Постанова № 58814560, 06.07.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2016 року Справа № 904/974/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії

суддів: головуючого судді Величко Н.Л. (доповідач)

суддів: Іванова О.Г., Чус О.В.

секретар судового засідання: Погорєловій Ю.А.

Зміна складу колегії відбулася на підставі протоколу автоматичної заміни складу колегії суддів від 05.07.2016 року.

Представники сторін:

від відповідача: ОСОБА_1, довіреність №ББУПУ170/ВП/16 від 13.06.2016р., представник;

представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" на рішення Дніпропетровської області від 23.03.2016 року

у справі № 904/974/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сфера Плюс", м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", м. Павлоград

про стягнення 55 263,42 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2016 року у справі №904/974/16 (суддя Золотарьова Я.С.) позов задоволено частково, Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Леніна, 76; ідентифікаційний код 00178353) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сфераплюс" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Вінокурова, 11; ідентифікаційний код 38923628) 30 000,19 грн. основний борг, 3 642,54 грн. пеню, 1 411,62 грн. 3% річних, 15 635,99 грн. інфляційні втрати, 1 263,97 грн. судовий збір, про що видати наказ.

В іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що матеріалами справи доведено факт невиконання зобов'язання належним чином відповідно до умов договору. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій відповідно до вимог закону.

2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення.

Не погодившись з зазначеним рішенням господарського суду, Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить Не погодившись з зазначеним рішенням господарського суду, Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові повністю.

скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові повністю.В обґрунтування апеляційної скарги її заявник посилається на те, необхідність застосувати спеціальну позовну давність в один рік до пені.

Представник скаржника підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

3. Доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Позивачем відзив на апеляційну скаргу наданий не був.

Про час та місце судового засідання сторони повідомлені належним чином, однак, позивач своїм правом на участь в судовому засіданні апеляційної інстанції не скористався.

У судовому засіданні 06.07.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

4. Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський встановив наступні обставини:

08.07.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сфераплюс" (підрядник) та Публічним акціонерним товариством "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" (замовник) було укладено договір № 14-23/73-ПД (а.с.15).

Відповідно до пункту 1.1 договору, підрядник зобов'язується своїми силами і на свій ризик виконати, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити наступні роботи: Ремонт будівлі насосної станції б. Таранова Філія "Павлоградське регіональне управління по водопостачанню та очищенню каналізаційних стоків" ПАТ "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" відповідно до умов цього договору.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що приймання виконаних робіт здійснюється сторонами щомісячно за актами приймання виконаних підрядних робіт, довідками про вартість виконаних підрядних робіт, що підписується уповноваженими представниками обох сторін.

Пунктом 5.3 договору встановлено, що оплата робіт здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника протягом 90 календарних днів з моменту підписання сторонами акту приймання виконаних порядних робіт, довідки про вартість виконаних підрядних робіт і виставлення рахунку підрядником.

Позивач виконав роботи на загальну суму 114 950,38 грн., що підтверджується актом прийому виконаних будівельних робіт від 04.08.2014 (а.с.33) та виставлено відповідачу рахунок № 40 від 04.08.2014 на суму 114 950,38 грн. (а.с.37).

Відповідачем частково було оплачено виконані роботи на суму 84 950,19 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с.38-39).

Відповідачем суму заборгованості у розмірі 30 000,19 грн. не оплачено, що і є причиною виникнення спору.

5. Мотиви, з яких виходила апеляційна інстанція при винесенні постанови.

Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Підстави припинення зобовязання передбачені ст.ст. 202-205 ГК України, ст.ст. 599-601, 604-609 ЦК України, зокрема за ст. 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобовязання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обовязки сторін зобовязання.

У відповідності до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав роботи на загальну суму 114 950,38 грн., що підтверджується актом прийому виконаних будівельних робіт від 04.08.2014 (а.с.33).

Пунктом 5.3 договору встановлено, що оплата робіт здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника протягом 90 календарних днів з моменту підписання сторонами акту приймання виконаних порядних робіт, довідки про вартість виконаних підрядних робіт і виставлення рахунку підрядником.

Позивачем було виставлено відповідачу рахунок № 40 від 04.08.2014 на суму 114 950,38 грн. (а.с.37).

Відповідачем частково було оплачено виконані роботи на суму 84 950,19 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с.38-39). Суму заборгованості у розмірі 30 000,19 грн. не оплачено.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач не надав суду доказів відсутності боргу.

Відтак, на думку колегії позивач має право вимагати від відповідача належного виконання зобовязання за укладеним договором.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник має передати кредиторові у випадку порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 8.8 договору, в разі порушення замовником своїх зобов'язань, обумовлених п.5.3 цього договору, він сплачує підрядникові пеню, що діє на момент порушення зобов'язань в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочки виконання зобов'язань.

Оскільки, відповідач прострочив виконання грошового зобовязання, позивачем нараховано пеню за період з 03.11.2014 по 02.05.2015 у сумі 7 933,72 грн. Також, позивачем нараховано 3% річних за період з 03.11.2014 по 14.02.2016 у сумі 1 411,62 грн. та інфляційні втрати за період листопад 2014 лютий 2016 у сумі 15 917,89 грн.

Перевіривши розрахунок позивача (а.с.6), судом правомірно встановлено, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 411,62 грн. є обґрунтованими.

Щодо суми інфляційних втрат, позивачем невірно взято період нарахування, оскільки ним при нарахуванні інфляційних втрат не було враховано положення пункту 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", відповідно до якого індекс інфляції визначається, виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця помноженої на індекс інфляції з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж.

Перевіривши розрахунки здійснені судом першої інстанції до стягнення з відповідача підлягає сума інфляційних втрат у загальному розмірі становить 15 635,99 грн.

Щодо посилання скаржника на застосування строку позовної давності щодо нарахування пені судова колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі статтею 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (частина друга статті 258 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною третьою статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до частини 1 статті 260 Цивільного кодексу України, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 255 Цивільного кодексу України встановлено, що письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.

Правовий аналіз матеріалів справи свідчить строк позовної давності за вимогами позивача щодо стягнення пені за період з 03.11.2014 по 15.02.2015 є пропущеним.

Згідно з частиною п'ятою статті 267 Цивільного кодексу України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Доказів поважності причин пропуску строку позовної давності позивач - не надав.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції повно зясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору по суті судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", м. Павлоград - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2016 року у справі №904/974/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Н.Л. Величко

Суддя О.Г. Іванов

Суддя О.В. Чус