та швидкості руху не більше 90км/год. і вчасного застосування гальмування ОСОБА_1 мав технічну можливість зупинити рух керованого ним автомобіля аж до його зупинки та уникнути дорожньо-транспортної пригоди (4 п. пр. 143-146).

З показань потерпілих та свідків, які були очевидцями події, на момент дорожньо-транспортної пригоди автомобілів, які би рухались у зустрічному напрямку до автомобіля «Мітсубісі-Галант» на автодорозі не було, а тому суд першої інстанції правильно не взяв до уваги версію ОСОБА_1, що він був осліплений зустрічним автомобілем.

З метою перевірки технічного стану автомобіля «Мітсубісі-Галант» були призначені і проведені експертизи технічного стану вказаного автомобіля, а висновки приєднано до матеріалів провадження.

Згідно з висновком експерта № 143 від 05.06.2015 року, № 168 від 10.07.2015 року та фототаблиць до них на момент експертного огляду автомобіля «Мітсубсі-Галант» гальмівна система автомобіля, система рульового керування та ходова система знаходиться у технічно несправному стані.

Технічні несправності та непрацездатність ходової системи, робочої гальмівної системи у вигляді переміщення вузла керування робочою гальмівною системою в напрямку зліва направо, спереду назад відносно кузова, зламу металевого трубопроводу біля місця зєднання зі штуцером гнучкого шланга, який живить гальмівний механізм переднього лівого та заднього лівого коліс, а також переміщення рульової колонки в напрямку зверху вниз спереду назад відносно кузова, розломів корпусу рульового механізму та розлому рейки рульового механізму виникли під час ударного навантаження в момент дорожньо-транспортної пригоди ( т. 4 а. пр. 19-31; 40-49 ). Суд першої інстанції дослідив ці висновки і правомірно поклав їх в основу обвинувального вироку, оскільки вказані експертизи проведені у відповідності до вимог ст. 242-243 КПК України, а самі висновки відповідають вимогам ст. 101 цього Кодексу, а тому відповідно до ст. 84-87 КПК Кодексу є належними і допустимими доказами.

Вказані висновки експертів є умотивовані.

Посилання адвоката ОСОБА_2, що експерти, які проводили дослідження автомобіля «Мітсубісі-Галант» не мали відповідного допуску до проведення вказаного виду експертиз в апеляційній скарзі є не вмотивовані.

Враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення підстав сумніватись, що виявлені у автомобілі «Мітсубісі-Галант» механічні пошкодження були спричиненні в ході даної дорожньо-транспортної пригоди у колегії суддів немає.

Апеляційний суд також враховує, що матеріалами кримінального провадження та вироком суду встановлено, що безпосередньою причиною даної дорожньо-транспортної пригоди стало порушення водієм ОСОБА_1 Правил безпеки дорожнього руху ( а саме пунктів 2.3; 2.9; 12.3; 12.6 та 12.9 Правил ), а не технічний стан автомобіля, яким він керував чи порушення водієм Правил експлуатації даного транспортного засобу, що також вказує на необґрунтованість апеляцій обвинуваченого та його захисника щодо некомпетентності експертів, які проводили експертне дослідження автомобіля.

Той факт, що водій автомобіля «Мітсубісі-Галант» ОСОБА_1 вчинив наїзд на стоячі автомобілі «Ауді-100», «Рено-Трафік» та «Фольксваген ЛТ-35», а також на громадян ОСОБА_21, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_22, які перебували біля вказаних транспортних засобів та які від отриманих травм померли на місці події, а також спричиненні пасажиру автомобіля «Мітсубісі-Галант» ОСОБА_18 тілесних ушкоджень, від яких в послідуючому вона померла, а також спричинення потерпілому ОСОБА_10 тяжких тілесних ушкоджень, ОСОБА_43 середньої тяжкості тілесних ушкоджень обєктивно стверджується протоколом огляду місця події від 12.05.2015 року, фототаблицями та відеозаписом даної слідчої дії, на яких зафіксовані зазначені вище автомобілі та механічні пошкодження на них, тіла та фрагменти тіл загиблих, інші сліди дорожньо-транспортної пригоди.

Висновками судово-медичних експертиз стверджено сукупність тілесних ушкоджень на тілі кожного з потерпілих та причини їх смерті. Цими ж висновками стверджено, що виявлені у потерпілих тілесні ушкодження утворились від дії тупих твердих предметів, можливо від виступаючих частин кузова автомобіля. Необхідності досліджувати у якому положенні знаходились потерпілі в момент наїзду на них автомобіля на досудовому слідстві та у суді першої інстанції не було.

Тому посилання обвинуваченого та його захисника в апеляціях про неповноту цих висновків не відповідає дійсності і також є необґрунтовані.

Висновками транспортно-трасологічної експертизи, а також висновком комісійної транспортно-трасологічної експертизи встановлено, що в момент первинного контакту автомобіля НОМЕР_12 з мікроавтобусом «Рено Трафік» р.н. НОМЕР_5, під час ДТП, мало місце попутне, позацентрове, ковзне зіткнення, з контактуванням частин і деталей лівої сторони автомобіля «Міцубісі-Галант» з частинами і деталями задньої правої частини мікроавтобуса «Рено Трафік» та частинами і деталями його правої сторони. При цьому повздовжні осі транспортних засобів були розташовані під кутом біля 0°...5° відносно одна одної, який розкривається в напрямку руху годинникової стрілки відносно повздовжньої осі мікроавтобуса «Рено Трафік».

В момент контактування автомобіля НОМЕР_13, під час ДТП, мало місце попутне, позацентрове, ковзне зіткнення частин і деталей передньої частини правої сторони автомобіля «Міцубісі-Галант» із заднім лівим колесом, лівими дверками та лівим переднім колесом автомобіля «Ауді 100». При цьому повздовжні осі транспортних засобів були розташовані під кутом біля 5°...10° відносно одна одної, який розкривається в напрямку руху годинникової стрілки відносно повздовжньої осі а/м «Ауді 100».

В момент первинного контакту автомобіля НОМЕР_14, під час ДТП, мало місце попутно перехресне блокуюче зіткнення частин і деталей передньої лівої частини автомобіля «Міцубісі-Галант» із частинами і деталями передньої частини правої сторони мікроавтобуса «Фольцваген ЛТ 35». При цьому повздовжні осі транспортних засобів були розташовані під кутом біля 45°±5° відносно одна одної, який розкривається в напрямку руху годинникової стрілки відносно повздовжньої осі автомобіля «Міцубісі-Галант».

Місце зіткнення автомобіля «Міцубісі-Галант» з мікроавтобусом «Рено Трафік», розташоване повністю на правій смузі проїзної частини автодороги Любомль Ковель, на ділянці, що безпосередньо передує «розливу рідини в напрямку із сторони м. Любомль в напрямку м. Ковель та концентрованому осипу скла, пластмаси та наявних уламків лакофарбового покриття червоного кольору».

Місце зіткнення автомобіля «Міцубісі-Галант» з автомобілем «Ауді 100», розташоване повністю на правій смузі проїзної частини автодороги Любомль Ковель, на ділянці, що безпосередньо передує «подряпині на асфальті».

Місце зіткнення автомобіля «Міцубісі-Галант» з мікроавтобусом «Фольцваген ЛТ 35», розташоване повністю на правій смузі проїзної частини автодороги Любомль Ковель, на ділянці, що безпосередньо передує сліду №13, коли мікроавтобус, знаходячись під гострим кутом до повздовжніх елементів проїзної частини дороги, правим переднім колесом знаходився на початку сліду № 13.

Поверхні частин і деталей задньої лівої частини автомобіля «Ауді 100»: лівий край кришки багажника, задній лівий блок світлосигнальних пристроїв, ліве заднє крило, нижня частина лівої передньої дверки містять деформації без слідів дії сторонніх твердих предметів перешкод, а також нашарування речовини біологічного походження світло жовтого і червоного кольорів та лусочок фарби червоного кольору на сірій ґрунтовій основі, що характерно для контактування з достатньо масивним не твердим предметом перешкодою, яким могло бути тіло пішохода (пішоходів), а деформуюче зусилля, прикладене до вказаних елементів автомобіля, діяло в напрямку переважно ззаду вперед.

На частинах і деталях автомобіля НОМЕР_15 виділено групу пошкоджень правої передньої частини капоту автомобіля, правої передньої стійки заднього правого крила, які утворені внаслідок контактування з відносно твердою не масивною перешкодою, яким могло бути тіло людини (тіла людей); деформуючі зусилля на передню частину капоту, праву передню стійку кріплення даху були спрямовані в напрямку спереду назад та дещо зліва направо відносно його повздовжньої осі.

При першому ДТП з участю автомобілів НОМЕР_16 і «Опель Омега» р.н. LC 49923 відбулось попутне ковзне позацентрове зіткнення передньої частини правої сторони автомобіля «Опель Омега» із задньою частиною автомобіля «Ауді 100».

В наступні моменти ДТП автомобіль «Опель Омега» в стані поступально-обертального руху (обертального руху в напрямку руху годинникової стрілки) виїхав на ліву смугу руху, повернувся на праву смугу та виїхав в стані бокового юзу за межі проїзної частини дороги вправо де перевернувся на дах через ліву сторону. В цей час автомобіль «Ауді 100» зупинився в межах правого краю проїзної частини дороги.

В послідуючі моменти ДТП, після зупинки біля пошкоджених автомобілів, мікроавтобуса «Фольцваген ЛТ 35» р.н. НОМЕР_17, який був повернутий передньою частиною до правого узбіччя в напрямку автомобіля «Опель Омега» та мікроавтобус «Рено Трафік» р.н. НОМЕР_8, який був в даний момент розміщений в районі осьової лінії дороги відбулось попутне, ковзне, дотичне, позацентрове зіткнення лівої сторони автомобіля НОМЕР_15 із правою задньою частиною та правою стороною мікроавтобуса «Рено Трафік» р.н. НОМЕР_8, а також наступним попутним, ковзним, дотичним, позацентровим зіткненням правої передньої частини автомобіля «Міцубісі-Галант» із лівою стороною автомобіля НОМЕР_18.

При цьому, наїзд даного автомобіля «Міцубісі-Галант» на пішоходів відбувся правою передньою частиною безпосередньо до зіткнення з лівою стороною автомобіля «Ауді 100» та під час даного контактування.

Після даного зіткнення автомобіль «Ауді 100» змістився вперед та праворуч на укіс правого кювету, а мікроавтобус «Рено Трафік» змістився вперед і праворуч до правого краю проїзної частини дороги.

В наступний момент ДТП відбулось попутно-перехресне блокуюче зіткнення з контактуванням лівої передньої частини автомобіля «Міцубісі-Галант» із передньою частиною лівої сторони мікроавтобуса «Фольцваген ЛТ 35», внаслідок якого мікроавтобус був розвернутий в напрямку проти руху годинникової стрілки, а автомобіль «Міцубісі Галант» отримав обертальну складову в напрямку проти руху годинникової стрілки та перемістився за межі проїзної частини дороги праворуч.

Зазначеними вище висновками з достатньою повнотою встановлено механізм зіткнення транспортних засобів на місці дорожньо-транспортної пригоди. Вказаних механізм дорожньо-транспортної пригоди повністю підтверджується протоколом огляду місця події, схемами та фототаблицями до нього, показаннями потерпілих, свідків та інших очевидців події, а тому ці висновки також є належними і допустимими доказами.

Та обставина, що саме водій автомобіля «Мітсубісі-Галант» ОСОБА_1 вчинив наїзд на автомобілі «Ауді-100», «Рено-Трафік», «Фольксваген ЛТ-35» та потерпілих ОСОБА_21, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_22, ОСОБА_10 та ОСОБА_23 стверджується і висновком лакофарбових матеріалів згідно якого на зазначених вище автомобілях є нашарування частинок лакофарбового покриття від автомобіля «Мітсубісі-Галант».

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження вказана експертиза була слідчим призначена в ході провадження досудового розслідування, а висновок експерта був отриманий після його завершення. Вказаний висновок експерта був відкритий прокурором 19.10.2015 03.11.2015 року усім потерпілим ( т. 5 а. пр. 183 ) та наданий суду першої інстанції і досліджений ним у судовому засіданні о 19 годині 20 хвилин 22 грудня 2015 року, що стверджується технічним носієм запису за 22.12.2015 року. Тому посилання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисників, що вказаний висновок експерта не досліджувався у суді першої інстанції є надуманий, а тому цих посилань колегія суддів до уваги не приймає.

Та обставина, що після зіткнення автомобілів «Опель-Омега» та «Ауді-100» на проїзній частині дороги Любомль-Ковель, по якій рухався водій автомобіля «Мітсубісі-Галант» ОСОБА_1, був виставлений знак аварійної зупинки в суді першої інстанції ствердили потерпілі ОСОБА_21В та ОСОБА_15, свідок ОСОБА_39В та інші. Цей факт стверджується і протоколом огляду місця події від 12.05.2015 року в ході якого був вилучений знак «аварійної зупинки», який оглянутий та приєднаний до матеріалів провадження як речовий доказ, а тому посилання обвинуваченого та його захисників, що після першої аварії її учасниками не було огороджено місце події і ця обставина вплинула на подальшу дорожньо-транспортну пригоду, є також необґрунтованими.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_1 відмовився від проведення слідчого експерименту то вказана слідча дія була проведена з потерпілим ОСОБА_15, який був очевидцем даної ДТП. В ході проведення слідчого експерименту було встановлено, що загальна видимість дороги в районі ДТП становить 89.2 м., а скупчення автомобілів з увімкненими аварійними вогнями за 325.9 м. При дозволеній швидкості руху 90 км/год. ОСОБА_1 мав реальну можливість зупинити свій транспортний засіб та уникнути дорожньо-транспортної пригоди. Тому посилання адвоката ОСОБА_2 у апеляції про неврахування судом рельєфу дороги (підйому та спуску) жодним чином не впливають на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Суперечностей у показаннях свідків ОСОБА_26, ОСОБА_42 та ОСОБА_41, які би могли істотно вплинути на висновки суду першої інстанції не встановлено.

Свідок ОСОБА_26 під час судового допиту надала суду та учасникам судового розгляду для огляду свій закордонний паспорт в якому значились відмітки про перетин державного кордону, що повністю співпало з показаннями даного свідка, а тому посилання ОСОБА_2 що суд необґрунтовано відмовив йому у клопотанні про витребування даних щодо перетину даним свідком державного кордону не заслуговують на увагу.

В суді першої інстанції допитаний потерпілий ОСОБА_10, який був пасажиром автомобіля «Опель-Омега», яким керував ОСОБА_16 та який здійснив наїзд на автомобіль «Ауді-100». Вказаний потерпілий дав вичерпні показання, а тому необхідності у допиті іншого пасажира автомобіля «Опель-Омега» ОСОБА_44 не було і ця обставина жодним чином не вплинула на обєктивність розгляду судом першої інстанції вказаного кримінального провадження.

На час вчинення кримінального правопорушення у крові ОСОБА_1 було 1.8 проміле алкоголю, що стверджується висновком комісійної судово-медичної експертизи.

Згідно вироку суду вказана дорожньо-транспортна пригода сталась 12 травня 2015 року приблизно о 02 годині 15 хвилин. З приєднаних до матеріалів провадження роздруківок телефонних розмов встановлено, що потерпілий ОСОБА_15 з 02 год. 22 хв. по 03 год.29 хв., ОСОБА_9 об 02 год. 37 хв. перебували поблизу смт. Любленець, тобто поблизу місця дорожньо-транспортної пригоди. Тому посилання ОСОБА_1, що вказаних осіб на місці пригоди не було не відповідає фактичним обставинам справи.

Обвинувачений та його захисники в суді першої інстанції не піддавали сумніву правильність зроблених замірів з використання приладу «Недо», а тому посилання в апеляціях на не перевірку місцевим судом цього приладу є безпідставними.

Є необґрунтованими та не заслуговують на увагу доводи обвинуваченого ОСОБА_1 і щодо того, що слідчий та суд першої інстанції не надали можливості ознайомитись йому з матеріалами кримінального провадження. Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_1 на досудовому слідстві знайомився з матеріалами провадження в період з 25.08.2015 року по 25.09.2015 року (Т.6 а.пр. 116-120), а після постановлення вироку місцевим судом з 15 березня 2016 року по 18 квітня 2016 року (т.7 а.пр. 340), необґрунтовано затягував ознайомлення з матеріалами, внаслідок чого обвинуваченому ОСОБА_1 слідчим суддею та судом був визначений строк для такого ознайомлення. Тому доводи обвинуваченого ОСОБА_1 про неповне ознайомлення його з матеріалами кримінального провадження також є необґрунтовані.

Записи судових засідань від 04.11.2015; 22.12.2015 року та 01.02.2016 року приєднані до матеріалів кримінального провадження, що стверджується приєднаними до матеріалів провадження технічними носіями. Також до матеріалів провадження приєднані і журнали судових засідань, а тому доводи обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисників про відсутність цих носіїв інформації є також надумані.

Військовою прокуратурою Західного регіону проводилось службове розслідування з приводу скарг обвинуваченого ОСОБА_45, які він подавав у Військову прокуратуру Західного регіону та у Генеральну прокуратуру України на неправомірні дії посадових осіб прокуратури Західного регіону, в тому числі і прокурора Бурлаки П.М. За результати розслідування комісією на чолі заступника прокурора Західного регіону ОСОБА_46 складено вмотивований висновок на 12 аркушах. Наведені у зверненні щодо нього факти неправомірних дій працівників прокуратури не підтвердились. Тому посилання ОСОБА_1 про неналежне розслідування прокуратурою його заяв є також безпідставні.

Обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 відповідає ст. 291 КПК України. Згідно зі ст. 317 КПК України, документи, інші матеріали, надані суду під час судового провадження його учасниками долучаються до обвинувального акта і ці матеріали є кримінальною справою. Суд першої інстанції сформував кримінальну справу відповідно до вимог цієї статті, а тому посилання адвоката ОСОБА_2 про невідповідність матеріалів судової справи матеріалам кримінального провадження є безпідставні.

Суд першої інстанції дослідив усі докази у справі, які мають істотне значення для правильного її вирішення. Оцінку зібраних доказів провів відповідно до вимог ст. 94 КПК України.

Суд першої інстанції правомірно не взяв до уваги доводи обвинуваченого ОСОБА_1 щодо того, що на момент дорожньо-транспортної пригоди він у стані алкогольного спяніння не перебував, був осліплений зустрічним транспортним засобом, а також, що Правил дорожнього руху не порушував і його дії не перебувають у безпосередньому причинному звязку з настанням смерті потерпілих ОСОБА_21, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_22, заподіянні потерпілому ОСОБА_10 тяжких тілесних ушкоджень та середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_23, оскільки такі доводи обвинуваченого повністю спростовані наведеними у вироку доказами, яким суд першої інстанції дав оцінку.

Порушення водієм ОСОБА_1 пунктів 2.3; 2.9; 12.3; 12.6 та 12.9 Правил дорожнього руху України перебувають у безпосередньому причинному звязку з дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками, а тому суд першої інстанції правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 286 КК України, як порушення водієм ОСОБА_1 Правил безпеки дорожнього руху, що спричинили загибель кількох осіб.

Стаття 415 КПК України передбачає підстави для скасування вироку суду першої інстанції і призначення нового розгляду. Таких підстав обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2 в апеляційних скаргах не навели. Цих підстав не знаходить і суд апеляційної інстанції.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 50, 65 КПК України врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, помякшуючі та обтяжуючі покарання обставини та особу винного у їх сукупності, а також наслідки злочину.

Помякшуючих покарання обставин суд не встановив.

До обставин, що обтяжують покарання суд відніс вчинення злочину у стані алкогольного спяніння.

Суд першої інстанції також врахував і наслідки дорожньо-транспортної пригоди, які призвели до загибелі пяти осіб, заподіянні потерпілим тяжкого та середньої тяжкості тілесних ушкоджень, а також субєктивне ставлення обвинуваченого ОСОБА_1 до вчиненого, який вини не визнав.

З урахуванням всіх зазначених вище обставин суд призначив ОСОБА_1 покарання у межах санкції ч. 3 ст. 286 КК України.

Призначене покарання відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі винного, принципам законності, справедливості та індивідуалізації покарань, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Підстав для скасування вироку і призначення нового розгляду з обставин, наведених у апеляційних скаргах, колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 415 КПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника адвоката ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 09 лютого 2016 року щодо ОСОБА_1 без змін.

Ухвала набирає законної сили в часу її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - у той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді:

В.Н.ОСОБА_47ОСОБА_48Хомицький